1. Білом’язева хвороба молодняку. Етіопатогенез, симптоми, лікування

Білом'язова хвороба харак біохімічними й морфологічними змінами скелетних м'язів і міокарда, печінки та інших органів, порушеннями мінерального, білкового і вуглеводного обмінів.

Хв зустрічається частіше у північно-східній біогеохімічній зоні.

Хворіє молодняк, що зумовлено розвитком патології під час внутрішньо-утробного періоду і є показником прихованого перебігу хвороби у дорослих тварин, але частіше — у 1—3-місячному віці, рідко — пізніше.

Основна причина білом'язової хвороби — нестача селену, коли вміст його у кормах менший 0,1 мг у 1 кг сухої речовини.

Патогенез

Нестача селену → ↓ активність глутатіон-пероксидази → нагромаджуються недоокиснені перекисні сполуки → дистрофічні зміни у скелетних м'язах і міокарді → настає жирова інфільтрація та дистрофія печінки.

Дистрофічні й некротичні зміни м'язів — центральна ланка в патогенезі селенової недостатності, особливо у молодняку. М'язи втрачають до 75% міоглобіну, стають подібними на варене риб'яче або куряче м'ясо.

Симптоми

Хвороба має гострий, підгострий або хронічний перебіг.

Гострий перебіг харак для молодняку перших 20— 30 днів життя.

Відзначають загальне пригнічення, ↓ апетиту, м'язового тонусу, тремор м'язів, малу рухливість, залежування. Хода стає "зв'язаною", утрудненою, рухи супроводжуються кульгавістю. Характерними є виражена тахікардія (140—200 за 1 хв), посилений серцевий поштовх, екстрасистолія. Пізніше серцевий поштовх послаблений, виявляють розщеплення і роздвоєння серцевих тонів, іноді виникає атріовентрикулярна блокада. Тяжко хворі телята лежать з витягнутою головою та шию і в більшості випадків без подання кваліфікованої допомоги гинуть.

Підгострий перебіг хвороби спостер у молодняку 1—3-міс.

Тв відстають у рості, малорухливі, пригнічені, хода - хитка, виражені кульгавість, тремор та ↓ тонусу м'язів, часто — парез і атрофія м'язів тазового поясу. При рухах тв стогнуть. Серцева недостатність харак тахікардією, яка різко посилюється навіть при незначному м'язовому навантаженні, послабленням і приглушенням тонів серця, аритмією. Хвороба триває 10— 20 днів, без відповідного лікування тварини гинуть.

Хронічний перебіг спостер у молодняку старшого, інколи 8—10-місячного, віку.

Молодняк швидко стомлюється, відстає в рості, тонус м'язів ↓, тв кульгають, відстають від стада, прогресивно розв виснаження й атррфія, інколи — парези і паралічі м'язів. Судоми м'язів шиї спричиняють опістотонус.

Лікування

Найефективнішим препаратом є натрію селеніт, який вводять у дозі 0,2—0,3 мг на 1 кг маси тіла п/ш в 0,1- або 0,5%-му водному розчині; повторно — через 15—21 день. Розчин готують перед введ.

Ягнятам застосов по 1—2 мг, поросятам — по 2—5 мг на тв.

Добрі результати одержують після введення токоферолу ацетату, який дають всер телятам по 500, ягнятам і поросятам — по 200—400 мг протягом тижня.

Викор серцеві засоби (кордіамін, камфору, кокарбоксилазу і ін.).

Ефективний препарат селевіт, 1 мл розчину якого містить 25 мг етотокоферолу і 2,2 мг натрію селеніту.