22. Позиційні та комбінаторні звукові зміни.

До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза.

Акомодація – це зміна одного звука під впливом іншого , сусіднього

Асиміляція - артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.

Розрізняють декілька різновидів асиміляції:

- за результатами – повна і неповна

- за спрямування – прогресивна і регресивна

- за розташуванням звуків, які взаємодіють – контактну і дистанційну

Повна асиміляція – асиміляція, за якої звуки уподібнюються повністю, тобто стають повністю однаковими(безжалісний [б е ж: а л і с н и й])

Неповна асиміляція – асиміляція, за якої звуки наближаються за ознаками, але повністю не збігаються.( просьба [п р о з´ б а])

Прогресивна асиміляція – асиміляція, за якої попередній звук впливає на наступний.

Регресивна асиміляція – асиміляція, за якої наступний звук впливає на попередній.(молотьба[м о л о д´ б а])

Контактна асиміляція – асиміляція, за якої взаємодіють сусідні звуки

Дистанційна асиміляція – асиміляція, за якої взаємодіють звуки на відстані(жалізо – залізо)

Дисиміляція – розподібнення артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними спільних фонетичних ознак.

Гаплологія – випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів. Напр., мінералологія – мінералогія.

Дієреза – викидання звука чи складу в слові для зручності вимови. Напр., корыстный – корисний.

Епентеза – поява у слові додаткового звука. Напр., строк зі срок.

Метатеза – взаємна перестановка звуків або складів у межах слова. Напр., суворий виникло зі сурового

До позиційних змін належать редукція голосних, оглушення дзвінких приголосних в кінці слова і протеза.

Редукція голосних – ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна його звучання.

Оглушення дзвінких приголосних

У багатьох мовах прикінцеві дзвінкі приголосні оглушуються. Такий процес спостерігається в російській, білоруській, польській, німецькій і тд мовах. Напр., дед[д е т], дуб [д у п]

Протеза – поява перед голосним, що стоїть на початку слова приголосного для полегшення вимови. Наприклад, острий – гострий.

23. Поняття про фонему. Інваріант і варіанти фонем.

Для назви звука як функціональної одиниці існує термін «фонема», а наука, що досліджує систему фонем – фонологія.

Фонема – мінімальна одиниця звукової будови мови, функція якої полягає в розрізнені і розпізнаванні значущих одиниць морфем і слів.

До складу морфем і слів фонеми входять як мінімальні, неподільні компоненти, які служать для вираження відповідних значущих одиниць, але саме значення позбавлені.

Функції фонеми:

- конститутивна(фонеми ж тим матеріалом, з допомогою якого творяться одиниці вищих рівнів)

- ідентифікаційна(із суцільного потоку мовлення людина розпізнає окремі звуки ,а завдяки цьому й окремі слова)

- дистинктивна(сигніфікативна)(фонеми розрізняють як зміст слова, так і його форму)

Варіанти фонем є 3 типів:

- під позиційним варіантом розуміють вияв фонеми як звуку тільки в певній означеній позиції в слові.

- комбінаторним варіантом фонеми називають звук, який з’являється замість головного вияву даної фонеми внаслідок змін, що відбуваються в артикуляції під впливом звукового оточення

- факультативним варіантом називають її не обов’язковий, але можливий у літературній мові звуковий вияв