- •Загальна частина
- •Тема 1. Поняття та сутність адвокатури
- •Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)
- •Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець хх ст.)
- •Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності
- •Особлива частина
- •Методичні вказівки
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 1. Поняття та сутність адвокатури Питання, що виносяться на семінарські заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Питання для перевірки знань
- •Методичні вказівки
- •Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)
- •У темі розглядаються такі питання:
- •V. Діяльність адвокатури на західноукраїнських землях
- •Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864—1917 роки)
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець XX ст.)
- •У темі розглядаються такі питання:
- •V. Організація та діяльність адвокатури України в післявоєнний період (1946—1977 роки)
- •VI. Адвокатура в період формування правової держави
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець хх ст.) Питання, що виносяться на семінарські заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Запитання для перевірки знань
- •Практичні завдання
- •Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
- •Тема для написання реферату
- •Тести для перевірки знань
- •Методичні вказівки
- •Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 6. Професійні та соціальні права адвоката, його обов’язки
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Тема 6. Професійні та соціальні права адвоката, його обов’язки Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката
- •У темі розглядаються такі питання:
- •План семінарського заняття
- •Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката Питання, що виносяться на семінарське заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Методичні вказівки
- •Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
- •Практичні завдання для виконання
- •Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
- •Теми для написання рефератів
- •Тести для перевірки знань
- •Методичні вказівки
- •Тема 9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •Методичні вказівки
- •Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правове становище адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Тема 9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
- •Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правове становище адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції
- •У темі розглядаються такі питання:
- •Рекомендована література до теми
- •План семінарського заняття
- •Рекомендована література для підготовки до семінару
- •Запитання для перевірки знань
- •Практичні завдання
- •Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
- •Тема для написання реферату
- •Принципи та види контролю знань студентів
- •Програмні запитання з дисципліни
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів за результатами вивчення дисципліни Для денної та вечірньої форм навчання
- •Для заочної форми навчання
- •Матеріали для модульного контролю знань блок (Модуль) 1
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Завдання для виконання письмових робіт
- •Теми для написання рефератів
- •Блок (Модуль) 2
- •Контрольні запитання для перевірки знань
- •Завдання для виконання письмових робіт
- •Теми для написання рефератів
- •Нормативні акти
- •Основна література
- •Додаткова література
Рекомендована література до теми
1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.
2. Закон України «Про адвокатуру». — Ст. 735.
3. Цивільно-процесуальний кодекс України. — Ст. 935.
4. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.
5. Закон України «Про судоустрій України».
6. Закон України «Про виконавче провадження».
7. Яновская А. Адвокат и гражданский процесс: наболевшее // Юридическая практика. — 2000. –– № 29.
План семінарського заняття
Тема 11. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадіях апеляційного, касаційного провадження та під час перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Процесуальне представництво адвоката на стадії судового виконання
Запитання, що виносяться на семінарське заняття
1. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії апеляційного провадження.
2. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії касаційного провадження.
3. Діяльність адвоката під час перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
4. Діяльність адвоката на стадії судового виконання.
Рекомендована література для підготовки до семінару
1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.
2. Закон України «Про адвокатуру».
3. Цивільно-процесуальний кодекс України.
4. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.
5. Закон України «Про судоустрій України».
6. Закон України «Про виконавче провадження».
7. Яновская А. Адвокат и гражданский процесс: наболевшее // Юридическая практика. — 2000. — № 29.
Запитання для перевірки знань
1. Оформлення повноважень адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.
2. Повноваження адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.
3. Участь адвоката на стадії апеляційного провадження.
4. Участь адвоката на стадії касаційного провадження.
5. Участь адвоката на стадії перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
6. Повноваження адвоката на стадії судового виконання.
Практичні завдання
1. Назвіть реквізити ордеру юридичної консультації, який підтверджує повноваження адвоката під час ведення справи в суді.
2. Складіть проект довіреності, виданої адвокатові довірителем на ведення справи в суді.
3. Дайте порівняльну характеристику повноважень адвоката на різних стадіях цивільного процесу.
Запитання для контролю самостійної та індивідуальної роботи
1. Оформлення повноважень адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.
2. Повноваження адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції.
Тема для написання реферату
Діяльність адвоката під час перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК |
Адвокат — громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю й прийняв Присягу адвоката України.
Адвокатська таємниця — питання, з яких громадянин або юридична особа зверталася до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення своїх професійних обов’язків.
Адвокатура України — добровільне професійне громадське об’єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.
Алібі — 1) фактичні обставини, які свідчать, що обвинувачуваний або підозрюваний у момент скоєння злочину перебував у іншому місці, а тому не міг бути його учасником; 2) перебування обвинувачуваного в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.
Амністія — 1) пом’якшення покарання або звільнення від покарання осіб, засуджених судом, звільнення від кримінального переслідування, зняття судимості з осіб, які відбули покарання, що здійснюється актом верховної влади стосовно визначеної категорії осіб; 2) акт вищого органу законодавчої влади про відмову в порушенні кримінальної справи або її припинення чи повне або часткове звільнення особи від покарання, заміну покарання більш м’яким або зняття судимості з раніше засуджених.
Апеляція — одна з форм подання прокурора або оскарження учасниками процесу рішення суду першої інстанції.
Близькі родичі — батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, а також подружжя.
Відвід — усунення посадової особи від провадження у справі за наявності обставин, які дають підстави вважати, що вона особисто безпосередньо або опосередковано зацікавлена у цій справі. Відвід може бути заявлено обвинуваченим, захисником, підсудним, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками. Посадова особа може самостійно усунутися від справи, заявивши самовідвід.
Відшкодування шкоди — компенсація майнових збитків, що настали внаслідок заподіяння шкоди.
Виправданий — особа, щодо якої винесено виправдальний вирок.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури — орган, створений при Кабінеті Міністрів України для розгляду скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Доказування — у кримінальному судовому провадженні — процесуальна діяльність вказаних у законі органів та осіб, яка полягає у визначенні можливих версій слідства, збиранні, перевірці та оцінюванні доказів і їх джерел, а також в обґрунтуванні достовірних висновків із метою встановлення об’єктивної істини у справі.
Допит — найпоширеніша процесуальна дія, під час якої у встановленому законом порядку фактичні відомості по суті справи отримують від сторін, потерпілих, свідків, особи, яка скоїла злочин, від експерта.
Затримання підозрюваного у скоєнні злочину — короткочасне (не більше 72 годин) позбавлення волі особи, взяття її під варту.
Захист — свідома, цілеспрямована діяльність як самого обвинуваченого (підозрюваного), так і захисника, законного представника, громадського захисника, цивільного відповідача та його представника.
Захисник — учасник кримінального процесу, помічник суду у з’ясуванні всіх обставин справи, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого та підсудного або пом’якшують чи виключають їхню відповідальність, і надають їм необхідну юридичну допомогу.
Засуджений — особа, щодо якої винесено обвинувальний вирок.
Істина — всестороння й повна відповідність дійсності висновків слідства та суду про обставини злочину та винність особи.
Касація — подання прокурора або скарга учасника процесу щодо скасування або зміни судового рішення в касаційному порядку.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури — орган, який формують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські Ради народних депутатів для визначення професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів.
Нововиявлені обставини — нові обставини, раніше невідомі органам попереднього слідства та суду.
Обвинувачуваний — особа, щодо якої на підставі достатності доказів, про скоєння нею злочину в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення до участі в справі як обвинуваченого.
Підозрюваний — особа, затримана за підозрою у скоєнні злочину, або особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.
Підсудний — обвинувачений, якого віддано до суду.
Покарання — особливий засіб державного примусу за скоєне правопорушення.
Помилування — акт індивідуального характеру, виданий верховною владою, який повністю або частково звільняє засудженого від покарання або замінює призначене судом покарання на більш м’яке.
Поняті — сторонні особи, яких запропонують працівники органів дізнання або попереднього слідства бути присутніми під час проведення обшуку, виїмки, огляду, пред’явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки та обставин дії, опису майна.
Потерпілий — особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Презумпція невинності — принцип кримінального процесу, відповідно до якого обвинувачуваний визнається невинним, поки його винність не буде безсумнівно доведено й визнано вироком суду, що набрав законної сили.
Приватний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який досяг 18 років (за винятком жінок) склав екзамен в окружному суді або судовій палаті й отримав свідоцтво на право ведення судових справ.
Присяжний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який мав вищу юридичну освіту, практичний стаж відповідної судової роботи, та був помічником присяжного повіреного не менше п’яти років.
Протокол — документ, що його склав слідчий, про проведення ним певних судових дій, про їхній зміст і наслідки.
Скарга — звернення в державний або громадський орган або до їхніх посадових осіб з приводу порушення законних прав та інтересів конкретної фізичної або юридичної особи.
Спілка адвокатів України — громадська, добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів.
Функція захисту — діяльність сторони захисту щодо заперечення звинувачення, підозри, виявлення та обґрунтування обставин, які виправдовують обвинувачуваного (підсудного) або пом’якшують його вину та відповідальність. На стороні захисту виступають захисник, підозрюваний, обвинувачуваний (підсудний), цивільний відповідач і його представник.
Цивільний відповідач — фізична або юридична особа, яка в силу закону несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинувачуваного.
Цивільний позивач — фізична або юридична особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину й висунула під час провадження кримінальної справи до обвинувачуваного або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків.
Юридична допомога — сприяння громадянам, посадовим та юридичним особам у вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням норм права.
Юридична консультація — колектив адвокатів, створений президією колегії адвокатів для організації роботи з надання юридичної допомоги.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ |