- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Серце. Топографія серця. Круги кровообігу. Аорта.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Серце: судини, нерви, провідна система серця, перикард.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Ангіологія. Загальна та внутрішня сонні артерії. Гілки, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. Зовнішня сонна артерія. Гілки, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Підключична артерія. Топографія, гілки, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 6. Пахвова артерія. Артерії верхньої кінцівки. Топографія, гілки, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Грудна частина аорти. Гілки, області кровопостачання. Пристінкові гілки черевної аорти. Парні вісцеральні гілки черевної аорти, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Непарні вісцеральні гілки черевної аорти. Топографія, гілки, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9. Клубові артерії. Топографія, гілки, області кровопостачання. Анастомози.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 10. Артерії нижньої кінцівки. Анастомози. Топографія, гілки, області кровопостачання.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Загальна характеристика венозної системи. Система верхньої порожнистої вени: вени голови і шиї.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Система верхньої порожнистої вени: вени тулуба і верхніх кінцівок.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Система нижньої порожнистої вени: вени нижніх кінцівок, тазу, черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Ворітна вена. Міжсистемні анастомози. Кровообіг плоду.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Імунна система. Органи кровотворення. Загальна характеристика лімфатичної системи. Лімфатичні судини і вузли нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Лімфатичні судини і вузли голови і шиї. Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки, грудної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 17. Змістовий модульний контроль з «Серцево-судинної системи та органів імунної системи». Крок-1.
- •Тема 18. Огляд будови центральної нервової системи, класифікація нервової системи, нейрон. Зовнішня та внутрішня будова спинного мозку. Оболонки спинного мозку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст. Локалізація сірої та білої речовини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 20. Мозочок. Локалізація сірої та білої речовини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Ромбоподібна ямка. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок. Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. Середній мозок. Водопровід мозку. Ніжки мозку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 23. Проміжний мозок. Третій шлуночок.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 24. Кінцевий мозок. Півкулі, рельєф кори.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 25. Динамічна локалізація функцій у корі великих півкуль.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 26. Нюховий мозок. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 27. Біла речовина півкуль. Бічні шлуночки. Оболонки головного мозку. Цереброспинальна рідина, утворення, циркуляція, відтік.
- •Тема 28. Висхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. Низхідні проекційні шляхи головного та спинного мозку.
- •2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо-
- •5. Рекомендована література
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 30. Змістовий модульний контроль з «Центральної нервової системи та провідним шляхам головного та спинного мозку».
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 32. Плечове сплетення. Міжреберні нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 33. Поперекове і крижово-куприкове нервове сплетення. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5.Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 34. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина внс.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 35. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 36. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 37. Загальна характеристика черепних нервів. Формування, будова. Окоруховий, блоковий,відвідний нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 38. Характеристика трійчастого нерва. Перша гілка трійчастого нерва. Топографія, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 39. Верхньощелепний нерв. Нижньощелепний нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 40. Лицевий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 41. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 42. Язикоглотковий нерв. Додатковий та під’язиковий нерви. Топографія, гілки, області іннервації.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 43. Загальна характеристика органів чуття. Шкіра. Орган смаку. Орган нюху. Провідні шляхи.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 44. Орган зору. Допоміжний апарат органа зору. Провідний шлях зорового аналізатора.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 45. Орган слуху та рівноваги. Провідний шлях органа слуху та рівноваги.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 46. Провідні шляхи спеціальної чутливості.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- •Пірамідні тракти Tractus corticospinalis
- •Tractus corticonuclearis
- •1). Аферентні шляхи:
- •3). Еферентний шлях :
- •Центри і шляхи аферентної спинномозкової іннервації органів грудної порожнини
- •Шляхи іннервації серця
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 47. Змістовий модульний контроль з «Периферичної нервової системи і органів чуття». Крок-1.
- •Тема 48. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному і лімфатичному відтоку, іннервації органів та тканин порожнини рота.
- •Тема 49. Інтеграційне заняття по кровопостачанню, венозному і лімфатичному відтоку, іннервації органів та тканин голови, шиї.
Тема 26. Нюховий мозок. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Навчити студентів будові та складовим нюхового мозку, вивчити базальні ядра мозку, їх клінічне значення, вивчити поняття про стріопалідарну систему.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез нервової системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
Базальні ядра
Базальні ядра, nuclеі basales, являють собою структурно та функціонально неоднорідні утворення сірої речовини в товщі півкуль великого мозку. До базальних ядер належать: смугасте тіло, соrрus striatum, огорожа, сlaustrum, та мигдалеподібне тіло, соrрus аmigdaloideum. Смугасте тіло складається з хвостатого ядра, nucleus caudatus, і сочевицеподібного ядра, nucleus lentiformis. Сочевицеподібне ядро складається з лушпини, putamen, присередньої блідої кулі, globus palidus medialis, та бічної блідої кулі, globus palidus lateralis.
Хвостате ядро та лушпина хоча і розділені внутрішньою капсулою, сарsulа іnternа, являють собою одне ядро і мають однакову гістологічну структуру (щільно розташовані дрібні нейрони та окремі великі мультиполярні нейрони між ними). Розділення хвостатого ядра і лушпини неповне - вони зв'язані між собою хвостато-сочевицеподібними сірими мостами, роntes grisei caudatolenticulares, які проходять між волокнами внутрішньої капсули і містять два вищезгаданих виду нейронів. Ростровентрально, де кількість волокон внутрішньої капсули поступово зменшується, ядра з'єднуються між собою достатньо великим скупченням нервових клітин. Хвостате ядро та лушпина розвиваються з матриксу навколо бічних шлуночків і є похідними нової кори telencephalon. Ці ядра складають разом стріатум або неостріатум, філогенетичне більш старі бліді кулі мають назву палідум або палеостріатум, ра1еоstriatum. Загалом утворення смугастого тіла відносять до екстрапірамідної системи. Мигдалеподібне тіло, звичайно, розглядають як утворення нюхового мозку і складову частину лімбічної системи. Функції огорожі поки що остаточно не з'ясовані (вважають, що, подібно до мигдалеподібного тіла, вона не є частиною екстрапірамідної системи).
Хвостате ядро, nucleus caudatus, являє собою видовжене та дугоподібно вигнуте навколо таламуса ядро. Його передній кінець, стовщений у вигляді головки, сарut, визначається в товщі лобової частки півкулі; донизу вона досягає передньої пронизаної речовини; присередньо головка виступає в порожнину переднього рогу бічного шлуночка. Середня частина ядра зветься тілом, соrрus; вона розміщена в тім'яній частці півкулі на дні центральної частини бічного шлуночка.
Задній кінець ядра - хвіст, саudа, поступово тоншаючи, йде по верхній стінці нижнього рогу і досягає мигдалеподібного тіла. Назовні від хвостатого ядра розташований досить товстий прошарок білої речовини - внутрішня капсула, сарsulа іnternа, яка відокремлює його від сочевицеподібного ядра.
Сочевицеподібне ядро, nucleus lentiformes, повністю міститься в товщі білої речовини і має як на фронтальних, так і на горизонтальних зрізах трикутну форму. Дві тонкі білі пластинки поділяють це ядро на лушпину та бліді кулі. Бічна мозкова пластинка, lamina medularis lateralis, відмежовує лушпину від блідих куль; присередня мозкова пластинка, lamina medularis medialis, відмежовує присередню бліду кулю, globus pallidus medialis, від бічної блідої кулі, globus pallidus lateralis. Назовні від сочевицеподібного ядра лежить прошарок білої речовини - зовнішня капсула, сарsulа ехtеrnа, яка відокремлює його від огорожі.
Огорожа, сlaustrum, має вигляд тонкої пластинки сірої речовини, розміщеної сагітально. Нижній край огорожі досягає передньої пронизаної речовини. Назовні від огорожі міститься незначний прошарок білої речовини - найзовнішня капсула, яка відокремлює її від мозкової кори острівцевої частки півкулі.
Мигдалеподібне тіло, соrрus amigdaloideum, - досить велике утворення, розміщене в скроневій частці півкулі спереду від нижнього рогу бічного шлуночка. В теперішній час мигдалеподібне тіло розглядають як проміжне утворення між мозковою корою та ядрами.
Стріопалідарна система має дві частини:
стріатум (striatum) включає в себе хвостате ядро, лушпину та огорожу, сповільнює рухи;
2) палідум (pallidum) — бліді кулі, прискорює рухи.
Нюховий мозок (rhinencephalon) виконує нюхову функцію і складається з наступних утворів:
нюховий нерв (nervus olfactorius);
нюхова цибулина (bulbus olfactorius);
нюховий шлях (tractus olfactorius);
нюховий трикутник (trigопит olfactorium);
нюхові смуги (striae olfactoriae);
передня пронизана речовина (substantia perforata anterior);
прозора перегородка (septum pellucidum).
Лімбічна система відповідає за емоції та інстинкти (харчовий, захисний, статевий, батьківський), а також за довготривалу пам'ять. Лімбічна система включає в себе лімбічну частку, мигдалоподібне тіло і гіпокамп. Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum) — це сукупність інтернейронів, одне з базальних ядер, знаходиться у висковому полюсі. Гіпокамп (hippocampus) — "морський коник" — це звивина кори, знаходиться у висковому розі латерального шлуночка.
Лімбічна система головного мозку - це центр емоцій, «средоточие фибров души». Декілька структур лімбічної системи (мигдалеподібні тіла, гіпокамп, гіпоталамус, поясна звивина) утворюють замкнений контур - круг Пейпеца (за ім’ям відомого американського невропатолога). При циркуляції по цьому контуру, збудження утворює тривалі емоційні стани та "щекочет нервы", коли пробігає крізь центри страху та агресії, насолоди і огиди. А ще цей контур бере участь в процесах короткочасної пам'яті. Так, завдяки гіпокампу ми запам'ятовуємо те, що "важливе", а раніше - помічаємо "нове", сумніваємося і робимо вибір. Інформація, що отримала емоційне забарвлення, запам'ятовується не в приклад краще за "мертві факти", які в один гіпокамп влітають, - в іншій вилітають... А при сильних негативних переживаннях спостерігається зворотний процес: стирання слідів пам'яті, амнезія. Інша функція лимбической системи - управління роботою внутрішніх органів, залоз і судин. Тут очолює гіпоталамус. В порівнянні з глибами півкуль він здається зовсім крихітним. Проте порушення роботи центрів, зосереджених на цьому "п'ятачку", спричиняє за собою всілякі недуги: ожиріння і безсоння, діабет і лихоманку, гіпертонію і статеве безсилля. Ще з гіпоталамуса мозок "диригує" всією ендокринною системою. Не дивно, що емоційні бурі, прокатувавшись по лимбической системі, так позначаються на стані нашого організму. А по своїй еволюційній природі лимбическая система - це нюховий мозок. Її первинне призначення - сприймати і аналізувати хімічні сигнали. Тому її "хімічна кухня" дуже багата регуляторами і посередниками і чутлива до дії психоактивних речовин
извне.