С. В. Ківалов ПОДАТКОВЕ РЕЗИДЕНСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

16.Нікітенко О.І. Теоретичні проблеми удосконалення забезпечення внутрішньої безпеки держави правоохоронними органами: [монографія] / О.І. Нікітенко. – Херсон: Херсонський державний університет, 2011. – 445 с.

17.Петров Є.В. Інформація як об’єкт цивільно-правових відносин [текст] : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Петров Євген Вікторович; Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2003. – 206 с.

18.Дозорцев В.А. Информация как объект исключительного права / В.А. Дозорцев // Дело и право. – 1996. – № 4. – С. 27–35.

19.Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) / В.О. Калятин. – М.: НОРМА, 2000. – 480 с.

20.Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність / О.О. Підопригора. – Х.: Консум, 1997. – 192 с.

КомисаровА.Г.Рольсредствмассовойинформации

вобеспечении и совершенствовании информатизации

всистеме охраны общественного порядка

Аннотация. Статья посвящена анализу основных взглядов на информатизацию, как объект государственного управления, государственной информационной по-

литики и действующего законодательства. Предоставлена оценка роли средств массовой информации в обеспечении и совершенствовании информатизации в системе охраны общественного порядка.

Ключевые слова: информация, информатизация, средства массовой информации, охрана общественного порядка.

Komisarov O. Role of mass media in provision and improvement of informatization in the system of public order maintenance

Summary. The article is devoted analysis of basic views about informatization as an object of state administration, public informationpolicyandcurrentlegislation.Theestimationoftherole of mass media in provision and improvement of informatization in the system of public order maintenance is provided.

Key words: information, informatization, mass media, public order maintenance.

81

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

УДК 342.922 + 351.811.123.2

ЛошицькийМ.В.,

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного права і процесу Національної академії внутрішніх справ

БудникА.С.,

ад’юнкт кафедри адміністративного права і процесу Національної академії внутрішніх справ

УКРАЇНСЬКИЙ ФЕНОМЕН ПРОЦЕСУ ОТРИМАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ ШЛЯХОМ ВІДМИВАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ

Анотація. У статті проаналізовано та досліджено ос-	Основною метою легалізації злочинних доходів є пере-
новні особливості вітчизняної економіки у сфері легаліза-	творення готівкових коштів у безготівкову форму, надаючи їм
ції коштів, одержаних злочинним шляхом, виявлено при-	вигляд отриманих із законних джерел. Як правило, для того,
чини низької ефективності сучасних методів боротьби та	щоб надати операціям законного вигляду при легалізації дохо-
надано рекомендації щодо протидії легалізації та фінансу-	дів,виплачуютьсяподаткизгіднозчиннимзаконодавствомтієї
вання тероризму.	країни,вякійпроходятьвищезазначеніоперації.
Ключові слова: легалізація доходів, доходи, одержані	Аналізоперативноїінформаціїтаматеріалівслідчоїпракти-
злочиннимшляхом,фінансовиймоніторинг,корупція,бан-	ки в Україні дозволяє виділити чотири основні групи способів
ківський контроль, стандарти FATF.	легалізації злочинних прибутків організованими групами, зло-
Постановкапроблеми.ЗурахуваннямпроведеннянаСхо-	чинними організаціями. Перша група об’єднує способи лега-
	лізації рухомого майна, здобутого злочинним шляхом; друга –
діУкраїниантитерористичноїопераціїважливогозначенняна-	нерухомогомайна,одержаноговрезультатізлочинноїдіяльно-
буває правильна організація діяльності суб’єктів фінансового	сті або участі у ній; третя – документів, що виконують роль
моніторингу,спрямовананавиявленняпорушеньчинногозако-	грошового еквівалента і набуті злочинним шляхом; четверта –
нодавства під час переміщення фінансових потоків. Їхня роль	способи легалізації правових документів, які підтверджують
полягає в розширенні можливостей національної економіки за	право володіння рухомим або нерухомим (одночасно рухомим
рахунок капіталів, відтік яких за кордон (завдяки здійсненню	і нерухомим) майном, чи його частиною, здобутих внаслідок
фінансового моніторингу) буде припинений, та в збільшенні,	злочинної діяльності, або участі у ній. Ефективність і небез-
таким чином, обсягів податкових надходжень, оскільки основ-	печність того чи іншого способу залежить від ретельно проду-
ною метою фінансового моніторингу залишається протидія	маних і заздалегідь запланованих організатором (керівником)
відмиванню (легалізації) коштів, отриманих злочинним шля-	групи, злочинної організації системи дій, прийомів, операцій
хом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масо-	та методів впливу на суб’єктів підприємницької діяльності,
вогознищення.	службових осіб банківських, фінансово-кредитних установ,
Значнуувагупроблеміпротидії«відмивання»грошейвУкра-	державнихслужбовціввладно-управлінськихорганів.Зокрема,
їні, отриманих протизаконним шляхом, у своїх дослідженнях	цеможутьбути:позастатутні,фіктивні,протиправнідіїсуб’єк-
приділяють вчені-економісти, криміналісти та фахівці з питань	тівпідприємницької,зовнішньоекономічноїтаіншоїгосподар-
тінізаціїїекономіки:О.Балануца,Е.Дмитренко,С.Побережний,	ської діяльності; операції банківських, кредитно-фінансових
Б.Сюркало,О.Барановський,К.Котке,А.Базилюк,В.Васенко,	установ. Організатори злочинного бізнесу наперед планують і
О.Челядіна,В.Краснов,С.Гуржій,О.Копиленко,Я.Янушевич,	використовуютьметодивпливунаслужбовихосіббанківських,
Т.Кубахтаін.Протевнихколоаналізованихпитаньобмежуєть-	фінансово-кредитних установ, владно-управлінських органів,
сяабороллюпервинногофінансовогомоніторингуворганізації	суб’єктів підприємницької діяльності (незалежно від форм
протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, у	власності). Це – хабар; прямий підкуп (не окремої послуги, а
банківськійсфері,абомінімізацієюлатентностізлочинів.Тобто,	державногослужбовця,тобтойогоблагонадійностідляпостій-
насьогоднінемаєнауковихпублікаційпророльфінансовогомо-	ної підтримки; погрози, шантаж, вимагання та інші примусові
ніторингувсистемідержавногофінансовогоконтролю.	(фізичнііпсихічні)методищодофізичнихіюридичнихосіб.
Метастатті–проаналізуватитадослідитиосновніособли-	Грошовікошти,іншерухомеінерухомемайноорганізовані
вості вітчизняної економіки у сфері легалізації коштів, одер-	злочинні утворення легалізують, застосовуючи такі фінансові,
жаних злочинним шляхом, виявити причини низької ефектив-	фінансово-господарськіоперації:
ності сучасних методів боротьби та надати рекомендації щодо	1) з використанням фірм-посередників, кореспондент-
протидіїлегалізаціїтафінансуваннютероризму.	ських рахунків, через систему взаєморозрахунків, зустрічних
Виклад основного матеріалу. В українському законодав-	платежів,іншихрозрахунковихзобов’язань,кліринговихроз-
ствівизнано,щодолегалізації(«відмивання»)доходів,одержа-	рахунків;
нихзлочиннимшляхом,належатьбудь-якідії,пов’язанізкош-	2)іззастосуваннямбагатосторонніхрозрахунківіплатежів
тами (власністю), одержаними внаслідок вчинення злочину,	із великою кількістю учасників таких операцій, територіальне
спрямовані на приховування джерел походження зазначених	віддалениходинвідодного;
коштів (власності) (Закон України «Про запобігання та проти-	3) через оформлення фальшивих рахунків у банківських
дію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним	установах, ведення подвійної бухгалтерії суб’єктом підприєм-
шляхом»).	ницькоїдіяльності,банківськоїустанови;

82

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

4)шляхомпереміщення«проконвертованих»грошовихкоштів за кордон через банківські рахунки «лжефірм», суб’єктів господарської діяльності; спеціально створених для їх легалізації конвертаційних центрів. При деяких комерційних банках створюються конвертаційні центри, які за допомогою заздалегідь розробленого ними злочинного механізму спеціалізуються на перетворенні безготівкових грошових коштів суб’єктів підприємницької діяльності (незалежно від форм власності) у готівку, з її подальшою конвертацією в іноземну валюту та перерахуваннямнабанківськірахункиіноземнихдержав;

5)шляхомпроведенняфінансово-господарськихопераційз використаннямфіктивнихфірм;

6)із застосуванням нових технологій у банківській сфері, зокрема, системи «кіберплатежів». Вона складається з пластикової картки з мікросхемою, у якій зашифрована вказана сума клієнта;електронноїбанківськоїпрограми,деміститьсяінформаціяпрогрошовівкладиклієнта.Останняможепередаватися задопомогоюІнтернетунаперсональнийкомп’ютерклієнта;

7)тимчасове розміщення грошових коштів на банківських рахункахсуб’єктівпідприємницькоїдіяльності;

8)розміщеннявказанихгрошовихкоштівдрібнимивкладаминадепозитнихрахунках;

9)штучне роздроблення фінансової, фінансово-господар- ської операції значних або великих розмірів на декілька дрібних(якправило,фіктивних)тощо.

Низькіподаткитапослабленийфінансовийконтрользавжди приваблював капітали злочинців, а офшорні території розвивалися швидкими темпами, перетворюючись у надприбутки офшорів–недоотриманіприбуткиіншихдержав.Відтак,краї- ни,щонеприділяютьдостатньоїувагиборотьбізлегалізацією доходів,одержанихзлочиннимшляхом,можутьматипевніекономічні санкції з боку інших країн. Найбільш авторитетним є списокміжнародноїорганізаціїборотьбизвідмиваннядоходів, одержаних злочинним шляхом – FATF (Financial Action Task Force),вінмаєназву«чорнийсписок»,ідоньогопотрапляють

країни, що не приділяють значної уваги питанням боротьби з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, але маютьдостатньорозвиненубанківськусистему.

Україна вже встигла побувати в «чорному списку» країн FATF,тобтовспискунебезпечних,зточкизорувідмиваннягрошей, країн. Більше того, рейтинг прозорості економіки ніколи не наближався до високорозвинених країн, а останнім часом вінщейзменшується.

Основнапричинатакогозбігуобставинполягаєувисокому рівні корупції. За даними всесвітньої організації Transparency International у 2014 році Україна за рівнем прозорості економіки посіла 74 сходинку. Фактично весь процес легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, завершується на стадії одержання коштів, набутих злочинним шляхом, тобто здійсненнямпредикативногозлочину.Абожвесьпроцесодержання таких коштів полягає в тому, щоб отримати готівку, обов’язковою умовою при цьому є ухилення від сплати податків, що суперечить принципу відмивання доходів, коли готівкові кошти мають бути переведеними в безготівкову форму, а податковий тягарприцьомуповністюсплаченийдобюджетутієїкраїни,в якійвідбувсяпроцеслегалізації.

Парадоксальність відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, в Україні полягає в тому, що операції комерційнихфірм,яківідносятьдолегалізаціїдоходів,єзбитковимидля держави,оскількизасвоєюсуттюнеєопераціямизвідмивання доходів, а є операціями з ухилення від сплати податків, незаконного відшкодування коштів з бюджету, незаконного отриманнядотаційтощо.

Також до поширених операцій в Україні слід віднести конвертаційніцентри,щозасвоєюсуттюстворюютьсязадляпереведення безготівкових грошей в готівкову форму. Основними факторамипопулярностіготівковихгрошейє:

–високаліквідність;

–відсутністьконтролюзафізичнимпереміщенням;

–можливість ефективного приховування слідів походження доходів, отриманих із незаконних джерел, та осіб, що отрималинезаконнідоходи.

Нарядузпопулярністюготівковихформгрошейактивнодо такихрозрахунківзалучаютьсяфізичніособи.Цеможутьбути втраченіідентифікаційнідокументиабожнезначнавинагорода длявласникатакихдокументів.

За результатами аналізу нових Стандартів FATF було підготовленоінформаціющодопріоритетнихнапрямківрозробки змін до національного законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочиннимшляхом,абофінансуваннютероризму,якасхваленаРадою

зпитань дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванні тероризму таГромадськоюрадоюприДержавнійслужбіфінансовогомоніторингуУкраїни.

Відстеження (моніторинг) фінансових операцій здійснюється згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансівУкраїнивід02.04.2012№423(зареєстровановМіністерстві юстиції України 23.04.2012 за № 601/20914), який визначає процедуру надання суб’єктом первинного фінансового моніторингу,крімспеціальновизначеного,назапитДержавної службифінансовогомоніторингуУкраїниінформаціїщодовідстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якогосталиоб’єктомфінансовогомоніторингу,атакожформу, зміст та спосіб відправлення запиту про надання інформації щодовідстеження(моніторингу)фінансовихопераційтаотриманняінформаціїнатакийзапит.

Держфінмоніторингом протягом 2014 року підготовлено 774узагальненихтадодатковихузагальненихматеріалів(зних 476 узагальнених та 298 додаткових узагальнених матеріалів), якінаправленодо:

1. Генеральної прокуратури України – 88 узагальнених матеріалівта187додатковихузагальненихматеріалів.

2.МіністерствавнутрішніхсправУкраїни–180узагальне- нихматеріалівта55додатковихузагальненихматеріалів.

3. Державної фіскальної служби України – 102 узагальнені матеріалита40додатковихузагальненихматеріалів.

4. Служби безпеки України – 106 узагальнених матеріалів та16додатковихузагальненихматеріалів.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можутьбутипов’язані:

–злегалізацієюкоштів,становить267,4млрд.грн.;

–з учиненням іншого злочину, визначеного КК України, становить52,6млрд.гривень.

Держфінмоніторингом продовжується активна робота стосовно розслідування фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна колишнім Президентом України В.Ф. Януковичем,йогоблизькими,посадовцямиколишньогоУрядукраїни тапов’язанимизнимиособами,атакожщодоосіб, причетних до організації умисного масового вбивства людей та сепаратистськоїдіяльностінатериторіїУкраїни.

За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом виявлено 538 рахунків 93 фізичних та 81 рахунок 32 юридичних осіб, що пов’язані із вищезазначеними фізичними особами, та заблоковано кошти на суму 1,73 млрд. грн., 194,3 млн. дол.

83

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

США,18,1млн.єврота21,7млн.рос.рублів,дорогоціннихме-	правоохороннихорганів73матеріали(зних55узагальненихта
талів(золотатасрібла)вартістю3млн.грн.,атакожцінніпапе-	18додатковихузагальненихматеріалів).
ривартістю2,6млрд.грн.та1млрд.дол.США.	За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом
Фінансовою розвідкою України підготовлено та направле-	спільно з Службою безпеки України виявлено та заблоковано
нодоправоохороннихорганів268матеріалів(72узагальнених	коштиназагальнусуму2,05млрд.гривень.
та 196 додаткових узагальнених матеріали) стосовно фінансо-	Наведена статистика свідчить про те, що в Україні дещо
вих операцій, проведених за участю колишнього Президента	пожвавилася робота із запобігання та протидії легалізації (від-
України В.Ф. Януковича, його близькими та посадовцями ко-	миванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінан-
лишньогоУряду,органіввлади,місцевогосамоврядування.	суваннютероризму.УрядкраїниразомізНаціональнимбанком
Загальнасумафінансовихоперацій,якіможутьбутипов’я-	Українирозробивтазатвердивпланзаходівна2014рікудано-
зані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, за	мунапрямку.
цими матеріалами становить 147,8 млрд. грн., а сума фінан-	Крім того, Transparency International Україна розроби-
сових операцій, які можуть бути пов’язані з учиненням інших	ла стратегічні пріоритети на 2014–2016 роки. Transparency
злочинів, становить 11,1 млрд. гривень. У рамках фінансових	International Україна (далі – ТІ Україна) є неурядовою анти-
розслідувань виявлено фінансові операції 44 компаній-нерези-	корупційною організацією, що спеціалізується на питаннях
дентів, зареєстрованих на Кіпрі, Панамі, Великобританії, Бе-	доброчесності публічної служби, прозорості публічних фінан-
лізі, Сейшелах, Австрії, пов’язані з В.Ф. Януковичем та його	сів та впровадженні інструментів громадського контролю. На
найближчимоточенням.	сьогодні, ТІ Україна є чи не єдиною неурядовою організацією
Вказаними компаніями-нерезидентами протягом 2010–	України, що здатна забезпечити весь цикл вироблення публіч-
2013 років через рахунки, відкриті у банках Латвії, здійсне-	ної політики у сфері антикорупції – від окреслення ідеї ре-
но переказ коштів на рахунки, відкриті в українських банках,	форми, її формулювання в законодавчих актах, до ухвалення
у розмірі 1,37 млрд. дол. США, значну частину з яких було	необхідного рішення на рівні органів влади та імплементації
використано для придбання державних облігацій (ОВДП).	рішеннязнаступноюоцінкоюйоговпливу.
Держфінмоніторингом заблоковано кошти на рахунках вище-	Проаналізувавшимасштабитатенденціївідмивання«бруд-
зазначенихкомпаній-нерезидентівнатериторіїУкраїниусумі	них грошей» в Україні, ми дійшли висновку, що головними
1,37млрд.дол.США,наякіухваламиПечерськогорайонного	детермінантами, що сприяють зростанню масштабів «відми-
суду м. Києва накладено арешт. Крім того, в результаті тіс-	вання»«брудних»грошей,єглобалізаціяекономікитаїїлібера-
ної співпраці Держфінмоніторингу з Підрозділом фінансової	лізація, впровадження новітніх технологій у банківську систе-
розвідки Латвії на рахунках 23 компаній-нерезидентів було	му.Незалишаютьсяосторонькорупціятатінізаціяекономіки.
заблоковано 49,51 млн. дол. США. Сума заблокованих ко-	Такимчином,аналізстанузапобіганнятапротидіїлегаліза-
штів на рахунках 44 компаній-нерезидентів, підконтрольних	ції(відмиванню)доходів,одержанихзлочиннимшляхом,тафі-
«сім’їЯнуковича»,склала–1,42млрд.дол.США,утомучис-	нансуванню тероризму дозволяє, з одного боку, вказати на по-
лі на території України 1,37 млрд. дол. США, за кордоном –	зитивні тенденції щодо покращення роботи у даному напрямі,
49,51млн.дол.США.	з іншого – виявити слабкі місця у системі запобігання та про-
Зарезультатамивжитихзаходівзагальнасумавиявленихта	тидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним
заблокованихДержфінмоніторингомкоштіввеквівалентіскла-	шляхом, або фінансуванню тероризму, зокрема: відсутність
дає1,49млрд.дол.США.	налагодженого міжвідомчого співробітництва між Державною
Особливо активна співпраця здійснюється з представни-	службою фінансового моніторингу та правоохоронними орга-
ками підрозділу фінансової розвідки та державними органами	нами, оскільки значна частина проведеної роботи (70%) зали-
США. Так, починаючи з березня 2014 року, відбулись зустрічі	шаєтьсянезадіяноюукримінальнихсправах.Зближеннявимог
із представниками Посольства США в Україні, Департаменту	доскладанняузагальненихматеріалівДержавноюслужбоюфі-
юстиціїСША,ДержавногоказначействаСШАтаФедерально-	нансовогомоніторингузвимогамивідкриттяматеріалівкримі-
гобюророзслідуваньСША,Управлінняконтролюзаіноземни-	нального провадження правоохоронними органами дозволило
миактивами(OFAC).	бзробитиїхспівробітництвобільшпродуктивним.
Крім того, 17 жовтня 2014 року у м. Цюріх, Швейцарська	Все це викликає структурні деформації і диспропорції у
Конфедерація,відбуласьробочазустрічпідрозділівфінансових	суспільно-економічному розвитку, ускладнює стабільний роз-
розвідокщодорозслідуваннясправізповерненняактивівколи-	виток економіки країни. Також економічна злочинність загро-
шніхвисокопосадовцівзаучастюфахівцівфінансовоїрозвідки	жуєширокомуспектрубізнес-процесів,утомучислі:продажу,
України.	маркетингу, торгам на аукціонах, заробітній платі, операціям з
Зустріч стала наступним важливим кроком для України	поставками,податковомузаконодавству,розвиткуІТ.
після конференції «Український форум із питань повернення	Хоч проблема протидії відмиванню «брудних грошей» в
активів», який відбувся в м. Лондон, Великобританія, у період	Україні ще недостатньо досліджена, але вже існує ряд кроків,
з 29 по 30 квітня 2014 року. За результатами зустрічі було іні-	щобулизробленітазатвердженізаконодавчо.
ційовано опрацювання та погодження документа щодо співро-	На даному етапі пріоритетним для України є створення
бітництва в рамках проведення спільного розслідування і за-	відповідних національних нормативно-правових актів, якими
мороження злочинних активів, а також заплановано відповідні	потрібно керуватися при боротьбі з корупцією та відмиванням
двосторонні практичні заходи. Одним із напрямків, на яких	прибутків, здобутих нелегальним шляхом. Для України (як і
акцентує свою діяльність Державна служба фінансового моні-	для кожної країни світу) майже щорічно міжнародною орга-
торингу України, є визначення і блокування доходів стосовно	нізацією FAFT розробляються індивідуальні рекомендації, які
діяльностіосіб,якіфінансуютьтероризм,таосіб,якіпублічно	допоможуть звузити масштаби «відмивання» нелегальних до-
закликають до насильницької зміни чи повалення конститу-	ходів. До цього списку також потрібно віднести встановлення
ційноголаду,абозмінимежтериторіїабодержавногокордону	міжнароднихстандартівубанківськійдіяльності(впроваджен-
України.Держфінмоніторингомпідготовленотанаправленодо	ня певних правил з обміну іноземної валюти, удосконалення

84

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

електронного архіву міжнародних грошових переказів, встановлення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та механізмівконтролюзаїхдотриманням).

Тому боротьба з «брудними» грошима повинна здійснюватись на законодавчому та політичному рівнях держави. І лише тоді,колибудутьудосконаленівсімеханізми,щофункціонують уцихсферах,можливо,вдастьсярозірватиланцюгекономічної злочинностітазабезпечитисталийрозвитокекономікикраїни.

Література:

1.The Transparency International Corruption Perceptions Index [The electronic resource] / Transparency International. – Conditions of access: http://www.transparency.org/.

2.Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму [Електронний ресурс].

3.Проздійсненнядержавнихзакупівель[Електроннийресурс]:Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI.

4.ВасенкоВ.К.,ЧелядінаО.С.Боротьбазлегалізацією(відмиванням) незаконно отриманих грошей [Електронний ресурс]: науковий журнал «Безпека і право». – Харків, 2012.

5.Барановський О.І. «Відмивання» грошей: сутність та шляхи запобігання. [Текст] / О.І. Барановський. – Х.: Вид-во «Форт», 2003. – 472 с. – с. 44.

6.В.Г.Краснов.Економічнийзміст«брудних»грошейтапроблемиїх кваліфікації [Електронний ресурс]: наукова стаття. – Харків, 2010.

7.Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму: міжнародний досвід [Електронний ресурс].

8.Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму».

9.ХомутенкоЛ.І.Протидіялегалізаціїдоходів,отриманихзлочинним шляхом, на міжнародному рівні [Електронний ресурс]: Проблеми

і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. – Суми, 2010.

10.Л.І. Аркуша. Інформаційні технології та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – С. 26–30.

Лошицкий М. В., Будник А. С. Украинский феномен процесса получения неправомерной выгоды путем отмывания денежных средств и финансирования терроризма

Аннотация. В статье были проанализированы и исследованы основные особенности отечественной экономики в сфере легализации средств, полученных преступным путем, выявлены причины низкой эффективности современных методов борьбы и даны рекомендации по противодействию легализации и финансированию терроризма.

Ключевые слова: легализация доходов, доходы, полученные преступным путем, финансовый мониторинг, коррупция, банковский контроль, стандарты FATF.

Loshytskyi M., Budnyk А. Ukrainian phenomenon of process of obtaining illegitimate benefits through money laundering and terrorist financing

Summary. This paper analyzed and researched the main features of the national economy in legalization of proceeds from crime, found reasons for low efficiency of modern methods of struggle and provided recommendations on combating legalization and terrorist financing.

Key words: legalization of proceeds, proceeds from crime, financial monitoring, corruption, banking supervision, standards of FATF.

85

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

УДК 35.08 (477)

КравецьВ.Р.,

кандидат юридичних наук, декан Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія»

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЗНАЧЕННЯ НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ ЗА ЗАКОНОМ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ» 2011 Р.

Анотація.Устаттіпроаналізованопоняття,сутністьта види призначення на державну посаду за Законом України «Про державну службу» 2011 р. При цьому акцентовано увагу на двох видах призначення: а) зайняття вакантної посади державної служби, що належать до групи I; б) зайняття вакантної посади державної служби відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону 2011 р. Визначено, що конкурс – це особлива процедура підбору кадрів на вакантні посади державної служби у відповідності до рішення конкурсної комісії. Конкурс є основним способом вступу особи на посаду державної у служби груп II, III, IV,V, у тому числі посад, прийняття на які здійснюється за строковим трудовим договором. Здійснено аналіз зарубіжного законодавства про публічну (державну) службу, який також свідчить, що конкурс є основним способом заміщення вакантних посад (Болгарія, Латвія, Чеська Республіка, ФРН, Литва, Естонія).

Ключові слова: призначення, конкурс, конкурсна процедура,співбесіда,вакантнапосада,державнаслужба,відбір кандидатів.

Постановка проблеми. Вступ на державну службу – це процедура заміщення вакантної посади державної служби у порядку, визначеному чинним законодавством. Закон «Про державну службу» (1993) передбачав три способи заміщення вакантних посад: конкурс, призначення і зарахування. Важливо зазначити, що цьому питанню в науковій літературі приділялося й приділяється значна увага [1–10], і тому в цій роботі воно не досліджується. Натомість, враховуючи, що Закон «Про державну службу» (2011) уніфікував процедуру вступу на державну службу і визначив єдиний спосіб – призначення, який реалізується або без обов’язкового проведення конкурсу назайняттявакантноїпосадидержавноїслужбигрупиI,абоза результатамиконкурсуназайняттявакантноїпосадидержавної служби груп II, III, IV і V [11], і цей спосіб передбачає цілий ряд новітніх положень, які заслуговують на увагу, саме він і є предметомдослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Отже, процедуравступунадержавнуслужбупередбачаєуніфікованийспосіб вступунадержавнуслужбушляхомпризначення,якездійснюється або без проведення конкурсу, або з проведенням конкурсу.Відповіднодост.17Закону2011р.призначеннябезобов’язкового проведення конкурсу проводиться у двох випадках: а) у порядку, визначеному Конституцією і законами України; б) відповіднодоч.3ст.6Закону.

1.Зайняттявакантноїпосадидержавноїслужби,щона-

лежать до групи I. Вакантні посади державної служби групи I (абз. 1 ч. 16 Закону) заміщуються шляхом призначення у порядку, визначеному Конституцією або законами України. Так, Конституцією України визначаються основи заміщення таких посад державної служби, що належать до групи I: 1) ст. 85 КонституціїУкраїнипередбачає,щоВерховнаРадаУкраїни:а)

призначає на посади та звільняє з посад Голову та інших членівРахунковоїпалати;б)призначаєтазвільняєзпосадиГолову Національного банку України за поданням Президента України; в) призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦентральноївиборчоїкомісіїзаподаннямПрезидентаУкраїни; г) призначає на посаду та звільняє з посади керівника апарату Верховної Ради України; 2) ст. 106 Конституції України передбачає,щоПрезидентУкраїнипризначає:а)тазвільняєглавдипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; б) за поданням Прем’єр-міністра України керівників інших центральних органіввиконавчоївлади,атакожголівмісцевихдержавнихадміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; в) на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради УкраїниГоловуАнтимонопольногокомітетуУкраїни,ГоловуФонду державного майна України, Голову Державного комітету телебаченняірадіомовленняУкраїни.

Окрім Конституції України, у ряді випадків заміщення посад без обов’язкового проведення конкурсу визначається законами України. Зокрема, Законом «Про Антимонопольний комітет України» передбачено порядок призначення на посади державних уповноважених АКУ Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України; «Про Фонд державного майна України» передбачено порядок призначення на посади керівників регіональних відділень та представництв Фонду Головою Фонду державного майна України за погодженням із головамимісцевихдержавнихадміністрацій.

2.Зайняттявакантноїпосадидержавноїслужбивідповідно доч.3ст.6Закону2011р.Уцьомуразімовайдепрозаміщення посад патронатної служби, яке відбувається без проведення конкурсу: помічників, радників, консультантів, керівника прес-служби. Правовою основою патронатної служби є Конституція України, Закон України «Про державну службу», постановаКабінетуМіністрівУкраїни«ПрозатвердженняПорядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій» [12] тощо. Важливо зазначити, що особливість служби патронатних службовців проявляється у тому, що: а) патронатну службу можуть мати тільки політичні діячіабодержавніслужбовці,перелікякихвизначенозаконом; б)прийняттянаслужбувідбуваєтьсябезконкурсу;в)патронатніслужбовцізвільняютьсяіззайманоїпосадиуразізвільнення тієїособи,якаприйнялаїхнаслужбу.

Натомість, зайняття вакантної посади державної служби груп II,III,IVіVздійснюється тількизарезультатами конкурсу, якщо інше не передбачено законом. На відміну від Закону «Продержавнуслужбу»(1993),уЗаконі«Продержавнуслуж- бу»(2011)питаннямконкурсуприсвяченост.ст.20–24.

Конкурс – це особлива процедура підбору кадрів на вакантні посади державної служби у відповідності до рішення конкурсної комісії. Саме конкурс повинен забезпечити рівний

86

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

доступгромадяндодержавноїслужби,якцепередбаченоуст. 38 Конституції України. Це конституційне право підтверджується міжнародно-правовими актами, які визнаються Україною.Так,згідноізст.25Міжнародногопактупрогромадянські

іполітичні права [13], кожен громадянин повинен мати право

іможливість допускатися у своїй країні на загальних умовах рівностідопублічноїслужбибезбудь-якоїдискримінаціїтабез необґрунтованихобмежень.

КонкурсєосновнимспособомвступуособинапосадудержавноїуслужбигрупII,III,IV,V,утомучисліпосад,прийняттянаякіздійснюєтьсязастроковимтрудовимдоговором.Вступ на державну службу без обов’язкового проведення конкурсу є винятком із правил і стосується тільки випадків, чітко визначених цим Законом – посад державної служби, які належать до групи І і посад патронатної служби. Аналіз зарубіжного законодавства про публічну (державну) службу також свідчить, що конкурс є основним способом заміщення вакантних посад (ст. 10 закону Болгарії «Про державного службовця» [14], § 18 закону Чеської Республіки «Про службу державних службовців у адміністративних установах і про винагороду державних службовців та інших працівників адміністративних установ» [15],ст.11законуЛатвії«Пропублічнуслужбу»[16]).Призначеннянапосадибезпроведенняконкурсувважаєтьсявинятковими і є можливими у разі призначення: 1) на посади керівників органів публічної адміністрації, а також, у ряді випадків, і керівниківструктурнихпідрозділів.Такепризначенняздійснюється, зокрема, відповідно до ст. 8 закону ФРН «Про чиновників», яка визначає, що «обов’язок на оголошення конкурсу на заміщення посади не стосується посад державних секретарів, керівників управлінь у федеральних міністерствах і керівників установ,якібезпосередньопідпорядкованіфедеральнимміністерствам, а також федеральних корпорацій, публічних установ

іфондів публічного права» [17]; 2) на посади працівників патронатних служб (якщо останні належать до посад публічної служби).Такеположенняпередбачаєст.12законуЛитви«Про публічнуслужбу»[18]:«набірнапосадупублічнихслужбовців політичної (особистої) відданості здійснюється без конкурсу на вибір державного політика або колегіальної державної інституції». Аналогічне положення передбачено й у чинному законодавстві про державну службу України; 3) виконуючих обов’язки публічних службовців. Це положення стосується тільки випадків про тимчасове виконання обов’язків службовця і, безперечно, проведення конкурсу у цьому разі є зайвим (закон Литви «Про публічну службу», закон Естонії «Про публічнуслужбу»[19]).

Конкурсна процедура – це сукупність послідовно здійс-

нюваних процедурних дій, пов’язаних із заміщенням особою посади державної служби. Її становлять такі стадії: а) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; б) прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їхпопереднійрозгляднавідповідністьустановленимвимогам; в)проведенняіспиту(тестування);г)проведенняспівбесідита відбір кандидатів. Попри те, що конкурс запроваджено у переважній більшості країн ЄС, його зміст, призначення, порядок здійсненнятаюридичнінаслідкиєдоситьрізноманітними,що дозволяєкласифікуватиконкурсніпроцедуринавиди:

1) за ступенем допуску кандидатів до участі у конкурсі: а) відкриті: особа, яка відповідає установленим вимогам вступунапублічнуслужбутавимогамдлязайняттяпевноїпосади, можебратиучастьуконкурсінацюпосаду.Такийвидконкурсу є найбільш характерним для країн, державна служба яких належать до системи посад; б) закриті: кандидатом можуть бути лише особи, що вже мають статус службовця або пере-

бувають на підготовчій службі. Цей вид конкурсної процедури є характерним для країн, державна служба яких належить до системикар’єри;в)змішані:нарядпосадможутьпретендувати будь-якіособи,утомучислійпозамежамипублічноїслужби,а наокремі–лишеті,якімаютьпевнийдосвідпублічноїслужби. Саме до змішаного виду належить конкурсна процедура щодо вступунадержавнупосадувУкраїні;

2)застадіямислужбовоїкар’єрислідвиокремитиконкурси щодо: а) проходження підготовчої служби (практики); б) призначення на постійну посаду публічної служби. Цей вид конкурсуєхарактернимдляУкраїни;в)підвищеннязапосадою;

3)за юридичними наслідками проведення конкурсу: а) виникненнялишеправаназайняттяпосади;б)зайняттяконкретноїпосади;

4)зазмістомконкурсноїпроцедури:а)конкурсинабазідокументів (про освіту, досвід роботи, характеристики); б) конкурси,щопередбачаютьскладанняіспиту;в)змішаніконкурси (містятьелементиобохвищеназванихпроцедур)[20].

Окрім цього, сама конкурсна процедура характеризується розмаїтістю і суттєвими відмінностями не тільки в залежності відкраїн,алейвідхарактеруслужби.Їхнєумовнеузагальнення даєпідставивизначитидвавидиконкурсів:

1)формальний, який враховує, як правило, попередні досягнення претендентів і не завжди об’єктивно відображає відмінності у рівні професійних претендентів на час проведення конкурсу. Саме тому у більшості країн формальні критерії (рівень оцінок в атестатах або дипломах, наявність диплома вищого ступеня, позитивні характеристики з попередніх місць служби)абоберутьсядоувагиукомплексізбезпосереднімекзаменуваннямкандидатів,абовідходятьнадругийплан;

2)фактичний, який розглядає іспит як найважливіший вид конкурсу.

При цьому важливо зазначити, що конкурсний іспит ще не даєправаназаміщеннявакантноїпосади,аледаєправонапро- довженняучастіувідборі–участіуспівбесіді.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону «Про державну службу» (2011)конкурспроходитьудваетапи:

1)іспит (тести). Іспит (тестування) проводиться конкурсноюкомісієюдержавногооргану,вякомуоголошеноконкурс,з метою об’єктивної оцінки знань кандидатів на посади державної служби. Для складання іспитів (тестування) у державному органікерівникомдержавноїслужбивідповідногооргануодин раз на два роки затверджується програма іспиту (тестування). Програма іспиту (тестування) передбачає тестові завдання на знаннязаконодавствапро:а)державнуслужбу;б)засадзапобіганнятапротидіїкорупції;в)законодавствазурахуваннямспецифікифункціональнихповноваженьвідповідногодержавного органу та структурного підрозділу, інші знання, вміння тощо. Об’єктивність проведення іспиту (тестування) забезпечується рівними умовами та відкритістю інформації про них, єдиними критеріямиоцінки:а)підчаспроходженняіспиту(тестування) має бути присутньою більшість членів конкурсної комісії; б) іспит (тестування) складається кандидатами одночасно на заміщення однієї посади. У разі невеликої кількості кандидатів іспит (тестування) може проводитися одночасно на заміщення декількохпосад;в)іспит(тестування)складаєтьсяписьмовоза тестовимизавданнями,якіпропонуютьсякандидатузайоговибором.Тестовізавданняформуютьсязазатвердженимзразком; г)кожентестнавизначеннязнаньтавмінь,необхіднихдлявиконанняобов’язківнавідповіднійпосадімаєвключатинеменше як десять питань; д) кількість питань у кожному тесті має бути однаковою для всіх кандидатів на відповідну посаду; ж) при підготовці відповідей тестового завдання кандидат здійс-

87

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

нюєзаписинааркушіізштампоморгану,вякомупроводиться		їнах Центральної та Східної Європи такі комісії об’єктивно є
конкурс. Перед відповіддю обов’язково вказуються прізвище,		більш залежними від керівників адміністративних органів, в
ім’я та по батькові кандидата, номер тестового завдання; з)		якихпроводитьсяконкурс.Так,відповіднодоположеньзакону
іспит (тестування) складається державною мовою; і) загаль-		ЧеськоїРеспубліки«Прослужбудержавнихслужбовцівуадмі-
ний час для проведення іспиту (тестування) має становити не		ністративних установах і про винагороду державних службов-
більше 60 хвилин; ї) при проходженні тестових завдань оцін-		цівтаіншихпрацівниківадміністративнихустанов»доскладу
ка знань здійснюється у відсотковому еквіваленті: від 90% та		таких комісій, як правило, входять службовці відділу персона-
вище–відмінно;від80%до89%–дужедобре;від65%до79%		лу [15], а за законом Болгарії «Про державного службовця» –
– добре; від 54% до 64% – задовільно; до 54% – незадовільно;		обов’язково входять безпосередній керівник вакантної посади
к)післязакінченнячасу,відведеногонаскладанняіспиту(тес-		таслужбовцізюридичноюосвітою[14].
тування), проводяться перевірка відповідей та їх оцінювання.		Особа,якабажаєвзятиучастьуконкурсі,подаєдоконкур-
Оцінкапроводитьсячленамикомісії;л)оцінкипроставляються		сної комісії в установленому порядку документи, перелік яких
нааркушізвідповідямикандидатазатестовезавданнявцілому;		визначено п. 1 ст. 22 Закону. При цьому, особливу увагу слід
м)підбиттяпідсумківприпроходженнітестовихзавданьздійс-		акцентувати на проведенні спеціальної перевірки щодо особи,
нюється шляхом обрахування відсотка правильних відповідей;		яка бажає взяти участь у конкурсі. Згода на проведення спе-
н) відсоток заноситься в екзаменаційну відомість проведення		ціальної перевірки за формою, визначеною Порядком органі-
іспиту (тестування) на зайняття посади державної служби,		зації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб,
формаякоїнаведенавдодатку;о)зрезультатамиіспиту(тесту-		які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням
вання) кандидат на його прохання ознайомлюється письмово;		функцій держави або місцевого самоврядування [22]. Відпо-
п) аркуші з відповідями кандидатів додаються до протоколу		відно до Порядку спеціальній перевірці підлягають відомості
конкурсної комісії. Кандидати, які набрали 54% і більше, вва-		щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із
жаються такими, що склали іспит (тестування), менше 54% –		виконанням функцій держави або місцевого самоврядування,
такими, що не склали іспит (тестування). Кандидати, які не		зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запо-
склали іспит (тестування), не можуть бути допущеними до на-		бігання і протидії корупції» , у тому числі відомості, подані
ступногоетапупроходженняконкурсу;		особисто.
2) співбесіда. При цьому до співбесіди допускають тільки		Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо: а) при-
ті особи, які склали іспит (тестування). При проведенні спів-		тягненняособидокримінальноївідповідальності,утомучислі
бесіди здійснюється оцінка здатності кандидатів виконувати		за корупційні правопорушення, наявності судимості, її зняття,
посадові обов’язки, потенціалу професійного росту, вміння		погашення;б)факту,чиєособапідданаабопіддаваласяраніше
співпрацювати з колегами, підлеглими, керівниками тощо. Ок-		адміністративним стягненням за корупційні правопорушення;
рімтого,метоюпроведенняспівбесідиєвиявленнявідповідно-		в) достовірності відомостей, зазначених у декларації про май-
стіпрофілівпрофесійноїкомпетентностікандидатапосадідер-		но, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за
жавної служби, на яку він претендує. Виокремлюють декілька		минулийрік;г)наявностівособикорпоративнихправ;д)стану
типів співбесід: структурована (визначається стандартний		здоров’я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання,
перелікпитаньдляпевнихпосад.Особа,якапроводитьспівбе-		підвищення кваліфікації; ж) інших відомостей, вимога щодо
сіду, заносить відповіді кандидата на питання у наперед підго-		поданняякихустановленазаконом.Прицьому,важливозазна-
товленийбланк);неструктурована(немаєстандартнихпитань		чити, що до проведення спеціальної перевірки інших відомо-
і визначеного порядку проведення співбесіди); ситуаційна		стей, вимога щодо подання яких установлена законом, можуть
(узапитанняхмоделюютьсяситуації,якіможутьвиникнутипід		залучатися спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії
час виконання службових обов’язків. Кандидату пропонується		корупції,авразіпотреби–іншіЦОВВ.
вирішитизапропонованіситуації).Співбесідазкандидатамина		Інформація про результати спеціальної перевірки та наяв-
зайняття посади державної служби проводиться конкурсною		ність даних, які перешкоджають зайняттю кандидатом посади,
комісією із залученням керівників відповідних структурних		подається відповідному органу, який надіслав запит, не пізні-
підрозділів в усній формі. Матеріали співбесіди після її про-		ше 7 днів із дати надходження запиту. У разі встановлення за
ведення додаються до протоколу. Кандидати, які не пройшли		результатамиспеціальноїперевіркифактуподаннякандидатом
співбесіду, не можуть бути рекомендованими конкурсною ко-		неправдивих відомостей, посадова особа, яка здійснює при-
місієюдляпризначеннянапосаду.		значення (обрання) на посаду, відмовляє такому кандидату у
Звернення до зарубіжного досвіду проведення конкурсної		призначенні (обранні) на посаду, та протягом трьох робочих
процедури свідчить, що питання статусу конкурсної комісії1 є		днівзднянадходженнявідповідноїінформаціїповідомляєпро
досить важливим у контексті того, що про конкурс можна го-		виявлений факт правоохоронні органи для реагування в уста-
ворити лише тоді, коли конкурсна комісія є незалежною від		новленому законом порядку. Кандидат, щодо якого проведено
кандидатів на посаду, політичної влади, керівників державних		спеціальну перевірку, має право на ознайомлення з довідкою
органів, в яких проводиться конкурс. Як зазначають зарубіж-		про результати спеціальної перевірки. У разі незгоди кандида-
ні дослідники, мова йде про спеціальні конкурсні комісії, які		тазрезультатамиперевіркивінможеподатисвоїзауваженняу
утворюються у межах публічної адміністрації [21]. Найбільш		письмовій формі стосовно її результатів до відповідного орга-
незалежними конкурсні комісії є в країнах англо-правової сис-		ну. Органи (підрозділи), які проводили спеціальну перевірку,
темиправаі,зокрема,уВеликійБританіїтаІрландії.Зокрема,у		у разі надходження від кандидата зауважень стосовно резуль-
ВеликійБританіїтакікомісіїпочалистворюватисящеуХIХст.,		татів спеціальної перевірки, надають йому письмову відповідь
а наприкінці 60-х рр. минулого століття зазначені комісії були		протягом десяти днів із дати надходження зауважень. Рішення
включені до спеціально уповноважених органів у справах ци-		провідмовукандидатуупризначенні(обранні)напосадуможе
вільної служби, від цього їх незалежність не змінилася. У кра-		бутиоскарженовсуді.
		Аналіз зарубіжного законодавства свідчить, що в окремих
1 Комісії з відбору на публічну службу мають різні назви: конкурсна комісія (Бол-		країнах конкурсні комісії можуть рекомендувати: 1) до трьох
гарія,Чехія),оціночнакомісія(Латвія),конкурсно-атестаційнакомісія(Естонія).

88

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

кандидатів (Польща) [23]; 2) одного або декількох кандидатів (Естонія,Латвія)[19,16];3)складаютьсписоккандидатівупорядку, відповідно до місць, які вони зайняли під час конкурсу (Чехія) [15]. У перших двох випадках особа, уповноважена на призначення на вакантну посаду, пов’язана списком рекомендованихкандидатів(анеконкретнимкандидатом),зякоговона може обрати будь-кого на власний розсуд. У третьому випадку градація кандидатів є обов’язковою для уповноваженої особи привирішеннінеюпитаннящодопризначеннянавакантнупосаду,івонаповиннаїїдотримуватися.

Висновок.Отже,призначеннянапосадудержавноїслужби– це прийняття повноважною особою рішення про зарахування кандидата на конкретну посаду державної служби державного органуупорядку,визначеномучиннимзаконодавством.

Література:

1.Бахрах Д.Н. Государственная служба в Российской Федерации / Бахрах Д.Н. – Екатеринбург, 1995.

2.Габричидзе Б.Н. Служебное право: учебн. для юрид. вузов / Б.Н. Габричидзе, А.Г. Чернявский. – М.: Издат.-торг. корпорация

«Дашков и К°», 2003. – 620 с.

3.Ноздрачев А.Ф. Государственная служба: учебн. для подгот. госуд. служащих / Ноздрачев А.Ф. – М.: Статут, 1999. – 592 с.

4.Овсянко Д.М. Государственная служба Российской Федерации: учебник / Овсянко Д.М. – М.: Юрист, 1996.

5.Старилов Ю.Н. Служебное право: учебник / Старилов Ю.Н. – М.:

Изд-во БЕК, 1996. – 698 с.

6.КіваловС.В.ПублічнаслужбавУкраїні:підручник[длястуд.вищ.навч. закл.]/С.В.Ківалов,Л.Р.Біла-Тіунова.–О.:Фенікс,2009.–688с.

7.Малиновський В.Я. Державна служба: теорія і практика: навч. посіб. / Малиновський В.Я. – К.: Атіка, 2003. – 160 с.

8.Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: монографія / Битяк Ю.П. – Х.: Право, 2005. – 304 с.

9.Iншин М. I. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні:монографія/IншинМ.I.–Х.:Вид-воНУВС,2004.–337с.

10.Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный аналіз: монографія / Петришин А.В. – Х.: Факт, 1998. – 168 с.

11.Стаття 17 Закону «Про державну службу» (2011) [Електронний ре-

сурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

12.Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

13.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

14.Про державного службовця : Закон Болгарії від 27.08.1999 р. // Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / за заг. ред. В.П. Тимощука, А.М. Школика. – К.: Конус-Ю, 2007. – 735 с. – С. 601–638.

15.Про службу державних службовців у адміністративних установах і про винагороду публічних службовців та інших працівників адміністративнихустанов:ЗаконЧеськоїРеспублікивід26.04.2002р.//

Там само. – С. 269–388.

16.Про державну цивільну службу: Закон Латвії від 07.09.2000 р. //

Там само. – С. 455–466.

17.Про статус чиновників: Федеральний Закон ФРН від 31.03.1999 р. // Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / за заг. ред. В.П. Тимощука, А.М. Школика. – К.: Конус-Ю, 2007. – 735 с. – С. 225–269.

18.Про публічну службу: Закон Литви від 23.04.2002 р. // Там само. –

С. 427–454.

19.Про публічну службу: Закон Естонії від 25.01.1995 р. // Там само. –

С. 467–520.

20.Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / за заг. ред. В.П. Тимощука, А.М. Школика. – К.: Конус-Ю, 2007. – 735 с. – с. 61.

21.Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз / Зіллер Ж. – К.: Основи, 1996. – 326 с.

22.Затв. Указом Президента України від 25.01.2012 р. «Про Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

23.Про цивільну службу: Закон Польщі від 18.12.1998 р. // Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / за заг. ред. В.П. Тимощука, А.М. Школика. – К.: Конус-Ю, 2007. – 735 с. –

С. 388–426.

Кравец В. Р. Теоретико-правовая характеристика назначения на государственную службу по Закону «О государственной службе» 2011 г.

Аннотация. В статье проанализировано понятие, сущность и виды назначения на государственную должность по Закону Украины «О государственной службе» 2011 г. При этом акцентировано внимание на двух видах назначения: а) занятие вакантной должности государственной службы, принадлежащей к группе I; б) занятие вакантной должности государственной службы в соответствии с ч. 3 ст. 6 Закона 2011 г. Определено, что конкурс – это особенная процедура подбора кадров на вакантные должности государственной службы в соответствии с решением конкурсной комиссии. Конкурс является основным способом вступления лица на должность государственной службы групп II, III, IV, V, в том числе должностей, принятие на которые осуществляется по срочному трудовому договору. Осуществлено анализ зарубежного законодательства о публичной (государственной) службе, который также свидетельствует, что конкурс является основным способом замещения вакантных должностей (Болгария, Латвия, Чешская Республика, ФРН, Литва, Эстония).

Ключевые слова: назначение, конкурс, конкурсная процедура, собеседование, вакантна должность, государственная служба, отбор кандидатов.

Kravets V. Theoretical and legal characteristic of appointment to state service according to the Law of Ukraine “On State Service” (2011)

Summary. In article, the term, essence, and types of the appointment to state service according to the Law of Ukraine “On State Service” (2011) are analyzed. Herewith attention is focused on two types of appointment: a) holding of vacant position in state service appertained to the group I; b) holding of the vacant position in state service according to the p.3 of the art. 6 of the Law of Ukraine (2011). It is defined that competition is a special procedure of candidates’ selection on vacant posts of state service according to decision of competition committee. Competition is the main way of persons’ entry into state service of the groups I, II, III, IV, V, including positions appointed on fixed-term labour contract. The paper provides analysis of foreign legislation on public (state) service, which also testifies that competition is the main way of holding of vacant posts (Bulgaria, Latvia, Czech Republic, Federal Republic of Germany, Lithuania, Estonia).

Key words: appointment, competition, competition procedure, interview, vacant post, state service, selection of candidates.

89

ISSN 2307-1745 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014 № 12 том 1

УДК 342.745

БасоваЮ.Ю.,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри загальнотеоретичних дисциплін Кримського інституту права

ДО ПИТАННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ЗАГРОЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація. У статті здійснений аналіз наукових праць та нормативно-правових актів щодо визначення класифікації та видів загроз для забезпечення громадської безпеки, а також поглиблено понятійний апарат. На підставі проведеного дослідження автором сформульоване авторське визначення поняття загроза громадській безпеці як сукупність умов та факторів, що створюють реальну або потенційну загрозу для реалізації життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави у політичній, економічній, соціальній, техногенній, екологічній сферах. Крім того, з’ясовано, що загрози для забезпечення громадської безпеки за сферами суспільної та державної діяльності слід класифікувати на такі: у політичній сфері; в економічній сфері; у соціальній сфері; у техногенній сфері; у екологічній сфері.

Ключові слова: громадська безпека, класифікація, загроза, надзвичайна ситуація.

Постановкапроблеми.Характертарівеньзагроз,своєчаснеїхвиявленнявизначаютьнапрямидіяльностіорганівпублічної адміністрації як загальної, так і спеціальної компетенції, щодо їх попередження та ліквідації наслідків, форми, способи, засоби та методи вирішення завдання щодо забезпечення громадської безпеки за таких умов. Сутність викладеного дає підставитвердитипроважливурольдляпрактичноїдіяльності вказаних органів з питань забезпечення громадської безпеки визначення класифікації загроз громадській безпеці. Подібне групування дозволить поліпшити реалізацію заходів (організаційного, фінансового, кадрового, матеріально-технічного характерутощо)щодопротидіїїм.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загально-

теоретичним питанням забезпечення громадської безпеки в юридичній науці присвячено достатньо уваги, але необхідно зауважити, що проблема забезпечення громадської безпеки як у звичайних умовах, так і в умовах виникнення надзвичайних ситуацій залишається актуальною і в наш час. Вищевказане висловлювання підтверджується великою кількістю наукових досліджень з даної проблематики, що підтверджується працями як вітчизняних, так і російських фахівців: В. Б Авер’янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, І. П. Голосніченка, В. К. Колпакова, Ю. М. Козлова О. В. Кузьменко, С. О. Кузніченка, В. М. Плішкіна, О. П. Рябченко, Ю. О. Тихомирова. Однак питання щодо визначення переліку загроз забезпеченню громадськоїбезпекиспеціальноневивчались.Віснуючихнауковихпрацяхвказаніпитаннярозглядалисьфрагментарноабов рамках широкої адміністративно-правової проблематики, без комплексного підходу, що обумовлює необхідність наукового аналізуцьогопитання.

Мета запропонованої наукової статті полягає у проведенні аналізу наукових праць та нормативно-правових актів щодо визначення видів та класифікації загроз забезпеченню громадськоїбезпеки.

Виклад основного матеріалу. Зазначимо, що сьогодні велика кількість населення значної кількості країни мешкає в умовах політичної нестабільності, соціальних конфліктів, що викликані різноманітними чинниками (епідеміями, економічноюкризою,розподіломприроднихресурсів,територіальними суперечками між державами тощо), розвиток та ускладнення технологічного процесу зумовлює зменшення територій, що придатні для повноцінного проживання та розвитку людини. Зазначених ситуацій можна нарахувати велику кількість, адже система глобальних небезпек для людства не є статистичною, а завжди динамічна. Все це створює певні загрози для забезпеченнягромадськоїбезпеки.Загрозидлягромадськоїбезпеки дуже різноманітні і виникають майже в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Однак зауважимо, що одним із дискусійних питань у юридичній науці є формування повного переліку загроз громадській безпеці. Розмірковуючи на дану тему, поставимопитання:чиможливостворититакийперелікзагроз?

Наміжнародномурівніведетьсясуперечкащодоможливостіствореннявиключногоперелікуявищ,щостворюютьзагрозузабезпеченнюбезпецідержави,азокремагромадськійбезпеці.Алеостаточногорішеннятакінебулоприйнято.

З одного боку, можна було б обійтись такими загальними формулюваннями, як порушення нормальної діяльності органів державної влади, необхідність відновлення конституційного правопорядку, масовий перехід державного кордону з територій суміжних країн, вчинення масових терористичних актів, що спричинили значну загибель людей, виникнення загрозливихявищтехногенногоабоприродногохарактерутощо. Прихильникивичерпного перелікузагрозговорять, щоцедозволитьобмежитиадміністративнесвавіллявлади,недопустить вільноготрактуваннянормзакону,яківизначаютьпідставивведення надзвичайних адміністративно-правових режимів для виправдання введення останніх. З іншого боку, закритий, вичерпнийперелікзавждиризикуєпоставитиправозастосовника в скрутну ситуацію. Так, наприклад, може виникнути надзвичайнаситуація,аобставини,щоїїспричинили,неперераховані

узаконодавстві. Це перешкоджає застосуванню надзвичайних заходів і вихід із такої ситуації тільки один – це внесення змін

узаконодавство[1,с.60].

Можнапогодитисяізприхильникамивиключногопереліку обставин. При підготовці законодавства з питань забезпечення громадської безпеки законодавець повинен був проаналізувати історіюзабезпеченнягромадськоїбезпеки,закордоннийдосвід застосування відповідних заходів щодо забезпечення громадськоїбезпекиякузвичайнихумовах,таківумовахвиникненнянадзвичайнихситуацій,танапідставіотриманоїінформації передбачити усі можливі ситуації, що можуть створити реальнуабопотенційнузагрозудляїїзабезпечення.Так,наприклад, законодавець передбачив закритий перелік обставин, що обтяжують відповідальність у Кримінальному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення. Чому б по такому ж принципу не передбачити усі загрози для громадськоїбезпеки?

90