Тема 7. Рим та Італія в V – середині іі ст. До н. Е.

Питання та методичні рекомендації

1. Причини, основні етапи та наслідки боротьби між плебеями та патриціями в Римі у V – на початку ІІІ ст. до н. е.

Приступаючи до вивчення цього питання, варто мати на увазі, що саме боротьба між плебеями і патриціями становила основу соціально-політичної історії Риму наприкінці царської доби та перших століть республіки. Виходячи з цього потрібно розібратися в існуючих точках зору на походження патриціансько-плебейської організації ранньоримського суспільства. Далі слід зупинитися на причинах та показати економічне та політичне підґрунтя боротьби між плебеями та патриціями. Важливо перелічити головні вимоги плебеїв. Після цього, почергово висвітліть основні етапи протистояння двох станів. Поясніть, чому боротьба розпочинається після реформ Сервія Туллія та закінчується по суті прийняттям плебісциту диктатора Гортензія й чому протистояння патриціїв і плебеїв загострюється в IV ст. до н. е., в зв’язку з цим охарактеризуйте сутність законів Ліцинія-Секстія. Пам’ятайте, що варто не лише викласти основну канву подій, але й вказати найбільш значні дати і назвати імена найбільш важливих діючих осіб. Особливу увагу зверніть на наслідки цієї боротьби, яка привела до важливих змін в соціальній структурі римського суспільства.

2. Державний лад і суспільство ранньореспубліканського Риму.

Аналізуючи соціальну структуру населення ранньореспубліканського Риму, основну увагу приділіть формуванню нових елементів. Найперше визначте, які класи існували в цю добу, поясніть, чому не можна ставити знак рівності між класами та станами. Вкажіть, які причини сприяли поступовому зникненню патриціату та видозміненню архаїчного плебсу. З’ясуйте політичні права, майновий стан, можливість заняття магістратур нових соціальних груп: нобілітету, вершництва та плебсу. Висвітлюючи положення рабів в Римі ранньореспубліканської доби, зупиніться на умовах для розвитку рабовласницьких відносин класичного типу, вточніть масштаби поширення і характер цих відносин. Характеризуючи державний устрій республіканського Риму, визначте в ньому місце основних органів влади. Поясніть, чому в Римі існувало декілька різновидів народних зборів, вкажіть, яку роль кожна з коміцій грала в суспільному житті в різний час. Покажіть місце сенату в управлінні державними справами. Перелічите основні ординарні та екстраординарні магістратури, встановіть функції ординарних магістратів та вкажіть на характерні риси екстраординарних магістратур. Приділите увагу особливостям організації римської армії ранньореспубліканської доби. Наприкінці, підведіть підсумок, відповівши на запитання, чи можна розглядати Рим цього часу як громадянську общину?

3. Завоювання Римом Італії та утворення римсько-італійської конфедерації.

Вивчаючи зовнішню політику Рима в період ранньої республіки, зверніться насамперед до історії взаємин римлян із сусідніми племенами. Покажіть, яким чином встановилося панування Риму в Лації. Розкажіть про основні події війн римлян з етрусками. Поясніть, яку роль зіграли навали кельтів (галлів) в зовнішній політиці Риму IV ст. до н. е.? З’ясуйте історію завоювання Римом Середньої Італії; яким чином самнітські війни сприяли посиленню римської військової організації? Чому експансія Риму до Південної Італії привела к військовому конфлікту з епірським царем Пірром? Висвітліть основні етапи цього протистояння. Встановіть причини успіхів і закономірність римської експансії. Охарактеризуйте організацію і структуру римсько-італійської конфедерації та покажіть значення її створення для подальшої історії Рима.

4. Перша Пунічна війна та її результати.

Звертаючись до подій Першої Пунічної війни, по-перше, потрібно розглянути попередню історію суперника Риму. Послідовно висвітлити виникнення та розвиток Карфагену, охарактеризувати його територію, господарство та суспільно-політичний лад, розповісти про карфагенську експансію в Африці та в Західному Середземномор’ї. Після цього варто докладно зупинитися на приводах та причинах початку війни. Даючи характеристику основних етапів військових дій, зверніть увагу на боротьбу за Сіцілію, перші битви на морі, римську експедицію до Африки та її наслідки; коротко розкажіть про військові змагання між Римом і Карфагеном в Сіцілії на другому етапі; опишіть останні значні морські бої та події, що привели Карфаген до поразки. Розкрийте зміст мирного договору. Поясніть, який вплив справили результати війни на положення колишніх суперників.

5. Друга Пунічна війна та її результати.

По-перше, зверніться до подій, що передували війні. Розкажіть, яким чином Карфаген зміг оговтатись після поразки від Риму, покажіть роль клану Баркідів у політиці міжвоєнної доби, розкрийте причини експансії Карфагену в Іспанії. Охарактеризуйте положення Риму перед Другою Пунічною війною, зупиниться на соціальних протиріччях цього часу, поясніть значення демократичних реформ Фламінія, визначте напрями зовнішньої політики Риму. Слід за цим з’ясуйте причини та приводи нового конфлікту Карфагену з Римом. Продовжуючи розповідь, висвітліть основні етапи війни: плани військових дій сторін; початок другої Пунічної війни; похід Ганнібала до Італії; битва біля Тразименського озера; диктатура Фабія Максима; битва під Каннами; Перша Македонська війна; військові дії на півдні Італії, на Сіцілії та Піренейському півострові; висадка римської армії в Африці; битва під Замою; укладення мирного договору та його умови. Наприкінці, визначте причини перемоги Риму та встановіть, якими були економічні, соціальні та політичні наслідки Другої Пунічної війни.

6. Війни між Римом та елліністичними державами наприкінці ІІІ – першій половині ІІ ст. до н. е. та їх наслідки.

Розглядаючи взаємовідносини між Римом та Македонією, Селевкідським царством і грецькими державами, почніть розповідь з подій, що привели до військового протистояння. Визначте, які протиріччя існували між елліністичними державами наприкінці ІІІ ст. до н. е. Встановіть причини поширення римського імперіалізму на Схід.

Після цього з’ясуйте причини та приводи Другої Македонської війни. Коротко висвітліть основні етапи боротьби, окремо зупиниться на битві біля Кіноскефал. Дайте оцінку мирному договору та покажіть до яких наслідків привела поразка македонського царя. Охарактеризуйте подальшу політику Риму стосовно грецьких держав, маючи на увазі проголошення Титом Фламініном «звільнення» Греції. Слідом за цим, розкажіть про передісторію боротьби Риму з державою Селевкідів, при цьому зробіть акцент на агресивній римській політиці та гегемоністських прагненнях Антіоха ІІІ. Визначте причини та привід Сирійської війни. Дайте коротку характеристику двом періодам військових дій та змісту Апамейського мирного договору, проаналізуйте результати й наслідки цієї війни. Продовжуючи розповідь про війни з елліністичними державами, опішить положення Філіппа V та його наступника Персея напередодні Третьої Македонської війни; розкрийте її причини та привід, виявіть місце битви при Підні у всій військовій компанії. Поясніть, чому після розгрому Македонського царства політика Риму стосовно недавніх союзників по антимакедонській коаліції різко змінюється. Вкажіть на наслідки придушення антиримських виступів в грецьких містах. Визначаючи результати й наслідки війни Риму проти Персея, зверніть увагу на зміну положення і кордонів балканських держав. Підбиваючи підсумок, акцентуйте увагу на загальній кризі елліністичних держав у II ст. до н. е., а також на перетворенні Риму в найсильнішу середземноморську державу, у зв’язку з чим зупиниться на методах, за допомогою яких римляни закріплялись на завойованих територіях.

7. Війни Риму на Піренейському півострові в ІІ ст. до н. е. та їхні наслідки.

Насамперед розберіть ситуацію, яка склалася після Другої Пунічної війни на Піренейському півострові. Вкажіть особливості римської зовнішньої політики щодо Іспанії. Визначте, що сприяло повстанню іспанських племен проти влади Риму, зверніть увагу на його масштаб та декілька осередків повстання, поясніть причини відносної довготривалості так званої «Віріатової війни». Розкажіть про хід військових дій після загибелі Віріата, перенос центру повстання на північ Іспанії (Нумантинська війна), невдачі римлян під час осади Нуманції, закінчення боїв та падіння фортеці. З’ясуйте, якими були наслідки захоплення Іберійського півострова для місцевих племен і для подальшої історії Римської держави.

8. Третя Пунічна війна та її результати.

Відповідь на запитання розпочніть з інформації про політичне та економічне положення Карфагену к середині II ст. до н. е. Визначте причини і приводи початку конфлікту, покажіть, яку роль зіграв у цих подіях Масинісса. Висвітліть хід військових дій. Поясніть, якими були наслідки падіння Карфагену.

Джерела

* Аппиан Александрийский. Римская история / Аппиан Александрийский ; [пер с древнегреч. под ред. С. А. Жебелева, О. О. Крюгера, Е. С. Голубцовой, Л. Л. Кофанова]. – М., 2002.

* Дионисий Галикарнасский. Римские древности : в 3 томах / Дионисий Галикарнасский ; [пер. с древнегреч.; отв. ред. И. Л. Маяк]. – М., 2005 – Т. 2–3.

Законы XII Таблиц ; [пер. с лат. Л. Л. Кофанова]. – М., 1996.

* Ливий, Тит. История Рима от основания города : в 3 томах / Тит Ливий ; [отв. ред. пер. с лат. Е. С. Голубцова]. – М., 1989–1993. – Т. 1–3.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания : в 3 томах / Плутарх ; [изд. подготов. М. Е. Грабарь-Пассек, С. И. Соболевский, С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. С. П. Маркиша, В. В. Петуховой]. – М., 1961–1963. – Т. 1–2.

* Плутарх. Порівняльні життєписи / Плутарх ; [пер. зі старогрец. Й. Кобова, Ю. Цимбалюка]. – Київ, 1991.

* Полибий. Всеобщая история : в 2 томах / Полибий ; [пер. с древнегреч. Ф. Мищенко]. – М., 2004. – Т. 1–2.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – C. 54–187.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1987. – C. 25–56.

Спеціальна література

* Азаревич Д. Патриции и плебеи в Риме. Историко-юридическое исследование / Д. Азаревич. – СПб., 1875. – Т. 1–2.

* Беликов А. П. Рим и эллинизм: проблемы политических, экономических и культурных контактов / А. П. Беликов. – Ставрополь, 2003.

* Бобровникова Т. А. Повседневная жизнь римского патриция в эпоху разрушения Карфагена / Т. А. Бобровникова. – М., 2001.

* Бобровникова Т. А. Сципион Африканский / Т. А. Бобровникова. – М., 2009.

Горьков С. Ю. Рим и Карфаген. Великая морская война / С. Ю. Горьков. – М., 2003.

* Дементьева В. В. Магистратура диктатора в ранней римской Республике (V–III вв. до н. э.) / В. В. Дементьева. – Ярославль, 1996.

* Дементьева В. В. Римская магистратура военных трибунов с консульской властью / В. В. Дементьева. – Ярославль, 2000.

* Дементьева В. В. Децемвират в римской государственно-правовой системе середины V в. до н. э. / В. В. Дементьева. – М., 2003.

* Дементьева В. В. Государственно-правовое устройство античного Рима. Ранняя монархия и республика / В. В. Дементьева. – Ярославль, 2004.

* Дриди Э. Карфаген и Пунический мир / Э. Дриди ; пер. с фран. яз. – М., 2008.

* Жюльен Ш.-А. История Северной Африки : в 2 томах / Ш.-А. Жюльен ; пер. с фран. яз. – М., 1961. – Том 1.

* Кащеев В. И. Эллинистический мир и Рим: Война, мир и дипломатия в 220–146 гг. до н. э. / В. И. Кащеев. – М., 1993.

Квашнин В. А. Государственная и правовая деятельность Марка Порция Катона Старшего / В. А. Квашнин. – Вологда, 2004.

* Кораблев И. Ш. Ганнибал / И. Ш. Кораблев. – Ростов на Дону, 1997.

Кофанов Л. Л. Обязательственное право в архаическом Риме (VI–IV вв. до н. э.) / Л. Л. Кофанов. – М., 1994.

Кучеренко Л. П. Сословная борьба патрициев и плебеев в Древнем Риме / Л. П. Кучеренко. – Сыктывкар, 1990.

* Кучеренко Л. П. Аппий Клавдий Цек. Личность и политик в контексте эпохи / Л. П. Кучеренко. – Сыктывкар, 2008.

* Лансель С. Ганнибал / С. Лансель ; пер. с фран. яз. – М., 2002.

Машкин Н. А. Карфагенская держава до Первой Пунической войны / Н. А. Машкин // ВДИ. – 1948. – № 4. – С. 35–54.

Маяк И. Л. Взаимоотношения Рима и италийцев в III–II вв. до н. э. / И. Л. Маяк. – М., 1971.

* Маяк И. Л. Римляне ранней республики / И. Л. Маяк. – М., 1993.

Мельничук Я. В. Рождение римской цензуры: Исследование античной традиции в области гражданского управления Древнего Рима / Я. В. Мельничук. – М., 2010.

* Мишулин А. В. Античная Испания до установления римской провинциальной системы в 197 г. до н. э. / А. В. Мишулин. – М., 1952.

* Моммзен Т. История Рима : в 5 томах / Т. Моммзен ; пер. с нем. яз. – М., 2002. – Т. 1–2.

* Нечай Ф. М. Рим и италики / Ф. М. Нечай. – Минск, 1963.

* Нечай Ф. М. Образование римского государства / Ф. М. Нечай. – Минск, 1972.

* Нетушил И. В. Очерк римских государственных древностей / И. В. Нетушил. – Харьков, 2014. – Т. 1.

* Немировский А. И. Идеология и культура раннего Рима / А. И. Немировский. – Воронеж, 1964.

* Ревяко К. А. Пунические войны / К. А. Ревяко. – Минск, 1988.

* Светлов Р. В. Пирр и военная история его времени / Р. В. Светлов. – СПб., 2006.

* Симон Г. Войны Рима в Испании. 154–133 гг. до н. э. / Г. Симон ; пер. с нем. яз. – М., 2008.

* Сморчков А. М. Религия и власть в римской Республике. Магистраты, жрецы, храмы / А. М. Сморчков. – М., 2012.

Токмаков В. Н. Военная организация Рима ранней республики (VI–IV вв. до н. э.) / В. Н. Токмаков. – М., 1998.

* Токмаков В. Н. Армия и государство в Риме: От эпохи царей до Пунических войн / В. Н. Токмаков. – М., 2007.

* Трухина Н. Н. Политика и политики «золотого века» Римской республики / Н. Н. Трухина. – М., 1986.

* Хлевов А. А. Морские войны Рима / А. А. Хлевов. – СПб., 2005.

* Циркин Ю. Б. Карфаген и его культура / Ю. Б. Циркин. – М., 1986.

* Циркин Ю. Б. История древней Испании / Ю. Б. Циркин. – СПб., 2011.

* Шифман И. Ш. Возникновение Карфагенской державы / И. Ш. Шифман. – М.; Л., 1963.

* Шифман И. Ш. Карфаген / И. Ш. Шифман. – СПб., 2006.

* The Cambridge Ancient History : in 14 vols. ; ed. by F. W. Walbank, A. E. Astin, M. W. Frederiksen, R. M. Ogilvie. – 2 ed. – Cambr., 2006. – Vol. 7. – P. 2. The Rise of Rome to 220 B .C.

* The Cambridge Ancient History : in 14 vols. ; ed. by A. E. Astin, F. W. Walbank, M. W. Frederiksen, R. M. Ogilvie. – 2 ed. – Cambr., 2006. – Vol. 8. Rome and the Mediterranean to 133 B. C.

* Scullard H. H. A History of the Roman World from 753 to 146 B. C. / H. H. Scullard. – L.; N.-Y., 2002.