Тема 5. Держави Середземномор’я та Передньої Азії в елліністичну епоху

Питання та методичні рекомендації

1. Східні походи Александра Македонського та їх наслідки.

Почати відповідь доречно зі стислої характеристики історичної ситуації, що склалася напередодні походів Александра у грецько-македонському світі та в державі Ахеменідів, і порівняльної оцінки військово-економічний потенціалу противників. Далі слід чітко дотримуватися такого плану: переправа військ Александра через Геллеспонт і битва на р. Гранік, встановлення контролю над Малою Азією; битва при Іссі; підкорення Фінікії; похід до Єгипту та його наслідки; вторгнення армії Александра у внутрішні області Персидської держави, битва біля Гавгамел та її наслідки; підкорення Середньої Азії; похід до Індії; повернення Александра до Вавілону. На закінчення розкажіть про наслідки східних походів Александра та визначте їх історичне значення.

2. Розпад держави Александра Македонського та утворення елліністичних держав. Сутність еллінізму.

На початку відповіді доречно пригадати, які землі охоплювала територія держави Александра Македонського на час його кончини. Хто успадкував його трон? Скажіть, хто такі діадохи, та назвіть їхні імена. Які цілі вони ставили перед собою, на які землі претендували? Стисло розкажіть про хід боротьби, що вели між собою діадохи. Як довго вона тривала та чим врешті-решт закінчилася? Яка доля спіткала кожного з діадохів? Які елліністичні монархії утворилися на теренах колишньої держави Александра та які династії в них правили? Характеризуючи сутність еллінізму, зверніть увагу на ті розбіжності в думках фахівців із цього питання, що знайшли своє відображення в навчальній літературі. Покажіть, яким чином утворення великих територіальних держав з характерним для них синтезом грецьких і східних начал позначилося на соціально-економічному укладі, політичній організації та культурному житті їх населення. Спробуйте визначити основні досягнення елліністичної епохи та її місце в історії стародавньої Греції.

3. Загальна характеристика історичного розвитку елліністичних держав Птолемеїв і Селевкідів.

Розповідь про державу Птолемеїв почніть з інформації по те, за яких обставин вона була утворена та які території, крім власне Єгипту, входили до її складу. Вкажіть також, яке місто було столицею цієї держави. Перше ніж перейти до характеристики політичного ладу елліністичного Єгипту та притаманних йому соціально-економічних відносин, зверніть увагу на збереження в країні споконвіку характерних для неї традиційних устоїв та їхній вплив на спосіб життя нащадків грецько-македонських завойовників. Після цього слід розказати про те, який характер мала у державі Птолемеїв царська влада, що являв там собою державний апарат управління, яким чином воно було організоване на місцях, зокрема, на підконтрольних Єгипту територіях, а також про жорстку регламентацію усіх сторін життя країни, особливості становища верхівки та основної маси її населення. Завершити розповідь про птолемеївський Єгипет треба інформацією про його відносини з іншими елліністичними монархіями, час та обставини загибелі цієї держави.

За схожим планом можна побудувати й відповідь на питання про монархію Селевкідів. При цьому покажіть, як змінювалися з часом її кордони та столиці. Розповідаючи про зовнішньополітичні успіхи та невдачі Селевкідів, приділіть особливу увагу історії царювання Антіоха ІІІ Великого. Визначте, яким чином позначалася на ситуації в державі неоднорідність її внутрішньої структури, що була зумовлена входженням до неї різних за рівнем розвитку та в етнічному відношенні історичних областей. Окремо зупиніться на питаннях про становище селян-общинників, що проживали на землях Селевкідів, а також про ставлення царської влади до грецьких полісів і роль, яку вони відігравали в економічному й культурному житті держави.

4. Македонія та Греція в елліністичну епоху.

Передусім вкажіть, хто був засновником династії, що правила елліністичною Македонією. Які землі їй належали? Порівняйте повноваження македонських царів і ставлення до них у місцевому суспільстві з тими, що були характерними для царської влади Птолемеїв та Селевкідів. Які фактори історичного розвитку в елліністичний період ускладнювали становище Македонії і завдяки чому її правителям до певного часу вдавалося підтримувати свій авторитет у міжнародних відносинах? Назвіть імена найвідоміших з них. Які події призвели до втрати Македонією незалежності? Коли це сталося?

Вкажіть, якими виявилися наслідки східних походів Александра Македонського для соціально-економічного та політичного життя Балканської Греції. В якому становищі опинилися Афіни, Фіви, Спарта? В чому полягали та які цілі переслідували перетворення Агіса IV та Клеомена ІІІ? Розкажіть про тиранію Набіса та наслідки його зовнішньої політики для Спарти. Окрему увагу приділіть історії Етолійського та Ахейського союзів: які території входили до їхнього складу; що являла собою структура цих державних об’єднань і як було організоване керівництво ними; яку зовнішню політику вони проводили; як розвивалися їх відносини з Римською державою та до чого це зрештою призвело?

5. Елліністична культура.

Розповідь про елліністичну культуру можна побудувати приблизно за таким же планом, що й відповідь на питання про давньогрецьку культуру архаїчного та класичного періодів. Звичайно, при цьому слід враховувати, що історичні умови елліністичної епохи були вже зовсім іншими. Назвіть основні фактори, які впливали на розвиток культури в період еллінізму, та головні культурні центри цього часу. Вкажіть, як змінилися уявлення греків про богів, які культи користувалися в елліністичному світі найбільшою популярністю. Розкрийте сутність філософських поглядів епікурейців, скептиків і стоїків, назвіть відомих вам представників цих філософських шкіл. Розкажіть, яких успіхів добилися в ІІІ–І ст. до н. е. грецькі вчені в математиці, фізиці, астрономії, географії, медицині, філології. Розповідаючи про літературу, приділіть увагу таким її жанрам, як поезія, драма та роман. Які риси є характерними для архітектури та скульптури епохи еллінізму? Назвіть найвідоміші архітектурні пам’ятки, статуї та скульптурні групи елліністичного часу. Підсумовуючи сказане, спробуйте порівняти культуру еллінізму з культурою полісної Греції. Яких нових, порівняно з попередніми епохами, рис елліністична культура набула, а які, притаманні їм, втратила?

Джерела

* Антология источников по истории, культуре и религии древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – СПб., 2000. – С. 304–586.

* Арриан. Поход Александра / Арриан; [пер. с древнегреч. М. Е. Сергеенко]. – М., 1993.

* Демосфен. Речи : в 3 томах / Демосфен ; [пер. с древнегреч. В. Г. Боруховича, М. Н. Ботвинника, А. И. Зайцева и др.]. – М., 1994. – Т. 1–3.

* Курций Руф. История Александра Македонского / Курций Руф ; [изд. подготов. А. А. Вигасин ; пер. с лат.]. – М., 1993.

* Лисий. Речи / Лисий ; [пер. с древнегреч. С. И. Соболевского]. – М., 1994.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания / Плутарх ; [изд. подготов. М. Е. Грабарь-Пассек, С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. В. В. Петуховой, С. П. Маркиша]. – М., 1963–1964. – Т. 2–3.

* Плутарх. Порівняльні життєписи / Плутарх ; [пер. зі старогрец. Й. Кобова, Ю. Цимбалюка]. – Київ, 1991.

* Полибий. Всеобщая история : в 2 томах / Полибий ; [пер. с древнегреч. Ф. Мищенко]. – М., 2004. – Т. 1–2.

* Страбон. География в 17 книгах / Страбон ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – М., 1964.

* Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. – М., 1964. – С. 430–656.

* Хрестоматия по истории древнего мира: Эллинизм. Рим / Под ред. В. Г. Боруховича, С. Ю. Монахова, В. Н. Парфенова. – М., 1998. – С. 7–118.

* Юстин. Эпитома сочинения Помпея Трога «Historiae Philippicae» / Юстин ; [пер. с лат. А. А. Деконского, М. И. Рижского]. – СПб., 2005.

Спеціальна література

* Античная Греция: проблемы развития полиса. – М., 1983. – Т. 2: Кризис полиса.

* Беликов А. П. Рим и эллинизм: проблемы политических, экономических и культурных контактов / А. П. Беликов. – Ставрополь, 2003.

* Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма / Г. Бенгтсон ; пер. с нем. яз. – М., 1982.

* Бикерман Э. Государство Селевкидов / Э. Бикерман ; пер. с анг. яз. – М., 1989.

* Блаватская Т. В. Рабство в эллинистических государствах в III–I в. до н. э. / Т. В. Блаватская, Е. С. Голубцова, А. И. Павловская. – М., 1969.

* Блаватская Т. В. Из истории греческой интеллигенции эллинистического времени / Т. В. Блаватская. – М., 1983.

Габелко О. Л. История Вифинского царства / О. Л. Габелко. – СПб., 2005.

* Гафуров В. Г. Александр Македонский и Восток / В. Г. Гафуров, Д. И. Цибукидис. – М., 1980.

* Дандамаев М. А. Политическая история Ахеменидской державы / М. А. Дандамаев. – М., 1985.

* Дибвойз Н. К. Политическая история Парфии / Н. К. Дибвойз ; пер. с анг. яз. – СПб., 2008.

* Дройзен И. История эллинизма : в 3 томах / И. Дройзен ; пер. с нем. яз. – Киров, 2011. – Т. 1–3.

* Жигунин В. Д. Международные отношения эллинистических государств в 280–220 гг. до н. э. / В. Д. Жигунин. – Казань, 1980.

* Зелинский Ф. Ф. Религия эллинизма / Ф. Ф. Зелинский. – Томск, 1996.

* Зельин К. К. Исследования по истории земельных отношений в Египте II–I вв. до н.э. / К. К. Зельин. – М., 1960.

* Зельин К. К. Формы зависимости в Восточном Средиземноморье в эллинистический период / К. К. Зельин, М. К. Трофимова. – М., 1969.

Казаров С. С. Царь Пирр и Эпирское государство в эллинистическом мире / С. С. Казаров. – Ростов на Дону, 2004.

* Казаров С. С. История царя Пирра Эпирского / С. С. Казаров. – СПб., 2009.

* Кащеев В. И. Эллинистический мир и Рим: Война, мир и дипломатия в 220–146 гг. до н.э. / В. И. Кащеев. – М., 1993.

* Климов О. Ю. Пергамское царство: Проблемы политической истории и государственного устройства / О. Ю. Климов О. Ю. – СПб., 2010.

* Кошеленко Г. А. Греческий полис на эллинистическом Востоке / Г. А. Кошеленко. – М., 1979.

* Кравчук А. Закат Птолемеев / А. Кравчук ; пер. с пол. яз. – М., 1973.

* Кузьмин Ю. Н. Аристократия Берои в эпоху эллинизма / Ю. Н. Кузьмин. – М., 2013.

* Левек П. Эллинистический мир / П. Левек ; пер. с фран. яз. – М., 1989.

* Маринович Л. П. Греки и Александр Македонский / Л. П. Маринович. – М., 1993.

Павловская А. И. Египетская хора в IV в. / А. И. Павловская.– М., 1979.

Пети П. Эллинистические цивилизации / П. Пети, А. Ларонд ; пер. с фран. яз. – М., 2004.

* Попов А. А. Греко-Бактрийское царство / А. А. Попов. – СПб., 2008.

* Ранович А. Б. Эллинизм и его историческая роль / А. Б. Ранович. – М., 1950.

Самохина Г. С. Полибий: эпоха, судьба, труд / Г. С. Самохина. – СПб., 1995.

* Сапрыкин С. Ю. Понтийское царство / С. Ю. Сапрыкин. – М., 1996.

* Сапрыкин С. Ю. Религия и культы Понта эллинистического и римского времени / С. Ю. Сапрыкин. – М.; Тула, 2009.

Свенцицкая И. С. Социально-экономические особенности эллинистических государств / И. С. Свенцицкая. – М., 1963.

* Сивкина Н. Ю. Последний конфликт в независимой Греции: Союзническая война 220–217 гг. до н. э. / Н. Ю. Сивкина. – СПб., 2007.

* Сизов С. К. Ахейский союз. История древнегреческого федеративного государства (281–221 гг. до н.э.) / С. К. Сизов. – М., 1989.

Сизов С. К. Федеративное государство эллинистической Греции: Этолийский союз / С. К. Сизов. – Нижний Новгород, 1990.

* Тарн В. Эллинистическая цивилизация / В. Тарн ; пер. с анг. яз. – М., 1949.

* Уилер М. Пламя над Персеполем / М. Уилер ; пер. с анг. яз. – М., 1972.

* Хабихт X. Афины: История города в эллинистическую эпоху / X. Хабихт ; пер. с нем. яз. – М., 1999.

* Чистякова Н. А. Эллинистическая поэзия / Н. А. Чистякова. – Л., 1988.

* Шахермайр Ф. Александр Македонский / Ф.Шахермайр ; пер. с нем. яз. – М., 1984.

* Шифман И. Ш. Александр Македонский / И. Ш. Шифман. – М., 1988.

* Шофман А. С. История античной Македонии / А. С. Шофман. – Казань, 1960–1963. – Ч. 1–2.

* Шофман А. С. Восточная политика Александра Македонского / А. С. Шофман. – Казань, 1976.

* Шофман А. С. Распад империи Александра Македонского / А. С. Шофман. – Казань, 1984.

Эллинизм: Восток и Запад. – М., 1992.

* Эллинизм: Экономика, политика, культура. – М., 1990.

* Rostovtzeff М. The Social and Economic History of the Hellenistic World : in 3 vols. / М. Rostovtzeff. – Oxf., 1998. – Vol. 1–3.

Tarn W. W. Alexander the Great : in 2 vols. / W. W. Tarn. – Cambr., 1948–1950. – Vol. 1–2.

* Walbank F. W. Die hellenistische Welt / F. W. Walbank. – München, 1994.

РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Навчальна література

* Древний Рим. Учебное пособие для вузов / Под ред. В. П. Будановой, В. Н. Токмакова, В. И. Уколовой, Н. А. Чаплыгиной. – М., 2006.

Зелинский Ф. Ф. Римская империя / Ф. Ф. Зелинский ; пер. с пол. яз. – СПб., 2000.

Зелинский Ф. Ф. Римская республика / Ф. Ф. Зелинский ; пер. с пол. яз. – СПб., 2002.

* История древнего мира : в 3 томах / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. – М., 1989. – Т. 2–3. – 3 изд.

* История Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 2005.

* История Европы : в 8 томах. – М., 1988. – Т. 1. Древняя Европа.

Кадеев В. И. История Древней Греции и Рима: Курс лекций / В. И. Кадеев. – Харьков, 2006.

* Ковалев С. И. История Рима / С. И. Ковалев. – СПб., 2002.

* Машкин Н. А. История Древнего Рима / Н. А. Машкин. – М., 2006.