2. Дослідження особливостей технологічного процесу вирощування зернових в умовах тов "Агро-Флагман"

2.1. Аналіз існуючих технологій та засобів механізації при вирощуванні зернових

Важливим завданням інтенсифікації сучасного сільськогосподарського виробництва є підвищення стійкості зернового господарства, росту врожайності зернових культур. Для повного задоволення потреби населення країни в продуктах харчування необхідно врожайність зернових підвищити як мінімум на 8-10 ц/га. Досягти такого росту врожайності можна тільки при умові успішної реалізації всіх можливих шляхів підвищення ефективності землеробства. Серед них можна виділити удосконалення структури посівних площ стосовно до кожної природно-кліматичної зони, вибір найбільш прийнятного попередника вирощування зернових культур.

Особливо гостро ця проблема стоїть в зонах ризикового землеробства, до яких відноситься ТОВ “Агро-Флагман”. У зв'язку з виробничою ситуацією що склалася на селі: дефіцитом добрив, гербіцидів, особливо слід звернути увагу оптимальній структурі посівних площ, чередуванням культур, розміщення системи обробки ґрунту, і т.п. Досвід вирощування зернових довів високу ефективність парів і напівпарів, доля яких зараз складає 30 % в загальній структурі сільськогосподарських угідь. Не менш важливим направленням підвищення врожайності зернових є науково обґрунтована селекція на базі нових високоврожайних, інтенсивного типу, районованих сортів пшениці та інших зернових культур. Крім питань використання високоврожайних сортів, дуже важливе значення має підвищення якості насіння, яке можна отримати спеціальними агротехнічними заходами вирощування, а також цілою системою їх передпосівної обробки. Сьогодні ці питання широко розробляються і впроваджуються у виробництво.

Для нормальної життєдіяльності культурних рослин необхідно світло, тепло, вода, поживні речовини, включаючи вуглекислоту і повітря. Тривалий період вивчення взаємовідносин рослин в окремих періодах їх життя показав, що ні один із факторів не можна замінити ніяким іншим. Це означає, що скільки б ми не вносили добрив, вони не можуть відшкодувати недолік води і тепла. Виходячи з цього, гостро стоїть проблема адаптації різних прогресивних технологій до конкретних умов кожного господарства. Тобто, тут потрібний науково обґрунтований підхід, який базується на основних законах землеробства, знанні конкретних умов і впливу їх факторів на кінцеві результати. Іншими словами, на теперішній час необхідно ретельно вивчити умови вирощування зернових, наявності всіх факторів життя рослин, виробітку оптимальних співвідношень цих факторів для отримання високих врожаїв. Це один із важливих шляхів підвищення врожайності зернових.

Вміння максимально використовувати біологічні можливості рослин шляхом забезпечення надходження всіх факторів життя рослин в оптимальному співвідношенні, своєчасно визначити фактор, який знаходиться у мінімумі у даний час, і впливати на нього, дозволяє підвищувати врожайність при найменших затратах праці і коштів.

Регулювати умови життя рослин, особливо земельних, можливо різними прийомами агротехніки, які диктуються або регламентуються тією чи іншою технологією зрошування. На теперішній час розроблені і успішно застосовуються інтенсивні, індустріальні технології, в основі яких лежать передові прийоми агротехніки обробки ґрунту, посівів, догляду та збирання зернових культур. Важливе значення відводиться мінімізації обробки ґрунтів, захисту її від водної та вітрової ерозії та інше. Але, разом з тим, як показує досвід, висока ефективність застосування тієї чи іншої технології в одному господарстві, не підтверджується у сусідньому. Слід завжди враховувати той фактор, що найкраща система агротехнічних заходів, адаптованих до конкретних умов, не дає очікуваних результатів якщо вони будуть виконані неякісно. Погано виконаний прийом може бути не тільки безкорисним, але і принести невиправданої шкоди, наприклад, є порушення встановленої глибини обробітку ґрунту, прийоми висіву насіння, неправильне внесення добрив і гербіцидів.

Підвищення якості виконання агротехнічних заходів - це мабуть чи не єдиний беззатратний шлях підвищення врожайності зернових. Наприклад, зниження втрат зерна на збиранні на 10-15 % дає можливість підвищити врожайність на 2-3 ц/га. Такі ж результати і при виконанні інших операцій. Тут дуже важливо оптимально підібрати агрегат, параметри і режими його роботи, обґрунтувати найкращі агротехнічні терміни і т.п.

При оцінці дії будь-якого агротехнічного прийому, а особливо всієї системи в цілому, необхідно враховувати не лише найближчу, але і найбільш віддалену дію і вплив на підвищення врожайності. Відомо, що занадто інтенсивна обробка ґрунту без внесення добрив призводить до збіднення ґрунту гумусом, погіршення його фізичних властивостей, а в наших умовах, - інтенсивному розвитку вітрової ерозії. Або дуже багато агротехнічних прийомів з використанням одно операційних машин вимагає збільшення кількості проходів тракторів, що в свою чергу веде до ущільнення верхнього шару, його руйнування, деструктуризації і, в кінцевому результаті, зниження родючості. Тобто, система агротехнічних заходів повинна не тільки забезпечувати отримання високих і стійких врожаїв сьогодні, але й закладати основу для ще більш високих врожаїв в наступні роки.

З вищенаведеного випливає, що в вирішенні проблеми підвищення врожайності зернових культур, немає другорядних питань - всі фактори єдиної виробничої системи важливі, і ігнорування яким-небудь із них, приводить до різкого зниження ефективності впровадження всіх інших. Все це необхідно врахувати як при обґрунтуванні прогресивних технологій, їх впровадженні так і при їх покращенні, виходячи з виробничої практики.

Особливо слід приділити увагу терміну “ґрунтозахисна система землеробства”, який носить чисто зональний характер і відноситься до зон з недостатньою кількістю вологи, а також до ґрунтів, де має місце виникнення і розвиток водної чи вітрової ерозії. На сьогоднішній час розроблено багато таких систем землеробства, які дозволяють при мінімальних затратах зберігати, а також підвищувати родючість ґрунтів. Тобто, всі вони повинні сприяти не тільки максимальному збору врожаю зрошуваних культур, але і забезпечити захист ґрунту від ерозії і підвищення її родючості.

При цьому в основу виконання буде - якої технологічної операції обробітку ґрунту на ерозійно небезпечних ґрунтах закладені такі принципи:

• мінімальне розпилення шару ґрунту що обробляється;

• зниження швидкості повітряного потоку в наземному шарі;

• максимальне накопичення і раціональне використання вологи за рахунок використання зимових опадів.

Вимоги мінімального розпилення шару ґрунту що обробляється, можна виконати, застосовуючи спеціальні робочі органи грунтооброблюючих машин і скорочуючи число обробітку ґрунту, а також число проходів по полю МТА шляхом застосування комбінованих агрегатів, або замінюючи механічні обробки гербіцидами. Переваги при цьому слід віддавати агротехнічним прийомам покращення культури землеробства і підвищення родючості ґрунтів.

В умовах недостатку вологи або на ґрунтах, що сприятливі до вітрової ерозії, одержала визнання без відвальна технологія обробітку ґрунту з залишком стерні, а також рихлення, що дозволяє зберігати верхній живильний шар ґрунту. Безвідвальний обробіток ґрунту, прийнятий як ґрунтозахисний, одержав широке розповсюдження в багатьох господарствах як система обробітку ґрунту, що сприяє одержанню стійких врожаїв зернових, кормових та інших культур. Суттєвість безплужного обробітку заключається в зберіганні складання та щільності більш глибоких горизонтів при якісному обробітку верхніх шарів ґрунту на глибину висіву насіння. Переваги такого обробітку проявляються в наступному:

• насіння укладається на щільне ложе у вологий шар, завдяки чому одержуються дружні сходи;

• насіння бур'яну не попадають в глибину ораного шару ґрунту;

• менше втрачається вологи, так як пласт не обертається;

• значно прискорюється процес підготовки поля під проміжні посіви кормових культур або під озиму пшеницю;

• зменшується витрата механічної енергії на підготовку ґрунту та інше.

Разом з тим, безплужний обробіток зябу і пару під озимі культури, а також підготовка напівпарів під ярові культури, потребують більш жорсткого дотримання технології і агротехнічних вимог до обробітку ґрунту і посіву зернових, при плоско різному обробітку вважається допустимим знищення не більш 10 % стерні за один прохід при обробітку на глибину до 18 % сантиметрів і не більш 20 % при рихленні на глибину до 30 сантиметрів. Поверхня поля після обробітку повинна бути без глибоких роз'ємних борозен і високих валиків.

Комплексна механізація сільськогосподарського виробництва представляє собою таку форму організації праці, при якій всі виробничі процеси послідовно виконуються відповідною системою машин.