2. Еклампсія. Етіопатогенез, симптоми, діагностика, лікування

Післяродова еклампсія - це гостре нервове захворювання, під час якого тварина б’ється, корчиться і може стати непритомною. Захворювання спостерігається найчастіше у сук і має назву еклампсії годуючих сук. У інших видів тварин буває рідко. Післяродова еклампсія виникає після родів і порівняно рідше під час родів. У овець, кіз і сук бувають випадки захворювання і в кінці вагітності (атипова форма).

Етіологія Припускають, що еклампсія може виникнути при погрішностях білково-мінеральної годівлі самок,  рівня Са у крові, токсикозах,  чутливості організму матері до продуктів обміну, що виділяються плодом (плодами) і плацентою, або до продуктів розпаду лохій і материнської плаценти.

Симптоми. У корів хвороба спостерігається відразу після родів і починається млявістю з наступним збудженням тварини. Потім з’являються тетанічні судороми м’язів, особливо розгиначів голови і шиї. Жувальні м’язи судорожно скорочуються, при цьому тварина скрегоче зубами. Чутливість у тварини втрачена. Під час лежання спостерігаються судоми м’язів кінцівок, що виникають періодично. Слід відзначити, що судоми дуже посилюються від зовнішнього подразнення. Припадки тривають від кількох хвилин до півгодини, причому вони повторюються через кілька годин, а іноді навіть через кілька днів.

У овець і кіз проявляється так само, як у корів. Іноді судомно трясеться все тіло. Судоми дуже посилюються від зовнішнього подразнення (окрик, дотик та ін.).

У свиней - після родів. Спочатку пригнічення , потім невпевнене переступання з ноги на ногу. Надалі симптоми переходять у нервові припадки, що тривають від 5 до 10 хвилин. Під час приступу у тварини очі бувають відкриті, спостерігаються тонічні судоми м’язів шиї і голови, скреготання зубами, виділення з рота слини у вигляді піни; дихання прискорюється, з періодичним апное. Проміжки між приступами 2–4 години. t ^оC тіла на 1–1,5 °С.

У сук - через 2–4 дні після родів, іноді пізніше.Тварина збуджена , при цьому сука бігає туди й сюди і проявляє боязнь. Через 15–30 хв. з’являється слабкість тазової частини тіла, незабаром настає парез, тварина раптово падає і витягує кінцівки. Надалі у суки спостерігаються судоми у формі конвульсій або дрижання м’язів тіла; рот буває відкритий, з нього виділяється піниста слина, очі розширені, корнеальний рефлекс притуплений, пульс слабкий.

Хвороба триває: у корів від 2-х до 15-ти днів і довше; у кіз і овець-переважно від 2-х до 4-х днів; у свиней – від 5-ти до 10-ти днів; у сук ця хвороба проходить у гострій формі і судоми тривають від 2-х до 4-х діб з невеликими проміжками.

Лікування. Хворій тварині надають повний спокій, затемнюють приміщення, особливо сукам і свиноматкам, забирають від них приплід, дають пити вволю. Для заспокоєння застосовують препарати брому, а внутрішньом’язово вводять 25 %-й водний розчин сульфату магнію.

Можна вводити 10%-й розчин Са глюконату або борглюконату внутрішньовенно у дозах: суці – до 15 мл, кішці, кролиці – 1–3 мл; 5–10%-й розчин CaCl в/в (на 1 кг маси тіла) 0,5–1,0 мл. Бажано одночасно вводити в/в 5–40%-й р-н глюкози у звичайних дозах; 25% р-н магнію сульфату в/в або в/м у дозі 2–10 мл. Доречно застосовувати нейролептики або транквілізатори, наприклад Ромпун – 0,05–0,1 мг/кг в/в, Седуксен, аміназин, еленіум тощо. При серцево-судинній недостатності – серцеві препарати.

Вар 7, 17