- •Тема 1 сутність і функції грошей
- •1.1 Походження і сутність грошей. Гроші як товар
- •1 Випадкова або одинична форма вартості.
- •4 З часом загальна форма вартості переросла у грошову, а товар, за яким надовго закріпилася роль загального еквівалента, став грошима.
- •1.2 Функції грошей
- •1.3 Форми грошей, що знаходяться в обігу
- •1.4 Роль грошей у розвитку суспільства
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 грошовий оборот і грошові потоки
- •2.1 Грошовий оборот та його структура
- •Ринок продуктів
- •Грошовий ринок (фінансові посередники)
- •Ринок ресурсів
- •Домашні господарства
- •Ринок ресурсів
- •2) Грошовий обіг, для якого характерним є еквівалентний, але безповоротний рух грошей від покупця до продавця; гроші в своєму русі постійно віддаляються від вихідного пункту;
- •2.2 Суть та організація грошового обігу. Закон грошового обігу
- •2.3 Грошова маса та методи її вимірювання
- •Динаміка грошової маси в обігу України
- •2.4 Методи державного регулювання грошового обігу. Грошово-кредитна політика: її цілі та інструменти
- •Баланс комерційного банку а
- •Баланс комерційного банку б
- •Баланс комерційного банку в
- •З державними цінними паперами на відкритому ринку
- •Контрольні запитання
- •Тема 3 грошовий ринок
- •3.1 Сутність та особливості функціонування грошового ринку. Інструменти грошового ринку
- •3.2 Попит на гроші. Пропозиція грошей
- •Грошова маса та відсоткова ставка
- •3.3 Графічна модель грошового ринку. Рівновага на грошовому ринку та процент
- •Тема 4 грошові системи
- •4.1 Поняття грошової системи та її елементи
- •4.2 Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •Тема 5 інфляція та грошові реформи
- •5.1. Загальна характеристика інфляції: соціально-економічна сутність та закономірності інфляції
- •5.2. Види інфляції та теоретичні концепції інфляції
- •За період 1992-2007 роки
- •5.3 Соціально – економічні наслідки інфляції
- •5.4 Державне регулювання інфляції
- •5.5 Грошові реформи
- •3 Проведення спеціальних стабілізаційних, заходів з метою стримування інфляції чи подолання її наслідків.
- •5.6 Грошова реформа в Україні
- •Контрольні запитання
- •Тема 6 валютний ринок і валютні системи
- •6.1 Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти
- •3) Залежно від сфери і цілей використання:
- •6.2 Валютна система. Види валютних систем та їх еволюція
- •1 Біметалізм
- •2 Монометалізм. Золотий монометалізм
- •3 Бреттон-Вудська валютна система
- •4 Ямайська валютна система
- •5 Європейська валютна система
- •6.3 Валютний ринок. Види валютних операцій
- •1 За характером операцій валютний ринок поділяється на:
- •2 За терміном здійснення платежу конверсійні операції поділяються на:
- •3 За цільовим призначенням:
- •4 За формою здійснення:
- •5 За масштабами операцій:
- •Види валютних операцій
- •1 Операції «спот»
- •2 Строкові валютні операції
- •6.4 Валютний курс: поняття, функції, види. Котирування валют
- •6.6 Валютна політика держави: сутність, форми, інструменти
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •7.2. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей
- •7.3. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії грошей
- •7.5. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез у теорії грошей
- •7.6. Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі монетаристської теорії
- •Контрольні запитання
Динаміка грошової маси в обігу України
(на кінець року, млрд. грн.)
Роки |
Готівка (Мо) |
Грошова маса (М1) |
Грошова маса (М2) |
Грошова маса (М3) |
1993 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
- |
1994 |
0,8 |
1,9 |
3,2 |
- |
1995 |
2,6 |
4,7 |
6,8 |
6,9 |
1996 |
4,0 |
6,3 |
9,0 |
9,4 |
1997 |
6,1 |
9,0 |
12,4 |
12,5 |
1998 |
7,2 |
10,3 |
15,5 |
15,7 |
Закінчення табл. 2.1
1999 |
9,6 |
13,5 |
19,9 |
22,1 |
2000 |
12,8 |
20,7 |
31,4 |
32,1 |
2001 |
19,5 |
29,8 |
45,0 |
45,5 |
2002 |
26,4 |
40,2 |
64,0 |
64,5 |
2003 |
33,1 |
53,1 |
94,5 |
95,0 |
2004 |
42,3 |
67,1 |
125,5 |
125,8 |
2005 |
60,2 |
98,6 |
193,1 |
194,1 |
Крім грошових агрегатів центральний банк країни веде статистичні спостереження за величиною грошової бази.
Грошова база характеризує масу грошей в обігу з боку прояву її на балансі центрального банку. Цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку на загальну масу грошей.
Грошова база включає запаси всієї готівки поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку. Тобто:
Грошова база = Готівка + Резерви КБ у ЦБ.
За останні роки динаміка грошової бази склала: у 2002 р. – 12 млрд. грн; у 2003 р. – 40 млрд. грн; у 2004 – 53,8 млрд. грн; у 2005 р. – 82,8 млрд. грн.
2.4 Методи державного регулювання грошового обігу. Грошово-кредитна політика: її цілі та інструменти
Як свідчить світовий досвід, економіка в умовах ринку повинна регулюватися державою, інакше її спіткають економічні кризи, безробіття, інфляція, дефіцит бюджету і т. п.
Основним органом регулювання грошового обігу виступає банківська система на чолі з центральним банком країни.
Методи прямого директивного управління грошовим обігом були характерні для неринкової грошової системи. Перехід до ринкової грошової системи означає перехід до методів непрямого впливу на хід процесів грошової сфери, використання адекватних економічних важелів. Одним з таких важелів є грошово-кредитна політика.
Дворівневий принцип організації банківської системи передбачає відокремлення емісійних операцій регулювання грошового обігу, які закріпляються за банком першого рівня – центральним банком країни. Другий рівень – комерційні банки – здійснюють розрахункове, касове та кредитне обслуговування юридичних і фізичних осіб.
Центральний банк, як правило, є банком з державною формою власності. Його діяльність уявляє собою основний інструмент державного регулювання грошового обігу. Центральний банк не підпорядковується органам виконавчої влади, що дозволяє йому проводити незалежну від виконавчих органів грошово-кредитну політику.
Основним завданням грошово-кредитної політики центрального банку є пряме визначення обсягу готівкової грошової маси, оскільки центральний банк володіє монопольним правом емісії готівкових грошових знаків, та регулювання кредитних операцій комерційних банків. Також головним завданням його діяльності є регулювання депозитної емісії яка відбувається при кредитуванні комерційними банками своїх клієнтів.
Таким чином, грошово-кредитне регулювання – це одна з основних функцій центрального емісійного банку країни, яка спрямована на розробку заходів, пов’язаних зі зміною обсягу грошової маси в обігу, рівня позичкового відсотка, обсягу кредитів, що надаються банками, і т. ін., загальна ціль якого – вплив на ринкову кон'юнктуру в країні.
Методи грошово-кредитного регулювання поділяються на дві великі групи:
1. Загальні методи, що впливають на ринок капіталу в цілому.
2. Селективні, що впливають на окремі види кредиту.
До числа загальних методів відносяться:
1 Облікова політика центрального банку – це маневрування обліковою ставкою.
Облікова ставка, яку встановлює центральний банк, означає рівень відсотків по кредитах, що центральний банк надає комерційним банкам, а також виступає фактором регулювання попиту на кредит з боку комерційних банків. Комерційні банки спираючись на цю базову величину, додають до неї ще 5-10% та виводять свій процент за користування кредитом.
% за користування кредитом
+ 5-10%
облікова ставка центрального банка
Якщо облікова ставка збільшується, то обсяг грошової маси знижується, як це видно з наведеної нижче схеми:
облікова ставка => % за користування кредитом => => обсяг кредитів, що надаються => обсяг грошової маси |
І навпаки, при зниженні облікової ставки грошова маса збільшується:
облікової ставки => % за користування кредитом => => обсяг кредитів, що надаються => обсяг грошової маси |
Надання позик комерційним банкам з боку центрального банку (під їх боргові зобов’язання та шляхом переобліку їх векселів – рефінансування) також здійснюється під облікову ставку процента. Таким чином центральний банк безпосередньо впливає на обсяг їх пасивів, а тим самим – й на обсяг їх активних (кредитних або інвестиційних) операцій.
2 Політика обов'язкового резервування представляє собою маневрування обов'язковими резервами комерційних банків, що зберігаються в центральному банку.
Норма обов'язкових резервів встановлюється центральним банком. Обов'язкові резерви являють собою відрахування на спеціальний кореспондентський рахунок в НБУ у вигляді певного відсотка від усіх залучених ресурсів комерційного банку. Залишок коштів йде на проведення активних операцій, тобто кредитних та інвестиційних, за допомогою яких банк отримує прибуток.
Зміна норми обов'язкових резервів дозволяє НБУ непрямим чином (за допомогою цього економічного методу) впливати на обсяг грошової маси, що знаходиться в обігу, як це показано на наведеній нижче схемі:
Обсяг
кредитних та інвестиційних операцій
комерційного банка V
Норма
обов'язкового V1
резерву
Якщо норма обов'язкового резерву змінюється, наприклад, зменшиться, то обсяг ресурсів, що знаходяться у розпорядженні комерційного банка, і які він може використати для проведення кредитних операцій або на купівлю цінних паперів (інвестиційні операції), – збільшується. Тоді механізм застосування політики обов'язкового резервування буде мати такий вигляд:
норма обов'язкових резервів => обсяг кредитів, що надаються => => обсяг грошової маси |
І навпаки, якщо норма обов'язкових резервів підвищується, то загальний обсяг грошової маси знижується:
норма обов'язкових резервів => обсяг кредитів, що надаються => => обсяг грошової маси |
Кошти, що знаходяться на цих резервних рахунках, зберігаються у «замороженому» стані до моменту загрози банкрутства комерційного банку. Тільки у цьому випадку центральний банк дає наказ на їх використання для погашення банком своїх зобов’язань перед клієнтами. Тобто, ці кошти слугують гарантією платоспроможності комерційного банку та підвищують його фінансову стійкість, виконуючи функцію страхування депозитів. Відсотки на ці резерви не нараховуються.
Комерційні банки, як зазначалося вище, беруть участь у створенні тільки безготівкових грошей, а тому впливають безпосередньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього – на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками дещо складніший, ніж механізм емісії НБУ, і полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.
Грошово-кредитний мультиплікатор – це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
Щоб краще уяснити механізм грошово-кредитного мультиплікатора, розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків.
Вільний резерв – це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій (кредитних та інвестиційних).
Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.
Наявність вільного резерву – важливий показник фінансового стану банку, насамперед його спроможності виконувати свої зобов'язання перед клієнтами та задовольняти їх попит на позички.
Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора (т) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою:
.
Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою:
,
де ΔR – початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.
Розглянемо дію грошово-кредитного мультиплікатора на наступному прикладі.
Наприклад, в банк А був покладений депозит у сумі 100 тис. грн. при нормі обов’язкових резервів 10%.