11.2. Періоди хвороби. Завершення хвороби. Клінічна і біологічна смерть.

Чотири періоди: латентний (скритий, інкубаційний); продромальний; період яскраво виражених ознак; закінчення хвороби (видужання або смерть). Смерть - повне припинення життєдіяльності орг-му в результаті зупинки роботи серця і дихання. Клінічна смерть - зупинка видимих ознак життя (зупинка роботи серця і дихання), проте, обмін речовин ще продовжується 5-6 хвилин на мінімальному рівні; у цей період можлива реанімація. Біологічна смерть - в результаті розвитку незворотніх процесів в клітинах головного мозку, в результаті чого орг-м перестає бути цілісною саморегулюючою системою і являє собою суму відмираючих органів.2. Ниркова недостатність та наслідки для організму.Порушення функції нирок викликає анемію; порушення гемокоагуляції крові; зміна складу крові і виникнення симптомокомплекса під назвою "уремія"; викликає ниркову гіпертензію; призводить до розвитку набряків. Уремія самоотруєння організму, яке виникає при нирковій недостатності і характеризується накопиченням у крові шкідливих речовин переважно азотистого обміну.

12.1. Поняття «здоров’я» та «хвороба». Патологічна реакція, патологічний процес, патологічний стан.

Здоров’я — стан живого орг-му, при якому всі органи здатні виконувати свої життєві ф-ції. Хвороба — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонування орг-му (його частин) у тварини. Патологічна реакція - короткочасна незвичайна реакція орг-му на будь-який вплив. Патологічний процес - поєднання патологічних і захисно-пристосувальних реакцій в пошкоджених тканинах, органах або орг-мі. Патологі́чний стан — це сукупність патологічних змін в орг-мі, які виникають внаслідок розвитку патологічного процесу; це стійке відхилення від норми, яке має біологічно негативне значення для орг-му.2. . Порушення дифузії та перфузії альвеол.

До зниження перфузії можуть призвести порушення скоротл. здатності правого шлуночка (міокардит); недостатність лівого шлуночка, що веде до застійних явищ у легенях; деякі природжені й набуті пороки серця; судинна недостатність; емболія легеневої артерії. Вентиляція легень переважає над перфузією, що зумовлює добре насичення крові киснем і зменш. в ній вмісту вуглек. газу. Однак зменш. хв. об’єм крові та уповільнюється її рух у судинах вел. кола кровообігу, в тканинах виникає кисневий голод, а в крові - нестача кисню і надлишок вуглек. газу. Коли вентиляція переважає надкровообігом, з крові видал. більша к-сть вуглек. газу і настає гіпокапнія. Якщо вентиляція відстає від кровообігу, виникають гіпоксемія і гіперкапнія. Порушення співвіднош. вентиляції і перфузії легень спостерігається при бронхіті, бронхіальній астмі, пневмонії, бронхопневмонії, емфіземі та ателектазі легень, пневмотораксі, що призводить до нерівномірної вентиляції альвеол.

16.1Патологічний вплив механічних факторів. Травматичний шок.

Механічна дія - дія на тiло тварини твердих предметiв i вибухової хвилi; вплив прискорення, перевантаження, вібрації та невагомостi. Травми: вiдкритi (при яких порушується цiлiсність зовнiшнiх покривiв: рани (рванi, рiзанi, колотi), вiдкритi переломи кiсток) й закритi (без порушення стискання збруєю, пухлинами, удари, розтягнення,цiлiсностi зовнiшнiх покривiв, розриви зв’язок, м’язiв, вивихи, переломи (закритi) та трiщини кiсток, струси головного мозку). Основним мiсцевим показником ушкодження є порушення цiлiсностi тканини, яке має свої специфiчнi ознаки й супроводжується витіканням кровi з ушкоджених кровоносних судин у вiдкритий простiр (кровотеча) або в тканини (крововилив); виходом лiмфи з ушкоджених лiмфатичних судин (лiмфаекстравазати), а також болючiстю з порушенням функцiї ушкодженого органа чи системи. Шок - загальна типова реакцiя цiлiсного органiзму у вiдповiдь на сильнi та значні ушкодження органiв i тканин. Розрiзняють: травматичний, електричний, опiковий, променевий, гемотрансфузiйний, анафiлактичний. Травматичний шок у тварин виникає як реакцiя на тяжкi травми опорно-рухового апарату, органiв грудної чи черевної порожнини, на механiчне ушкодження великої дiлянки тiла. Стадія збудження: короткочасна, характеризується збудженням центральної нс, її кори, пiдкіркового шару, ядер симпатичного вiддiлу вегетативної нс з прискоренням пульсу, дихання, посиленням обмiну речовин. Стадія пригнічення (торпідна): супроводжується рiзким зниженням фiзiологiчних функцiй органiзму, тривалiсть може досягати кiлькох дiб, гальмівнi процеси охоплюють центри головного мозку з поширенням їх на спинний мозок, зниження ф-цiї життєво важливих органiв i систем. Контузiя - відповідь на травму, нанесену на значну поверхню тiла або на все тiло вибуховою хвилею, обвалами тощо; можливi ушкодження м’яких тканин, переломи кiсток або ж лише деякi морфологiчнi змiни (незначнi крововиливи, припухання тканин); основними ознаками є порушення координації рухiв, кровотеча з вух, носа, блювання. Вiбрацiйна хвороба - виникає внаслiдок тривалої дiї вiбрацiї на органiзм; супроводжується порушенням роботи серцево-судинної системи (спазми судин, змiна артерiального тиску), а також травного каналу; однією з форм є транспортна хвороба у тварин. Cтрус головного мозку - виникає внаслідок травми голови пiд впливом механiчних чинникiв; супроводжується нудотою, блюванням, запамороченням, змiною роботи серцево-судинної системи i дихання; можливi судороги, втрата свiдомості 2. . Порушення жовчовидільної функції печінки. Класифікація жовтяниць.Порушення жовчоутворення і жовчовиділення спостерігається під час різних процесів хвороб печінки, жовчного міхура, інфекційних захворювань, хвороб крові тощо. За цих умов порушується і пігментний обмін/Найхарактерніші порушення пігментного обміну, жовчоутворення та жовчовиділення спостерігаються при жовтяниці. основні види жовтяниць залежно від ушкодження. Механічна; паренхіматозна; гемолітична. механічної жовтяниця Виникає в результаті утруднення або припинення відтоку жовчі в дванадцятипалу кишку (запалення і набрякання слизових оболонок жовчних шляхів, стискання пухлиною або рубцем, закупорювання камінням чи паразитами, параліч або спазм жовчовивідних шляхів Гемолітична жовтяниця є наслідком посиленого руйнування еритроцитів при деяких інфекційних і кровопаразитарних захворюваннях, а також отруєння гемолітичними отрутами. Причинами паренхіматозної жовтяниці найчастіше бувають інфекції (вірусний гепатит, сепсис, пневмонія, тиф), отруєння фосфором, хлороформом, арсеном, деякими лікарськими препаратами