Тема 4. Греція в класичний період

Питання та методичні рекомендації

1. Грецько-персидські війни першої половини V ст. до н. е.

Приступаючи до роботи над питанням, слід пам’ятати, що історія війн греків із Персидською державою заслуговує на особливу увагу – адже вони були не лише одним з наймасштабніших воєнних конфліктів античної епохи, а й справді доленосними для подальшої історії полісного світу. Розповідь про ці події може бути побудована за таким планом ¹: причини грецько-персидських війн; повстання грецьких полісів Малої Азії, його результати та наслідки; перші походи персів на Балканську Грецію, Марафонська битва та її значення; похід Ксеркса, головні битви, що сталися під час цієї навали, та її результати; утворення Делоської сіммахії Першого Афінського морського союзу), її призначення й характер; основні напрями воєнних дій у 470–460-х роках до н. е.; експедиція Афін до Єгипту та воєнні дії на Кіпрі, завершення війн; Калліїв мир та його умови; результати та історичне значення грецько-персидських війн.

2. Соціально-політична боротьба в Афінах під час грецько-персидських війн. Діяльність Ефіальта.

Характеризуючи внутрішньополітичне життя Афін у період грецько-персидських війн, зверніть увагу на продовження, навіть у ці важкі часи, боротьби між демократичним і аристократичним угрупованнями, а також на зміцнення авторитету Ареопагу та Ради 500, зростання ролі колегії стратегів та активізацію народних зборів. Поясніть, чим були викликані ці зміни. Крім того, розкрийте суть морської програми Фемістокла та покажіть, яким чином створення сильного військово-морського флоту вплинуло на подальший розвиток афінської демократії. Нарешті, зверніться до питання про реформу Ефіальта: коли він її провів і яку мету при цьому переслідував; яким чином Ефіальтові вдалося дискредитувати Ареопаг в очах афінської громадськості; які повноваження за реформою Ефіальта втрачав цей орган влади і які залишалися у його компетенції; чого коштувало проведення цієї реформи її ініціатору? Спробуйте також пояснити, чому, навіть втративши реальний політичний вплив, Ареопаг і надалі залишався авторитетною й шанованою афінянами установою?

3. Реформи Перікла, його внутрішня та зовнішня політика.

Перше ніж переходити безпосередньо до характеристики політики, що проводив Перікл, розкажіть про його походження, згадайте, кого він змінив на чолі афінських демократів, назвіть основні риси, притаманні Періклові як людині й політику, вкажіть, яку посаду він займав, знаходячись на піці політичної кар’єри. Характеризуючи демократичні перетворення, що мали місце в Афінах за часів Перікла, зверніть увагу на такі нововведення, як недотримання майнового цензу, оплата виборних посад і принцип жеребкування при заміщенні більшості з них, право «скарги на протизаконність». Поряд з цим, розкажіть, у чому полягав сенс закону 451/450 р. до н.е., з якою метою він був прийнятий і проти кого спрямований, які мав наслідки. Для того, щоб розкрити зміст соціальної політики Перікла, приділіть увагу організації широкомасштабної будівної діяльності, довгострокових військово-морських експедицій, а також активному виведенню клерухій. Поясніть, яким чином ці заходи спряли зміцненню позицій рядових представників афінського демосу. Звертаючись до питання про зовнішньополітичний курс Афін у часи Перікла, визначте його основні цілі й засоби, а також наслідки, до яких така політика врешті-решт призвела. На закінчення дайте відповідь на запитання, чому саме часи Перікла вважають періодом найвищого розквіту афінської демократії?

4. Державний лад Афін у V–IV ст. до н. е.

Відповідь на це питання має бути особливо чіткою та конкретною. Державний лад Афінського полісу, як ви дізнаєтесь на практичних заняттях, передбачав наявність досить складної системи різноманітних політичних установ, і ваше завдання в даному випадку полягає в тому, щоб охарактеризувати лише головні з них, а саме екклесію, геліею, буле, колегію стратегів, колегію архонтів та Ареопаг. Говорячи про кожен з цих органів, ви маєте розповісти про порядок його формування та (де це доречно) чисельний склад, вказати, які питання входили до його компетенції та яку роль він відігравав у суспільно-політичному житті Афінської держави.

5. Пелопоннеська війна та її наслідки.

Насамперед назвіть причини Пелопоннеської війни та розкажіть про суть інцидентів, що стали безпосередніми приводами до неї. Після цього надайте інформацію про військово-економічний потенціал Пелопоннеського та Афінського морського союзів та їхні плани відносно ведення воєнних дій. Назвіть основні етапи війни та стисло охарактеризуйте їх зміст і результати. Яку роль відіграли у подіях Пелопоннеської війни Перікл, Архідам, Клеон, Брасід, Нікій, Алківіад, Лісандр? Перемогою якої із сторін, що ворогували, закінчилася війна? Яка доля спіткала переможених? Назвіть причини, що привели саме до такого кінцевого підсумку війни. Яким чином результати Пелопоннеської війни позначилися на майбутньому грецького світу?

6. Криза полісної системи. Міжполісні відносини в першій половині IV ст. до н. е.

Приступаючи до розгляду питання про кризу полісної системи, згадайте основні характеристики давньогрецького полісу в його класичному варіанті та простежте їх зміни в першій половині ІV ст. до н. е. Зверніть також увагу на широке поширення найманства та відродження тиранії. Подумайте, яким чином усі ці процеси вплинули на розвиток грецького світу. Хід політичної історії Греції в першій половині ІV ст. до н. е. доцільно висвітлювати, відштовхуючись від розстановки сил, що склалася внаслідок Пелопоннеської війни. Висвітлюючи конкретні події цього часу, зосередьтеся на таких питаннях: Корінфська війна та її наслідки; під якими назвами увійшла в історію мирна угода, укладена за підсумками цієї війни, та чому її вважають вершиною персидської дипломатії; піднесення Фів і відродження Беотійського союзу; боротьба Фів зі Спартою за гегемонію в Греції, битви під Левктрами та Мантінеєю та їхні наслідки; створення Другого Афінського морського союзу та його відмінності від Делоської сіммахії, тимчасове посилення Афін; спроба Афін повернутися до великодержавної політики, Союзницька війна та її результати. Підсумовуючи сказане, покажіть, у якому стані опинився грецький світ у середині ІV ст. до н. е.

7. Культура Греції класичного періоду.

Характеристика культурного розвитку Греції в класичний період її історії передбачає звернення до питань, пов’язаних головним чином з історією архітектури й містобудування, скульптури й вазопису, театру, ораторського мистецтва, філософських та інших наукових знань. Послідовність викладення матеріалу, звісно, може бути довільною, але в будь-якому разі бажано висвітлити наступні питання. Що таке «гіпподамова система»? Який новий архітектурний ордер з’являється в класичну епоху, чим він відрізняється від дорійського та іонійського? Що являв собою архітектурний ансамбль Афінського акрополю? Які ще храми, зведені в класичний період, вам відомі? Назвіть видатних скульпторів класичної епохи та, бажано, найвідоміші статуї їхньої роботи. Який характерний для V–IV ст. до н. е. стиль вважається вершиною давньогрецького живопису? Що вам про нього відомо? З якими святами пов’язане народження грецького театру? Розкажіть про творчість великих давньогрецьких драматургів трагедійного та комедійного жанрів. Яку роль відігравав театр у суспільному житті давніх греків? Чому в давній Греції, на відміну від країн Стародавнього Сходу, процвітало ораторське мистецтво? Кого з давньогрецьких ораторів ви знаєте? Стисло охарактеризуйте філософські погляди Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля. Яких успіхів у V–IV ст. до н. е. давні греки досягли в астрономії, географії, медицині? На підставі творчої спадщини яких письменників класичної епохи можна говорити про народження історичної науки?

8. Затвердження в Греції македонської гегемонії. Корінфський конгрес і його рішення.

Відповідь на питання слід почати з інформації про те, які землі охоплювала територія давньої Македонії та що являла собою Македонська держава у V ст. до н. е., які зміни сталися у ній під час правління Александра І та Архелая. Далі ваша увага має бути привернута до подій, пов’язаних із царюванням Філіппа ІІ. Вкажіть час, на який воно припадає, та назвіть риси, що були притаманні Філіппові як політику. Стисло розкажіть про сутність і наслідки його політики, спрямованої на централізацію держави та зміцнення царської влади, посилення воєнної моці, розширення території та збагачення Македонії. Далі потрібно простежити історію подій, що передували встановленню в Греції македонської гегемонії – розповісти про оволодіння Філіппом грецькими полісами північного узбережжя Егейського моря та участь Македонії в Третій і Четвертій священних війнах. Окремо слід зупинитися на питанні про те, як ставилися до Філіппа та його планів греки. У чому полягала суть полеміки, яку вели з цього приводу Ісократ і Демосфен? Після цього розкажіть про битву біля Херонеї, її наслідки та, нарешті, про рішення, що були прийняті на панеллінському конгресі в Корінфі.

Джерела

* Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна]. – Київ, 2006. – С. 146–298.

* Антична література. Зразки старогрецької та римської художньої літератури / Упоряд. О. Білецький. – Київ, 1938. – С. 140–254.

* Античная драма / Сост. С. Апт. – М., 1970.

* Антология источников по истории, культуре и религии древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – СПб., 2000. – С. 170–303.

* Аристотель. Афинская полития / Аристотель // Античная демократия в свидетельствах современников / [изд. подготов. Л. П. Маринович, Г. А. Кошеленко ; пер с древнегреч. С. И. Радцига]. – М., 1996. – С. 27–86.

* Аристофан. Комедии. Фрагменты / Аристофан ; [пер. с древнегреч. А. Пиотровского]. – М., 2000.

* Арістофан. Комедії / Арістофан ; [пер. зі старогрец. під ред. А. Содомори]. – Київ, 1980.

* Геродот. История в девяти книгах / Геродот ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – Л., 1972.

* Геродот. Історії в дев’яти книгах / Геродот ; [пер. зі старогрец. О. Білецького]. – Київ, 1993.

* Демосфен. Речи : в 3 томах / Демосфен ; [пер. с древнегреч. В. Г. Боруховича, М. Н. Ботвинника, А. И. Зайцева и др.]. – М., 1994. – Т. 1–3.

* Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. Книги VIII–X: Фрагменты / Диодор Сицилийский ; [изд. подготов. О. П. Цыбенко, пер. с древнегреч.]. – СПб., 2012.

* Есхіл. Софокл. Евріпід. Давньогрецька трагедія. Збірник ; [пер. зі старогрец. Б. Тена]. – Київ, 1981.

* Ксенофонт. Анабасис. Греческая история / Ксенофонт ; [пер. с древнегреч. М. И. Максимовой, С. Я. Лурье, С. И. Соболевского]. – М., 2011.

* Павсаний. Описание Эллады : в 3 томах / Павсаний ; [пер. с древнегреч. С. П. Кондратьева]. – М., 2002. – Т. 1–3.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания : в 3 томах / Плутарх ; [изд. подготов. М. Е. Грабарь-Пассек, С. И. Соболевский, С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. С. П. Маркиша, В. В. Петуховой]. – М., 1961–1963. – Т. 1–2.

* Плутарх. Порівняльні життєписи / Плутарх ; [пер. зі старогрец. Й. Кобова, Ю. Цимбалюка]. – Київ, 1991.

* Фукидид. История / Фукидид ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – Л., 1981.

* Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. – М., 1964. – С. 176–429.

Спеціальна література

Акимова Л. И. Искусство Древней Греции: Геометрика, архаика / Л. И. Акимова. – СПб., 2007.

Акимова Л. И. Искусство Древней Греции: Классика / Л. И. Акимова. – СПб., 2007.

* Античная Греция: проблемы развития полиса. – М., 1983. – Т. 2: Кризис полиса.

* Арский Ф. Перикл / Ф. Арский. – М., 1971.

* Боннар А. Греческая цивилизация: в 2 томах / А. Боннар ; пер. с фран. яз. – Ростов на Дону, 1994. – Т. 1–2.

* Бузескул В. П. История Афинской демократии / В. П. Бузескул. – 2-е изд. – СПб., 2003.

* Видаль-Накэ П. Черный охотник: Формы мышления и формы общества в греческом мире / П. Видаль-Накэ ; пер. с фран. яз. – М., 2001.

* Винкельман И.-И. История искусства древности. Малые сочинения / И.-И. Винкельман ; пер. с нем. яз. – СПб., 2000.

* Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима / Л. Винничук ; пер. с пол. яз. – М., 1988.

* Виппер Б. Р. Искусство Древней Греции / Б. Р. Виппер. – М., 1972.

Гиро П. Частная и общественная жизнь греков / П. Гиро ; пер. с фран. яз. – СПб., 1995.

Глускина Л. М. Проблемы социально-экономической истории Афин IV в. до н. э. / Л. М. Глускина. – Л., 1975.

Гольдин Н. С. Афинский совет βουλή: История, организация, ведомство / Н. С. Гольдин. – Х., 1904.

* Гомперц Т. Греческие мыслители / Т. Гомперц. – Минск, 1999.

* Грейвс Р. Мифы древней Греции / Р. Грейвс ; пер. с анг. яз. – М., 1992.

* Дандамаев М. А. Политическая история Ахеменидской державы / М. А. Дандамаев. – М., 1985.

Дейвис Дж. Демократия и классическая Греция / Дж. Дэвис; пер. с анг. яз. – М., 2004.

* Дельбрюк  Г. История военного искусства в рамках политической истории / Г. Дельбрюк ; пер. с нем. яз. : в 4 томах. – СПб., 1999. – Т. 1: Античный мир.

* Доватур А. И. Повествовательный и научный стиль Геродота / А. И. Доватур. – М., 1957.

* Доддс Э. Р. Греки и иррациональное / Э. Р. Доддс ; пер. с анг. яз. – СПб., 2000.

* Зелинский Ф. Ф. История античной культуры / Ф. Ф. Зелинский. – СПб., 1995.

* Исаева В. И. Античная Греция в зеркале риторики. Исократ / В. И. Исаева. – М., 1994.

* Каллистов Д. П. Античный театр / Д. П. Каллистов. – Л., 1970.

* Карпюк С. Г. Общество, политика и идеология классических Афин / С. Г. Карпюк. – М., 2003.

* Кембриджская история древнего мира / Под ред. Дж. Бордмэна, Н.-Дж.-Л. Хэммонда, Д.-М. Льюиса, М. Оствальда ; пер. с анг. яз. – М., 2011. – Т. 4: Персия, Греция и западное Средиземноморье. Около 525–479 гг. до н. э.

* Кембриджская история древнего мира / Под ред. Д.-М. Льюиса, Дж. Бордмэна, Дж.-К. Дэвиса, М. Оствальда ; пер. с анг. яз. – М., 2014. – Т. 5: Пятый век до нашей эры.

* Кравчук А. Перикл и Аспазия / А. Кравчук ; пер. с пол. яз. – М., 1991.

Кудрявцева Т. В. Народный суд в демократических Афинах / Т. В. Кудрявцева. – СПб., 2008. – 463 с.

* Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима / К. Куманецкий ; пер. с пол. яз. – М., 1990.

* Кун Н. А. Легенды и мифы Древней Греции Н. А. Кун. – М.; СПб., 2005.

* Латышев В. В. Очерк греческих древностей / В. В. Латышев. – СПб., 1888–1889. – Ч. 1–2.

* Лосев А. Ф. Платон; Аристотель / А. Ф. Лосев, А. А. Тахо-Годи. – М., 1993.

* Маринович Л. П. Греческое наемничество IV в. до н. э. и кризис полиса / Л. П. Маринович. – М., 1975.

* Маринович Л. П. Судьба Парфенона / Л. П. Маринович, Г. А. Кошеленко. – М., 2000.

* Маринович Л. П. Античная и современная демократия / Л. П. Маринович. – М., 2007.

* Марру А.-И. История воспитания в античности (Греция) / А.-И. Марру ; пер. с фран. яз. – М., 1998.

Онианс Р. На коленях богов / Р. Онианс ; пер. с анг. яз. – М., 1999.

Печатнова Л. Г. Кризис спартанского полиса / Л. Г. Печатнова. – СПб., 1998.

* Соболевский С. И. Аристофан и его время / С. И. Соболевский. – М., 2001.

Строгецкий В. М. Греческая историческая мысль классического и эллинистического периодов об этапах развития афинской демократии / В. М. Строгецкий. – Горький, 1987.

* Строгецкий В. М. Полис и империя в классической Греции / В. М. Строгецкий. – Нижний Новгород, 1991.

* Строгецкий В. М. Афины и Спарта. Борьба за гегемонию в Греции в V в. до н. э. (478–431 гг.) / В. М. Строгецкий. – СПб., 2008.

* Строгецкий В. М. Становление исторической мысли в Древней Греции и возникновение классической греческой историографии: Геродот, Фукидид, Ксенофонт / В. М. Строгецкий. – Нижний Новгород, 2010. – Ч. 1: Геродот.

* Суриков И. Е. Античная Греция: политики в контексте эпохи: архаика и ранняя классика / И. Е. Суриков. – М., 2005.

* Суриков И. Е. Античная Греция: политики в контексте эпохи: время расцвета демократии / И. Е. Суриков. – М., 2008.

* Суриков И. Е. Солнце Эллады: История афинской демократии / И. Е. Суриков. – СПб., 2008.

* Суриков И. Е. Аристократия и Демос: политическая элита архаических и классических Афин / И. Е. Суриков. – М., 2009.

* Суриков И. Е. Античная Греция. Политики в контексте эпохи. Година междоусобиц / И. Е. Суриков. – М., 2011.

Таруашвили Л. И. Искусство Древней Греции. Словарь / Л. И. Таруашвили. – М., 2004.

* Тахо-Годи А. А. Греческая мифология / А. А. Тахо-Годи. – М., 1989.

* Трубецкой С. Н. Курс истории древней философии / С. Н. Трубецкой. – М., 1997.

* Туманс X. Рождение Афины. Афинский путь к демократии. От Гомера до Перикла (VIII–V вв. до н. э.) / X. Туманс. – СПб., 2002.

* Фестюжьер А.-Ж. Личная религия греков / А.-Ж. Фестюжьер ; пер. с анг. яз. – СПб., 2000.

* Фролов Э. Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли / Э. Д. Фролов. – 2-е изд. – Л., 1991.

* Фролов Э. Д. Греция в эпоху поздней классики: Общество. Личность. Власть / Э. Д. Фролов. – СПб., 2001.

* Шофман А. С. История античной Македонии / А. С. Шофман. – Казань, 1960. – Ч. 1.

* Ярхо В. И. У истоков европейской комедии / В. И. Ярхо. – М., 1979.

* Badian E. From Plataea to Potidaea / E. Badian. – Baltimore, 1993.

Hammond N. G. L. A History of Macedonia : in 3 vols. / N. G. L. Hammond, F. Walbank. – Oxf., 1988. – Vol. 1.

Hignett C. A History of the Athenian Constitution to the End of the Fifth Century B. C. / C. Hignett. – Oxf., 1952.

Hignett C. Xerxes’ Invasion of Greece / C. Hignett. – Oxf., 1963.

Meiggs R. The Athenian Empire / R. Meiggs. – Oxf., 1972.

Ostwald M. From Popular Sovereignty to the Sovereignty of Law / M. Ostwald. – Berkeley, 1986.

Ste Croix G. de. The Origins of the Peloponnesian War / G. de Ste Croix. – Ithaca, 1972.