Тема 8. Стародавній Рим в епоху Пізньої республіки

Питання

1. Римсько-італійське суспільство у ІІ–І ст. до н. е. Класичне рабство та його особливості.

Вивчаючи економічні та суспільні відносини в пізньореспубліканському Римі передусім зверніть увагу на вплив римських завоювань, пограбування завойованих країн, а також припливу матеріальних цінностей та рабів на процеси соціально-економічного розвитку в Італії в II–I ст. до н. е. Охарактеризуйте причини перетворення ранньорабовласницьких відносин на класичне рабство, яке багато в чому обумовило сутність античної цивілізації. Відмітьте його специфіку та особливості в порівнянні з іншими формами залежності в докапіталістичних суспільствах. Встановіть основні джерела рабства, назвіть головні міжнародні центри работоргівлі. Дайте оцінку юридичного і побутового положення рабів, розкрийте різницю між становищем міських та сільських рабів.

Далі варто показати вплив класичного рабства на розвиток економіки. Насамперед проаналізуйте стан сільського господарства, розвиток його основних та появу нових галузей. Поясніть, які фактори сприяли бурхливому піднесенню сільського господарства, окрім широкого впровадження рабства. Виявіть, які зміни відбувалися в цей час у землекористуванні. Розкажіть, яким чином рабство класичного типу впливало на розвиток ремісничого виробництва, які інші чинники сприяли його швидкому піднесенню, якою була ситуація в металургії, металообробці, керамічному виробництві, ткацтві, виробництві зброї. Продовжуючи розповідь, з’ясуйте рівень внутрішньої та зовнішньої торгівлі; визначаючи рівень грошових відносин, згадайте, коли в Римі розпочинається карбування власної монети.

Звертаючись до проблем соціального розвитку пізньореспубліканського Риму, необхідно охарактеризувати положення основних соціальних груп, звернути увагу на те, що розходження в їхньому положенні визначалися факторами як соціально-економічного, так і соціально-правового характеру. Наприкінці проаналізуйте взаємовідносини між римськими громадянами та італіками й провінціалами, зупиніться на загостренні класових та соціальних протиріч в римській державі в другій половині II–I ст. до н. е.

Підбиваючи підсумок, спробуйте дати відповідь на запитання, чи можна говорити про кризу римського полісу в пізньореспубліканську добу?

2. Повстання рабів в Римі у другій половині ІІ–І ст. до н. е. Народний рух під проводом Арістоніка в Пергамі.

Дане питання викликає деякі труднощі у студентів, у зв’язку з тим, що потрібно запам’ятати багато імен, дат і назв битв, тому при роботі над ним важливо звернутися за допомогою до історичних карт – це значно полегшить підготовку до відповіді.

Передусім назвіть причини загострення класової боротьби в римському суспільстві в другій половині II ст. до н. е. Після цього дайте оцінку першим повстанням рабів в Італії. Далі варто звернутися до розповіді по Перше Сіцілійське повстання рабів. Визначте його причини та приводи, назвіть головних ватажків повстання, висвітліть його організацію. Зверніть особливу увагу на етнічний склад повстанців, утворення рабами власної держави та на їхні ідеологічні погляди. Розкажіть про хід повстання та його придушення римськими військами. Подумайте, чому заколот потерпів поразку.

Дотримуючись хронологічного принципу, розгляньте повстання бідноти під проводом Арістоніка в Пергамі. З’ясуйте причини та приводи початку народного руху, опишіть історію появи держави «геліополітів» та придушення повстання і утворення провінції Азія.

Слідом за цим проаналізуйте події Другого Сіцілійського повстання рабів. Встановіть причини та привід збройного виступу, назвіть його головних ватажків. Характеризуючи основні етапи боротьби, майте на увазі два осередки повстання. Поясніть, чому хід Другого Сіцілійського повстання багато в чому нагадує події Першого. Висвітліть заключний етап заколоту та його придушення. Встановіть, які події сприяли тому, що нерівна боротьба продовжувалася цілих чотири роки. Підсумуйте наслідки Другого Сіцілійського повстання та підкресліть його вплив інші рабські заколоти.

Звичайно, окремо слід зупинитися на повстанні рабів в Італії під проводом Спартака. Насамперед розкрийте його причини та привід. Розкажіть про перший етап заколоту, поясніть, чому Спартак повів своє військо спочатку на південь Італії, а потім на північ, встановіть первісні цілі рабів та розбіжності серед ватажків повстання, опишіть хід бойових дій. Як ви вважаєте, чому повстанці відмовилися покидати Італію та знову вирушили на південь? Охарактеризуйте бойові дії восени 72 – взимку 71 рр. до н. е., поразку повстанців та жорстоку розправу над ними римських воєначальників. З’ясуйте причини поразки та наслідки повстання.

3. Реформаторська діяльність братів Гракхів.

Реформаторська діяльність братів Гракхів займає надзвичайно важливе місце в історії пізньореспубліканського Риму. Визначаючи її зміст, охарактеризуйте, перед усім іншим, історичну ситуацію, що склалася в Римській державі к початку 30-х років ІІ в. до н. е., загострення соціальних протиріч в римському суспільстві. Висвітліть перші спроби проведення аграрних реформ у зв’язку з обезземеленням селянства. Дайте оцінку особистості Тіберія Гракха. З’ясуйте, яку мету ставив перед собою реформатор, чому не можна вважати його «революціонером» чи «радикальним політиком»? Розкрийте сутність аграрної реформи Тіберія Гракха та розкажіть про боротьбу навколо неї. З’ясуйте причини його поразки. Опишіть хід політичної боротьби після загибелі Тіберія Гракха, майте на увазі, що аграрна комісія продовжувала свою роботу і надалі. Після цього зверніться до діяльності Гая Гракха. Виясніть, якими були його цілі. Перелічите та проаналізуйте соціально-політичні реформи Гая Гракха. Сформулюйте, чому політична програма Гая значно відрізнялася від програми Тіберія, для цього порівняйте соціальні бази, на які спиралися брати. Відмітьте боротьбу Гая Гракха за демократизацію римського державного ладу. Підкресліть, які події привели до успіху його супротивників та яким чином загинув Гай Гракх. Надайте інформацію про сенатську реакцію після смерті молодшого Гракха. Підбиваючи підсумок, визначте причини невдач та вплив гракханського руху на подальший розвиток римського суспільства.

4. Положення Римської республіки наприкінці II –на початку I ст. до н. е.

Готуючи це питання, найбільшу увагу приділіть військовій реформі Гая Марія та Союзницькій війні в Італії.

Насамперед поясніть, в чому проявлялася криза римської військової системи. З’ясуйте, які наслідки вона мала для зовнішньої політики Риму, в зв’язку з чим розгляньте дії римлян в Африці наприкінці II ст. до н. е., що привели до початку Югуртинської війни. Висвітліть її хід та результати. Також зупиніться на тяжких поразках римлян у бойових зіткненнях з кімврами і тевтонами під час першої навали германських племен. Після цього доцільно охарактеризувати військову реформу Гая Марія та показати соціально-політичні й військово-технічні наслідки цих перетворень. Дайте відповідь, чому після реформ Марія римська армія починає перетворюватися на самостійну політичну силу. Продемонструйте, як ці зміни були використані на практиці, для чого слід розібрати хід військових дій Риму проти кімврів і тевтонів у 102–101 рр. до н. е.

Зверніть увагу на новий підйом демократичного руху в Римі наприкінці II ст. до н. е., зокрема на діяльність популярів під проводом Апулея Сатурніна. Поясніть, чому набір законів Сатурніна стає класичним для його наступників (аграрний, хлібний, судовий закони), а також чому ці закони поклали новий період аграрного законодавства? Назвіть причини його поразки. Продовжуючи розповідь, проаналізуйте діяльність Лівія Друза Молодшого, дайте оцінку його пропозиціям, відмітьте, представником яких політичних сил він був, чому його спіткала невдача? Висвітліть вимоги союзників та причини і приводи початку Союзницької війни, чому, на ваш погляд, спроби плебейських трибунів надати італікам права римського громадянства жодного разу не досягли успіху? Простежте хід Союзницької війни та встановіть, якими були соціально-політичні наслідки розповсюдження прав римського громадянства на італіків.

5. Громадянська війна в Римі 80-х років І ст. до н. е. Диктатура Л. Корнелія Сулли.

Розповідь про громадянську війну 80-х років І в. до н. е. почніть із визначення її передумов. Після цього дайте оцінку законам плебейського трибуна Публія Сульпиція Руфа, опишіть маріанський переворот у Римі та перший захват армією Сулли міста. Розкрийте сутність сулланських політичних перетворень 88 р. до н. е. Далі розкажіть про боротьбу проти нових порядків Корнелія Цинни, захват прибічниками Марія Риму та маріанський терор в місті. Розгляньте повернення армії Сулли до Італії, після чого висвітлить хід збройної боротьби між сулланцями та маріанцями. Охарактеризуйте сутність диктатури Сулли та проаналізуйте його політику. Поясніть, чому поряд з проскрипціями, терором, конфіскаціями диктатор зрівняв в правах римлян і італіків, проводив роздачі земельних ділянок тощо, по суті, частково виконуючи програму своїх супротивників. Поряд з цим покажіть антидемократичну суть реформ Сулли. Відмітьте також інші заходи Сулли: збільшення кількості магістратів, урегулювання порядку проходження посад, реформування провінційного керування. Нарешті розкажіть про відмову диктатора від влади та його останні роки життя. Наприкінці відповіді з’ясуйте значення диктатури Сулли для подальшої соціально-політичної історії Риму.

6. Війни Риму з Мітрідатом VI Євпатором.

Передусім, охарактеризуйте римську політику на Сході та положення римських володінь на Балканах і в Малій Азії к початку 80-х рр. до н. е. Коротко розгляньте історію Понтійського царства. Визначить причини та приводи Першої війни Риму з Мітрідатом VІ, покажіть, які цілі ставив перед собою понтійський цар, розпочинаючи війну. Висвітліть її перший етап, при цьому зверніть увагу на антиримські настої, які охопили населення Малої Азії та Балкан, а також відмітьте, яким чином Мітрідат використав ці настрої. Звертаючись до другого етапу війни, опишіть хід військових дій римського війська проти армії понтійського царя в Греції, назвіть основні битви. Поясніть, чому при укладенні Дарданського мирного договору Сулла висунув досить м’які умови, притому що Мітрідат організував у Малій Азії масове вбивство римлян і італіків. Які події підштовхнули його до цього? Сказавши декілька слів про так звану Другу війну з Мітрідатом, далі потрібно звернутися до подій Третьої Мітрідатової війни. Передусім з’ясуйте її причини, проаналізуйте політичну ситуацію в Малій Азії, вкажіть, які чинники сприяли піднесенню Стародавньої Вірменії, обмалюйте положення Понтійського царства у середині 70-х рр. до н. е.; згадайте також, які важливі події відбувалися в цей час на Заході. Послідовно розберіть основні етапи протистояння: військові дії Лукулла проти Мітрідата та Тиграна II; східна кампанія Гнея Помпея й остаточна поразка Мітрідата. Особливу увагу зверніть на результати та наслідки Третьої Мітрідатової війни, при цьому відмітьте, які важливі зміни відбулися в римському провінційному керуванні на Сході та взагалі в положенні Риму в Східному Середземномор’ї.

7. Політична боротьба в Римі у 70–50-ті роки І ст. до н. е. Змова Катіліни. Історія першого тріумвірату.

Аналізуючи політичну боротьбу 70-х років, по-перше, вкажіть на загострення соціально-політичної боротьби після смерті Сулли. У зв’язку з цим зробіть наголос на виступі М. Емілія Лепіда в Італії та на початку сепаратистських рухів у провінціях. Зокрема охарактеризуйте події Серторіанської війни в Іспанії та її наслідки. Далі розкажіть про обставини, пов’язані з реставрацією досулланської конституції.

Звертаючись до політичної боротьби в Римі 60-х років, відмітьте її характерні риси. Поясніть, чому провал законопроекту Сервілія Рулла та виступ Катіліни часто розглядають як результат виродження демократичного руху. Опишіть основні події заколоту Катіліни, дотримуючись наступного плану: цілі та соціальне походження змовників, дії консула Ціцерона по викриттю змови, втеча Катіліни до Етрурії, битва при Пісторії, загибель Катіліни, причини поразки заколоту.

Продовжуючи відповідь, розкрийте сутність політичного суперництва в 50-ті роки, відзначте, що воно відбувалося на тлі створення коаліції трьох найбільш значних політичних діячів (так званий перший тріумвірат). З’ясуйте, які причини підштовхнули кожного з них об’єднати зусилля, які цілі вони ставили перед собою. Висвітліть заходи Цезаря під час свого консульства, уточніть, яку мету вони переслідували. Дайте оцінку діяльності плебейського трибуна Публія Клодія, як ви гадаєте, ким був Клодій – незалежним політиком чи агентом Цезаря? Після цього слід звернути увагу на завоювання Цезарем Галлії. Відповідь побудуйте в такому порядку: кельтські племена до римського завоювання, підкорення Цезарем усієї Галлії, походи в Британію і Германію, велике галльське повстання під проводом Верцингеторига та його поразка, економічне й політичне значення підкорення Галлії. Насамкінець розкажіть про події, пов’язані з розпадом першого тріумвірату. Поясніть, чому к середині 50-х рр. до н. е. відбувається ослаблення тріумвірату, яким чином вдалося зберегти союз. Розгляньте похід Красса до Парфії та його наслідки. Повертаючись до подій у Римі, зробіть наголос на тому, що політична боротьба кінця 50-х рр. до н. е. поступово скочується до анархії, підкресліть різке зміцнення положення Гнея Помпея в Римі та його остаточний розрив з Цезарем. Поясніть, яку роль зіграв перший тріумвірат в політичній історії Римської республіки.

8. Громадянська війна в Римі в першій половині 40-х років І ст. до н. е. Диктатура Г. Юлія Цезаря.

Розглядаючи питання про громадянську війну в Римі в першій половині 40-х років, визначить її причини та приводи, покажіть, які сили підтримували Помпея та Цезаря. Висвітліть перший період конфлікту за наступним планом: захоплення Цезарем Італії та Риму, розгром помпеянців в Іспанії, військові дії в Греції, загибель Помпея, Александрійська війна. Розповідаючи про другий період, зупиніться на таких подіях: війна з Фарнаком, африканська кампанія, четверний тріумф Цезаря, остаточний розгром прихильників Помпея в Іспанії. Наприкінці визначить наслідки громадянської війни в першій половині 40-х років І ст. до н. е.

Діяльність Цезаря як диктатора доцільно розглядати, звертаючи увагу на наступні моменти: використання Цезарем для оформлення своєї влади традиційних республіканських магістратур і титулів; трактування в пізньореспубліканському Римі титулу «імператор»; питання про ставлення Цезаря до перспективи посідання монархічної влади; політика Цезаря стосовно сенату і народних зборів; контроль диктатора над магістратурами; його ставлення до армії і ветеранів; зміна принципів керування провінціями і масове надання провінціалам прав римського громадянства; ставлення Цезаря до плебсу та нобілітету; «політика милосердя» та її наслідки; реформа календаря та інші заходи; змова проти Цезаря і загибель диктатора. Завершуючи характеристику діяльності Цезаря, слід звернути увагу на суперечливий характер оцінок його особистості та правління античними авторами, замислитися над тим, чим диктувалася багатогранна реформаторська діяльність Цезаря, наскільки йому вдалося «відновлення державного ладу» і яку роль зіграла його диктатура в трансформації політичної системи римлян.

9. Громадянські війни в Римі наприкінці 40-х – у 30-х роках І ст. до н. е. та падіння Республіки.

Вивчаючи хід громадянських війн після загибелі Цезаря, насамперед визначте соціальний склад та політичні позиції цезаріанців і помпеянців, простежте хід Мутинської війни. Далі зверніть особливу увагу на запровадження Другого тріумвірату та введення проскрипційних списків, відразу ж поясніть, до яких наслідків привели проскрипції. Після цього зупиніться на битві при Філіппах, дайте оцінку подіям Перузінської війни, висвітліть обставини протистояння Октавіана з Секстом Помпеєм. Переходячи до розповіді про боротьбу за владу між Октавіаном та Антонієм, з’ясуйте політичні програми двох угрупувань, політику Марка Антонія на Сході, причини втрати останнім політичної підтримки в Італії та фактори зміцнення соціальної бази Октавіана. Опишіть хід битви при мисі Акцій, а також обставини приєднання Римом Єгипту та смерть Антонія і Клеопатри. Закінчуючи відповідь, охарактеризуйте соціально-політичні наслідки громадянської війни кінця 40-х – 30-х рр. І ст. до н. е., вкажіть причини занепаду полісної організації та падіння республіканського устрою.

10. Римська культура в епоху Республіки.

Приступаючи до вивчення питання про римську культуру епохи Республіки, в першу чергу зверніть увагу на історичні умови розвитку римської культури та її особливості. Потім покажіть, в чому проявлявся вплив культури етрусків і греків, підкресліть його масштаби. Окремо зупиниться на появі грецько-римського релігійного синкретизму, відзначте, який вплив це мало на формування офіційного римського пантеону. Після цього розкажіть про виникнення римської драми, комедії та поезії. Характеризуючи творчість найбільш видатних її представників, поясніть, яку роль вони зіграли в історії римської літератури. Продовжуючи відповідь, висвітліть розвиток римської прози епохи Республіки. При цьому першочергову увагу приділіть працям Ціцерона, Г. Юлія Цезаря та Саллюстія. Услід за цим проаналізуйте зміни в римській архітектурі на протязі республіканської доби, уточніть, які риси притаманні ранньому періоду, вплив якої культури зазнавала римська архітектура того часу, що за типи будов були характерні для цієї епохи? Покажіть, які якісні зміни відбуваються під час другого періоду, зробіть акцент на появі нових типів споруд. Наведіть приклади найбільш відомих архітектурних пам’яток епохи Республіки. Наприкінці стисло розкажіть про римську скульптуру республіканського часу.

Джерела

* Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – Київ, 2006. – С. 407–563.

* Аппиан Александрийский. Римская история / Аппиан Александрийский ; [пер с древнегреч. под ред. С. А. Жебелева, О. О. Крюгера, Е. С. Голубцовой, Л. Л. Кофанова]. – М., 2002.

* Веллей Патеркул. Римская история / Веллей Патеркул // Малые римские историки: Веллей Патеркул, Анней Флор, Луций Ампелий ; [изд. подготов. А. И. Немировским; пер. с лат. А. И. Немировского, М. Ф. Машковой]. – М., 1996. – С. 9–96.

* Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах: Хрестоматія / Уклад. В. Маслюк. – Львів, 2000.

* Катон. Земледелие / Катон ; [пер. с лат. М. Е. Сергеенко]. – М., 2008.

* Ливий, Тит. История Рима от основания города : в 3 томах / Тит Ливий ; [пер. с лат.; отв. ред. Е. С. Голубцова]. – М., 1993. – Т. 3.

* Письма Марка Туллия Цицерона к Аттику, близким, брату Квинту, М. Бруту : в 3 томах / Цицерон ; [пер. с лат. В. О. Горенштейна]. – М.; Л., 1949–1951 – Т. 1–3.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания : в 3 томах / Плутарх ; [изд. подготов. С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. С. П. Маркиша]. – М., 1964. – Т. 3.

* Плутарх. Порівняльні життєписи / Плутарх ; [пер. зі старогрец. Й. Кобова, Ю. Цимбалюка]. – Київ, 1991.

* Светоний. Жизнь двенадцати цезарей / Светоний ; [пер с лат. и прим. М. Л. Гаспарова]. – М., 1993.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – C. 188–325.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1987. – C. 57–164.

* Цезарь, Гай Юлий. Записки / Гай Юлий Цезарь ; [пер. с лат. М. М. Покровского]. – М., 2004.

Спеціальна література

* Альбрехт М. фон. История римской литературы. От Андроника до Боэция. И ее влияния на позднейшие эпохи : в 3 томах / Михаэль фон Альбрехт ; пер. с нем. яз. – М., 2002–2005. – Т. 1–3.

* Архитектура древнего Рима // Всеобщая история архитектуры / Под ред. Д. Е. Аркина и др. – М., 1948. – Т. 2. – Ч. 2. – С. 35–108.

Берне А. Брут. Убийца-идеалист / А. Берне ; пер. с фран. яз. – М., 2004.

* Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима / Л. Винничук ; пер. с пол. яз. – М., 1988.

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян / П. Гиро ; пер. с фран. яз. – СПб., 1995.

* Горончаровский В. А. Гладиаторы в бою. На арене и полях сражения / В. А. Горончаровский. – М., 2008.

* Грималь П. Цицерон / П. Грималь ; пер. с фран. яз. – М., 1991.

* Гурин И. Г. Серторианская война (82–71 гг.). Испанские провинции Римской Республики в начальный период Гражданских войн / И. Г. Гурин. – Самара, 2001.

* Дуров В. С. Юлий Цезарь: человек и писатель / В. С. Дуров. – Л., 1991.

* Дуров В. С. История римской литературы / В. С. Дуров. – СПб., 2000.

* Егоров А. Б. Рим на грани эпох: проблема происхождения и формирования принципата / А. Б. Егоров. – Л., 1985.

* Жан-Ноэль Р. Рождение роскоши. Древний Рим в погоне за модой / Р. Жан-Ноэль ; пер. с фран. яз. – М., 2004.

* Зелинский Ф. Ф. История античной культуры / Ф. Ф. Зелинский. – СПб., 1995.

* Инар Ф. Сулла / Ф. Инар ; пер. с фран. яз. – Ростов на Дону, 1997.

* Колпинский Ю. Д. Искусство этрусков и Древнего Рима / Ю. Д. Колпинский, Н. Н. Бритова. – М., 1982.

* Короленков А. В. Квинт Серторий. Политическая биография / А. В. Короленков. – СПб., 2003.

* Короленков А. В. Сулла / А. В. Короленков, Е. В. Смыков. – М., 2007.

* Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье / В. И. Кузищин. – М., 1973.

Кузищин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система / В. И. Кузищин. – М., 1990.

* Кузищин В. И. Исследования в области экономической истории античности / В. И. Кузищин. – М., 2011.

* Культура Древнего Рима : в 2 томах / Под ред. Е. С. Голубцовой. – М., 1985. – Т. 1–2.

Лившиц Г. М. Социально-политическая борьба в Риме 60 гг. I в. до н. э. Заговор Катилины / Г. М. Лившиц. – Минск, 1960.

* Моммзен Т. История Рима : в 5 томах / Т. Моммзен ; пер. с нем. яз. – М., 2002. – Т. 2–3.

* Парфенов В. Н. Рим от Цезаря до Августа. Очерки социально-политической истории / В. Н. Парфенов. – Саратов, 1987.

* Сергеев В. С. Очерки по истории Древнего Рима : в 2 частях / В. С. Сергеев. – М., 1938. – Ч. 1.

* Сергеев И. П. Государственные учреждения древних римлян: поздняя Республика и ранняя Империя / И. П. Сергеев. – Харьков, 2013.

Соколов Г. И. Искусство Древнего Рима / Г. И. Соколов. – М., 1971.

* Соколов Г. И. Искусство Древнего Рима. Архитектура. Скульптура. Живопись. Прикладное искусство / Г. И. Соколов. – М., 1996.

* Тронский И. М. История античной литературы / И. М. Тронский. – 5-е изд. – М., 1988.

* Утченко С. Л. Идейно-политическая борьба в Риме накануне падения республики / С. Л. Утченко. – М., 1952.

* Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики / С. Л. Утченко. – М., 1965.

* Утченко С. Л. Древний Рим. События. Люди. Идеи / С. Л. Утченко. – М., 1969.

* Утченко С. Л. Цицерон и его время / С. Л. Утченко. – М., 1973.

* Утченко С. Л. Юлий Цезарь / С. Л. Утченко. – М., 1976.

* Утченко С. Л. Политические учения древнего Рима / С. Л. Утченко. – М., 1977.

* Ферреро Г. Величие и падение Рима : в 5 томах / Г. Ферреро ; пер. с ит. яз. – М., 1998. – Т. 2–3.

* Хефлинг Г. Римляне, рабы, гладиаторы: Спартак у ворот Рима / Г. Хефлинг ; пер. с нем. яз. – М., 1992.

* Холланд Т. Рубикон. Триумф и трагедия Римской республики / Т. Холланд ; пер. с анг. яз. – М., 2007.

* Циркин Ю. Б. Гражданские войны в Риме. Побежденные / Ю. Б. Циркин. – СПб., 2006.

* Чеканова Н. В. Римская диктатура последнего века Республики / Н. В. Чеканова. – СПб., 2005.

* Чернышов Ю. Г. Социально-утопические идеи и миф о «золотом веке» в древнем Риме : в 2 частях / Ю. Г. Чернышов. – Новосибирск, 1994. – Ч. 1.

* Штаерман Е. М. Древний Рим: Проблемы экономического развития / Е. М. Штаерман. – М., 1978.

* Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике / Е. М. Штаерман. – М., 1964.

* Этьен Р. Цезарь / Р. Этьен ; пер. с фран. яз. – М., 2009.

* The Cambridge Ancient History : in 14 vols. ; ed. by J. A. Crook, A. Lintott, E. Rawson. – 2 ed. – Cambr., 2006. – Vol. 9: The Last Age of the Roman Republic, 146–69 B. C.

* Gruen E. S. The Last Generation of the Roman Republic / E. S. Gruen. – 2 ed. – Berkeley; Los Angeles; L., 1995.

Lintott A. The Constitution of the Roman Republic / A. Lintott. – Oxf., 1999.

* Meier Ch. Res publica amissa. Eine Studie zu Verfassung und Geschichte der späten römischen Republik / Ch. Meier. – Wiesbaden, 1988.

* Mouritsen H. Plebs and Politics in the Late Roman Republic / H. Mouritsen. – Cambr., 2001.

* Scullard H. H. From the Gracchi to Nero: A History of Rome from 133 B. C. to A.D. 68 / H. H. Scullard. – L.; N.-Y., 2011.