- •Міністерство охорони здоров’я України Вищий державний навчальний заклад України
- •Тема: Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева недостатність
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Міждисциплінарна інтеграція
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття
- •4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Класифікація гнійних захворювань легень
- •Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду
- •Етіологія легеневих деструкцій
- •Патогенез легеневих деструкцій
- •Клінічні прояви
- •Особливості перебігу легеневих деструкцій
- •Клінічні варіанти абсцесів
- •1. Підгострі абсцеси легень
- •2. Хронічні абсцеси легень
- •Дані фізикального обстеження
- •Дані додаткових методів обстеження
- •Диференційний діагноз легеневих деструкцій
- •Лікування легеневих деструкцій
- •1. Корекція гомеостазу
- •2. Забезпечення оптимального дренування вогнищ деструкції
- •3. Антибіотикотерапія
- •Лікування бактеріального шоку
- •1. Антибактеріальна терапія
- •2. Санація бронхіального дерева, виведення гнійного бронхіального вмісту і мокроти
- •3. Дезінтоксикаційна терапія
- •4. Імуномодулююча терапія, нормалізація загальної і легеневої реактивності
- •5. Санація верхніх дихальних шляхів
- •6. Лфк, масаж, дихальна гімнастика, фізіотерапія, санаторно-курортне лікування
- •7. Хірургічне лікування
- •8. Диспансеризація
Диференційний діагноз легеневих деструкцій
Диференційна діагностика проводиться з рядом захворювань:
Туберкульоз легень, туберкулома.
Синдром Гудпасчера.
Системний червоний вовчак.
Ревматичний пневмоніт.
Пневмонія.
Сепсис.
Кісти легень.
Пухлини легень.
Пневмоконіоз.
Ехінококоз.
Кандідоз легень.
Актиномікоз легень.
Сифіліс легень.
Бронхолітіаз.
ОСНОВНІ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО - ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
ОКРУГЛИХ УТВОРЕНЬ ЛЕГЕНЬ.
|
Периферичний рак |
Туберкулома |
Доброякісні пухлини |
Ретенційні кісти |
Абсцеси |
Клінічна картина |
Інколи кровохаркан-ня, нездужання. |
Безсимптом-ний розвиток |
Безсимптомний розвиток |
Безсимптом-ний розвиток |
Температура, кашель із слизисто-гнійною мокротинням |
Вік |
Більше 40 –50 р. |
Молодий |
Різний, в тому числі молодий |
Різний, в тому числі молодий |
Різний, в тому числі молодий |
Розміщення |
Переважно в передніх сегментах і в VI сегменті |
Рідко в передніх сегментах |
В будь-якому відділі, частіше в передніх сегментах |
В будь-якому відділі |
В будь-якому відділі |
Число |
Поодинока пухлина |
Поодинока тінь, рідко множинні |
Поодинока пухлина |
Поодинока, часто розгалуджена тінь |
Поодинока тінь, інколи множинні тіні |
Порожнина розпаду |
При великих розмірах (більше 4 см) |
Характерний розпад навіть при невеликих (до 2 см) розмірах |
Немає |
Немає |
Характерний розпад з утворенням однієї чи декількох порожнин |
Темпи росту |
Середній час подвоєння приблизно 1/3 року |
Збільшується рідко і повільно |
Збільшується рідко і дуже повільно (роками) |
Збільшується дуже рідко |
Можуть збільшуватись дуже швидко (подвоєння протягом тижня, місяця, роками) |
Зменшення розмірів під впливом лікування |
Немає |
Зменшуються поступово |
Не зменшується |
Не зменшується |
Зменшуються, спостерігається також динаміка секвестрів і відсівів |
Бронхографічна картина |
Бронхи входять в утворення, потоншуються, обриваються |
Бронхти обриваються біля краю. Контрастується порожнина розпаду |
Бронхи розсунуті, охоплюють пухлину. |
Один бронх обтурований, оточуючі бронхи деформовані |
В більшості випадків контрастуються порожнини і бронхоектази. |
Приклади формулювання діагнозу
Постпневмонічний абсцес середньої частки правої легені, середнього ступеня тяжкості, ускладнений легеневою кровотечею.
Аспіраційний абсцес нижньої частки лівої легені (S6), важка течія, ускладнений обмеженою емпіємою плеври; гостра дихальна недостатність III ступеня.
Гострий стафілококовий абсцес правої легені з враженням нижньої частки, тяжкий перебіг, емпієма плеври.
Лікування легеневих деструкцій
1. Корекція гомеостазу
A. Підтримка енергетичного балансу введенням концентрованих роз- чинів глюкози з доданням адекватних доз інсуліну (1 ОД на 3—4 г глюко- зи) та електролітів: на 1л 5%-ної глюкози 5 ОД інсуліну, 3г KCl 0,8г хло- риду магнію. На добу вводять 1—3 л суміші.
Б. Компенсація втрати білка введенням білкових гідролізатів (амінокровіну, гідролізину, інфузоаміну) та розчинів амінокислот (поліаміну, панаміну, амікону) у кількості 40—50% добової потреби у білку. При важкій гіпоальбумінемії вводять людський альбумін по 100 мл двічі на тиждень. Одночасно призначають анаболічні стероїди — ретаболіл, неробол.
B. Детоксикація за допомогою низькомолекулярних електролітів — реополіглюкіну, гемодезу. При затримці рідини у організмі застосовують метод форсованого діурезу із додаванням фуросеміду. У тяжких випадках вдаються до гемосорбції, плазмаферезу, екстракорпорального ультрафіо- летового опромінення крові.
Г. Оксигенотерапія із застосуванням носових катетерів.
Д. Симптоматична терапія за показаннями — серцеві глікозиди, снодійні, анальгетики.