Тема 6. Загальні відомості з історії Стародавнього Риму. Архаїчні суспільства та найдавніші держави Італії

Питання та методичні рекомендації

1. Природні умови Італії та їх вплив на процес історичного розвитку Стародавнього Риму.

Підготовка цього питання потребує, насамперед, ретельної праці з картою. Майте на увазі, що відповідь не має обмежуватись лише загальною характеристикою природних умов Апеннінського півострова та прилеглих островів. Потрібно показати, яким чином особливості географічного середовища впливали на хід історичного розвитку стародавньої Італії. Характеризуючи рельєф, ґрунти, річкові системи, берегову лінію, клімат та наявність природних ресурсів півострова та Сіцілії, з’ясуйте як вони вплинули на економічні відносини, політичний устрій, ментальні особливості не лише римлян, а й інших давніх народів Італії. Зверніть увагу на подібні риси і відмінності природних умов Італії і вже відомих вам природно-географічних умов материкової Греції та Егейського регіону. Спробуйте пояснити, внаслідок чого природні умови Апеннінського півострова, що споконвічно трохи стримували темпи історичного розвитку місцевих народів, згодом сприяли перетворенню Рима в найсильнішу державу Середземномор’я.

2. Населення Італії в ІІ–І тис. до н. е.

Висвітлюючи питання про населення Апеннінського півострову в ІІ–І тис. до н. е., зверніть увагу на те, що етнічна карта Італії в давнину була дуже строкатою. Це було викликано численними переселеннями різноманітних народів практично протягом цілого тисячоліття, починаючи з середини ІІ тис. до н. е. У зв’язку з цим, спочатку слід дати коротку характеристику найбільш відомим археологічним культурам, які існували у II тис. до н. е., а також зупинитися на проблемі автохтонного населення Апеннінського півострова та показати його подальшу долю.

Окремо потрібно з’ясувати походження італіків і дати відповідь, коли і яким чином йшло переселення цих народів на Апеннінській півострів. Вкажіть на якому рівні соціально-економічного та культурного розвитку знаходилися різні племена італіків. Надайте характеристику іншим народам, які знайшли в стародавній Італії свою нову батьківщину; використовуючи карту, покажіть, в яких регіонах Італії в І тис. до н. е. вони остаточно оселилися. Поясніть, чому об’єктом колонізації фінікійців і греків стали саме Сіцілія та узбережжя Південної Італії, назвіть найбільш відомі фінікійські і грецькі колонії. Наприкінці, враховуючи різне походження племен, що жили на Апеннінському півострові, визначте яку роль це зіграло в історії згодом єдиного римського народу.

3. Джерела з історії Стародавнього Риму.

В розпорядженні сучасних дослідників Стародавнього Риму є численні джерела самих різних категорій. Серед них своєю інформативністю виділяються нарративні пам’ятки, особливістю яких є те, що до наших днів дійшли порівняно пізні тексти – написані не раніше ІІІ в. до н. е. Ось чому їхню характеристику доцільно розпочинати з твору Полібія. Далі слід звернутися до розгляду робіт Ціцерона та Юлія Цезаря. Аналізуючи історичні праці Саллюстія, Тіта Лівія, Веллея Патеркула, спробуйте визначити цілі цих авторів, і відповідно, який політичний устрій вони захищали, у якій мірі можна довіряти інформації, що міститься в їхніх творах? Покажіть значення у дослідженні історії ранньої Імперії робіт Таціта. Охарактеризуйте праці Светонія, Аппіана, Діона Кассія і Амміана Марцелліна – коли вони були написані, чому присвячені? Які ще історичні твори грають, на ваш погляд, вагому роль у вивченні історії Стародавнього Риму?

Крім писемних джерел, важливе значення мають також і археологічні пам’ятки. Розповідаючи про них, насамперед, зупиніться на відкритті та результатах розкопок Помпей і Геркуланума. Після цього визначте, які дані можна отримати на підставі досліджень численних пам’ятників архітектури самого міста Риму. Вкажіть, як вплинули на подальше вивчення економічного життя в епоху Імперії розкопки римського порту Остія. Коротко охарактеризуйте дослідження залишків військових таборів, фортець, храмів, амфітеатрів тощо в провінціях.

Що стосується епіграфічних та нумізматичних джерел, то при відповіді на це питання дотримуйтесь рекомендацій, які були дані раніше (див. тема 1, питання 4).

4. Періодизація історії Стародавнього Риму.

Дуже поширеною помилкою студентів є схематична відповідь, тобто простий перелік основних етапів історії Стародавнього Риму. У даному випадку потрібно не лише назвати та датувати її основні етапи, але й дати коротку характеристику їх основного змісту, а також показати на підставі чого вчені виділяють ці періоди. Іншими словами важливо усвідомлювати, які риси були притаманні Риму в царську епоху, чому VIII–VI ст. до н. е. іноді називають «міською добою»; згідно з якими критеріями Рим VI–IV ст. до н. е. вважають одним з різновидів полісу, багато в чому аналогічним таким великим грецьким державам, як Афіни або Спарта; на яких підставах деякі вчені виділяють III ст. до н. е. в окрему епоху; чому II–I ст. до н. е. вважаються самим буремним періодом в історії Риму, а I–II ст. н. е., навпаки,– епохою розквіту середземноморської держави; і, в кінці кінців, які фактори обумовлювали занепад античної цивілізації на протязі III–V ст. н. е.

5. Проблема походження етрусків. Соціально-політична організація та культура етрусків у VIII–VI ст. до н. е.

Вивчення історії стародавніх етрусків варто починати з ознайомлення з основними теоріями походження цього народу. Розібравшись у цьому питанні, охарактеризуйте соціальну-політичну організацію і господарські відносини в етруському суспільстві. Зверніть увагу на відсутність у етрусків єдиної держави, дайте відповідь на запитання, яка форми державного устрою існували замість неї, які характерні риси вони мали. Простежте, як складалися взаємини етрусків із греками і кельтами, Карфагеном та італіками. Окремо зупиниться на проблемі відносин етрусків і римлян. Поясніть причини занепаду політичного значення етруських міст. Розглядаючи культуру етрусків, приділіть увагу релігійним уявленням, пам’яткам матеріальної культури та образотворчого мистецтва, проблемам дешифровки етруської писемності. Постарайтеся визначити той вплив, який зробили етруски на історичний і культурний розвиток стародавньої Італії.

6. Заснування Риму та його історія в царську добу.

Висвітлюючи найдавніший період історії Риму, насамперед опишіть його географічне положення та природні умови Лація. Докладно розгляньте і зіставте дані античної традиції та сучасної науки про заснування міста. Зверніть увагу на початок розкладу родових відносин і формування громадянської общини, в зв’язку з цим розберіть питання про походження та покажіть місце триб, курій та патріархального роду в суспільному житті римлян царської епохи. Надайте характеристику станово-класовій структурі раннього Риму, відмітьте появу двох станів і виникнення патроно-клієнтських відносин у римському суспільстві, вкажіть на особливості положення рабів в цей час. Дайте коротку оцінку політичному ладу царського Риму. Аналізуючи діяльність римських царів, приділіть особливу увагу реформам Сервія Туллія, розкрийте їх історичне значення. Розгляд питання закінчіть звертанням до історії падіння царської влади та встановлення в Римі республіканської форми правління, спробуйте проаналізувати причини цих подій.

Джерела

* Дионисий Галикарнасский. Римские древности : в 3 томах / Дионисий Галикарнасский ; [пер. с древнегреч.; отв. ред. И. Л. Маяк]. – М., 2005 – Т. 1.

* Историки античности: в 2 томах / Сост. М. Томашевская. – М., 1989. – Т. 2. Древний Рим.

* Ливий, Тит. История Рима от основания города : в 3 томах / Тит Ливий ; [пер. с лат.; отв. ред. Е. С. Голубцова]. – М., 1989. – Т. 1.

* Плутарх. Сравнительные жизнеописания : в 3 томах / Плутарх ; [изд. подготов. С. И. Соболевский, С. П. Маркиш ; пер. с древнегреч. С. П. Маркиша]. – М., 1961. – Т. 1.

* Плутарх. Порівняльні життєписи / Плутарх ; [пер. зі старогрец. Й. Кобова, Ю. Цимбалюка]. – Київ, 1991.

Хрестоматия по истории древнего мира: Эллинизм. Рим / Под ред. В. Г. Боруховича, С. Ю. Монахова, В. Н. Парфенова. – М., 1998.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – C. 31–54.

* Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1987. – C. 5–25.

Спеціальна література

* Абрамзон М. Г. Монеты как средство пропаганды официальной политики Римской империи / М. Г. Абрамзон. – М., 1995.

* Альбрехт М. фон. История римской литературы : в 3 томах / М. фон Альбрехт ; пер. с нем. яз. – М., 2003–2005. – Т. 1–3.

* Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и античность / Э. Бикерман ; пер. с анг. яз. – М., 1975.

* Бокщанин А. Г. Источниковедение древнего Рима / А. Г. Бокщанин. – М., 1981.

* Буриан Я. Загадочные этруски / Я. Буриан, Б. Моухова ; пер. с чеш. яз. – М., 1970.

Ельницкий Л. А. У истоков древнеримской культуры и государственности / Л. А. Ельницкий // ВДИ. – 1958. – № 3. – С. 142–156.

* Ельницкий Л. А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII–III вв. до н. э. / Л. А. Ельницкий. – М., 1964.

* Залесский Н. Н. К истории этрусской колонизации Италии в VII–IV вв. до н. э. / Н. Н. Залесский. – Л., 1965.

* Историография античной истории / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1980.

* Казаманова Л. Н. Введение в античную нумизматику / Л. Н. Казаманова. – М., 1969.

* Колпинский Ю. Д. Искусство этрусков и Древнего Рима / Ю. Д. Колпинский, Н. Н. Бритова. – М., 1982.

* Коптев А. Б. Царская власть в раннем Риме сквозь призму античной историографии (VIII–IV вв. до н.э.) / А. Б. Коптев. – Саарбрюкен, 2013.

* Кругликова И. Т. Античная археология / И. Т. Кругликова. – М., 1984.

Майяни З. Этруски начинают говорить / З. Майяни ; пер. с фран. яз. – М., 1966.

Майяни З. По следам этрусков / З. Майяни ; пер. с фран. яз. – М., 2003.

* Макнамара Э. Этруски. Быт, религия, культура / Э. Макнамара ; пер. с анг. яз. – М., 2006.

* Махлаюк А. В. Люди, руины, вещи. Античная история в свете археологии / А. В. Махлаюк, И. Е. Суриков, О. Л. Габелко, А. Е. Негин. – М., 2014.

* Маяк И. Л. Рим первых царей: Генезис римского полиса / И. Л. Маяк. – М., 1983.

* Модестов В. И. Введение в римскую историю: Вопросы доисторической этнологии и культурного влияния в доримскую эпоху в Италии и начало Рима / В. И. Модестов. – СПб., 1902–1904. – Ч. 1–2.

* Моммзен Т. История Рима : в 5 томах / Т. Моммзен ; пер. с нем. яз. – М., 1997. – Т. 1.

* Немировский А. И. История раннего Рима и Италии. Возникновение классового общества и государства / А. И. Немировский. – Воронеж, 1962.

* Немировский А. И. Идеология и культура раннего Рима / А. И. Немировский. – Воронеж, 1964.

Немировский А. И. Этруски. Введение в этрускологию / А. И. Немировский, А. И. Харсекин. – Воронеж, 1969.

* Немировский А. И. Этруски. От мифа к истории / А. И. Немировский. – М., 1983.

* Немировский А. И. Нить Ариадны. В лабиринтах археологии / А. И. Немировский. – М., 2007.

* Нечай Ф. М. Образование римского государства / Ф. М. Нечай. – Минск, 1972.

* Робер Ж.-Н. Этруски / Ж.-Н. Робер ; пер. с фран. яз. – М., 2007.

* Сидорович О. В. Анналисты и антиквары. Римская историография конца III–I вв. до н. э. / О. В. Сидорович. – М., 2005.

Соколов Г. И. Искусство этрусков / Г. И. Соколов. – М., 2002.

* Тронский И. М. История античной литературы / И. М. Тронский. – М., 1988.

* Федорова Е. В. Введение в латинскую эпиграфику / Е. В. Федорова. – М., 1982.

* Штаерман Е. М. Социальные основы религии Древнего Рима / Е. М. Штаерман. – М., 1987.

Энман А. Ф. Легенда о римских царях. Ее происхождение и развитие / А. Ф. Энман. – СПб., 1896.

* Эргон Ж. Повседневная жизнь этрусков / Ж. Эргон ; пер. с фран. яз. – М., 2009.

* Gjerstad E. Early Rome / E. Gjerstad : in 6 vols. – Lund, 1953–1973. – Vol. 1–6.

* Ogilvie R. M. Early Rome and the Etruscans / R. M. Ogilvie. – N.-Y., 1976.

* Scullard H. H. A History of the Roman World from 753 to 146 B. C. / H. H. Scullard. – L.; N.-Y., 2002.