34. Стилістичне розшарування словникового складу мови. Лексика книжної мови. Розмовні слова. Просторічна лексика, діалектизми, професіоналізми і терміни; жаргонні й вульгарні слова.

За стилістичною класифікацією вся лексика поділяється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену.

Стилістично нейтральна лексика – слова, які вживається у усіх стилях мови( розмовно-побутовому, худ. літер., публіцистичному, науковому, офіційно-діловому). Вони не мають стилістичного забарвлення і є загальновживаними.

Висока(книжна) лексика – лексика, яку використовують передусім у літературно-писемному і піднесеному усному мовленні – науковому й публіцистичному, в ділових документах, в художній літературі.

До піднесеного стилю належать:

- поетична лексика

- народно-поетична лексика

- наукова лексика

Серед наукової лексики виділяють терміни. Термін – спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки.

- професіоналізми

- публіцистична лексика

- офіційно-ділова лексика

До низького стилю належать:

- розмовно-побутова лексика

- просторічна лексика

- діалектизми

- вульгарна та лайлива лексика

- жаргонізми та арготизми

За соціальною важливістю лексику поділяють на активну і пасивну.

Активна лексика – частовживані(вони ж загальновживані) слова. Цю лексику використовують усі носії мови незалежно від професії, освіти, місця проживання тощо.

До активної лексики належать такі тематичні групи: назви спорідненості, назви частин організму людини і тварин, назви свійських і широковідомих диких птахів, назви риб, рослин, явищ природи, часових понять, жител та їх частин …

Пасивна лексика – це рідковживані(вузьковживані, нечастотні) слова, якими переважно є застарілі слова, слова, які тільки-но з’явилися в мові, а також професіоналізми, екзотизми, жаргонізми й арготизми.

Професіоналізми – слова, що їх уживають люди, об’єднані певною виробничою діяльністю, тобто слова, притаманні мовленню представників певної професії.

Діалектизми – слова, які вживають на певній території.

Екзотизми – слова, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття.

Жаргонізми(або сленгові слова) – слова, властиві розмовній мові людей, пов’язаних певною спільністю інтересів. Наприклад, хвіст «заборгованість», плавати «слабо знати матеріал».

Арготизми – спеціальні слова й вирази, типові для якогось соціального прошарку, вживані з метою засекречення комунікації( щоб сторонні не розуміли, про що йдеться).

Говорячи про активну і пасивну лексику, слід також згадати про такі явища, як табу та евфемізми.

Табу - – полінезійське слово, яке стосується етнографії; означає заборону на вживання тих чи інших слів, виразів або власних імен через забобони, вірування із цензурних і етичних міркувань.

Евфемізми – слова або вислови, які вживають замість заборонених слів.

35. Історичні зміни словникового складу мови. Архаїзми, історизми. Неологізми, оказіоналізми.

Архаїзми – застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми та історизми.

Власне архаїзми – слова, які називають предмети та явища, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами. Наприклад, чадо «дитина».

Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.

Серед лексичних архаїзмів виділяють: 1) власне лексичні архаїзми; 2) лексико-словотвірні; 3)лексико-фонетичні.

Семантичні архаїзми – застарілі значення наявних в активному словнику слів.

Історизми – слова, які вийшли з ужитку в зв’язку зі зникненням позначуваних ними понять.

Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак вони можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відповідні чи подібні реалії. Наприклад, гривня, віче, пластун.

Неологізми – нові слова, що виникли за пам’яті людей, які їх використовують.

Поняття « неологізми» є історичним і відносним, бо всі слова колись були неологізмами.

Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.

Лексичні неологізми – абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням.

Семантичні неологізми – нові значення в уже наявних словах. Так, скажімо, слово берегиня мало значення «русалка», тепер воно стало вживатися у значенні «жінка».

Авторські неологізми, які називаються оказіоналізмами, становлять окрему групу. Деякі авторські неологізми ввійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком чинник міцно прижилися в нашій мові.

Загалом неологізми виникаються декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно, часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов.