- •6.1 Утворення козацької держави
- •6.2 Причини повстання
- •6.3 Зовнішньополітичні причини
- •6.4 Характер війни
- •6.5 Рушійні сили війни
- •6.6 Початок визвольної війни. Перші перемоги народу.
- •6.7 Перші перемоги
- •6.8 Битва під Корсунем
- •6.9 Розгром польського війська під Пилявцями
- •6.11 Облога Збаража. Бій під Зборовом. Зборівсьний договір
- •6.12 Зборівський договір
- •6.13 Відновлення української державності
- •6.14 Військові дії 1650 - 1653 рр. Молдавські походи Хмельницького. Битва під Берестечко. Білоцерківський мир
- •6.15 Білоцерківський договір
- •6.17 Входження України під протекторат Московії
- •6.18 Переяславська рада 8 січня 1654 р.
- •6.19 «Березневі статті» 1654 р.
- •6.20 Наукові оцінки і значення Переяславсько-московського договору 1654 р.
- •6.21 Відновлення війни з Польщею 1654 - 1656 рр.
- •6.22 Загострення відносин з Москвою Віленське перемир'я 24.10.1656 р.
- •6.23 Антипольська коаліція
- •6.25 Оцінка діяльності б.Хмельницького в історичній науці
- •6.26 Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики
- •6.27 Початок громадянської війни
- •6.28 Розрив відносин з Москвою
- •6.29 Гадяцький договір 1658 р.
- •6.30 Українсько-Московська війна
- •6.31 Відсторонення Виговського від влади. Оцінка його діяльності
- •6.32 Юрій Хмельницький. Нові Переяславські статті 1659 р. Слободищенський трактат 1660 р.
6.25 Оцінка діяльності б.Хмельницького в історичній науці
— У народі це «Богом даний вождь». Мойсей, що вивів український народ з неволі лядської».
— Козацькі літописці Величко і Грабянка: це «муж поістині гетьманського імені достоїш), «преславний вождь запорозький».
— Г. Сковорода писав:
будь славен навек, о муже избранне, Вольности отче герою Богдане.
— Автор «Історії Русів» писав: «Отечество своє и народ так любил, что покоєм своим, здоровьем и самою жизнию всегда Ему жертво вал без малейшего роптания, бьіл совершенньїй в народе верховими начальник, а в войске беспримерньїй вождь».
— Т.Шевченко, як відмічалося раніше, неоднозначно оцінив діяльність Б.Хмельницького. В поемі «Гайдамаки» він писав:
«Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили? Де лежить Останок славного Богдана?» А в поемі «Розрита могила» ТЛІПевченко пише: «Ой, Богдане! Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір На свою Вкраїну,... Степи мої запродані Жидові, німоті, Сини мої на чужині, На чужій роботі».
— Російські історики Соловйов, Іловайський, Ключевський оцінювали Б .Хмельницького, як «воссоединителя Руси».
- Польські історики Равіта-Гавроневський, И.Роллє, К.Рурський, ГІСорзон, О.Яблоновський, письменник Г.Сенкевич - негативно оцінювали Б.Хмельницького за відрив України від Польщі. Лише Людовик Кубаля вважав Б .Хмельницького геніальніш противником Речі Посполитої.
У 2008 р. журналіст Савік Шустер на телеканалі «Інтер» створив проект під назвою "Великі Українці". Серед 100 видатних діячів України
Б.Хмельницький зайняв 4 місце.
- Українські історики теж неоднозначно оцінювали діяльність Б.Хмельницького. П Куліш був вороже настроєний як проти Хмельницького, так і проти його справи. На його думку вся Хмельниччина - це один руйнівниць кий вибух темних соціальних сил, викликаний купкою егоїстів - авантюристів, котрим народні маси послужили «гарматним м'ясом». А Б.Хмельницький «наш квітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших предків». В.Антонович - неоднозначно оцінив Б.Хмельницького. З одного боку гетьман «не загартував автономних прав на Україні», а з іншого «треба віддати честь великому діячеві нашого краю».
В.Липинський дуже патріотично оцінив діяльність Б.Хмельницького. «Ми забули вже, що з нації нашої вийшов один з найбільш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний «Великим» Петро 1 зробив у 50 літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу, а Б .Хмельницький творив нову європейську державу будову вав націю на ним же розваленої Речі Посполитої».
М. Грушевський - як уже зазначалося, неоднозначне оцінив діяльність Б.Хмельницького. «Богдан був безсумнівно великий чоловік ...він і далі залишається не тільки центральною фігурою найважливішої епохи в житті нашого народу а й великим діячем ... з своїми великими індивідуальними здібностями. Але сих здібностей не вистачило йому для розв'язання історичного вузла нашого життя. Слід нагадати читачеві, що саме цих здібностей не вистачало й самому М.Гру шевському на чолі Української Центральної Ради у 1917-1918 рр. щоб створити незалежну державу.
Радянські історики в своїх працях брали за основу оцінки сховані в Тезах до 300 річчя приєднання України до Росії, де вказувалось, що Хмельницький "наполегливо добивався возз'єднання України з Росією." А його боротьба за створення Української незалежної держави замовчувалась.
У 1943 р. Президія Верховної Ради СРСР встановила бойовий орден Б.Хмельницького, а місто Переяслав було перейменовано в Переяслав-Хм ельниць кий.
У 1954 р. 16 січня Президія Верховної Ради УРСР своїм указом перейменувала м. Проскурів в м. Хмельницький, а Камціець-Подільську область в Хмельницьку.
У відповідності з цими документами історики й змушені були оцінювати події 1648 - 1654 рр. А хто цього не робив, того карали. Так за виступ зі статтею "Приєднання чи возз'єднання" у 1966 р. історика Михайла Брайчевського було звільнено з роботи в Інституті історії Академії наук УРСР. В останні роки іде дальше наукове дослідження і перегляд застарілих положень та нав'язаних міфів. Серед нових праць присвячених даній тематиці слід назвати роботу В.А.Смолія і В.С.Степанкова "Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет" 1993 р. У ній подані нові підходи характеристики особистості Б.Хмельницького і його епохи. Історики продовжують досліджувати дану тематику.