Тема: «Допуск в клініку»

Кількість навчальних годин: 2 год.

I.Актуальність теми: Проведення ділової гри “Допуск в клініку” дає можливість студенту не тільки відтворити, проаналізувати та узагальнити теоретичний матеріал, але й продемонструвати вміння використовувати свої знання на практиці у конкретному випадку обстеження стоматологічного хворого, що сприятиме розвитку гнучкого, критичного, прогностичного мислення майбутніх фахівців та їхніх умінь вирішувати нові проблеми сучасної медичної практики.

II.Навчальні цілі заняття:

Продемонструвати основні клінічні методи обстеження конкретного стоматологічного хворого: суб’єктивні та об’єктивні (a=1)

Знати (а=2):

1)Схему обстеження стоматологічного хворого;

2)Можливі скарги стоматологічного хворого, послідовність їх вияснення;

3)Послідовність вияснення анамнезу захворювання та життя, їх значення в діагностиці одонтопатології;

4)Методику проведення об′єктивного обстеження хворого (основні та

додаткові методи), оцінку їх результатів. Вміти (а=3):

1)Послідовно провести суб’єктивне обстеження конкретного пацієнта: зібрати скарги, вияснити анамнез захворювання , життя;

2)Провести та дати оцінку (в порівнянні з нормою) об′єктивного обстеження хворого (основні та додаткові методи).

3)Провести визначення гігієнічного стану порожнини рота за авторськими методиками (по Федорову-Володкіній чи Гріну-Верміліону)

4)Заповнити медичну документацію на конкретного пацієнта.

ІІІ. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця (виховні).

Розвинути навички щодо психотерапевтичного підходу до хворих із стоматологічною патологією, навчитися встановлювати психологічний контакт з пацієнтами.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліни		Знати	Вміти
п/п
І. Попередні:
1.	Історія медицини	Етапи	становлення	Використовувати
		вітчизняної		деонтологічні принципи
		стоматології, етичні і		і етичні	норми при
		деонтологічні принципи		проведенні	обстеження
		роботи .		стоматологічного
				пацієнта
2.	Психологія	Психологічні проблеми,		Використовувати

		що	виникають		у	психологічний			підхід
		пацієнта		під	час	при		прийомі
		проведення				стоматологічного
		стоматологічних				пацієнта
		маніпуляцій
3.	Біофізика	Особливості		роботи		Використовувати
		електроприладів,				техніку	безпеки		при
		техніку безпеки				роботі			зі
						стоматологічними
						установками,
						електроприладами
ІІ. Наступні:
1.	Внутрішні	Захворювання				Вміти		визначати
	хвороби	внутрішніх		органів,	які	взаємозв’язок			між
		мають	прояви		в	захворюваннями
		порожнині рота				внутрішніх органів і їх
						проявами	в	порожнині
						рота.		Проводити
						адекватне	лікування та
						профілактику .
ІІІ. Внутрішньо-предметна інтеграція:
1.	Пропедевтика	Стоматологічний				Безпечно		працювати
	терапевтичної	інструментарій: види,				різними
	стоматології	призначення, види				стоматологічними
	(фантомний курс)	накінечників, борів,				інструментами
		правила техніки безпеки
		при роботі з ними.
2.	Пропедевтика	Обладнання робочого				Вміти		підготувати
	терапевтичної	місця студента-				робоче			місце
	стоматології	стоматолога. Етика та				стоматологічного
		деонтологія				прийому,
		стоматологічного				використовувати			етичні
		прийому				та	деонтологічні
						принципи роботи. Вміти
						надати	невідкладну
						допомогу пацієнту.
3.	Терапевтична	Методи обстеження				Вміти провести та дати
	стоматологія	стоматологічного				оцінку (в порівнянні з
		хворого.				нормою) об′єктивного
		Медична документація				обстеження		хворого
		стоматологічного				(основні	та	додаткові
		прийому.				методи).
		Гігієна порожнини рота,				Вміти визначити			ГІ по
		її роль у виникненні				методиці		Федорова-

		карієсу та його	Володкінії		чи Гріна-
		ускладнень. Визначення	Верміліона,		провести
		ГІ	оцінку	ефективності
			проведення		гігієни
			порожнини рота

3.2. Зміст теми заняття:

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОБСТЕЖЕННЯ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ТЕРАПЕВТИЧНОГО ХВОРОГО

Обстеження хворого в терапевтичному відділенні стоматологічної поліклініки здійснюється за встановленою схемою. Це дозволить уникнути втрати важливих фактів, деталей перебігу захворювання.

I.Суб'єктивне обстеження (status presens subjectivus).

1.Паспортна частина.

2.Скарги хворого (molestiae).

3.Анамнез захворювання (anamnesis morbi).

4.Анамнез життя (anamnesis vitae).

II. Об'єктивне обстеження (status presens objectivus).

1.Зовнішній огляд пацієнта.

2.Огляд обличчя пацієнта.

3.Пальпація регіональних лімфатичних вузлів і щитовидної залози

4.Огляд передвер’я порожнини рота.

5.Огляд власне порожнини рота.

6.Обстеження місця захворювання (locus morbi).

•Огляд зуба і навколишніх тканин (inspectio);

•Зондування;

•Перкусія (вертикальна, горизонтальна) (percussio);

•Пальпація слизової оболонки в області проекції верхівки кореня

(palpatio).

Попередній діагноз (diagnosis probabilis ).

План і результати додаткового обстеження хворого

(methodi explorationis succenturiati).

Диференціальна діагностика (diagnostica differentialis).

Клінічний діагноз (diagnosis clinica).

СУБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ (status presens subjectivus).

Проводиться за допомогою розпитування пацієнтів. Під час розпитування необхідно встановити довірливий контакт із пацієнтом, визначити його нервово-психічний статус, інтелект і на цій підставі проаналізувати скарги, хід розвитку захворювання. Лікар навідними доступними питаннями повинен допомогти хворому викласти історію хвороби.

Паспортна частина.

1) прізвище, ім'я, по батькові;

2) вік;

З) стать, 4) домашня адреса;

5)місце роботи,

6)професія;

Скарги хворого (molestia)

Скарги хворого повинні бути викладені в наступному порядку: А) основна одонтологічна скарга ( наприклад: біль); Б) додаткові, пояснюючі основну (характер болю);

В) скарги, що супроводжують одонтологічну (запах з порожнини рота).

У терапевтичній стоматології скарги можуть бути пов'язані з ураженням:

а) твердих тканин зуба , б) пульпи, в) періодонта, г) пародонту,

д) слизової оболонки порожнини рота.

Виклад скарг при некаріозних ураженнях зубів, карієсу і його ускладнень починаємо з повної характеристики болю:

1.Характер болю:

а) гострий, тупий, ниючий; б) короткочасний, тривалий; в) причинний чи мимовільний;

-якщо причинний – вказати причину: від термічних, хімічних, механічних подразників, при накусувані на зуб, при переміщенні тіла і т.д.;

-після усунення подразника біль припиняється, затримується, виникає новий приступ болю;

-якщо мимовільний – постійний чи приступоподібний (тривалість больових приступів і інтерміссій), нічний;

г) локалізований (із визначенням щелепи і сторони поразки) чи ірадіюючий (розповсюджений), вказати зони іррадіації.

2.Наявність каріозної порожнини або дефекту твердих тканин зуба.

3.Неможливість або затруднене прийому їжі (указати причину).

4.Наявність нориці і секреції з неї.

5.Асиметрія обличчя.

6.Косметичний дефект:

-атипова форма зуба;

-зміна кольору зуба;

-дефект коронки;

-дефект і зміна кольору пломби.

7. Неприємний запах (faeter ex ore) з рота. Характерний для хронічного гангренозного пульпіту, виразково-некротичного гінгівіту Венсана, та інш.

Анамнез захворювання (anamnesis morbi)

Опитування може проводитися у вигляді вільного викладу хворим розвитку захворювання або у вигляді відповідей на питання лікаря. В анамнезі захворювання необхідно з'ясувати:

-стан зуба до появи скарг ( зуб раніше лікувався, чи ні);

-початок (рік, місяць, день) появи перших ознак захворювання, їхня причина;

-особливості перебігу хвороби;

-динаміку окремих її періодів;

-динаміку больових синдромів;

-динаміку загострень і ускладнень;

-відомості про характер лікування і його ефективності;

-відомості про самолікування.

Анамнез життя (anamnesis vitae)

Детальність збору анамнезу життя залежить від скарг хворого, стану порожнини рота і загального стану пацієнта. Анамнез життя може уточнюватися і доповнюватися після огляду порожнини рота хворого.

Коротко викласти:

-побутовий анамнез (умови життя, повноцінність харчування);

-трудовий анамнез (умови праці, виробничі шкідливості і їхній характер);

-алергологічний анамнез (наявність алергічний реакцій на лікарські препарати, продукти харчування й ін.);

-наявність шкідливих звичок.

Особливу увагу приділити виявленню й описанню:

-перенесених і супутніх захворювань;

-ускладнень в ході їхнього лікування;

-чи знаходяться на обліку у профільних фахівців.

Анамнез життя пацієнта можна досліджувати за допомогою

анкетування. Це дозволяє пацієнтові бути більш відвертим і позбавляє лікаря від необхідності постановки важких особистісних запитань.

ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ (status presens objectivus)

Зовнішній огляд пацієнта.

Загальний стан: задовільний, середнього ступеня важкості, важкий. Стан свідомості: ясна, сплутаність свідомості, ступор, сопор, без свідомості, іріативні порушення (дратівливість, галюцинації, нав'язливі

ідеї).

Вираз обличчя: спокійне, бадьоре, збуджене, страждальницьке, байдуже, маскоподібне та ін.

Положення: активне, пасивне, змушене.

Зріст: високий, середній (160-180 см. для чоловіків, 155-170 см. для жінок), низький, карликовий (до 135 см.), гігантський (вище 200 см. для чоловіків, 190 см. для жінок).

Маса тіла (кг).

Вгодованість: задовільна, надмірна (ступінь ожиріння: I – індекс Брока в границях 110-125%, II – 125-150%, III – 150-200%, IV – більш

200%); знижена – індекс Брока нижче 90%; виснаження (кахексія). Конституційний тип: нормостенічний, астенічний, гіперстенічний.

Огляд обличчя пацієнта.

Колір шкіри: у нормі – природний (для європейської раси – блідорожевий, рожевий, тілесний; для монголоїдної раси – жовто-коричневий; для негроїдної – шоколадно-коричневий), при патології – гіперемований, жовтяничний, землистий, блідий, синюшний (ціанотичний), з ділянками пігментації або депігментації (вказати локалізацію).

Цілісність, чистота шкіри: в нормі – не порушена, чиста; при патології – наявність патологічних елементів: синців, висипань (вказати характер), «судинних зірочок», ксантом, шрамів, нориць, ерозій, виразок.

Вологість: в нормі – помірна, при патології – суха, надмірно волога. Еластичність і тургор шкіри (здатність збиратися в складку і розправлятися після цього): у нормі – збережена; знижена, утруднена (при

інфільтраті).

Симетричність правої і лівої половини обличчя: у нормі – симетричність, при асиметрії – вказати причину (набряк, припухлість, деформація, інфільтрат) і локалізацію.

Стан видимих слизових оболонок носа, кон’юктиви нижньої повіки: в

нормі – рожевого кольору, помірно вологі, без елементів ураження; при патології – колір жовтяничний, почервонілий (гіперемований), блідий, ціанотичний, надмірна вологість, наявність елементів ураження (вказати які), крововиливів.

Стан шкіри кутів рота: в нормі – без тріщин, мацерацій, сухості, ерозій.

Стан червоної облямівки губ: в нормі – чітко контурована, помірно волога, при патології – суха, наявність тріщин, кірок, висипань.

Обстеження лімфатичних вузлів.

Проводячи пальпацію лімфовузлів, з метою розслаблення м'язів, голову пацієнта нахиляють в обстежувану сторону. Для пальпації підщелепних вузлів лікар правою рукою нахиляє голову хворого вниз і у відповідну сторону, а лівою послідовно обмацує їх трьома пальцями, виводячи на тіло щелепи. Підборідні лімфовузли обмацують у такому ж положенні вказівним і середнім пальцями. Піднижньощелепні та підборідні лімфовузли можна пальпувати бімануально, помістивши палець однієї руки на дно порожнини рота, а пальці другої руки – зовні. Щічні, привушні лімфатичні вузли пальпуються бімануально пальцями правої руки зі сторони переддвер’я порожнини рота і лівої – зовні. Привушні лімфатичні вузли пальпуються в проекції поверхні гілки нижньої щелепи, в за щелепній області - в товщині слинної залози і бімануально по передньому краю привушної слинної залози. Поверхневі і глибокі шийні лімфатичні вузли пальпують двома-трьома пальцями спереді і позаду