Тема 18: Проблеми правового забезпечення біологічної та генетичної безпеки

Задача 1.

Громадянка Костюк С. звернулась до адміністрації супермаркету з проханням роз’яснити, чому при виборі продуктів харчування на їх етикетках вона не може знайти будь-яку інформацію щодо наявності генетично модифікованих організмів (ГМО). Хоча в мережі Internet є інформація щодо списку ряду торгових марок та виробників, які використовують в своїй продукції живі змінені організми (ЖЗО), а на деяких етикетках Костюк С. неодноразово зустрічала напис "крохмаль модифікований", повною інформацією вона не володіє.

Консультант відділу молочної продукції неадекватно відреагувала на такі запитання, спровокувавши конфлікт та викликала охорону, з якою до громадянки вийшов і юрисконсульт супермаркету. Останній пояснив, що супермаркет не відповідає за маркування продукції, тому всі претензії слід предявляти виробнику продукції.

Визначити коло правовідносин, що виникають.

Чи має місце в даному випадку порушення екологічних прав людини, якщо так, то яких?

Охарактеризувати динаміку становлення та розвитку законодавства України про використання ГМО. Що являє собою процедура маркування продукції?

Дайте обґрунтовану з юридичної точки зору відповідь.

Задача 2.

На засіданні круглого столу, присвяченого економічним, біологічним, генетичним, правовим та іншим проблемам застосування генетично модифікованих організмів виступив старший науковий співробітник інституту генетики та молекулярної біології.

У виступі він наголошував на тому, що продукти із використанням ГМО — це їжа майбутнього, оскільки такі продукти мають низку переваг перед вирощеними традиційним способом. Вони виглядають краще, довше не псуються, не пошкоджуються комахами, є дешевшими. До того ж Україна ратифікувала Конвенцію про біологічне різноманіття та Протокол про біобезпеку до неї, вже розпочато законотворчу діяльність у даному напрямку.

Виступ був перерваний вигуками із залу, виступаючого звинуватили в тому, що інститут, де він працює, вже давно проводить незаконні досліди на тваринах та вирощує генетично модифіковану картоплю. А нещодавно в околицях с. Дослідне, де знаходиться виробничо-дослідна база інституту, бачили чупакабру — теж результат наукових дослідів. Громадяни вимагали інформацію про досліди, наукові теми, джерела фінансування та загалом безпеку діяльності інституту, а також відшкодування збитків, завданих їм у результаті відвідання чупакаброю особистих селянських господарств мешканців села.

Визначте види правовідносин, що виникають.

Чи має місце в даному випадку порушення екологічних прав громадян, якщо так, то яких саме?

Які зобов'язання покладаються на нашу державу у зв'язку з ратифікацією зазначених документів? За якими напрямами, на Ваш погляд, має бути здійснено імплементації їх положень в чинне законодавство України?

Дайте обґрунтовану з юридичної точки зору відповідь.

Тема 19: Проблеми правового забезпечення екобезпеки при поводженні з небезпечними речовинами

Задача 1.

У липні 2009 р. в результаті чергового руйнування дамб мулових полів Бортницької станції аерації сталось скидання за їх межі більш ніж 1 тисячі кубометрів стокового мулу. Представники влади заявили, що у води Дніпра забруднення не потрапили, однак спеціалісти попереджують про те, що затягування запланованої реконструкції станції може вже у найближчі роки призвести до більш масштабної катастрофи. Вже сьогодні технології очистки на станції не в змозі очистити стоки, так як рівень токсичності в них перевищує допустимі показники, закладені в процесі будівництва станції аерації, в десятки разів. До того ж, на укріплення дамб мулових полів витрачається декілька десятків мільйонів гривень. На думку представників громадських організацій, Бортницька станція очищує стоки всього лиш на 10 – 15 % від необхідних стандартів. Прорив дамб становить меншу загрозу для довкілля, аніж постійні скиди у річку Дніпро, загроза погіршення санітарно-епідемічного благополуччя існує постійно не так для Києва, який знаходиться вище за течією річки, ніж Бортницька станція аерації, як для Черкас, Дніпропетровська та Запоріжжя.

В кінці 2008 р. столична адміністрація затвердила техніко-економічне обґрунтування реконструкції Бортницької станції аерації, усі структурні елементи якої разом з дамбами знаходились у критичному стані. Незважаючи на те, що розмови про реконструкцію об’єкта ведуться вже добрий десяток років, жодній з адміністрацій Києва не вдалось вирішити питання про те, хто, як і за які гроші здійснить реконструкцію.

У травні 2009 р. одна з японських компаній виявила готовність інвестувати у реконструкцію станції 1 мільярд доларів – на модернізацію станції та будівництво заводу по спалюванню мулу. Однак проблема полягає у тому, що повторна розробка проекту та процес погодження документації у різних українських та японських інстанціях може розтягнутись на декілька років, і для проведення самих робіт знадобиться ще 5 – 6 років.

Визначити коло суспільних правовідносин, що склались.

Яких заходів із забезпечення екологічної безпеки, передбачених чинним законодавством, доцільно було б вжити для вирішення проблемної ситуації, що склалася? Чи можете Ви запропонувати заходи міжнародно-правового характеру для вирішення даної ситуації?

Проаналізуйте перспективи застосування заходів економіко-правового, організаційно-правового механізму та механізму участі громадськості у провадженні екологічної політики на території м. Києва та області щодо подальшої долі Бортницької станції аерації.

Задача 2.

Потужне молокопереробне підприємство Шумського району Тернопільської області ВАТ "Шумський маслозавод", багато років вивозячи та розміщаючи відходи виробництва продуктів молочних у недозволених місцях, призвело до загострення екологічної ситуації.

Ще в травні 2006 р. в ході перевірки старший держінспектор з охорони навколишнього природного середовища в області встановив, що зворотні води із вигребів власним автотранспортом вивозяться у недозволене місце - відпрацьований кар’єр в с. Кути. Попередніми приписами від 22.09.2005 р. та 3.10.2005 р. молокозавод було зобов’язано вирішити питання щодо права користування земельною ділянкою згаданого кар’єру та отримати гідрогеологічний висновок і обґрунтування можливості використання кар’єру під накопичувач зворотних вод у ДП "Західукргеологія".

Керівництво підприємства не реагувало на приписи інспекторів з охорони навколишнього природного середовища. ВАТ "Шумський молокозавод" продовжував працювати і надалі розміщувати кисломолочні відходи у непогоджених місцях. Така ситуація привернула увагу місцевих мешканців.

Перевіркою, проведеною Державною екологічною інспекцією в області 12.05.2008 р. за зверненням жителів сіл Кути та Андрушівка Шумського району Тернопільської області, встановлено факт перевезення та захоронення рідких відходів виробництва ВАТ "Шумський маслозавод" у відпрацьованому кар’єрі на території Андрушівської сільської ради Шумського району.

Наступною перевіркою, проведеною 12.06.2008 року, встановлено скид рідких відходів виробництва ВАТ "Шумський маслозавод" по рельєфу в річку Вілія, що викликало обурення жителів прилеглих до заводу будинків у м. Шумськ.

Враховуючи ситуацію, що склалася, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області 25.06.2008р. було винесено рішення № 67 про тимчасову заборону перевезення та захоронення рідких відходів виробництва ВАТ "Шумський маслозавод" у відпрацьованих кар’єрах на території Кутянської та Андрушівської сільських рад Шумського району та скид цих відходів по рельєфу місцевості в річку Вілія. А Держуправлінню охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області запропоновано у встановленому законодавством порядку зупинити дію виданого ВАТ "Шумський маслозавод" у лютому ц.р. дозволу на спецводокористування, на який посилалося керівництво заводу при здійсненні забору води та скиданні зворотних вод. Дію відповідного дозволу було припинено з 03.07.2008 р.

За невиконання винесеного рішення стосовно голови правління ВАТ "Шумський маслозавод" було порушено адміністративне провадження за ст.52 ч.1., а матеріали перевірок направлені до Тернопільської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

Рішення від 25.06.2008 р. № 67 було опротестовано прокуратурою.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області протест прокурора було задоволено, а рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 25 червня 2008 року № 67 скасовано.

Врахувавши зауваження прокурора, 01 серпня 2008 р. винесено інше рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області № 73 про тимчасову заборону діяльності ВАТ "Шумський маслозавод", пов’язаної з утворенням та розміщенням відходів виробництва продуктів молочних.

Перевіркою 14.08.2008 р. встановлено, що рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області від 01 серпня 2008 р. № 73 не виконується. Розпочато адміністративне провадження щодо голови правління ВАТ "Шумський маслозавод" за ст. 188-5 КУпАП.

З метою недопущення продовження правопорушення матеріали для вжиття заходів прокурорського реагування надіслано прокуратурі Тернопільської області.

За вирішення складної ситуації, притягнення винних до відповідальності та покращення екологічної ситуації у Шумському районі Тернопільської області найбільше вболівають місцеві жителі, можливо тому, що їм на берегах новоутворених "озер відходів" краще видно інший бік економічної ефективності діяльності ВАТ "Шумський маслозавод".

Визначити коло правовідносин.

Чи були допущені порушення законодавства при здійсненні небезпечної діяльності в даному випадку?

Які заходи повинні бути вжиті для ліквідації ситуації, що склалася?

Вирішити справу.

Задача 3.

Мешканці с. Затишне Одеської області занепокоєні знаходженням на території селища складу контейнерів із отруйними хімікатами, через які, на їх думку, здійснюється забруднення довкілля токсичними випарами, у зв’язку із чим підвищується захворюваність населення (запаморочення, кровотечі, захворювання дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту). Особливо страждають діти, зросла смертність. Проте те, що захворюваність спричинена хімікатами, поки офіційно не визнається.

У контейнерах зберігаються невідомі речовини. Документи, де вказано зміст контейнерів, втрачені, відома лише їх загальна вага - 215 тон.

Влітку 2007 р. від спеки один з контейнерів, не витримавши високої температури, загорівся та вибухнув. Тоді через отруйну хмару люди декілька діб не виходили з будинків, вікна завішували мокрою тканиною.

Одразу після вибуху представники влади різних рівнів обіцяли вивезти небезпечні контейнери з населеного пункту, але до сих пір на це не знаходиться коштів. Мінприроди України просить виділити на це із бюджету 4,5 млн. грн.

Мешканці селища вимагають терміново вивезти контейнери із отруйними речовинами за межі населеного пункту, в іншому випадку вони погрожують перекрити залізницю, яка проходить між їх помешканнями та складом із контейнерами.

Визначити коло правовідносин.

Чи були допущені порушення законодавства при здійсненні небезпечної діяльності в даному випадку?

Які заходи повинні бути вжиті для ліквідації ситуації, що склалася?

Вирішити справу.

Задача 4.

На Львівщині неподалік містечка Миколаїв уперше в Україні цементний завод ВАТ "Миколаївцемент" перейшов на часткове спалювання так званого альтернативного палива в умовах відсутності належного контролю речовин, які виникають унаслідок спалювання альтернативних палив на основі відходів. Керівництво ВАТ стверджувало, що вміст у викидах важких металів, фторидів, хлоридів та вуглеводів заміряють лише при пуску, а далі, якщо перевищень не зафіксовано, обмежуються вимірами емісії оксидів азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та золи.

За висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи у викидах Миколаївського цементного заводу немає потреби контролювати вміст діоксинів, а позитивний характер висновку щодо спалювання відходів надано з посиланням на Європейські протоколи і норми, зокрема на Протокол альтернативних палив Агенції з охорони довкілля (ЕА) ЄС.

Одержавши висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області наклало на позитивний висновок щодо використання на ВАТ "Миколаївцемент" альтернативних палив гриф "Для службового використання", намагаючись приховати від громадськості інформацію про таку діяльність та її безпеку. У висновку експертизи містилось обґрунтування щодо зменшення санітарно-захисної зони довкола одного з найбільших забруднювачів повітря Львівщини з 1000 до 700 метрів – і це за умови, що ВАТ "Миколаївцемент" заявив про збільшення виробничих потужностей, а також про перехід з газу на вугілля та альтернативне паливо (тобто фактично на більш "брудне" паливо).

Віднайшовши доступ до зазначених матеріалів, члени громадської організації "Бюро екологічних розслідувань" відзначили, що в Україні не забезпечується належного контролю речовин, що виникають внаслідок спалювання альтернативних палив на основі відходів, тоді як у країнах ЄС передбачено жорстку систему контролю. Екологи занепокоєні й тим, чи не стане використання "альтернативних палив" приводом для масового ввезення на територію України відходів з-за кордону. На думку провідного наукового співробітника Інституту газу НАН України, у нас відсутня нормативна база, яка регулювала б відносини контролю у зазначеній сфері, та встановлювала б технологічний режим при спалюванні тих чи інших відходів, це має бути закладено у технологічному регламенті.

За роз’ясненнями представники громадськості за підтримки журналістів звернулись до Головного державного санітарного лікаря України з офіційним запитом, проте відповідь на нього не надійшла і не зважаючи на численні дзвінки до прес-служби.

Визначити коло суспільних правовідносин, що склались.

Як Ви оцінюєте дії Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області в частині приховування інформації про діяльність ВАТ "Миколаївцемент"? А бездіяльність головного державного санітарного лікаря України?

Чим регулюються в Україні відносини із спалювання альтернативного палива на основі відходів?

Чи тотожними є терміни "небезпечні відходи" та "альтернативне паливо"?

Вирішити справу.

Задача 5.

Під час проведення меліоративних робіт в селищі Клавдієве Бородянського району на Київщині в 70-х роках минулого століття було збудовано склад для розміщення отрутохімікатів, хімічних добрив, аміачної води. Сховище було підпорядковано Бородянському РО "Сільгоспхімія", правонаступником якого стало ВАТ "Бородянський райагрохім", зареєстроване у серпні 1997 р.

На території складу в 1982 р. для зберігання зазначених хімічних речовин було зведено бункер із залізобетонних блоків, в якому останнім часом, за даними СЕС Бородянського району, зберігається близько 50 тон невідомих та непридатних отрутохімікатів.

Як встановлено перевіркою, зазначена споруда знаходиться в аварійному стані, прилегла територія не охороняється і майже не огороджена. Довкола складу відчутний інтенсивний запах суміші отрутохімікатів. Власник хімічного сховища (ВАТ "Бородянський райагрохім") ніяких заходів щодо ремонту споруди та її надійної охорони не вживає, нічого не роблять у цьому напрямі й місцеві та обласні органи влади.

У квітні 2008 р. відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Бородянської РДА, де розглядалась ситуація із зберіганням хімічних речовин на складі в селищі Клавдієве. Як виявилось, споруда була побудована без урахування висоти стояння ґрунтових вод, яка за останні роки постійно підвищується, існує реальна загроза проникнення суміші отрутохімікатів у ґрунтові води та масового забруднення водоносних горизонтів. За даними СЕС Київської області вміст хімічної речовини ДДТ (дусту) в ґрунті біля хімічного сховища перевищує гранично допустимі концентрації в 1,2 рази, ГХЦГ – в 2,6 рази, отруєно близько 2 га землі. За даними Бородянської ЦРЛ у 90 % дітей селища Клавдієве спостерігаються захворювання органів дихання, у 30 громадян селища – онкозахворювання.

Висновок комісії – хімічне сховище становить серйозну небезпеку для населення селища Клавдієве і потребує негайного застосування запобіжних заходів.

На численні звернення мешканців селища Клавдієве до органів влади та управління Мінприроди України, МНС, Бородянською РДА, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області здійснено перевірки і підтверджено катастрофічну ситуацію із отрутосховищем, визнано необхідність термінового вирішення зазначеного питання.

Матеріали справи у листопаді 2008 р. передано до Чорнобильської міжрайонної природоохоронної прокуратури в м. Києві, було порушено кримінальну справу за фактом порушень ВАТ "Бородянський райагрохім" встановлених правил зберігання отруйних речовин.

Визначити коло суспільних правовідносин, що склались.

Чим регулюються в Україні відносини із забезпечення екологічної безпеки у сфері поводження з отруйними хімічними й токсичними речовинами?

Яким Ви вбачаєте механізм відновлення стану забезпечення екологічної безпеки в селищі Клавдієві? Якою, на Ваш погляд, має бути подальша доля зазначеного сховища хімічних речовин з огляду на чинне законодавство?

Вирішити справу.

Задача 6.

Мешканці Київського району м. Донецька та члени садового товариства "Факел" звернулися до суду з позовом до ВАТ КП "Союз" з вимогою компенсувати їм шкоду заподіяну здоров'ю та майну внаслідок вибуху на складі піротехнічної техніки, який належить фірмі на праві приватної власності. Внаслідок диму, який утворився після вибуху та стресу, якого вони зазнали, у них погіршилося самопочуття, у декого повилітали шибки з вікон, виявились знищеними 2 садові ділянки, а на площі 5 га було спотворено увесь трав'яний покрив.

Проте ВАТ КП "Сокіл" проти позову заперечували, мотивуючи це тим, що ангари здані в оренду ВАТ "ЕМЦ-2" та прокуратура вже порушила кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу "Порушення правил поводження з вибуховими матеріалами".

Визначте види правовідносин, які виникли.

Дайте правову оцінку вимогам жителів м. Донецька та членам садового товариства.

Чи відносяться до видів екологічно небезпечної діяльності зберігання піротехнічних засобів, вибухових речовин, їх перевезення та використання? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вирішіть справу.

Задача 7.

Чернігівводоконал хотів використати у каналізаційній мережі новий хімічний препарат американського виробництва. Цей препарат виробляється на основі політфосфату натрію і мав на меті подовжити життя застарілим зношеним трубам.

Проте така ідея не знайшла підтримки серед місцевого населення під час проведених з даного приводу громадських слухань. У засобах масової інформації з'явилися повідомлення про подорожчання води у зв'язку із використанням препарату. Так само проти виступив міський голова до надання висновків кваліфікованими експертами про безпечність препарату.

Дати характеристику правовідносинам, що виникають і законодавства, що їх регулює. Запропонувати шляхи його вдосконалення.

За яких умов в Україні можуть використовуватися хімічні речовини іноземного виробництва?

Дати консультацію громадянам.