Самостійна робота за темою 2

Вивчення положень Конституції України та КК України, що стосуються програмних питань теми.

Вивчення літератури за темою.

Виявлення й формулювання питань за темою, на які не знайдено відповіді у рекомендованих джерелах інформації для консультацій з викладачем.

Пошук додаткових науково-практичних джерел інформації за темою та їх опрацювання.

Підготовка оглядів опрацьованих публікацій.

Підготовка рефератів на теми:

1) «Зміст і форма кримінальної відповідальності»;

2) «Суб’єкт злочину і його особистість та особистість злочинця: співвідношення понять»;

3) «Відмінність притягнення до кримінальної відповідальності від її покладання та реалізації».

Тема 3. Покарання як форма кримінальної відповідальності, його призначення та корегування

Лекція 1

План лекції

1. Правова природа покарання та проблема визначення його сутності і змісту.

2. Проблема визначення мети покарання.

3. Система покарань та перспективи її законодавчої оптимізації.

4. Проблемні аспекти окремих видів покарання.

Лекція 2

План лекції

1. Теоретико-прикладні проблеми загальних засад призначення покарання.

2. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.

3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом та за наявності обставин, що пом’якшують покарання.

4. Проблемні аспекти призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.

5. Кримінально-правова природа та види корегування призначеного покарання.

Семінар 1 за темою 3

Запитання для дискусії:

1. У чому відмінність між покаранням та кримінальною відповідальністю?

2. Які ознаки покарання виокремлюються в теорії кримінального права?

3. Як визначено мету покарання в законі про кримінальну відповідальність?

4. Що таке система покарань і в чому полягає її кримінально-правове значення?

5. Які види основних покарань передбачено в КК України?

6. Які покарання є виключно додатковими згідно з КК України?

7. Що таке «змішані покарання» та які з покарань належать до їх числа?

Семінар 2 за темою 3

Запитання для дискусії:

1. Що таке загальні засади призначення покарання і в чому їх відмінність від принципів призначення покарання?

2. Які існують проблемні аспекти обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання?

3. Які умови призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією відповідної кримінально-правової норми та за наявності обставин, що його пом’якшують?

4. Які особливості призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті?

5. Як визначено порядок призначення покарання за сукупністю злочинів?

6. Який порядок призначення покарання за сукупністю вироків?

7. Як здійснюється корегування призначеного покарання?

Практичне заняття 1 за темою 3

Завдання 1.

Суддею місцевого суду за дрібне розкрадання державного майна О. піддано штрафу на суму 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Через два місяці в Солом’янському районі м. Київ його було затримано за таємне викрадення гаманця у С. За це О. було засуджено до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ознайомтеся зі ст. 51 КУпАП та ст. 185 КК України і визначте юридичну природу штрафу у кожному з цих випадків.

Завдання 2.

Ш., керуючи в нетверезому стані автомобілем Москвич, що належав Р., порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого машина перекинулась. Р. заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. Згідно з ч. 1 ст. 286 КК України Ш. засуджено до одного року виправних робіт з позбавленням права керувати транспортним засобом на два роки.

Розглянувши справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вирок місцевого суду в частині позбавлення права керувати транспортними засобами скасував. При цьому він послався на те, що півроку тому Ш. за керування транспортним засобом у стані сп’яніння уже позбавлено такого права строком на два роки і тому призначати покарання такого самого виду потреби не було.

Чи правильно вирішив справу апеляційний суд?

Завдання 3.

С., керуючи власним автомобілем Жигулі-21013, на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно збив та переїхав К., який від одержаних ушкоджень помер на місці події. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України С. було засуджено до позбавлення волі на строк десять років. У вироку суду також зазначено, що автомобіль як знаряддя злочину підлягає конфіскації. Вважаючи вирок суду неправильним, С. подав апеляцію, в якій просив змінити вирок, виключивши з нього припис щодо конфіскації автомобіля, оскільки за умисне вбивство без обтяжуючих обставин конфіскація майна законом не передбачена.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Завдання 4.

Вироком місцевого суду В. було засуджено за ненадання допомоги особі, яка перебувала в небезпечному для життя стані, до штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На цей вирок В. подав апеляцію, в якій просив замінити штраф арештом на мінімальний строк, оскільки останній також передбачено у санкції ч. 1 ст. 135 КК України, а для нього ця міра покарання є більш прийнятною.

Чи може бути задоволена апеляція В.?

Завдання 5.

К., який працював заступником декана одного з факультетів медичного інституту, визнано винним в одержанні неправомірної вигоди, вчиненому повторно. Згідно з ч. 3 ст. 368 КК України його засуджено до позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виховними функціями, на строк три роки. Одночасно за вироком суду його позбавлено звання капітана медичної служби запасу, вченого звання доцента і наукового ступеня кандидата медичних наук.

Дайте оцінку рішенню суду щодо позбавлення К. військового звання, вченого звання та наукового ступеня.

Завдання 6.

Інваліда III групи Д. було засуджено відповідно до ч. 1 ст. 122 КК України до виправних робіт на строк один рік шість місяців. В апеляції він просив замінити виправні роботи на штраф, посилаючись на інвалідність. Потерпіла З. у запереченні на апеляцію просила залишити вирок без змін, зазначивши, що Д. фактично працює і його інвалідність не може перешкодити відбуванню покарання даного виду.

Як має бути вирішено справу?

Завдання 7.

К., не маючи права на керування транспортними засобами, в нетверезому стані керував мотоциклом. На повороті він не впорався з кермом і наїхав на залізобетонну опору, що призвело до загибелі пасажира І. За цей злочин його було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Вважаючи, що додаткове покарання призначене йому безпідставно, оскільки він і так не мав права на керування транспортними засобами, К. подав апеляцію, в якій просив апеляційний суд виключити з вироку додаткове покарання.

Чи підлягає апеляція задоволенню?