- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття та сутність адвокатури
- •Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)
- •Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець хх ст.)
- •Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності
- •Особлива частина
- •Методичні вказівки
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 1. Поняття та сутність адвокатури Питання, що виносяться на семінарські заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Питання для перевірки знань
- •Методичні вказівки
- •Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)
- •У темі розглядаються такі питання:
- •V. Діяльність адвокатури на західноукраїнських землях
- •Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець XX ст.)
- •У темі розглядаються такі питання:
- •V. Організація та діяльність адвокатури України в післявоєнний період (1946—1977 роки)
- •VI. Адвокатура в період формування правової держави
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець хх ст.) Питання, що виносяться на семінарські заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Запитання для перевірки знань
- •Практичні завдання
- •Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
- •Тема для написання реферату
- •Тести для перевірки знань
- •Методичні вказівки
- •Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 6. Професійні та соціальні права адвоката, його обов’язки
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 6. Професійні та соціальні права адвоката, його обов’язки Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •У темі розглядаються такі питання:
- •План семінарського заняття
- •Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
- •Практичні завдання для виконання
- •Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
- •Теми для написання рефератів
- •Тести для перевірки знань
- •Методичні вказівки
- •Тема 9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •Методичні вказівки
- •Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правове становище адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Тема 9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
- •Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правове становище адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Запитання для перевірки знань
- •Практичні завдання
- •Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
- •Тема для написання реферату
- •Принципи та види контролю знань студентів
- •Програмні запитання з дисципліни
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів за результатами вивчення дисципліни Для денної та вечірньої форм навчання
- •Для заочної форми навчання
- •Матеріали для модульного контролю знань блок (Модуль) 1
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Завдання для виконання письмових робіт
- •Теми для написання рефератів
- •Блок (Модуль) 2
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Завдання для виконання письмових робіт
- •Теми для написання рефератів
- •Нормативні акти
- •Основна література
- •Додаткова література
Методичні вказівки
Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури
Вивчаючи цю тему, студент повинен звернути увагу на те, що організаційні форми діяльності адвокатури, передбачені Законом України «Про адвокатуру», відповідають Конституції України, Закону України «Про об’єднання громадян», іншим нормативним актам. Разом з тим сучасні організаційні форми діяльності адвокатури зароджувалися й відточувалися впродовж усієї її історії.
У темі розглядаються такі питання:
І. Індивідуальна практика адвоката
Опановуючи це питання, студенти мають передусім вивчити положення Закону України «Про адвокатуру», в яких вказується на те, хто може займатися індивідуальною адвокатською практикою, а також активізувати знання з цивільного та кримінального процесу, пов’язані з участю адвокатів на різних стадіях процесу.
Ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» передбачає для адвоката можливість займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські спілки. Умовою їх створення та діяльності є відповідність вказаному Закону й статутам адвокатських об’єднань.
Студентам необхідно пам’ятати, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Щоб знати порядок подання й розгляду документів осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, порядок складання кваліфікаційних іспитів, студентам необхідно ознайомитися з Положенням про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури та Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, кваліфікаційна комісія видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Студенти повинні знати, що на час отримання свідоцтва для цього не повинно бути перешкод (зазначених у частині 2 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»). Цими обставинами є судимість особи, яка має намір бути адвокатом, її робота в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. З курсу Нотаріату в Україні (Закон України «Про нотаріат») студентам відомо, що адвокатом не може бути й особа, яка працює приватним нотаріусом.
Ще одним кроком до здійснення майбутнім адвокатом своєї діяльності є прийняття Присяги адвоката України. Її текст не є довільним. Його закріплено в Законі України «Про адвокатуру». Порядок прийняття Присяги законодавством не передбачено, тому студентам необхідно знати, що на практиці її приймають шляхом підпису документа з її текстом.
ІІ. Засади діяльності адвокатських об’єднань, їхній правовий статус
Вивчення цього питання також ґрунтується на ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», відповідно до якої адвокат має право відкрити адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські спілки, які діють згідно з зазначеним Законом і статутом цих об’єднань.
Студенти повинні знати засади, на яких створюються та діють адвокатські об’єднання, а також порядок їх реєстрації, утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації.
Слід виходити з того, що згідно із Законом України «Про адвокатуру» адвокатські об’єднання є юридичними особами. Отже, вони повинні мати всі ознаки юридичних осіб, передбачені Цивільним кодексом України.
Правовий статус адвокатських об’єднань визначено також Правилами адвокатської етики. Вони визнають адвокатські об’єднання суб’єктами відносин щодо забезпечення дотримання правил адвокатської етики.
Адвокатські об’єднання та адвокати можуть створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації.
Студентам доцільно проаналізувати засади діяльності адвокатських об’єднань та їхній правовий статус, що ґрунтується на законах України, а також їхній розвиток у статутах цих об’єднань.
ІІІ. Спілка адвокатів України
Вивчення матеріалу необхідно розпочати з ознайомлення зі Статутом Спілки адвокатів України, створеної у вересні 1990 року.
Спілка адвокатів України — це громадська організація. Ст. 1 Статуту визначає її як добровільну, професійну, незалежну, самоврядну всеукраїнську організацію адвокатів.
Студенти повинні знати мету діяльності Спілки, її структуру; хто може бути її членом, ознайомитися з правами та обов’язками членів Спілки. Слід мати на увазі, що членами Спілки можуть бути як адвокати, так і адвокатські об’єднання. Почесними членами Спілки можуть бути вчені-юристи, особи, які займаються адвокатською діяльністю за межами України.
Важливо ознайомитися з керівними органами Спілки адвокатів України. Це — з’їзд, конференція, Правління, ревізійна комісія. Студенти повинні знати порядок утворення, роботи, компетенцію цих органів, формування коштів Спілки.
Слід пам’ятати, що з утворення Спілки адвокатів України практично почалася історія адвокатури незалежної України. Тому докладне дослідження та вивчення передумов і мети її створення, Статуту Спілки, її функцій займають важливе місце у вивченні цієї теми.