Тема 2. Крито-Мікенська і передполісна Греція

Питання та методичні рекомендації

1. Економічний розвиток і суспільно-політичний лад Мінойського Криту наприкінці ІІІ – у першій половині ІІ тис. до н. е.

Відповідь на питання бажано почати з відомостей про історію відкриття Мінойської цивілізації та стислої характеристики основних категорій історичних джерел – пам’яток матеріальної культури і писемності мінойців, а також даних грецької міфології та історичної традиції. Потім слід приділити увагу передумовам і часу виникнення найдавнішої європейської цивілізації, назвати основні етапи її історії та головні «палацові» центри. Характеризуючи економіку Мінойського Криту, зосередьтеся на досягненнях його населення у землеробстві, скотарстві й ремеслі, розкажіть про розвиток внутрішньої та, особливо, зовнішньої торгівлі. Переходячи до розповіді про суспільно-політичну організацію стародавнього Криту, охарактеризуйте основні верстви його населення та державний лад. Спробуйте пояснити, чому мінойська державність мала «палацовий» характер. Вкажіть, на який період припадає найвищий розквіт Мінойського Криту та які риси були йому притаманні. Завершити відповідь доцільно інформацією про час і можливі обставини загибелі Мінойської цивілізації та її місце в європейській історії.

2. Суспільно-політична організація Ахейської Греції у ІІ тис. до н. е.

Насамперед слід згадати, коли з’явилися ахейці у Балканській Греції, дати стислу характеристику середньоелладського періоду їхньої історії та вказати, на який час припадає розквіт Ахейської цивілізації. Далі доцільно назвати найвідоміші центри Ахейської Греції та розповісти, яким чином було організовано керування ахейськими державами – хто їх очолював, які функції виконували правлячі особи? Особливу увагу, як і звертаючись до історії державних утворень Мінойського Криту, слід приділити тій ролі, яку відігравали в житті ахейців «палацові» комплекси. Після цього необхідно назвати основні соціальні групи, з яких складалося ахейське суспільство, а також визначити, яку роль грали в ньому рабовласницькі відносини. На підставі отриманих під час підготовки знань спробуйте знайти відповідь на питання, яким чином характер відносин між правлячою верхівкою та основною масою населення ахейських держав міг прискорити їх занепад? Зрештою, слід вказати, які події призвели до загибелі Ахейської цивілізації та коли це сталося.

3. Культура Егейського світу.

Питань з історії культури курс передбачає декілька, і при висвітленні кожного з них слід дотримуватися чіткого плану. Так, характеризуючи культурні досягнення населення Мінойського Криту та Ахейської Греції, слід приділити увагу архітектурі «палаців», оборонних і поховальних споруд, фресковому живопису й вазопису, скульптурі, а також декоративно-прикладному мистецтву. Окреме місце потрібно відвести писемності мінойців та ахейців, зокрема, дати відповіді на такі питання: які причини зумовили її появу; які основні типи цієї писемності виділяють вчені; ким і коли було дешифровано лінійне письмо Б; у яких, головним чином, цілях використовувалася ахейцями писемність і яку інформацію переважно містять у собі її пам’ятки; у чому полягає значення виникнення писемності для подальшого розвитку егейського суспільства та його культури? Звертаючись до питань, пов’язаних з духовним життям Егейського світу, першорядну увагу приділіть релігійним уявленням, їх впливу на культурний розвиток Мінойського Криту та Ахейської Греції, а також на формування релігійно-міфологічних уявлень греків І тис. до н. е. Підсумовуючи відповідь, спробуйте зробити висновок відносно того, на якому рівні знаходилася егейська культура. Обґрунтуйте цю свою думку.

4. «Дорійська» навала та її наслідки.

Звертаючись до питання про хід так званої дорійської навали, наведіть думки, які існують щодо того, коли мали місце ці події та які племена брали в них участь. Говорячи про наслідки цього вторгнення, не обмежуйтеся констатацією факту загибелі ахейських держав, а розкажіть про те, як воно вплинуло на господарське життя, соціальні відносини, культуру давньогрецького населення. Зверніть, зокрема, увагу на зміни, що відбулися в ремісничому виробництві, на занепад торгівлі, образотворчого й прикладного мистецтва, зникнення писемності, спрощення соціальної структури давньогрецького суспільства, майже повне припинення контактів греків з іншими народами. На підставі узагальнення цієї інформації, зробіть висновок відносно того, яким чином вплинула «дорійська» навала на хід історичного розвитку давньогрецького світу.

5. Економічний розвиток і суспільно-політичний лад Греції у передполісний період.

Характеризуючи джерела з історії Греції в ХІ–ІХ ст. до н. е., основну увагу слід зосередити на епічних поемах «Іліада» та «Одіссея». Визначаючи можливості використання цих творів як історичного джерела, дайте відповіді на такі питання: у чому полягає сутність так званого «гомерівського питання» і які думки відносно авторства та часу створення поем існують зараз; інформацію про які часи давньогрецької історії містять у собі «Іліада» та «Одіссея», які сторони життя давніх греків вони висвітлюють і наскільки, на думку фахівців, цим свідченням можна довіряти? Поряд з цим, вкажіть, які можливості для вивчення історії та культури Греції в ХІ–ІХ ст. до н. е. надають результати археологічних досліджень. Торкаючись проблем господарського розвитку країни, не лише стисло охарактеризуйте стан основних галузей економіки, а й зверніть увагу на натуралізацію господарства та, особливо, на економічні та соціальні наслідки виробничого освоєння греками заліза. Звертаючись до характеристики соціально-політичної організації гомерівського суспільства, зосередьтеся на наступних питаннях: що являли собою сільські общини, якими жили греки у передполісний період, і так звані «гомерівські поліси»; з яких основних верств складалося в ті часи населення Греції; які фактори зумовили формування родової аристократії та зростання її впливу на життя давньогрецького суспільства; які органи та особи керували в ХІ–ІХ ст. до н. е. життям грецьких племен та їх союзів; які повноваження, за даними «Іліади» та «Одіссеї», мали у передполісний Греції басилеї та чи можна вважати їхню владу монархічною, «царською» у власному розумінні цього слова?

Джерела

* Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – Київ, 2006. – С. 70–120.

* Антична література. Зразки старогрецької та римської художньої літератури / Упоряд. О. Білецький. – Київ, 1938. – С. 53–110.

* Антология источников по истории, культуре и религии древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – СПб., 2000. – С. 7–129.

* Гомер. Илиада / Гомер ; [пер. с древнегреч. Н. И. Гнедича]. – М., 2008. – 2 изд. (та будь-які інші видання).

Гомер. Іліада / Гомер ; [пер. зі старогрец. Б. Тена]. – Київ, 1978.

* Гомер. Одиссея / Гомер ; [пер. с древнегреч. В. А. Жуковского]. – М., 2000 (та будь-які інші видання).

* Гомер. Одіссея / Гомер ; [пер. зі старогрец. Б. Тена]. – Харків, 2004.

* Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. – М., 1964. – С. 30–78.

Спеціальна література

* Андреев Ю. В. От Евразии к Европе: Крит и эгейский мир в эпоху бронзы и раннего железа / Ю. В. Андреев. – СПб., 2002.

* Бартонек А. Златообильные Микены / А. Бартонек ; пер. с чеш. яз. – М., 1991.

* Блаватская Т. В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н. э. / Т. В. Блаватская. – М., 1966.

* Блаватская Т. В. Греческое общество II тыс. до н. э. и его культура / Т. В. Блаватская. – М., 1976.

* Блеген К. Троя и троянцы / К. Блеген ; пер. с анг. яз. – М., 2003.

* Гиндин Л. А. Население гомеровской Трои / Л. А. Гиндин. – М., 1993.

* Гиндин Л. А. Гомер и история Восточного Средиземноморья / Л. А. Гиндин, В. Л. Цымбурский. – М., 1996.

Златковская Т. Д. У истоков европейской культуры (Троя, Крит, Микены) / Т. Д. Златковская. – М., 1961.

* Колпинский Ю. Д. Искусство Эгейского мира и Древней Греции / Ю. Д. Колпинский. – М., 1970.

* Кравчук А. Троянская война: Миф и история / А. Кравчук ; пер. с пол. яз. – М., 1991.

* Ленцман Я. А. Рабство в микенской и гомеровский Греции / Я. А. Ленцман. – М., 1963.

* Лурье С. Я. Язык и культура микенской Греции / С. Я. Лурье. – М.; Л., 1957.

* Молчанов А. А. Посланцы погибших цивилизаций / А. А. Молчанов. – М., 1992.

Молчанов А. А. Социальные структуры и общественные отношения в Греции II тысячелетия до н. э. / А. А. Молчанов. – М., 2000.

* Пендлбери Дж. Археология Крита / Дж. Пендлбери ; пер. с анг. яз. – М., 1950.

* Полякова Г. Ф. Социально-политическая структура пилосского общества / Г. Ф. Полякова. – М., 1978.

Сидорова Н. А. Искусство Эгейского мира / Н. А. Сидорова. – М., 1972.

* Шлиман Г. Илион. Город и страна троянцев / Г. Шлиман ; пер. с анг. яз. – М., 2009. – Т. 1–2.

* Шлиман Г. Троя / Г. Шлиман ; пер. с анг. яз. – М., 2010.

* Evans A. The Palace of Minos at Knossos / A. Evans. – L., 1921–1935. – Vol. 1–4.

Marinatos S. Crete and Mycenae / S. Marinatos. – L., 1960.

Milonas G. Mycenae and Mycenaean Age / G. Milonas. – Princeton, 1966.

* Snodgrass A. The Dark Age of Greece / A. Snodgrass. – Edinburgh, 1971.

Starr Ch. The Origin of Greek Civilization / Ch. Starr. – N.-Y., 1961.