2.Суцільна колективізація та її наслідки.

1927р.-15 з’їзд партії визнав необхідним почати процес суспільної колективізації С.Г. Означало: провадження державної власності (колгоспна) на землю. Причини: 1.забезпечити хлібом працюючих на індустріалізацію, 2.знищити приватного власника як ворожий елемент. Розпочалась агітація людей до вступу в колгоспи. Для України було виділено термін колективізації (до весни 1931р.), а місцеві чиновники доклали максимум зусиль і зробили колгоспну справу на рік раніше. Сталін в газеті «Правда» пише статтю «Запаморочення від успіхів» де Сталін розкритикував місцевих комуністів на посміх, щодо створення колгоспу. Український народ зрозумів, що треба з колгоспів піти і прошов зворотний процес: люди забирали тварин та пішли з колгоспу саме від тоді і починається другий етап колективізації боротьба проти куркулята та його підкурльників. З України силоміць буде виселено до Сибіру понад 200тис. сімей (понад 2млн. людей). В колгоспах практично не залишалось тих хто вмів працювати, а план постачання зерна державі потрібно було виконувати обов’язково. 1930р.-400млн. пудів зурна, 1931р.-380млн. пудів, а в 1932р.-360млн. пудів. У зв’язку з крадіжкам в колгоспах 7 серпня 1932р. виходить постанова «Про збереження соціалістичного майна», яка передбачає за крадіжку жмені зерна або розстріл або 10р. ув’язнення. В народі цей закон прозвали «закон про 5 колосків», але на трудодні зерна людям не вистачало. В зв’язку з тим що в Україні було зібрано 136мнл. Пудів зерна замість 360мнл. Пудів. Утворено державну комісію на чолі з Молотовим і почалася нова продрозкладка. Пішли по хатах, в якій активну участь брали комсомольські бригади, якщо вони щось знайшли то 5 частина їм, і як наслідок «український народ лишився без запасів на зиму». Настав голод.

Білет 4.

1.Українські землі в іі половині хvіІст. Руїна.

1663-1665рр Правобережним гетьманом був Павло Тетеря, який намагається повернути Київ та ін додаткові землі під владу Польщі. 1665-1666рр видатним гетьманом був Петро Дорошенко. Створив боєздатну армію, не вірить ні Москві, ні Польщі. І намагається залучитися підтримкою Османського султана. На жаль Дорошенкові не вдалось здійснити свою мрію. З 1671-1681рр вдруге гетьманом буде Юрій Хмельницький який активно буде приводити татарсько-турецькі війська на укр.. землі, внаслідок правобережжя перетвориться на пусту. 1663-1668рр лівобережним гетьманом буде Іван Брюховецький. Він їде з великою делегацією до Москви, щоб виразити свою подяку. Брюховецький в своїй політиці постійно слідує інтересам Москви (яка зраджує). 1667р між Московією та Польщею підписано Андрусівське перемир’я, що означало поділ гетьманщини навпіл. За підготовку наступу на Москву Брюховецького буде вбито. 1668-1672рр Дем’янець Многогрішний, який абсолютно не хоче спиратися на своє оточення. В політиці користується принципом Володаря. 1669р підписано Глухівські статті, згідно яких: 1.Києв перейшов до Лівобережжя, 2.кількість московських бояр було зменшено. 1672р оточення Многогрішного здало його російському царю і його відправлено на заслання до Сибіру де він і помирає. 1672-1687рр гетьманом буде Іван Самойлович. Йому вдалося припинити руїну в середині 70-х р (після поразки Дорошенка в 1676р). служить Москві, виконує московські забаганки: 1.надсилає військо, 2.у 80-х здійснює Айвазовські походи. Під час руїни укр.. народ Правобережжя тікає на Слобожанщину московська територія, на якій розселялись українці не сплачуючи податків.2.громадсько-політичне життя в 30-х р ХХ ст.

ромадсько-політичнежиттяУкраїнинаприкінці 20-х - у 30-х роках розвивалосяпідвпливомсуперечливихфакторів. Соціальний склад населення кардинально змінився. Зниклиекономічноактивні в 20-ті роки категоріїприватнихторговців, власниківпідприємств, помітнозбільшиласякількістьробітників - з 1770 тис. до 4578 тис. чол. 1940 р. їхняпитома вага у населенніреспублікидосяглатретини. Джерелапоповненняробітничогокласубулирізноманітні, але переважало село. Вперше в історіїУкраїнибільшеполовиниробітників становили українці.

Загальначисельністьслужбовців і спеціалістів народного господарства, освіти, культури, науки зросла з 549 тис. у 1928 р. до 2 млн чол. у 1940 р. Понад 25 % їхмалисередню і вищуосвіту.

Індустріалізаціясупроводжуваласябурхливимрозвиткомміст. У 1926-1939 рр. кількістьміськихжителів УСРР подвоїлася і досяглатретининаселення, щонадзвичайнозагостриложитлову проблему. Причомуміста в ці роки зросталипереважно за рахунокмісцевогоукраїнськогонаселення. У 1920 р. українцісередміськихжителів УСРР становили лишетретину, з

1939 р. - понад 58 %.

Переміщення людей з одних соціальнихгруп до іншихсупроводжувалосяшвидкою ломкою їхньоїпсихології, способу життя, втратоюусталенихтрадицій, яківироблялисястоліттями. Ціпроцесибулинаслідком прямого насильствавлади і тому сприймалисямільйоннимимасами, особливо примусовопролетаризованимсільськимнаселенням, болісно.

Разом з тим роки індустріалізації й колективізаціїпозначеніінтенсивнимсоціальнимрухом по «вертикалі» - з «низів» новоїсоціальноїпіраміди, яка активно формувалася в роки радянськоївлади, «вгору». Більшовицькапартіясприялависуваннюрядовихробітників і селян на керівніпости, відкривала перед ними дверівищих та середніхнавчальнихзакладів. В органи державного управління, господарський, партійнийапарат, в офіцерський корпус Червоноїармії, органидержавноїбезпеки, міліцію, до керівництваколгоспами, радгоспами, торговельнимипідприємствамиприйшли десятки тисячробітників і селян.

Радянськікерівники ставили собі в заслугу побудовусуспільства, вільноговідексплуатаціїлюдинилюдиною. Насправді, знищившистарусоціальнупіраміду, вони побудувалинову, небаченураніше. У РадянськомуСоюзіформувавсяновийправлячийклас - номенклатурнаверхівкапартійно-державного й господарськогоапарату, забезпеченавсімаматеріальними благами і відгородженавідмільйонівсвоїхспівгромадянщільним муром різноманітнихпривілеїв.

Білет 5.