Артрит снщс

Артрит СНЩС в абсолютній більшості випадків обумовлений гематогенним інфікуванням зчленування при дитячих інфекційних захворюваннях, вірусних інфекціях, ангіні, неспецифічному інфекційному паротиті, отиті, ревматизмі, остеомієліті нижньої щелепи, запаленні зубів мудрості, флегмоні м'яких тканин в області суглоба, іноді є наслідком травми. Рідко суглоб уражається при туберкульозі і сифілісі. Дуже рідко спостерігаються первинні артріти. Клінічно розрізняють гострий, підгострий і хронічний артріти.

Початок прояву захворювання пов'язаний з ураженням синовіальної оболонки і хрящів. Клінічно при цьому виявляють біль, порушення рухів і тільки при гнійних ураженнях почервоніння шкіри і припухлість тканин навколо. У дітей при гострому артріті на томограмах СНЩС при привичному положенні нижньої щелепи спостерігається збільшення суглобовій щілини до 3,8±0,7мм, особливо у верхньому відділі. Єдиним рентгенологічним проявом початкових змін будь-якого артриту є повне порушення функції зчленування (обмеженість рухів). Через 7 – 10 днів з'являється остеопороз кісток, що утворюють суглоб, нерівномірне звуження суглобної щілини. Це стає помітно не раніше 14 днів від початку захворювання. При поширенні процесу на кістку спочатку зникає чіткість кортикальних пластинок, далі вони місцями зникають, виявляються крайові узури на голівкі і по задньому скату пагорбка. Спочатку зміни виявляються на задньому схилі суглобного горбка і передньої поверхні головки. Пізніше виявляються краєві узури в тих же відділах.

Загибель диска і суглобових хрящів у дитей і підлітків може привести до розвитку кісткового анкілозу. У ціх випадках на рентгенограмах не видна суглобова щілина, кісткова структура головки перходить у структуру западини суглоба. Функція суглобу відсутня. Анкілоз у ранньому дітячому віці приводит до порушення роста нижньої щелепи і деформації щелепно-лицьової ділянки.

Ревматичний артрит.

У дорослих СНЩС утягується в прцес на тлі хронічного поліартріта, що пов’язаний з порущенням обміну речовин (жинки сраждають у три рази частіше ніж чоловики).

Такі артрити починаються з нетривалого періоду невеликої інтенсивності болю, незначного порушення функції, почуття напруги і незручності в суглобі, причиною всього цього є синовіїт.

Через кілька днів неприємні відчуття зникають на термін від 3 тижнів до 2-3 місяців. Далі, після травми, посилення навантаження при розжовуванні твердої їжі, відкушуванні, зіванні, блювоті знову з'являються раніше відзначені скарги, що може супроводжуватися підвищенням температури і припухлістю периартикулярних м'яких тканин. Збільшується ШОЕ, виявляється С – реактивний білок, з'являється лейкоцитоз. Через 1 – 2 місяці біль зникає, залишається обмеження відкривання рота, почуття напруги в суглобі, тріск, шум при рухах нижньої щелепи.

На рентгенограмах перший період характеризується тільки нерухомістю головки, другий - вираженим остеопорозом кісток, непарністю вертикальної пластинки суглобної площадки і головки, звуженням і деформацією суглобної щілини, обмеженням екскурсії головки.

Пізніше, після розрушення суглобового хрящя, диска, компактної пластинки з'являються узури суглобових поверхонь, дрібні кісти в субхондральному відділі суглобної площадки, нерівномірне звуження щілини, виникає деформація головки і пагорбка. По закінченні запального процесу виникає артроз, або деформуючий артроз.

Описано асептичні артрити СНЩС, що виникають при перевантаженнях у результаті лімфоплазмоклітинного синовиіту, вони також закінчуються артрозом.

Таки артрити можуть ускладнюватися кістковим або фіброзним анкілозом. Артрити СНЩС, що розвиваються у осіб хворобою Бехтерева також у 60% закінчуються фіброзним або кістковим анкілозом. Кістковий анкілоз - зрощення головки і западини, частіше позасуглобне. Вони більш часто розвиваються у дітей після отиту, остеомієліту, що супроводжується порушенням росту нижньої щелепи з розвитком симетричної або асиметричної нижньої мікрогнатії.