44. О.Х.Востоков - один з основоположників наукової славістики.

Олександр Христофорович Востоков – російський лінгвіст, філолог, поет, один із основоположників вітчизняного слов*янознавства.ПРибалтійський німець по народженню, він ще в юності став поетом і замінив своє прізвище Остенек на рос.Він склав граматику, а згодом і словник давньословянської мови. Олександр Востоков розробив основи порiвняльно-iсторичної фонетики i граматики слов’янських мов, наголосив на рiзниці мiж слов’янськими мовами давньої та сучасної епохи, визначив хронологiчнi рамки найважливiших iсторичних змiн у складi слов’янських мов, подав зразки конкретного опису мови i палеографiчних особливостей давнiх писемних пам’яток.

У студії "Рассуждение о славянском языке, служащее введением к грамматике сего языка, составляемой по древнейшим оного письменным памятникам" Олександр Востоков стверджував, що всi слов’янськi мови у глибокiй давнинi були дуже близькими одна до одної граматичними формами. Важливим джерелом вивчення слов’янських мов вiн вважав старослов’янську мову, на яку були перекладенi богослужбовi книги з грецької мови.

Науковець охарактеризував фонетичне значення зредукованих голосних ь, ъ, зазначив, що г, к, х не можуть сполучатися з голосними переднього ряду, вказав, що короткi прикметники змiнювалися за зразком iменникiв, а повні - виникли на основi приєднання вказiвних займенникiв до коротких форм, визначив носовий характер юсiв. Ученому належить перше наукове видання Остромирового Євангелія.

44. Заснування кафедр слов’янської філології в університетах Російської імперії. О.М.Бодянський, в.І.Григорович, і.І.Срезневський, п.Прейс.

(Починаючи з 18 ст. провідні філологічні центри форм. в Росії.Цьому всіляко сприяла офіційна політика царського уряду.Так, у 1724р.Петро І заснував Петербурзьку академію наук. У 1775р. З ініціативи Ломоносова було відкрито Москов універ. У 1783 засновано Російську академію.Початок становлення славістики в Москов університеті пов*язують з іменем М. Погодіна. На якісно новий рівень розвитку слов філології вивів Москов університет укр і рос мовознавець, і сторик, фольклорист Осип Бодянський(1808 - 1877).Він підтримував нац – визвол рухи слов у Європі. Започаткував порівняльне вивчення укр та інших слов мов, написав праці з вивення слов мов і культур, преклав кілька досліджень Шафарика.Другим славістичним центром був Петербурзький університет. Спочатку тут не було слов кафедри, але в університеті проходили підгоовку майбутні славісти П. Прейс і математик Чижов. В 1842 – 1846 рр. – Прейс очолював кафедру історії та літератури слов наріч.Після його смерті кафедру очолив мовознавець І. Срезневський, який став деканом історико – філологічного факультету, а згодом і ректором університету. Срезневський ініціатор створення і редактор часописів «Вісті АН по відділенню рос мови і словесності» і « Учених записок». Його праці пов*язані з історією та діалектологією рос мови, палеографією, етнографією та фольк слов народів. Основними з них є «Думки про істор рос мови», і 3 – томний словник.Щодо пит укр мови був непослідовним. У харківський період діяльності, під впливом Потебні, він відстоював самостійність укр мови , а в петербур період відводив їй статус «простонародної». Григорович- найбільший російський славіст українського походження, палеограф. Один з основоположників слов'янської філології в Росії. У 1844–1847 здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джерелозначу базу. Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських слов'ян.)