1.1.4. Особливості формування політичної організації суспільства у різних народів

Держава І право у різних народів формувалися не однаково. У виникненні держави у народів Стародавнього Сходу важливу роль відіграла організація громадських робіт під час спорудження мережі іригаційних каналів. Створенню держави народів Центральної та Південної Америки (інки, майя) сприяло рільництво. У східнослов'янських племен держава виникла внаслідок переродження органів військової демократії на державні органи. Особливістю виникнення державності у слов'ян та німців є те, що вона у них виникла як ранньофеодальна, проминувши рабовласницьку епоху. Так, історія Польщі свідчить про те, що виникнення кріпацтва і феодальних стосунків відбувалося тут суто економічним шляхом, без проміжних ланок. Аналогічні процеси мали місце в Київській Русі. Головного формою державного впорядкування у східнослов'янських племен були князівства. Спочатку - племінні угрупування, на чолі яких стояли військові вожді--князі, котрі об'єднувалися у військові союзи, пізніше поряд із племінними утворювалися І територіальні князівства - "землі". Держава і право Стародавніх Афін формувалися в результаті класових протиріч всередині родового суспільства. У Стародавньому Римі виникнення держави і права супроводжувалося постійною боротьбою між двома соціальними верствами - патриціями та плебеями.

Держава як особлива організація влади відрізняється від організації влади первісного суспільства. Населення держав уже поділялося за територіальною ознакою, а в первісному суспільстві існували кровноспоріднені зв'язки. Державу характеризує така важлива ознака, як суверенітет: для неї характерний особли­вий механізм управління людьми - особлива публічна влада, відокремлена від основної маси населення. Утримання влади в державі потребує значних коштів і здійснюється за кошти, отримані в результаті фіскальної діяльності держави. Головним знаряддям у руках держави для управління людьми є нормативні акти.

У первісному суспільстві, яке характеризувалося соціальною однорідністю, норми поведінки відображали інтереси і волю всіх членів роду, племені, забезпечувалися внутрішнім переконанням людей, їх звичками. Норми юридичного права, на відміну від соціальних норм поведінки у первісному ладі, виражають інтереси певних класів соціально неоднорідного суспільства. Норми юридичного права вже є загальнообов'язковими, формально визначені у і нормативних актах та інших джерелах права. У нормах юридичного права чітко розмежовуються права та обов'язки, тоді як у первісному суспільстві норми і поведінки були одночасно правами та обов'язками, тобто право та обов'язок не розмежовувалися.

На відміну від соціальних норм первісного суспільства, норми юридичного права були засобом, який держава використовувала для управлінця населенням. Вони виражають волю економічно та політично панівних верств населення, встановлюються або санкціонуються державою. На відміну від норм первісного суспільства, реалізацію норм права забезпечує держава.

Між правом як юридичним явищем і державою як організацією політичної влади існує тісний взаємозв'язок'.

 

 

 

Порівняльна характеристика взаємозалежності держави та права

Залежність права від держави	Залежність держави від права
-   право виникає завдяки держані, яка встановлю: чи санкціонує його норми, тобто юридичне право походить від держави; -   право є більш-менш сталим завдякиохороні з боку держави; -   право впроваджується у життя завдяки держав: та її органам; -   авторитет та престиж права залежить від держави; -   сутність права відображає соціальну сутність і призначення державної організації.	-   право дає дозвіл державній владі на певні дії; -   право організовує побудову, структуру, удосконалення й розвиток державних органів, визначає їх функціонування; -   право в демократичному суспільстві обмежує державну владу; -   право надає державним органам престижу та авторитету.