2.Українсько-радянська республіка в умовах неп.

На початку 1921р. більшовикам вдалось перемогти у громадянській війні усіх своїх опонентів і встановлено жорстокий контроль. На цей час радянське господарство було практично війною зруйновано і проти радянської влади посилюється повстання майже по всій території України, оскільки політика воєнного комунізму тривала й надалі.

В березні 1921р. проголошено нове економічну політику НЕП:1.встановлено продподатки, тобто селянство заздалегідь знало скільки потрібно платить податків. 2.дозволена торгівля. 3.відновлюється приватна власність. 4.відроджується підприємницька діяльність. 5.дозволяється оренда землі та використання найманої праці. 6.провадження радянської валюти (золотий червонець). 7.впроваджено деякі податки на деякі товари: сіль, керосин та.ін. 8.в радянській економіці з’явився іноземний капітал. На жаль і Україні НЕП розпочнеться на рік пізніше ніж в інших частинах Росії, що буде однією з причин першого радянського голоду 1921-1923рр. (посуха 1921-1922рр.). особливо Південних та Центральних областях і загинуть близько 1млн. Радянська влада почала допомагати українцям після того як в 1922р. допомогли американці, організація АРА. Саме в 20-ті р. більшовики постановили завдання виховати в Україні власних більшовиків. Буде дозволено говорити українською, відкриваються сотні українських шкіл, бібліотек, діловодство на 70% управління цих видань до 60%. Отже, це буде політика українізації.

Білет 10.

1.Україна Гетьманщини 18 ст

Коли минув хаос доби Руїни, центром політичного, економічного та культурного життя стала Гетьманщина Лівобережжя. Тепер фокус визначальних подій історії України остаточно перемістився з її крайнього заходу на крайній схід. Гетьманщина була автономним, але не самостійним політичним утворенням. Однак вона давала українцям більше самоврядування, ніж вони будь-коли до того мали, починаючи з часів Галицько-Волинського князівства. Як частина Російської імперії, вона існувала в рамках держави, яка для багатьох українців була відносно новим політичним середовищем. Тепер українці мали справу не з роздертою на фракції й занепадаючою польсько-шляхетською Річчю Посполитою. Після провалу польської та турецької альтернатив у період Руїни українці були вимушені змагатися з суворими правителями міцніючої Росії. Прагнучи монополізувати владу, царі за самою своєю сутністю виступали проти ідеї українського чи будь-якого іншого самоврядування. До того по всій Європі XVIII ст. поширювалися принципи та практика абсолютизму. Такі непохитні представники абсолютизму, як Петро І та Катерина II — два найвидатніших правителі Росії,— вважали централізований уряд найбільш ефективним і передовим. Проте ці погляди суперечили тій формі самоврядування, що існувала в Гетьманщині та була заснованою на виключно українських засадах і звичаях. Відтак основним питанням політичного життя України XVIII ст. стає тривала й затята боротьба імперського централізму Росії з українським прагненням до автономії.

2. Радянсько-німецькі договори 1939р.

23.08.39 р . між СРСР і Німеччиною було підписано панк про ненапад, а також таємний протокол Молотова-Ріббентропа, який визначав зони вплив удвох держав у Східній Європі і ненапад на 10 р.Таємна угода між Німеччиною СРСР яскраво відображає імперську суть обох держав, ігнорування їхнім керівництвом загальноприйнятих в цілому світі міжнародних відносин.Антифашистський рух в Україні вимагав:

- радянське комуністичне підпілля та партизанський рух;

- український самостійницький підпільний та партизанський рух;

- польський рух опору.

Білет 11.