Тема 3. Архаїчна Греція

Питання та методичні рекомендації

1. Основні економічні та соціально-політичні характеристики історичного розвитку архаїчної Греції.

Приступаючи до характеристики історичного змісту архаїчної епохи слід пам’ятати, що вона була часом чи не найбільш інтенсивного розвитку грецького світу й саме тоді були закладені основи майбутнього розквіту давньогрецької цивілізації. Щоб довести це, потрібно звернутися до змін, які мали в цей період місце в економіці, військовій справі, культурі Еллади. Розповідаючи про соціально-політичне життя греків, зосередьтеся на тому, як розвивалися відносини між демосом і аристократією. Головну ж увагу при висвітленні цього питання слід приділити проблемам, пов’язаним із становленням полісного ладу, зокрема, визначити передумови його виникнення, розказати, що розуміли під словом «поліс» самі давні греки і які думки щодо змісту цього терміну існують у сучасній науці, назвати й охарактеризувати основні риси, що визначали сутність полісної організації у її класичній формі.

2. Велика грецька колонізація VIII–VI ст. до н. е. Грецькі держави Північного Причорномор’я.

Розгляд цього питання передбачає визначення й характеристику причин, основних напрямів і наслідків колонізаційних процесів, що мали місце у грецькому світі протягом майже всієї архаїчної доби його історії. Визначаючи основні передумови Великої грецької колонізації, приділіть увагу факторам не лише економічного, а й політичного характеру. Назвіть міста-метрополії, які найактивніше виводили колонії; поясніть, чому саме вони більше за інші поліси були зацікавлені й досягли успіхів у цьому процесі. Характеризуючи основні напрями колонізаційної активності греків, наведіть приклади колоній, заснованих ними на Заході, у Північній Африці, на узбережжях Чорного моря та Чорноморських проток. Чим можна пояснити, що на інших напрямах процес виведення грецьких колоній проходив не так успішно? Розкажіть докладніше про грецькі колонії у Північному Причорномор’ї – Пантікапей, Херсонес, Ольвію, Тіру: де саме, коли та якими метрополіями їх було засновано; як складалися відносини колоністів із тубільним населенням; яку роль відіграли античні міста у давній історії цього регіону? Підбиваючи підсумки, вкажіть, яким чином Велика грецька колонізація вплинула на подальший соціально-економічний та культурний розвиток Греції та народів, що виявилися втягнутими в орбіту колонізаційного процесу.

3. Ранньогрецька тиранія та її історичне значення.

Готуючи відповідь на питання, передусім з’ясуйте, яку форму державного устрою греки називали тиранією. Вкажіть причини, які викликали її появу в Греції. Яку основну історичну місію мала виконати ранньогрецька тиранія? Назвіть поліси, де тиранічні режими проіснували найдовше та імена найвідоміших тиранів. З якого соціального середовища, як правило, походили тирани? Інтересам яких верств населення відповідала їх внутрішня та зовнішня політика? Наведіть приклади, що свідчать про зміст і характер цієї політики. Чому тиранічні режими, за рідким винятком, були недовгочасними? Визначте основні причини їх падіння та історичну роль, яку відіграла ранньогрецька тиранія.

4. Державний лад Спарти у VIII–VI ст. до н. е.

Висвітлюючи питання, перш за все слід згадати, коли та внаслідок яких подій була створена Спартанська держава, які області материкової Греції охоплювала її територія. Далі розкажіть про архагетів, герусію, колегію ефорів і апеллу, звернувши увагу на такі питання: яке пояснення може мати той факт, що Спартою правили одночасно два царі; які повноваження мали архагети; якою за чисельністю була герусія та за яким принципом до неї обирали; які питання вирішував цей орган; з яких верств спартіатів і у якій кількості щорічно обирали ефорів; у чому полягали обов’язки цих посадових осіб і наскільки значною була їхня влада; з якого віку спартіати мали право брати участь у народних зборах; як звичайно проходила робота апелли та наскільки незалежним у своїх рішеннях був цей законодавчий орган? Підсумовуючи відповідь, спробуйте визначити, елементи яких політичних форм були присутні у державному устрої Спарти? Обґрунтуйте свою думку.

5. Соціальна структура населення Спарти у VIII–VI ст. до н. е.

Звертаючись до питань, пов’язаних із соціальною структурою спартанського суспільства, потрібно враховувати, що вона була досить складною. Але, готуючи відповідь, слід зосередитися переважно на трьох основних верствах населення Спарти, які, головним чином, і визначали її соціальне обличчя – спартіатах, періеках та ілотах. Говорячи про кожну із цих соціальних груп, треба вказати, яким чином вона первісно сформувалася, якими були права та обов’язки людей, що до неї належали, а також їх основні заняття. Розповідаючи про становище ілотів, слід також обов’язково приділити увагу питанню про те, які риси положення цієї категорії залежних робітників відповідали уявленням про «класичних» рабів, а які – відрізняли від них. Крім того, потрібно розповісти про відносини, що існували між спартіатами та ілотами, та визначити, яким чином вони впливали на внутрішнє життя та зовнішню політику Спартанської держави.

6. Заколот Кілона та законодавство Драконта.

Розповідаючи про заколот Кілона, слід дати відповіді на такі питання: у якому році, найвірогідніше, відбувся виступ Кілона; з якого соціального середовища він походив; яку мету ставив перед собою; на які сили Кілон спирався при захопленні Акрополя; яким було відношення до його виступу афінського демоса; яким чином було придушено заколот Кілона та яка доля спіткала його самого та його прибічників?

При висвітленні питання про закони Драконта, насамперед треба з’ясувати причини їх запису та час, коли це сталося. Після цього необхідно розказати, що писали про основні положення Драконтова законодавства давньогрецькі автори і які гіпотези щодо його змісту існують у сучасній науці. Визначаючи місце законів Драконта в історії Афінського полісу, не обмежуйтесь констатацією того, що поява писаного права стала важливим кроком у становленні афінської державності, а поміркуйте над тим, яким чином ці закони могли вплинути на історичну ситуацію в Аттіці, позначитися на становищі демосу та аристократії.

7. Реформи Солона та їх роль в історії Афінського полісу.

Відповідь на питання слід почати з характеристики постаті Солона, визначення обставин, за яких він прийшов до влади, та з’ясування того, чому вибір співгромадян припав саме на нього. Звертаючись безпосередньо до реформ, потрібно вказати час їх проведення та проаналізувати ці перетворення, орієнтуючись на такий план: сисахфія, її зміст і наслідки; тимократична реформа; заміна егінської системи мір і ваги на евбейську; інші заходи, що сприяли економічному розвитку Аттики; закон про право вільного заповіту; закони проти неробства й розкоші; зміни у державному устрої Афін; інші закони, що вам запам’яталися і здаються показовими для Аттики тих часів. Говорячи про результати реформ та їхній вплив на історичну ситуацію в Аттиці, пам’ятайте про те, з якою метою обирали Солона афіняни, і, відповідно, про компромісний характер його перетворень, поміркуйте над тим, як і чому саме так вони були сприйняті різними групами евпатридів і демосу, нарешті, визначте роль, яку зіграли реформи Солона в процесі становлення афінської демократії.

8. Тиранія Пісістрата та Пісістратидів.

Визначаючи причини встановлення тиранії в Афінах, слід згадати про наслідки реформ Солона, які призвели до нового загострення соціально-політичної боротьби, охарактеризувати три основні політичні течії, що склалися у ході цього протиборства. Вкажіть, представники яких переважно соціальних груп були їх прихильниками, які цілі вони переслідували, хто очолював ці угруповання? Хто такий Пісістрат і яким чином він прийшов до влади? Коли це сталося вперше? Аналізуючи політику Пісістрата, розкажіть про зміни, що сталися за часів його тиранії в соціально-економічній та культурній сфері життя Афін, благоустрої міста, а також про зовнішньополітичні успіхи афінян. Якими мотивами керувався у своїх діях Пісістрат? Чи можна говорити про те, що об’єктивно його політика сприяла економічному та культурному піднесенню Афін? Переходячи до розповіді про тиранію Пісістратидів, назвіть їхні імена, визначте фактичну роль кожного з них у керуванні Афінами. Чим відрізнялася політика, яку вони проводили, від тієї, що здійснював Пісістрат? Якими факторами були зумовлені ці відмінності? Розкажіть, як було повалено тиранічний режим в Афінах. Яка доля спіткала синів Пісістрата? На завершення визначте причини падіння тиранії та значення її наслідків для подальшого розвитку Афінського полісу.

9. Реформи Клісфена та їх роль у становленні афінської демократії.

Розгляд питання доцільно почати із з’ясування обставин, за яких Клісфен опинився на чолі Афінського полісу, та часу, на який припадає його реформаторська діяльність. Для розуміння суті реформ, проведених за ініціативою цього політичного діяча, необхідно також установити, на які соціальні верстви він послідовно спирався у своїй політиці. Характеристику перетворень Клісфена почніть з питань, пов’язаних з адміністративно-територіальною реформою: за яким принципом розподілялися афінські громадяни раніше; що являли собою філи, за якими здійснювався розподіл громадян із часів Клісфена, та з яких структурних одиниць вони складалися; що мав на меті, проводячи цю реформу, Клісфен, і які вона мала історичні наслідки? Поряд з цим, приділіть увагу таким заходам Клісфена, як утворення Ради 500 і колегії стратегів, введення остракізму. У чому полягав сенс і якими були наслідки цих політичних кроків? Підбиваючи підсумки, дайте аргументовану відповідь на питання, яким саме чином перетворення Клісфена сприяли подальшій демократизації державного ладу Афін?

10. Культура архаїчної Греції.

Відповідаючи на питання, слід дотримуватися приблизно такого плану: остаточне оформлення олімпійської релігії та стисла характеристика олімпійського пантеону; агональний дух як фактор формування давньогрецької культури; організація загальногрецьких змагань; зародження філософської думки та перші грецькі філософи; створення та розповсюдження алфавітного письма; епічна й лірична поезія та найвідоміші представники цих літературних жанрів; храмове будівництво та поява архітектурних ордерів; монументальна скульптура архаїчної доби; основні стилі архаїчного вазопису.

Джерела

* Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – Київ, 2006. – С. 70–143.

* Антична література. Зразки старогрецької та римської художньої літератури / Упоряд. О. Білецький. – Київ, 1938. – С. 114–136.

* Антология источников по истории, культуре и религии древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – СПб., 2000. – С. 130–169.

* Аристотель. Афинская полития / Аристотель // Античная демократия в свидетельствах современников / [изд. подготов. Л. П. Маринович, Г. А. Кошеленко ; пер с древнегреч. С. И. Радцига]. – М., 1996. – С. 27–86.

* Геродот. История в девяти книгах / Геродот ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – Л., 1972.

* Геродот. Історії в дев’яти книгах / Геродот ; [пер. зі старогрец. О. Білецького]. – Київ, 1993.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания : в 3 томах / Плутарх ; [изд. подготов. М. Е. Грабарь-Пассек, С. И. Соболевский, С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. С. П. Маркиша, В. В. Петуховой]. – М., 1961–1963. – Т. 1–2.

* Плутарх. Порівняльні життєписи / Плутарх ; [пер. зі старогрец. Й. Кобова, Ю. Цимбалюка]. – Київ, 1991.

* Тиртей. Элегии / Тиртей // Эллинские поэты VIII–III вв. до н. э. Эпос. Элегия. Ямбы. Мелика ; [изд. подготов. М. Л. Гаспаров, О. П. Цыбенко, В. Н. Ярхо]. – М., 1999. – С. 232–236.

Тіртей. Поезія / Тіртей ; [пер. зі старогрец. Г. Кочура] // Антична література: Хрестоматія / Упоряд. О. І. Білецький. – 2 вид. – Київ, 1968. – С. 139–140.

* Фукидид. История / Фукидид ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – Л., 1981.

* Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. – М., 1964. – С. 79–175.

Спеціальна література

* Андреев Ю. В. Раннегреческий полис (гомеровский период) / Ю. В. Андреев. – Л., 1976.

* Андреев Ю. В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации / Ю. В. Андреев. – СПб., 1998.

* Античная Греция: проблемы развития полиса. – М., 1983. – Т. 1: Становление и развитие полиса.

* Берве Г. Тираны Греции / Г. Берве ; пер. с нем. яз. – Ростов на Дону, 1997.

* Блаватский В. Д. Пантикапей: Очерки истории столицы Боспора / В. Д. Блаватский. – М., 1964.

* Бузескул В. П. История Афинской демократии / В. П. Бузескул. – 2-е изд. – СПб., 2003.

* Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса VII–I вв. до н. э.: Историко-эпиграфическое исследование / Ю. Г. Виноградов. – М., 1989.

* Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство / В. Ф. Гайдукевич. – М.; Л., 1949.

* Жебелев С. А. Северное Причерноморье / С. А. Жебелев. – М.; Л., 1953.

* Зайков А. В. Общество древней Спарты. Основные категории социальной структуры / Зайков А. В. – Екатеринбург, 2013.

* Зайцев А. И. Культурный переворот в Древней Греции / А. И. Зайцев. – 2-е изд. – СПб., 2000.

* Залюбовина Г. Т. Архаическая Греция: Особенности мировоззрения и идеологии / Г. Т. Залюбовина. – М., 1992.

Зельин К. К. Борьба политических группировок в Аттике в VI веке до н. э. / К. К. Зельин. – М., 1964.

Золотарев М. И. Херсонесская архаика / М. И. Золотарев. – Севастополь, 1993.

* Зубар В. М. Античний світ Північного Причорномор’я: Нариси історичного та соціально-економічного розвитку / В. М. Зубар, Є. А. Ліньова, Н. О. Сон. – Київ, 1999.

Зубарь В. М. Херсонес Таврический в античную эпоху / В. М. Зубарь. – Киев, 1993.

* Карпюк С. Г. Клисфеновские реформы и их роль в социально-политической борьбе в позднеархаических Афинах / С. Г. Карпюк // ВДИ. – 1986. – № 1. – С. 17–35.

* Кембриджская история древнего мира / Под ред. Дж. Бордмэна, Н.-Дж.-Л. Хэммонда ; пер. с анг. яз. – М., 2007. – Т. 3. – Ч. 3: Расширение греческого мира. VIII–VI века до н. э.

* Кембриджская история древнего мира / Под ред. Дж. Бордмэна, Н.-Дж.-Л. Хэммонда, Д.-м. Льюиса, М. Оствальда ; пер. с анг. яз. – М., 2011. – Т. 4: Персия, Греция и западное Средиземноморье. Около 525–479 гг. до н. э.

* Козуб Ю. І. Некрополь Ольвії V–IV ст. до н. е. / Ю. І. Козуб. – Київ, 1974.

* Колобова К. М. Древний город Афины и его памятники. – Л., 1961.

* Кошеленко Г. А. Греческий полис на эллинистическом Востоке / Г. А. Кошеленко. – М., 1979.

* Крижицький С. Д. Античні держави Північного Причорномор’я / С. Д. Крижицький, В. М. Зубар, А. С. Русяєва. – Київ, 1998.

* Лапин В. В. Греческая колонизация Северного Причерноморья / В. В. Лапин. – К., 1966.

* Лаптева М. Ю. У истоков древнегреческой цивилизации: Иония XI–VI вв. до н. э. / М. Ю. Лаптева. – СПб., 2009.

Латышев В. В. ΠΟΝΤΙΚΑ / В. В. Латышев. – СПб., 1909.

* Масленников А. А. Население Боспорского государства в VI–II вв. до н. э. / А. А. Масленников. – М., 1981.

* Масленников А. А. Эллинская хора на краю Ойкумены. Сельская территория европейского Боспора в античную эпоху / А. А. Масленников. – М.,. 1998.

Масленников А. А. Сельские святилища Европейского Боспора / А. А. Масленников. – М.; Тула, 2007.

* Макаров И. А. Идеологические аспекты ранней греческой тирании / И. А. Макаров // ВДИ. – 1997. – № 2. – С. 25–42.

* Молев Е. А. Боспор в период эллинизма / Е. А. Молев. – Нижний Новгород, 1994.

* Молев Е. А. Политическая история Боспора в VI–IV вв. до н. э. / Е. А. Молев. – Нижний Новгород, 1997.

* Пальцева Л. А. К вопросу о составе законодательства Драконта / Л. А. Пальцева // Мнемон. – 2007. – Вып. 6. – С. 195–210.

Печатнова Л. Г. Формирование спартанского государства (VIII–VI вв. до н. э.) / Л. Г. Печатнова. – СПб., 1998.

* Печатнова Л. Г. История Спарты (период архаики и классики) / Л. Г. Печатнова. – СПб., 2001.

* Радциг С. И. Килонова смута в Афинах / С. И. Радциг // ВДИ. – 1964. – № 3. – С. 3–14.

* Ростовцев М. И. Скифия и Боспор / М. И. Ростовцев. – Л., 1925.

* Сапрыкин С. Ю. Боспорское царство на рубеже двух эпох / С. Ю. Сапрыкин. – М., 2002.

* Ставнюк В. В. Становлення Афінського поліса / В. В. Ставнюк. – К., 2005.

* Строгецкий В. М. Полис и империя в классической Греции / В. М. Строгецкий. – Нижний Новгород, 1991.

* Суриков И. Е. Из истории греческой аристократии позднеархаической и раннеклассической эпох: Род Алкмеонидов в политической жизни Афин VII–V вв. до н. э. / И. Е. Суриков. – М., 2000.

* Суриков И. Е. Проблемы раннего афинского законодательства / И. Е. Суриков. – М., 2004.

* Суриков И. Е. Античная Греция: политики в контексте эпохи: архаика и ранняя классика / И. Е. Суриков. – М., 2005.

* Суриков И. Е. Остракизм в Афинах / И. Е. Суриков. – М., 2006.

* Суриков И. Е. Солнце Эллады: История афинской демократии / И. Е. Суриков. – СПб., 2008.

* Суриков И. Е. Архаическая и классическая Греция: проблемы истории и источниковедения / И. Е. Суриков. – М., 2009.

* Туманс X. Рождение Афины. Афинский путь к демократии. От Гомера до Перикла (VIII–V вв. до н. э.) / X. Туманс. – СПб., 2002.

* Фролов Э. Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли / Э. Д. Фролов. – 2-е изд. – Л., 1991.

* Фролов Э. Д. Рождение греческого полиса / Э. Д. Фролов. – 2-е изд. – СПб., 2004.

* Шишова И. А. Раннее законодательство и становление рабства в античной Греции / И. А. Шишова. – Л., 1991.

* Яйленко В. П. Архаическая Греция и Древний Восток / В. П. Яйленко. – М., 1990.

* Яйленко В. П. Греческая колонизация / В. П. Яйленко. – М., 1982.

* Ярхо В. И. У истоков европейской комедии / В. И. Ярхо. – М., 1979.

Boardman J. The Greeks Overseas. Their Early Colonies and Trade / J. Boardman. – L., 1999.

* Burkert W. The Orientalizing Revolution / W. Burkert. – Cambr., 1992.

* Cartledge P. Sparta and Lakonia. Regional history 1300–362 B. C. / P. Cartledge. – L.; N.-Y., 2002.

Finley M. Economy and Society in Ancient Greece / M. Finley. – N.-Y., 1982.

* Hansen M. H. Polis. An Introduction to Ancient Greek City-State / M. H. Hansen. – Oxf., 2006.

Snodgrass A. Archaic Greece: The Age of Experiment / A. Snodgrass. – L., 1980.

Starr Ch. The Economic and Social Growth of Early Greece 800–500 B. C. / Ch. Starr. – N.-Y., 1977.