Практичне заняття 1 за темою 4

Завдання 1.

Військовослужбовці С. і М. відбували покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні. В результаті нещасного випадку вони отримали поранення. За висновком медичної комісії обидва вони визнані непридатними до служби в армії. Комісія визнала С. інвалідом IIгрупи, а М. інвалідомIIIгрупи.

Чи можуть вони відбувати призначене покарання?

Завдання 2.

Г. був засуджений за викрадення людини за ч. 3 ст. 146 КК України до 10 років позбавлення волі. При етапуванні до кримінально-виконавчої установи він вчинив втечу. Через 7 років Г. добровільно з’явився до міліції.

Чи можливо Г. звільнити від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України?

Завдання 3.

Працівника міліції Р. було засуджено за ст. 264 КК України «Недбале зберігання вогнепальної зброї або боєприпасів» до трьох років позбавлення волі. Судом було також з’ясовано, що Р., працюючи в міліції у званні старшого прапорщика, неодноразово був нагороджений грамотами та преміальними виплатами за відмінну службу. Після вчинення злочину він був звільнений з міліції, у зв’язку з чим влаштувався до дитячої спортивної школи тренером рукопашного бою. Одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Позитивно характеризувався як за місцем роботи, так і за місцем проживання.

Чи може суд звільнити Г. від відбування покарання?

Завдання 4.

С. було пред’явлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого в ч. 2 ст. 286 КК України. Досудове слідство тривало понад один рік. За цей час С. відшкодував родичам загиблого заподіяну моральну шкоду, опікувався непрацездатними дітьми загиблого, сумлінно ставився до праці. За кермо автомобіля більше не сідав внаслідок отриманого шоку.

Чи може С. бути звільненим від покарання?

Завдання 5.

17-річні Р. та С. навчались на першому курсі авіаційного інституту. Особистого майна та доходів не мали, ніде не працювали. В домашніх умовах вони виготовили два легких радіокерованих літальних апарати, які вирішили випробувати. Під час проходження навчання на території аеродрому «Коротич» Р. та С., не погоджуючи свої дії з викладачами та адміністрацією аеродрому, підняли в повітря літальні апарати. В результаті цього було скасовано приземлення літака через загрозу зіткнення із сторонніми об’єктами у повітряному просторі аеродрому. Дії Р. та С. були кваліфіковані за ч. 1 ст. 282 КК України.

Чи може до Р. та С. бути застосоване звільнення від покарання?

Практичне заняття 2 за темою 4

Завдання 1.

Стосовно М. тривало досудове слідство за ч. 1 ст. 296 КК України. Проте слідчий, який вів її справу, раптово помер, а сама кримінальна справа випадково потрапила до числа матеріалів, підготовлених до здачі в архів, куди її було передано. Через два роки і шість місяців при перевірці архіву справу було випадково виявлено.

Як потрібно вирішити справу?

Завдання 2.

В. і Н. приїхали в сусіднє село, купили вина та горілки і цілий день пиячили. Повертаючись додому і наздогнавши Н., В. вдарив його по голові малокаліберною гвинтівкою за те, що той поїхав, не зачекавши В. Коли Н. упав, В. спробував вдарити ще раз, але йому зашкодив С. У результаті завданого удару Н. було заподіяно тяжке тілесне ушкодження і визнано інвалідом II групи. Місцевим судом В. було засуджено: за ч. 1 ст. 263 КК України – до позбавлення волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 296 КК України – до обмеження волі на строк три роки; за ч. 1 ст. 121 КК України і за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк п’ять років. На підставі ст. 75 КК України до нього застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням. Застосовуючи таке звільнення, місцевий суд послався на те, що В. раніше не був судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, щиро розкаявся, звільнений від раніше займаної посади і що колектив за місцем роботи просив не позбавляти його волі.

Чи обґрунтований висновок місцевого суду про застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням?

Завдання 3.

Л. було засуджено згідно з ч. 2 ст. 185 КК України за крадіжку, вчинену за попередньою змовою групою осіб, до позбавлення волі на строк два роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. Йому був встановлений іспитовий строк два роки. У період іспитового строку стало відомо, що після вчинення крадіжки, але до винесення вироку за неї, Л. вчинив грабіж. Суд засудив Л. за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років і, частково приєднавши покарання, призначене за попереднім вироком, остаточне покарання призначив у виді позбавлення волі на строк шість років.

Чи правильно вирішив суд?

Завдання 4.

К. була засуджена до п’яти років позбавлення волі за шахрайство. Суд, враховуючи, що у неї є трирічна дитина, визнав призначене покарання умовним з випробувальним терміном три роки.

Чи правильне рішення суду?

Завдання 5.

Ш. був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі на строк 4 роки. Через рік після початку відбування покарання він захворів на тяжку хворобу, що перешкоджала подальшому відбуванню покарання. У зв’язку з цим суд звільнив Ш. від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 84 КК України. Через 2 роки Ш. одужав.

Яке рішення має прийняти суд щодо Ш. після його одужання?

Завдання 6.

К. засуджено за умисне вбивство з особливою жорстокістю з мотивів релігійної ненависті до позбавлення волі строком на 15 років. Після проголошення вироку, але до набрання ним чинності було встановлено, що К. вагітна.

Як має вирішуватись питання про виконання вироку щодо К.?

Завдання 7.

Х., мати 5-річної дитини, вчинила привласнення чужого майна в особливо великих розмірах і була засуджена за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Чи може Х. бути звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК України?