Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РОЗДІЛ 6 Визвольна війна українського народу.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
29.10.2018
Размер:
342.02 Кб
Скачать

6.25 Оцінка діяльності б.Хмельницького в історичній науці

— У народі це «Богом даний вождь». Мойсей, що вивів український народ з неволі лядської».

— Козацькі літописці Величко і Грабянка: це «муж поістині геть­манського імені достоїш), «преславний вождь запорозький».

Г. Сковорода писав:

будь славен навек, о муже избранне, Вольности отче герою Богдане.

— Автор «Історії Русів» писав: «Отечество своє и народ так любил, что покоєм своим, здоровьем и самою жизнию всегда Ему жерт­во вал без малейшего роптания, бьіл совершенньїй в народе вер­ховими начальник, а в войске беспримерньїй вождь».

— Т.Шевченко, як відмічалося раніше, неоднозначно оцінив діяль­ність Б.Хмельницького. В поемі «Гайдамаки» він писав:

«Згадайте праведних гетьманів: Де їх могили? Де лежить Останок славного Богдана?» А в поемі «Розрита могила» ТЛІПевченко пише: «Ой, Богдане! Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір На свою Вкраїну,... Степи мої запродані Жидові, німоті, Сини мої на чужині, На чужій роботі».

Російські історики Соловйов, Іловайський, Ключевський оціню­вали Б .Хмельницького, як «воссоединителя Руси».

- Польські історики Равіта-Гавроневський, И.Роллє, К.Рурський, ГІСорзон, О.Яблоновський, письменник Г.Сенкевич - негативно оцінювали Б.Хмельницького за відрив України від Польщі. Лише Людовик Кубаля вважав Б .Хмельницького геніальніш противни­ком Речі Посполитої.

У 2008 р. журналіст Савік Шустер на телеканалі «Інтер» створив проект під назвою "Великі Українці". Серед 100 видатних діячів України

Б.Хмельницький зайняв 4 місце.

- Українські історики теж неоднозначно оцінювали діяльність Б.Хмельницького. П Куліш був вороже настроєний як проти Хмельницького, так і проти його справи. На його думку вся Хме­льниччина - це один руйнівниць кий вибух темних соціальних сил, викликаний купкою егоїстів - авантюристів, котрим народні маси послужили «гарматним м'ясом». А Б.Хмельницький «наш квітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кі­стками наших предків». В.Антонович - неоднозначно оцінив Б.Хмельницького. З одного бо­ку гетьман «не загартував автономних прав на Україні», а з іншого «треба віддати честь великому діячеві нашого краю».

В.Липинський дуже патріотично оцінив діяльність Б.Хмельницького. «Ми забули вже, що з нації нашої вийшов один з най­більш геніальних державних мужів Східної Європи, який для України зробив більше, ніж слушно прозваний «Великим» Петро 1 зробив у 50 літ пізніше для Московщини. Бо Петро Великий тільки реформував готову вже державу, а Б .Хмельницький творив нову європейську державу будову вав націю на ним же розваленої Речі Посполитої».

М. Грушевський - як уже зазначалося, неоднозначне оцінив дія­льність Б.Хмельницького. «Богдан був безсумнівно великий чоловік ...він і далі залишається не тільки центральною фігурою найважли­вішої епохи в житті нашого народу а й великим діячем ... з своїми великими індивідуальними здібностями. Але сих здібностей не ви­стачило йому для розв'язання історичного вузла нашого життя. Слід нагадати читачеві, що саме цих здібностей не вистачало й самому М.Гру шевському на чолі Української Центральної Ради у 1917-1918 рр. щоб створити незалежну державу.

Радянські історики в своїх працях брали за основу оцінки сховані в Тезах до 300 річчя приєднання України до Росії, де вказувалось, що Хме­льницький "наполегливо добивався возз'єднання України з Росією." А йо­го боротьба за створення Української незалежної держави замовчувалась.

У 1943 р. Президія Верховної Ради СРСР встановила бойовий орден Б.Хмельницького, а місто Переяслав було перейменовано в Переяслав-Хм ельниць кий.

У 1954 р. 16 січня Президія Верховної Ради УРСР своїм указом пе­рейменувала м. Проскурів в м. Хмельницький, а Камціець-Подільську об­ласть в Хмельницьку.

У відповідності з цими документами історики й змушені були оці­нювати події 1648 - 1654 рр. А хто цього не робив, того карали. Так за ви­ступ зі статтею "Приєднання чи возз'єднання" у 1966 р. історика Михайла Брайчевського було звільнено з роботи в Інституті історії Академії наук УРСР. В останні роки іде дальше наукове дослідження і перегляд застарі­лих положень та нав'язаних міфів. Серед нових праць присвячених даній тематиці слід назвати роботу В.А.Смолія і В.С.Степанкова "Богдан Хме­льницький. Соціально-політичний портрет" 1993 р. У ній подані нові під­ходи характеристики особистості Б.Хмельницького і його епохи. Історики продовжують досліджувати дану тематику.