Семінарське заняття №2

Тема. Біопсихічні властивості людини

План

1. Відчуття – первісна форма відображення дійсності:

а) види відчуттів;

б) закономірності відчуття;

в) розвиток відчуття у дітей.

2. Сутність сприйняття, його основні властивості.

3. Увага, її властивості й види.

4. Пам`ять, її види і процеси.

5.Характеристика мислення:

а) види мислення;

б) мислительні операції;

в) форми й якості мислення;

6. Уява та її роль у процесі творчості.

Література

2, 3, 6, 8, 10, 11, 19, 21

Теми рефератів Ілюзії та їх урахування при сприйнятті людини людиною

Методики підвищення уваги

Сприйняття в контексті гештальтпсихології

Методики швидкого запам`ятовування та їх застосування на практиці

Проблеми вимірювання інтелекту в психології

Специфіка художнього мислення

Основні поняття і терміни: відчуття, органи відчуття, аналізатор, рецептор, екстероцептивні відчуття, інтероцептивні, пропреоцептивні, поріг відчуття, абсолютно низький поріг відчуття, верхній поріг відчуття, синестезія, сенсабілізація, адаптація; сприйняття, особливості сприйняття (цілісність, предметність, константність, усвідомленість, вибірковість, структурність, аперцепція), ілюзія (афективна, перейдолічна, вербальна); сприйняття простору, руху і часу; галюцинація; увага, мимовільні увага, довільна, післядовільна, зовнішня, внутрішня увага; пам`ять, рухова, образна, емоційна, короткочасна, довготривала, оперативна, мимовільна, довільна пам`ять; процеси пам`яті: запам`ятовування, збереження, відтворення, забування; мислення, наочно-дієве, наочно-образне, абстрактне мислення; операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування; форми мислення: думка, поняття, висновок, індукція, уява, відтворююча і творча уява; аглютинація, метафоризація, гіперболізація, схематизація, типізація.

Характеризуючи відчуття, зверніть увагу на їхню роль у відображенні дійсності. Для цього пригадайте, що вам допомагає орієнтуватися у просторі, вчасно приймати їжу, насолоджуватися красою музики та ін.

Говорячи про відчуття, потрібно дати визначення цьому психічному процесу як такому, що відображає окремі властивості предметів і явищ оточуючого світу, а також внутрішніх станів організму при безпосередній їх дії на органи відчуття. А, отже, необхідно визначити поняття “органи відчуття” та назвати їх. Відповідь буде грунтовною, якщо розкрити фізіологічний механізм відчуття (роботу аналізатора), який забезпечує їх повноту.

Проблема класифікації відчуттів немає одностайного вирішення, тому, характеризуючи види відчуттів, дотримуйтесь класифікаційного підходу за характером відображення і місцем розташування рецепторів (екстероцептивні, інтероцептивні, проприоцептивні відчуття ).

Незважаючи на відмінність різних видів відчуття, існують певні закономірності, які дозволяють їх охарактеризувати відносно порогу відчуття, адаптації та взаємодії. Тому потрібно зупинитися на розгляді кожної із закономірностей; навести власні приклади їх вияву.

Питання формування відчуття у дітей надзвичайно важливе, бо дозволить розкрити педагогічний аспект проблеми: визначити сенситивний (найсприятливіший) період навчання, готовність дитини до школи.

Підходячи до розгляду 2 питання, необхідно з`ясувати відмінності між відчуттям і сприйняттям, які визначаються такими особливостями сприйняття, як цілісність, предметність. Доцільно використати знання з попередньої теми і пригадати, як пояснюють цілісність сприйняття гештальтпсихологи, що значить їхній постулат: “Сприйняття – це реконструкція світу”. Необхідно розглянути інші особливості сприйняття: константність, усвідомленість, структурність, вибірковість, аперцепцію.

Залежно від аналізаторів, що допомагають сприймати, виділяють: зорове, нюхове, слухове, дотикове, смакове сприйняття. Однак, вони рідко бувають у чистому вигляді, тому загальновизнаною в психології є класифікація, що ґрунтується на відображенні простору, часу та руху.

Характеризуючи сприйняття, потрібно розглянути і феномен ілюзії як спотворення відображення дійсності. Доцільно визначити види ілюзії та з`ясувати їх відмінність від галюцинацій.

Закінчити розповідь про сприйняття можна характеристикою основних етапів його розвитку у дітей:

1) стадія переліку розрізнених предметів (5-7р.);

2) стадія опису (7-12р.);

3) стадія інтерпритації (12 р. і старше).

Проаналізувавши стадії розвитку сприйняття, доцільно визначити і умови його розвитку, які пов`язані з цілеспрямованою перцептивною діяльністю людини, з тренуванням описувати об`єкти оточуючого світу за допомогою мовлення та ін.

3 питання плану вимагає характеристики уваги як психічного процесу, що виявляється в спрямованості і зосередженості на певних об`єктах із одночасним абстрагуванням від інших.

Зверніть увагу на характеристику основних видів уваги та її властивостей (див. Рис.2.1).

Відповідь буде повною і закінченою, якщо зупинитися на умовах виховання уваги у дітей;

• приучення до досягнення мети при виконанні будь-якої роботи;

• формування вміння працювати у будь-яких умовах, навіть при перешкодах;

• створення умов для активної, творчої роботи;

• тренування довільної уваги, виховуючи спостережливість;

• формування інтересу до різних видів діяльності.