17. Класифікація приголосних звуків.

Приголосні звуки класифікують:

- за участю голосу й шуму

- за місцем творення, тобто за місцем дії активних і пасивних мовних органів, які беруть участь у вимовлені звуків

- за способом творення, або як саме утворився звук

- за акустичним вираженням

- за твердістю і м’якістю, що залежить від ступеня наближення середньої частини язика до твердого піднебіння

За участю голосу й шуму			За місцем творення
Шумні: - дзвінкі - глухі	Сонорні: [м],[н],[р],[л],[й],[в]	Губні [б],[п],[в],[м],[ф]		Язикові: - передньоязикові [д], [т],[н],[р],[л],[й],[с],[ц],[дз],[ш],[ч],[м],[дж]	Глоткові [г]

18. Наголос, його типи і функції.

Наголос – це вимова одного зі складів з більшою силою.

Наголос завжди падає на голосний звук в складі.

Голосний звук і склад, на який падає наголос, називають наголошеним; усі інші голосні і склади – ненаголошені.

За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів та їх граматичні форми.

НАГОЛОС
Посилення голосу: - словесний - логічний - емфатичний - синтагматичний	Засіб виділення: - силовий(динамічний, експіраторний) - музичний(тонічний, мелодійний) - музично-силовий(змішаний)	Місце у слові: - фіксований(постійний): *передостанній склад *1-ий склад - нефіксований(вільний, рухомий)

19. Такт. Енклітики й проклітики.

Такт – це частина синтагми, об’єднана одним наголосом. Такт може збігатися з словом, може включати кілька слів. Короткі, неповнозначні слова не мають свого наголосу й приєднуються до наголошених слів.

В українській мові, як і в багатьох інших, відбувається злиття службових слів, позбавлених у реченні самостійного наголошення, що є клітиками. Слова, які втративши наголос, приєднуються до наступних самостійних слів, називаються проклітиками, а явище – проклізою.

Службові слова, які приєднуються до попередніх, утворюючи з ним одне фонетичне ціле, називаються енклітиками, а явище – енклізою.

20. Склад. Основні теорії складу. Види складів.

Склад – це частина слова, що складається з одного чи декількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.

Склад може бути утворений з одного або кількох звуків, при чому один з них повинен обов’язково бути голосним. В зв’язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.

В залежності від кількості складів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові.

Склад, що закінчується на голосний звук називається відкритим.

Склад , що закінчується на приголосний звук називається закритим.

21. Інтонація та її елементи.

Інтонація – це сукупність засобів організації звуковій мові.

За допомогою інтонації можна виразити конкретний зміст висловлювання, його мета, почуття, ставлення мовця до того, про що йдеться, і до співрозмовника, слухачаю

Інтонація організовує мову: розчленовує її на пропозиції і фрази(такти), виряджає смислове відношення між частинами пропозиції, повідомляє вимовному тексту значення повідомлення, питання, акази.

Основні компоненти мовної інтонації:

- сила, яка визначає динаміку мови і виражається в наголосах

- напрямок, що визначає мелодику мови і виражається в русі голосу по звуках різної висоти

- швидкість, що визначає темп і ритм мови і виражається в тривалості звучання і зупинках(паузах)

- тембр(відтінок), що визначає характер звучання(емоційне забарвлення мови)