1.3.2. Спільні та відмінні риси права та інших соціальних норм

Для того, щоб людина могла жити у суспільстві, вона повинна додержуватися певних норм поведінки, які панують у ньому. Ці норми забезпечують найбільш доцільне І гармонійне функціонування суспільства відповідно до потреб його розвитку. Завдяки соціальним нормам упорядковується життя суспільства, забезпечується стабільність.

Соціальна норма - це загальні правила поведінки, які визнані у певному суспільстві як нормальні.

Система соціальних норм відображає досягнутий ступінь політичного і духовного розвитку людства, якість життя людей, історичні, національні особливості країни, характер державної влади. Соціальні норми виконують, поряд із регулюючими, й функції контролю, виховання, навчання.

Ознаки соціальних норм:

>   вони Є загальними правилами, тобто визначають, якою повинна бути поведінка суб'єктів певної групи чи усього суспільства;

>   соціальні норми діють безперервно в часі, наділені багаторазовою дією і звернені до невизначеного кола осіб (не мають конкретного адресата);

>   здебільшого вони виникають внаслідок свідомо-вольової діяльності людини; або в процесі цільової діяльності, або внаслідок багаторазових повторень певного зразка поведінки;

>   вони регламентують форми соціальної взаємодії людей, тобто спрямовані на регулювання суспільних відносин;

У вони виникають у процесі історичного розвитку і функціонування суспільства, відображають темпи його розвитку.

Види соціальних норм

- релігійні

- мораль

- звичаї,

- корпоративні  норми

- традиції 

- норми права

Завдяки переліченим ознакам соціальні норми є важливим регулятором суспільних відносин, активно впливають на поведінку людей і визначають моделі поведінки у різних життєвих ситуаціях.

Норми моралі-це сукупність поглядів, переконань, що склалися історично і визначають відносини людей між собою, їх ставлення до суспільства, держави. Головне у моралі - це уявлення про добро і зло. Моральними вважаються лише ті дії, які приносять добро. У соціально неоднорідному суспільстві такі норми мають, зазвичай, неоднозначний зміст.

Звичаї - це правила поведінки, які склалися історично і внаслідок багаторазових повторень увійшли в звичку людей,

Релігійні норми - правила, встановлені віросповіданнями й обов'язкові для віруючих; висвітлюються у релігійних книгах (Тора, Новий Завіт, Коран та ін.), у рішеннях духовенства та віруючих.

Корпоративні норми - це норми об'єднань людей, які випливають із мети, завдань цих об'єднань, закріплених у відповідних документах.

Норми права - це обов'язкові правила фізичної поведінки, які мають загальний характер, з метою регулювання суспільних відносин встановлюються або санкціонуються державою і нею забезпечуються.

Багато дослідників не обмежуються виділеними видами соціальних норм і додають, зокрема, такі: політичні, економічні, естетичні, організаційні, культурні, соціально-технічні та ін. Крім того, соціальні норми поділяють на усні та письмові, свідомі та стихійні тощо. Така широка палітра соціальних норм свідчить, що в арсеналі соціального регулювання завжди можна знайти засіб, найвідповідніший для регулювання певних відносин.

Отже, правові норми с різновидом норм соціальних. Вони мають усі ознаки цих норм, але характеризуються особливими рисами, які не притаманні іншим засобам соціального регулювання.