Розділ 1. Історія стародавньої греції

Навчальна література

Древняя Греция / Под ред. В. В. Струве, Д. П. Каллистова. – М., 1956.

* История древнего мира : в 3 томах / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. – М., 1989. – Т. 1–2. – 3 изд.

* История Древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 2005.

* История Европы : в 8 томах. – М., 1988. – Т. 1. Древняя Европа.

Кадеев В. И. История Древней Греции и Рима: Курс лекций / В. И. Кадеев. – Харьков, 2006.

* Ляпустин Б. С. Древняя Греция / Б. С. Ляпустин, И. Е. Суриков. – М., 2007.

* Сергеев В.С. История Древней Греции / В. С. Сергеев. – СПб., 2002.

* Хаммонд Н. История Древней Греции / Н. Хаммонд ; пер. с анг. яз. – М., 2008.

Тема 1. Загальні відомості з історії стародавньої Греції

Питання та методичні рекомендації

1. Предмет, географічні та хронологічні рамки історії античного світу.

Приступаючи до вивчення курсу, треба насамперед визначитися в розумінні його предмету – тобто з’ясувати, що саме ця наукова дисципліна досліджує. Слід зазначити, що до цього питання доцільно звернутися двічі – на початку та на завершальній стадії роботи над курсом. Це дозволить з перших кроків зорієнтуватися в сприйнятті матеріалу, а потім – наповнити конкретним змістом уявлення про специфіку соціально-економічного, політичного й культурного розвитку античних народів, визначити місце створеної ними цивілізації в історії людства. Працюючи над питанням про географічні рамки існування античної цивілізації, зверніть особливу увагу на те, що вони ніколи не обмежувалися територією Балканського та Апеннінського півостровів. За допомогою конспекту, навчальної літератури й карти уявіть територію Мінойського Криту та Ахейської Греції; простежте, як змінювалася карта розповсюдження осередків античної культури внаслідок Великої Грецької колонізації, східних походів Александра Македонського, розширення кордонів Давньоримської держави. Визначаючи хронологічні рамки курсу, пам’ятайте, що вони зумовлюються часом виникнення Егейської цивілізації (terminus post quem) та, умовно, роком падіння Західної Римської імперії (terminus ante quem).

2. Нарративні джерела з історії стародавньої Греції.

Важливість отримання тривких знань з цього питання зумовлена тим, що саме нарративні, або оповідальні джерела є чи не найінформативнішими з усіх категорій історичних джерел, на підставі яких формується уявлення про історію античного світу. Характеристику нарративних джерел з історії стародавньої Греції доцільно починати з найдавніших в історії європейської літератури епічних поем «Іліада» та «Одіссея», а також поетичних творів Гесіода. Звертаючись до творчої спадщини давньогрецьких авторів, що писали на історичні теми, приділіть першочергову увагу працям Геродота та Фукідіда, спробуйте визначити, яким чином вони сприяли народженню історичної науки. Охарактеризуйте історичні твори Ксенофонта, Полібія, Діодора Сіцілійського, «Порівняльні життєписи» Плутарха та «Опис Еллади» Павсанія – коли вони були написані, чому присвячені, у якій мірі можна довіряти інформації, що міститься у цих працях? Наведіть приклади інших видів оповідальних джерел з давньогрецької історії та охарактеризуйте їх можливості.

3. Археологічні джерела з історії стародавньої Греції.

Висвітлення питання почніть із звернення до історії археологічних відкриттів Г. Шлімана, пов’язаних з його розкопками на пагорбі Гіссарлик, а також у Мікенах і Тірінфі. Після цього охарактеризуйте результати й значення археологічних досліджень А. Еванса на Криті. Приділіть також увагу розкопкам на території інших давньогрецьких центрів, зокрема, Афін, Олімпії, античних міст Північного Причорномор’я, храмових комплексів у Дельфах і на Делосі, театру в Епідаврі тощо. Назвіть відомі вам категорії археологічних об’єктів і розкажіть, яким чином знахідки археологів розширюють уявлення про господарське, суспільне, релігійне та культурне життя давніх греків. Наведіть відповідні приклади.

4. Епіграфічні та нумізматичні джерела з історії стародавньої Греції.

Передусім слід чітко засвоїти, що вивчають такі спеціальні історичні дисципліни, як епіграфіка та нумізматика. Назвіть основні категорії давньогрецьких написів. Які сторони життя стародавньої Греції вони висвітлюють? У чому полягають головні достоїнства написів як історичного джерела? Коли й де саме з’явилися перші в давній Греції монети? Монети яких номіналів і з яких металів карбували давньогрецькі поліси? Визначте, які можливості для вивчення минулого надають нумізматичні джерела та поміркуйте, чому саме монети іноді називають «обличчям держави»?

5. Природні умови стародавньої Греції та їх вплив на давньогрецьку історію.

Перш за все слід ретельно ознайомитися із картою стародавньої Греції – як її материкової частини, так і островів Егейського архіпелагу. Постарайтеся дати загальну характеристику природних умов цієї країни – що сприяло добробуту людей, які там у давнину мешкали, а що, навпаки, ускладнювало їх життя. Але головне при вивченні цього питання полягає в тому, щоб, не обмежуючись констатацію суто географічних характеристик, з’ясувати, яким чином особливості природного середовища впливали на хід історичного розвитку давньогрецького народу. Це означає, що, характеризуючи, скажімо, рельєф материкової Греції, специфіку її берегової лінії, острівне оточення, клімат, відзначаючи наявність або відсутність тих чи інших природних ресурсів, слід не тільки показати вплив цих факторів не тільки на економічне життя, а й встановити, яким чином вони могли зумовлювати своєрідність політичного устрою грецьких держав, відкритість більшості з них до позитивних контактів з іншими народами, готовність до освоєння нових земель, притаманний давньогрецькому суспільству певний психологічний клімат тощо. Тільки в такому випадку відповідь може бути визнана успішною.

6. Населення стародавньої Греції в ІІІ–І тис. до н. е.

Розглядаючи питання про населення стародавньої Греції, треба охарактеризувати основні етапи його формування починаючи з ІІІ тис. до н. е. Звертаючись до ІІІ–ІІ тис. до н. е., зосередьтеся на присутності в ці часи на теренах материкової та острівної Греції пеласгів, ахейців і дорійців. Висвітліть питання, пов’язані з визначенням їх етнічної належності, часу проникнення в Егеїду та тривалості перебування там, коротко охарактеризуйте ті зміни, до яких ця присутність привела. Характеризуючи ситуацію, яка склалася в І тис. до н. е., зверніть увагу на наявність в цей час кількох груп грецького населення, що говорили на різних діалектах (назвіть основні з них), на поступове формування «спільної мови» греків (койнé) і, головне – на відчуття всіма еллінами їхньої приналежності до єдиної, відмінної від «варварів», етнічної спільноти.

7. Періодизація історії стародавньої Греції.

Висвітлюючи це питання, слід не тільки назвати й датувати основні етапи давньогрецької історії, але й дати коротку характеристику їх основного змісту, з’ясувати ті характерні риси, на підставі яких ці етапи виділяють. Адже згодом ці знання доведеться зіставити з отриманими у ході подальшої роботи над курсом уявленнями про те, чим принципово відрізняються Егейська «палацова» цивілізація та полісний світ стародавніх греків І тис. до н. е., згідно з якими критеріями виділяється у самостійний етап грецька історія ХІ–ІХ ст. до н. е., чому архаїчна епоха вважається періодом найінтенсивнішого розвитку давньогрецького суспільства, а класична – часом його найвищого розквіту, які особливі риси були притаманні культурно-історичному розвитку давніх народів у добу еллінізму.

Джерела

* Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упоряд. Т. В. Михед, Ю. В. Якубіна. – Київ, 2006.

* Антична література. Зразки старогрецької та римської художньої літератури / Упоряд. О. Білецький. – Київ, 1938.

* Антология источников по истории, культуре и религии древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – СПб., 2000.

* Геродот. История в девяти книгах / Геродот ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – Л., 1972.

* Геродот. Історії в дев’яти книгах / Геродот ; [пер. зі старогрец. О. Білецького]. – Київ, 1993.

* Гесиод. Полное собрание текстов / Гесиод; [пер. с древнегреч. В. В. Вересаева, О. П. Цыбенко]. – М., 2001.

* Гомер. Илиада / Гомер ; [пер. с древнегреч. Н. И. Гнедича]. – М., 2008. – 2 изд. (та будь-які інші видання).

Гомер. Іліада / Гомер ; [пер. зі старогрец. Б. Тена]. – Київ, 1978.

* Гомер. Одиссея / Гомер ; [пер. с древнегреч. В. А. Жуковского]. – М., 2000 (та будь-які інші видання).

* Гомер. Одіссея / Гомер ; [пер. зі старогрец. Б. Тена]. – Харків, 2004.

* Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. Книги VIII–X: Фрагменты / Диодор Сицилийский ; [изд. подготов. О. П. Цыбенко, пер. с древнегреч.]. – СПб., 2012.

* Историки античности: в 2 томах / Сост. М. Томашевская. – М., 1989. – Т. 1. Древняя Греция.

* Ксенофонт. Анабасис. Греческая история / Ксенофонт ; [пер. с древнегреч. М. И. Максимовой, С. Я. Лурье, С. И. Соболевского]. – М., 2011.

* Павсаний. Описание Эллады : в 3 томах / Павсаний ; [пер. с древнегреч. С. П. Кондратьева]. – М., 2002. – Т. 1–3.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания : в 3 томах / Плутарх ; [изд. подготов. М. Е. Грабарь-Пассек, С. И. Соболевский, С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. С. П. Маркиша, В. В. Петуховой]. – М., 1961–1963. – Т. 1–2.

* Полибий. Всеобщая история : в 2 томах / Полибий ; [пер. с древнегреч. Ф. Мищенко]. – М., 2004. – Т. 1–2.

* Фукидид. История / Фукидид ; [пер. с древнегреч. Г. А. Стратановского]. – Л., 1981.

* Хрестоматия по истории древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. – М., 1964.

Спеціальна література

Андреев Ю. В. Эгейский мир. Природная среда и ритмы культурогенеза / Ю. В. Андреев // ВДИ. – 1994. – № 3. – С. 102–113.

* Андреев Ю. В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации / Ю. В. Андреев. – СПб., 1998.

* Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и античность / Э. Бикерман ; пер. с анг. яз. – М., 1975.

Блаватский В. Д. Античная полевая археология / В. Д. Блаватский. – М., 1967.

* Блаватский В. Д. Природа и античное общество / В. Д. Блаватский. – М., 1976.

* Боннар А. Греческая цивилизация: в 2 томах / А. Боннар ; пер. с фран. яз. – Ростов на Дону, 1994. – Т. 1–2.

* Вернан Ж. П. Происхождение древнегреческой мысли / Ж. П. Вернан ; пер. с фран. яз. – М., 1988.

* Ильинская Л. С. Легенды и археология. Древнейшее Средиземноморье / Л. С. Ильинская. – М., 1988.

* Историография античной истории / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1980.

* Источниковедение Древней Греции (эпоха эллинизма) / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1982.

* Казаманова Л. Н. Введение в античную нумизматику / Л. Н. Казаманова. – М., 1969.

* Керам К. Боги, гробницы и ученые. Роман археологии / К. Керам ; пер. с нем. яз. – М., 1994.

* Клейн Л. С. История археологической мысли: в 2 томах / Л. С. Клейн. – СПб., 2011. – Т. 1.

* Кругликова И. Т. Античная археология / И. Т. Кругликова. – М., 1984.

* Махлаюк А. В. Люди, руины, вещи. Античная история в свете археологии / А. В. Махлаюк, И. Е. Суриков, О. Л. Габелко, А. Е. Негин. – М., 2014.

Мэттингли Г. Монеты Рима. С древнейших времен до падения Западной империи / Г. Мэттингли ; пер. с англ. яз. – Collector’s Books, 2005.

* Немировский А. И. У истоков исторической мысли / А. И. Немировский. – Воронеж, 1979.

* Немировский А. И. Нить Ариадны. В лабиринтах археологии / А. И. Немировский. – М., 2007.

* Тронский И. М. История античной литературы / И. М. Тронский. – М., 1988.

Федорова Ею В. Введение в латинскую эпиграфику / Е. В. Федорова. – М., 1982.

* Штоль Г. Генрих Шлиман: Мечта о Трое / Г. Штоль. – М., 1965.