Тема 9. Стародавній Рим в епоху Імперії

Питання

1. Принципат Августа.

Відповідь на питання варто розпочати з визначення причин падіння Республіки та утворення Імперії. Після цього зверніться до юридичних основ монархічної влади Августа і, при цьому зробіть наголос на нагромадженні їм республіканських власних повноважень та почесних титулів. Поясніть, чому нова політична система отримала назву «принципат». Характеризуючи державний устрій Риму при Августі, слід відзначити збереження в ньому всіх основних республіканських інститутів, визначити реальні повноваження сенату, коміцій і магістратів, характер і ступінь їхньої залежності від принцепсу. Особливу увагу необхідно приділити початку формування при Августі імператорського бюрократичного апарату. Слідом дайте оцінку соціальній політиці першого імператора. При розгляді цього питання рекомендується орієнтуватися на такий план: ставлення Августа до сенаторського стану, вершників і плебсу; його політика стосовно муніципальної знаті; законодавчі заходи Августа, що стосувалися рабів. Означте, на які верстви суспільства спирався принцепс у своїй діяльності. Продовжуючи розповідь, дайте характеристику новим засадам провінціального управління в наступному порядку: поділ провінцій на сенатські й імператорські, деяке упорядкування системи оподатковування і судочинства, допуск до керування представників місцевого провінційного населення. Покажіть сутність перетворення Августом збройних сил Римської держави, при цьому врахуйте значення таких факторів, як регулярний характер армії, її комплектування на добровільних засадах як з римських громадян, так і провінціалів, надання воїнам певних пільг по закінченні служби, підпорядкування командного складу принцепса, створення преторіанської гвардії. Далі визначте основні напрямки зовнішньої політики Августа. Розгляньте політику римлян на Сході, їхні відносини з парфянами та опишіть боротьбу за германськими й іншими племенами на Півночі. Уточніть, чи була успішною зовнішня політика першого імператора. Підбиваючи підсумок, зробіть аналіз принципату як системи державного ладу суспільства, з’ясуйте співвідношення в ній монархічних елементів і республіканських інститутів.

2. Внутрішня та зовнішня політика династій Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

Питання з історії Римської імперії І ст. н. е. передбачає, власне, звернення до внутрішньої й зовнішньої політики династій Юліїв-Клавдіїв та Флавіїв. Насамперед стисло висвітліть династичну політику імператора Августа та події, завдяки яким до влади прийшов Тіберій. Вкажіть на посилення імператорської влади при ньому, зменшення ролі традиційних органів влади, початок боротьби принцепсів з сенатською опозицією. Розгляньте його фінансову та провінційну політику. Відмітьте основні тенденції у зовнішній політиці наступника Августа, тут же розкажіть про придушення повстань у провінціях. Після цього дайте загальну оцінку деспотичному правлінню Калігули. Характеризуючи принципат Клавдія, зробіть основний акцент на бюрократизації державного апарату, появі імператорських канцелярій, також повідомте про зміни в політиці у відношенні до провінцій, активізації військових дій та розширенні кордонів Римської держави. Слід за цим визначте положення Римської держави при Нероні, розкрийте причини різкої зміни поведінки принцепса у другій частині його правління, висвітліть поступове зростання опозиційних настроїв у Римі, повстання в провінціях Британії, Галлії, Іспанії та в Іудеї, римську політику на Сході та обставини смерті Нерона. Продовжуючи відповідь, опишіть події громадянської війни 68–69 рр. н. е., покажіть її характер і значення. Розкажіть про приход до влади Веспасіана Флавія. Дайте характеристику внутрішній політиці імператора, його фінансовим заходам, зверніть увагу на зміни в ставленні до провінцій. Вкажіть основні риси внутрішньої та зовнішньої політики Тіта й Доміціана, для цього встановіть причини фінансової кризи в державі, зробіть наголос на посиленні абсолютистських тенденцій під час правління Доміціана, означте невдачі в боротьбі проти даків, зупиніться на обставинах його загибелі. Наприкінці коротко підведіть підсумок діяльності імператорів династій Юліїв-Клавдіїв та Флавіїв.

3. «Золотий вік» Римської імперії в період правління династії Антонінів.

Аналізуючи правління династії Антонінів, висвітліть події, які привели до влади першого представника цієї династії – Нерву. Далі охарактеризуйте внутрішню політику імператора Траяна за даними його листування з Плінієм Молодшим. Докладно зупиніться на його зовнішній політиці, зробіть наголос, що це був останній значний сплеск завойовницьких війн Римської імперії. Відмітьте подальшу централізацію та бюрократизацію управління державою під час правління Адріана. Поясніть, які сталися зміни при цьому принцепсі у зовнішній політиці, які наслідки це мало у майбутньому. Скажіть декілька слів про повстання Бар-Кохби в Іудеї в останні роки правління Адріана. Стисло повідомте про принципат Антоніна Пія. Зверніть увагу на ті внутрішні та зовнішні ускладнення, які зазнавав Рим при Марку Аврелії. Відзначте перші прояви загальної кризи, погіршення зовнішньополітичного становища імперії: повстання в провінціях, боротьба з Парфією, Маркоманські війни, виникнення постійної «варварської» загрози на кордонах Римської держави. Опишіть правління імператора Кóммода та його загибель. Підводячи підсумок, спробуйте аргументувати твердження, що правління династії Антонінів було «золотим століттям» Римської імперії.

4. Соціально-економічний розвиток римського суспільства в І–ІІ ст. н. е.

Готуючи дане питання, передусім варто звернути увагу на умови, які сприяли встановленню більш інтенсивних економічних та культурних зв’язків між різними регіонами Середземномор’я, прогресу сільського господарства, поширенню класичного рабства, розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Подумайте, чи можна говорити про складання в цей час своєрідного єдиного середземноморського ринку. Далі охарактеризуйте стан сільського господарства та аграрних відносин у перших століттях н. е., при цьому розгляньте подальшу еволюцію товарного виробництва, співвідношення великого (тут же надайте інформацію про різні типи латифундій) і дрібного землеволодіння в Італії й провінціях, встановіть причини появи і розвитку колоната, продемонструйте джерела формування «армії» колонів. Виявіть загальні тенденції прогресу ремісничого виробництва, вкажіть, які чинники вплинули на розцвіт ремесла та на переміщення ремісничих центрів, назвіть основні з них. Опишіть зміни у внутрішній та зовнішній торгівлі, у зв’язку з чим дайте оцінку торговим шляхам та характеру внутрішній торгівлі, відмітьте інтенсифікацію торгівлі з варварськими племенами (в Європі та Африці), встановлення відносно постійних торгівельних зв’язків з Індією, Східною Азією та Китаєм. Підкресліть різницю в характері внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Переходячи до висвітлення соціального устрою Римської імперії, проаналізуйте метаморфози серед вищих верств населення, поясніть, яким чином проходила заміна старої республіканської аристократії на нову італійську та провінційну знать, обмалюйте положення вершників та представників муніципальної верхівки. Виявіть місце ветеранів в соціальній структурі римського суспільства. З’ясуйте роль міського плебсу в соціальному житті імперської епохи. Визначте положення вільного селянства, залежних землеробів і колонів. Поясніть сутність змін у структурі римського рабства в I–II ст. н. е. (які зміни сталися у джерелах рабства, які – у юридичному положенні рабів, які категорії рабів існували в цю добу, чому відбувається деяке покращення положення рабів в II ст. н. е.). Закінчуючи відповідь, дайте загальну оцінку рівню розвитку римського суспільства в І–ІІ ст. н. е.

5. Виникнення християнства. Християнські общини в І–ІІІ ст. н. е.

Вивчення історії раннього християнства варто розпочати з розгляду релігійних настроїв й ідеологічних передумов в римському суспільстві І–ІІ ст. н. е. Насамперед коротко розкажіть про кризу традиційних вірувань та зміни в релігійних уявленнях в добу Імперії, дайте оцінку спробам реформування офіційної римської релігії та впровадження культу імператорського генія і богині Роми, покажіть поширення теологічних поглядів стоїків серед пануючих верств населення та східних культів серед народних мас. Після цього зверніться до проблеми виникнення християнства, проаналізуйте дані канонічних євангелій, апокрифів та античних джерел, зупиніться на питанні про історичність Іісуса Христа. Визначте загальні риси ідеології та основні положення вчення раннього християнства; охарактеризуйте найдавніші християнські общини, їх соціальний склад та внутрішню організацію, з’ясуйте райони розповсюдження християнства у II ст. н. е. Зупиниться на боротьбі всередині християнської церкви, поступових змінах соціального складу християнських общин та появі єресей (особливо зверніть увагу на монтанізм і гностицизм). Висвітліть взаємовідносини християнської церкви з Римською державою, при цьому відзначте події, пов’язані з переслідуванням і гонінням на християн та поступовий перехід єпископату на бік римської влади. Наприкінці поясніть в чому полягає історична роль первісного християнства.

6. Громадянська війна в Римі 193–197 рр. н. е. Римська імперія за династії Северів.

Звертаючись до правління династії Северів, найперше, висвітліть події громадянської війни 193–197 рр. н. е., у результаті яких до влади прийшов Септімій Север, окремо вкажіть на відмінність її характеру від природи громадянської війни 68–69 рр. н . Далі проаналізуйте внутрішньополітичні заходи засновника нової династії, направлені на стабілізацію держави, додержуючись такого плану: зміцнення інституту імператорської влади, реорганізація державного апарату, поповнення державної казни, переслідування сенаторів, реформа провінціальної організації, дії щодо підвищення боєздатності римської армії (взагалі слід підкреслити постійну увагу цього імператора до армії) та їхні наслідки. Визначить основні напрямки його зовнішньої політики, зокрема зупиниться на війні з Парфією та розкажіть про похід до Британії. Характеризуючи діяльність спадкоємців Септимія Севера, зверніть увагу на подальшу мілітаризацію римського суспільства та поглиблення економічної кризи при Каракаллі, докладно розгляньте значення його едикту про римське громадянство, вкажіть на ослаблення центральної влади при Геліогабалі та Александрі Севері, появу нової зовнішньополітичної загрози. Підводячи підсумок, покажіть місце реформ Септімія Севера в історії Риму, поясніть, чому епоху Северів іноді називають «бюрократизованим принципатом»; дайте загальну оцінку спробам імператорів династії Северів укріпити положення імперії.

7. Криза ІІІ ст. н. е. в Римській імперії.

Готуючи це питання, насамперед охарактеризуйте соціально-економічну та фінансову ситуацію в Римській імперії в ІІІ ст. н. е. Обмалюйте положення широких верств населення, з’ясуйте, чому починає формуватися прошарок великих землевласників, зменшується кількість рабів, зайнятих у продуктивній праці, та різко збільшується чисельність колонів; визначте чинники, що впливали на поступове запустіння міст і натуралізацію господарства; розкажіть, до яких наслідків привели фінансові негаразди; підкресліть масштаби впливу на кризові явища в Римській імперії повстань в провінціях та постійних вторгнень варварських племен і поселення їх на прикордонних територіях.

Продовжуючи відповідь, зверніть увагу на різке загострення політичної кризи і часту зміну імператорів, покажіть, які фактори вплинули на це. Поясніть, чому імператорів III ст. розділяють на «сенаторських» і «солдатських». Охарактеризуйте діяльність найбільш відомих з них, зокрема дайте оцінку політиці Максіміна Фракійця відносно армії та сенату; опишіть діяльність Філіппа Араба і Деція щодо укріплення авторитету імператорської влади та відзначте їхні спроби спертися на традиційні римські цінності й давньоримську релігію; відмітьте тяжке зовнішнє становище Римської імперії під час правління Валеріана і Галлієна, розгляньте боротьбу останнього з Галльською імперією Постума і Пальмірським царством Одената; проаналізуйте політику Авреліана, спрямовану на реставрацію єдності Римської імперії. Насамкінець покажіть історичне значення кризи III ст. н. е.

8. Реформи Діоклетіана. Встановлення системи домінату та її сутність.

Вихід із кризової ситуації, тимчасова стабілізація соціально-економічного становища імперії з’явилися результатом, в першу чергу, реформаторської діяльності імператора Діоклетіана та установлення системи домінату. У зв’язку з цим, відповідь на питання почніть з розповіді про прихід до влади цього імператора, після чого визначтеся в розумінні сутності нової політичної системи (поясніть, чому вона отримала таку назву), її відмінності від принципату, охарактеризуйте також радикальні зміни в системі державного керування та впровадження нового адміністративного поділу імперії. Після цього особливу увагу приділіть заходам щодо зміцнення римської армії, відзначте, чи принесли ці намагання результат. Далі проаналізуйте зміст реформ, спрямованих на впорядкування державних фінансів і податкової системи, окремо зупиниться на едикті про ціни, відмітьте, проти чого був направлений цей едикт, чому його відмінили практично відразу після смерті Діоклетіана. Висвітліть релігійну політику цього імператора, означте причини масштабних репресій проти християн при ньому. Закінчуючи відповідь, спробуйте визначити, чому правління Діоклетіана називають початком нової епохи в історії Риму.

9. Реформи Константина І. Остаточне оформлення системи домінату.

Насамперед докладно розкажіть про міжусобну боротьбу серед спадкоємців Діоклетіана, в результаті якої до влади прийшов імператор Константин I. Звертаючись до висвітлення його реформ, подумайте, чи можна говорити, що внутрішня та зовнішня політика цього імператора була прямим продовженням заходів Діоклетіана. Передусім встановіть відмінність нового адміністративного поділу від тетрархії, розгляньте повноваження, які отримали керівники цих префектур (префекти преторія), підкресліть перенесення столиці до заснованого в 328 р. н. е. Константинополя. Вкажіть, які функції мала нова дорадча рада, чим консисторіум відрізнявся від свого попередника – консиліума. Означте внесок цього імператора у військову реформу, розпочату Діоклетіаном. Аналізуючи фінансові заходи Константина, з’ясуйте, чому нова грошова реформа була більш вдалою за спроби впорядкування фінансів Діоклетіаном та до яких наслідків вона призвела. Далі зверніть увагу на те, що послідовне проведення фіскальної політики привело до закріпачення станів, поясніть, які конкретні фактори сприяли цьому, покажіть наслідки, викликані закріпаченням станів. Продовжуючи відповідь, охарактеризуйте релігійну політику Константина. Розкрийте сутність та історичне значення Міланського едикту, зупиниться на перетворенні християнства в пануючу релігію в Римській імперії, зробіть акцент на розповсюдженні єресей в цей час (зокрема дайте оцінку таким течіям, як донатизм і аріанство) та на початку скликань загальних християнських соборів для боротьби з опозиційними і недогматичними вченнями, визначте місце Нікейського собору в історії раннього християнства. Під кінець підведіть підсумок діяльності Константина, покажіть, яку лепту вніс цей імператор в створення та укріплення системи домінату.

10. Римська імперія в другій половині IV–V ст. н. е. Падіння Західної Римської імперії.

Аналізуючи історію Римської імперії в другій половині IV–V ст. н. е., коротко висвітліть боротьбу за владу між нащадками Константина I, при цьому особливу увагу зверніть на спробу реставрації язичництва імператором Юліаном II, остаточну перемогу християнства та нову боротьбу всередині християнської церкви. Далі опишіть політичну кризу другої половини ІV ст. н. е., продемонструйте подальшу варваризацію населення Римської імперії та розкажіть про велике переселення народів і роль в ньому готів і гунів. Дайте оцінку правлінню імператора Феодосія I, зокрема зробіть наголос на змінах в імперській політиці стосовно варварів, на мірах по зміцненню Імперії, на переслідуванні прихильників аріанства та особливо язичництва. Звертаючись до історії падіння Західної Римської імперії, відмітьте розділення Римської імперії на Західну і Східну при спадкоємцях Феодосія. Встановіть внутрішні й зовнішні причини різкого послаблення Західної Римської імперії. Вслід за цим розгляньте наступ на Західну Римську імперію германських та інших племен взагалі, а також окремо розкажіть про взяття Риму Аларіхом на початку V ст. н. е., про навалу гунів під приводом Аттіли та «битву народів» на Каталаунських полях і про пограбування Риму вандалами в 455 р. н. е. Покажіть, що остаточним наслідком цього наступу стало утворення на території Західної Римської імперії «варварських» держав та стисло охарактеризуйте історію виникнення цих нових королівств. Відзначте остаточне ослаблення центральної влади та викладіть обставини скинення останнього імператора Ромула Августула, передачі атрибутів імператорської влади до Константинополя. Наостанок визначте причини падіння Західної Римської імперії та загибелі античної цивілізації в сучасній історіографії, з’ясуйте історичне значення цієї події.

11. Римська культура епохи Імперії.

На початку відповіді відмітьте загальні умови розвитку римської культури доби Імперії, її особливості, важливі тенденції; з’ясуйте зміни в системі культурних цінностей в імперську епоху. Характеризуючи розвиток художньої літератури, дайте оцінку творчості найвидатніших поетів цього часу; уточніть, чому епоху Августа називають «золотим століттям» римської культури. Висвітліть місце римської прози доби Імперії в історії римської літератури, при цьому підкресліть твори яких авторів вам відомі, надайте невеличку характеристику деяких з них. Услід за цим проаналізуйте найбільш значні історичні праці, поясніть, чому відбувається занепад в історіографії пізньоімперської доби, яких істориків цього часу ви знаєте, які риси притаманні їхнім роботам? Далі коротко зупиніться на творчості найбільш відомих філософів імперської епохи; стисло розгляньте розвиток римського права доби Імперії та зробіть наголос на його систематизації та появі юридичних збірників; розкажіть про піднесення науки під час правління імператорів та опишіть технічні досягнення того часу, перелічите відомі вам наукові праці. Продовжуючи відповідь, зверніться до характеристики матеріальної культури. Підкресліть нові принципи містобудування; відмітьте нові будівельні матеріали і конструкції; поясніть, які політичні чинники сприяли провідному положенню архітектури в римському образотворчому мистецтві епохи Імперії; наведіть приклади найбільш відомих пам’яток зодчества цієї доби. Які пам’ятники архітектури ви знаєте в інших містах Римської імперії? Далі стисло розкажіть про римську скульптуру та живопис імперського часу.

Джерела

* Аммиан Марцеллин. Римская история / Аммиан Марцеллин [пер с лат. Ю. А. Кулаковского, А. И. Сонни]. – М., 2005.

* Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – Київ, 2006. – С. 564–938.

* Антична література. Зразки старогрецької та римської художньої літератури / Упоряд. О. Білецький. – Київ, 1938. – С. 349–481.

* Вергилий. Собрание сочинений / Публий Вергилий Марон ; [пер. с лат. С. Шервинского, С. Ошерова]. – СПб., 1994.

Вергілій. Енеїда / Вергілій ; [пер. з лат. М. Білика]. – Київ, 1972.

Властелины Рима: Биографии римских императоров от Адриана до Диоклетиана ; [пер. с лат. С. П. Кондратьева, под ред. А. И. Доватура]. – СПб., 2001.

* Геродиан. История императорской власти после Марка / Геродиан ; [пер. с древнегреч.]. – СПб., 1995.

* Гораций. Собрание сочинений / Гораций; [пер. с лат.]. – СПб., 1993.

* Горацій. Твори / Горацій ; [пер. з лат. А. Содомори]. – Київ, 1982.

* Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах / Уклад. В. Маслюк. – Львів, 2000.

* Кассий Дион Коккейан. Римская история. LXIV–LXXX / Кассий Дион Коккейан ; [пер. с древнегреч. под ред. А. В. Махлаюка]. – СПб., 2011.

* Кассий Дион Коккейан. Римская история. Книги LI–LXIII / Кассий Дион Коккейан ; [пер. с древнегреч. под ред. А. В. Махлаюка]. – СПб., 2014.

* Овидий. Собрание сочинений : в 2 томах / Публий Назон Овидий ; [пер. с лат. Ф. А. Петровского]. – СПб., 1994 – Т. 1–2.

* Овідій. Любовні елегії. Мистецтво кохання. Скорботні елегії / Овідій ; [пер. з лат. А. Содомори]. – Київ, 1999.

Овідій. Метаморфози / Овідій ; [пер. з лат. А. Содомори]. – Київ, 1985.

* Римская сатира / [пер. с лат.]. – М., 1989.

* Римские историки IV века / [пер. с лат. Е. В. Дарка и В. С. Соколова]. – М., 1997.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий / [пер. с лат.]. – М., 1995.

* Светоний. Жизнь двенадцати цезарей / Светоний ; [пер с лат. и прим. М. Л. Гаспарова]. – М., 1993.

* Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / Корнелий Тацит ; [пер. с лат. А. С. Бобовича, Г. С. Кнабе; под ред. Я. М. Боровского, М. Е. Сергеенко]. – СПб., 1993.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – C. 355–628.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1987. – C. 165–420.

Спеціальна література

* Альбрехт М. фон. История римской литературы. От Андроника до Боэция. И ее влияния на позднейшие эпохи : в 3 томах / Михаэль фон Альбрехт ; пер. с нем. яз. – М., 2002–2005. – Т. 1–3.

* Аман А.-Г. Повседневная жизнь первых христиан, 95–127 гг. н. э. / А.-Г. Аман ; пер. с фран. яз. – М., 2003.

* Амусин И. Д. Кумранская община / И. Д. Амусин. – М., 1983.

* Бартошек М. Римское право. Понятия, термины, определения / М. Бартошек ; пер. с чеш. яз. – М., 1989.

* Бокщанин А. Г. Парфия и Рим : в 2 частях / А. Г. Бокщанин. – М., 1960–1966. – Ч. 1–2.

* Бокщанин А. Г. Социальный кризис в Римской империи в I в. н. э. / А. Г. Бокщанин. – М., 1954.

* Борисов Ю. Д. Тиберий Клавдий Нерон: Путь к власти / Ю. Д. Борисов. – М., 2001.

* Буркхардт Я. Век Константина Великого / Я. Буркхардт ; пер. с анг. яз. – М., 2003.

Ван Берхем Д. Римская армия в эпоху Диоклетиана и Константина / Д. Ван Берхем ; пер. с фран. яз. – СПб., 2005.

* Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима / Л. Винничук ; пер. с пол. яз. – М., 1988.

* Виппер Р. Ю. Очерки по истории Римской империи (окончание). Рим и раннее христианство : в 2 т. / Р. Ю. Виппер. – Ростов на Дону, 1995. – Т. 2.

Вощинина А. И. Античное искусство: исторический очерк / А. И. Вощинина. – М., 1962.

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян / П. Гиро ; пер. с фран. яз. – СПб., 1995.

* Грант М. Крушение Римской империи / М. Грант ; пер. с анг. яз. – М., 1998.

* Грант М. Римские императоры. Биографический справочник правителей Римской империи. 31 г. до н. э. – 476 г. н. э. / М. Грант ; пер. с анг. яз. – М., 1998.

* Грант М. Нерон. Владыка земного ада / М. Грант ; пер. с анг. яз. – М., 2002.

* Гревс И. М. Тацит / И. М. Гревс. – М.; Л., 1946.

* Гримм Э. Исследования по истории развития римской императорской власти : в 2 томах / Э. Гримм. – СПб., 1900. – Т. 1–2.

* Донини А. У истоков христианства / А. Донини ; пер. с ит. яз. – 2 изд. – М., 1989.

* Дуров В. С. Нерон, или Актер на троне / В. С. Дуров. – СПб., 1994.

* Зелинский Ф. Ф. История античной культуры / Ф. Ф. Зелинский. – 2 изд. – СПб., 1995.

Казаков М. М. Христианизация Римской империи в IV в. / М. М. Казаков. – Смоленск, 2002.

* Каркопино Ж. Повседневная жизнь древнего Рима. Апогей империи / Ж. Каркопино ; пер. с фран. яз. – М., 2008.

* Кнабе Г. С. Корнелий Тацит. (Время. Жизнь. Книги) / Г. С. Кнабе. – М., 1981.

* Кнабе Г. С. Древний Рим – история и повседневность / Г. С. Кнабе. – М., 1986.

* Князький И. О. Император Диоклетиан и конец античного мира / И. О. Князький. – М., 1999.

* Князький И. О. Тиберий. Третий Цезарь, второй Август… / И. О. Князький. – СПб., 2012.

Кобылина М. М. Искусство Древнего Рима / М. М. Кобылина. – М.; Л., 1939.

* Колосовская Ю. К. Рим и мир племен на Дунае. I–IV вв. н. э. / Ю. К. Колосовская. – М., 2000.

Коптев А. В. От прав гражданства к праву колоната / А. В. Коптев. – Вологда, 1995.

* Корсунский А. Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств (до середины VI в.) / А. Р. Корсунский, Р. Гюнтер. – М., 1984.

* Крист К. История времен римских императоров от Августа до Константина : в 2 томах / К. Крист ; пер. с нем. яз. – Ростов на Дону, 1997. – Т. 1–2.

* Кубланов М. М. Возникновение христианства: Эпоха. Идеи. Искания / М. М. Кубланов. – М., 1974.

* Куликова Ю. В. «Галльская империя» от Постума до Тетриков: монография / Ю. В. Куликова. – СПб., 2012.

* Культура Древнего Рима : в 2 томах. – М., 1985. – Т. 1–2.

* Кюмон Ф. Восточные религии в римском язычестве / Ф. Кюмон. – СПб., 2002.

* Махлаюк А. В. Армия Римской империи. Очерки традиций и ментальности / А. В. Махлаюк. – Нижний Новгород, 2000.

* Махлаюк А. В. Солдаты Римской империи. Традиции военной службы и воинская ментальность / А. В. Махлаюк. – СПб., 2006.

* Машкин Н. А. Принципат Августа. Происхождение и социальная сущность / Н. А. Машкин. – М.; Л., 1949.

* Межерицкий Я. Ю. Республиканская монархия: метаморфозы идеологии и политики императора Августа / Я. Ю. Межерицкий. – М.; Калуга, 1994.

* Парфенов В. Н. Император Цезарь Август: армия, война, политика / В. Н. Парфенов. – СПб., 2001.

* Ранович А. Б. Восточные провинции Римской империи в I–III вв. / А. Б. Ранович. – М.; Л., 1949.

* Ранович А. Б. Первоисточники по истории раннего христианства. Документы и материалы / А. Б. Ранович. – М., 1990.

* Ростовцев М. И. Общество и хозяйство в Римской империи : в 2 томах / М. И. Ростовцев ; пер. с нем. яз. – СПб., 2000–2001. – Т. 1–2.

* Ростовцев М. И. Рождение Римской империи / М. И. Ростовцев. – М., 2003.

* Свенцицкая И. С. Раннее христианство: Страницы истории / И. С. Свенцицкая. – М., 1987.

* Свенцицкая И. С. Изгои Вечного города. Первые христиане в Древнем Риме / И. С. Свенцицкая. – М., 2006.

* Сергеев В. С. Очерки по истории Древнего Рима : в 2 частях / В. С. Сергеев. – М., 1939. – Ч. 2.

* Сергеев И. П. Римская империя в III веке нашей эры. Проблемы социально-политической истории / И. П. Сергеев. – Харьков, 1999.

* Сергеенко М. Е. Жизнь Древнего Рима: Очерки быта / М. Е. Сергеенко. – М.; Л., 1964.

* Токарев А. Н. Становление официальной идеологии принципата Императора Августа / А. Н. Токарев. – Харьков, 2011.

* Томпсон Э. А. Римляне и варвары. Падение Западной империи / Э. А. Томпсон. – СПб., 2003.

Уколова В. И. Поздний Рим. Пять портретов / В. И. Уколова. – М., 1992.

* Федорова Е. В. Люди императорского Рима / Е. В. Федорова. – М., 1990.

* Ферреро Г. Величие и падение Рима : в 5 томах / Г. Ферреро ; пер. с ит. яз. – М., 1922–1925. – Т. 4–5.

* Хизер П. Падение Римской империи / П. Хизер ; пер. с анг. яз. – М., 2011.

* Шайд Дж. Религия римлян / Дж. Шайд ; пер. с фран. яз. – М., 2006.

Шифман И. Ш. Сирийское общество эпохи Принципата (I–III вв.) / И. Ш. Шифман. – М., 1977.

* Шифман И. Ш. Цезарь Август / И. Ш. Шифман. – Л., 1990.

Boak A. E. R. Manpower Shortage and the Fall of the Roman Empire in the West / A. E. R. Boak. – Ann Arbor, 1955.

* Millar F. Emperor in the Roman World / F. Millar. – L., 1977.

* Southern P. The Roman Empire from Severus to Constantine / P. Southern. – Routledge, 2001.

* Syme R. The Roman Revolution / R. Syme. – Oxf., 1960.

* Zanker P. The Power of Images in the Age of Augustus / P. Zanker. – Ann Arbor, 1988.

Інформаційні ресурси

http://ancientrome.ru

Російськомовний сайт с реєстрацією. Електронна бібліотека творів давньогрецьких і римських авторів, наукової, навчальної і довідкової літератури з історії античності. Містить також колекцію античних монет з науковими коментарями. Велика увага приділена античному мистецтву (значна кількість ілюстрацій у відмінній якості з науковими коментарями). Постійно обновлювана сторінка новин з античної археології.

www.twirpx.com

Російськомовний сайт с реєстрацією. Навчально-методична і професійна література для студентів та викладачів технічних, природнонаукових і гуманітарних спеціальностей. Величезна добірка літератури з історії античності.

http://gbooks.archeologia.ru

Російськомовний сайт без реєстрації. Містить книги з історії (у тому числі античної), археології, етнографії, класичній філології, лінгвістиці, які видано до 1917 року (тобто це дореволюційні видання). Дуже корисний ресурс, на якому розміщені малодоступні видання, котрі зазвичай знаходяться у спеціальних бібліотечних фондах та не видаються на руки.

http://antik-yar.ru

Російськомовний сайт без реєстрації. Електронний ресурс Науково-освітнього Центру антикознавства Ярославського державного університету. У рубриці «Бібліотека» представлені електронні публікації сучасних російських дослідників, які нерідко розташовані у важкодоступних малотиражних спеціалізованих виданнях. Унікальною особливістю є рубрика «Конференції», де повідомляється практично про всі (у тому числі і студентські) конференції з античності, які відбудуться в поточному або майбутньому році.

http://centant.spbu.ru

Російськомовний сайт без реєстрації. Електронний ресурс Центру антикознавства Санкт-Петербурзького державного університету при кафедрі історії Стародавньої Греції та Риму історичного факультету. Представлено електронні публікації монографічних досліджень, статей і тез доповідей з античної історії, а також публікації перекладів давніх авторів. Також містяться електронні публікації матеріалів конференцій, проведених Центром антикознавства, звіти та огляди про проведені заходи, електронні публікації доповідей і повідомлень, які читаються на засіданнях кафедри і Центра.

http://www.perseus.tufts.edu

Англомовний сайт без реєстрації. Проект Perseus Dіgіtal Lіbrary в англомовному сегменті Інтернету містить найбільш повну колекцію джерел і добірку досить рідких видань з історії, літератури та культури греко-римського світу.

https://books.google.com

Англомовний сайт без реєстрації. Google Books – сервіс повнотекстового пошуку по книгах, які були оцифровані компанією Гугл (понад 15 мільйонів книг з найбільших бібліотек США і Європи). Нажаль, через обмеження авторським правом більшість книг викладається в загальному доступі не повністю, а лише частково з позначкою «Обмежений перегляд».

1 І в даному випадку, і розповідаючи про інші війни, ви маєте обов’язково вказати дати їх початку та закінчення. Згадуючи битви, що сталися у ході тієї чи іншої війни, слід також вказувати роки, коли вони відбулися, а, крім того, наводити імена воєначальників, що командували під час цих битв військами.

100