- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
Вітер починає руйнувати при швидкості приблизно 20 м/сек., людина тримається на ногах при швидкості вітру до 36 м/сек..
Руйнування предметів, конструкцій, будинків, споруд визначається гальмуванням руху повітряних мас. Динамічне навантаження гальмування, яке утворюється потоком повітря, називається тиском швидкісного напору. Одиниця тиску – паскаль (кПа).
Швидкісний напір знаходиться у прямий залежності від швидкості і густини повітря і дорівнює : РШВ. = 2/2
Густина повітря залежить від висоти, температури, прискорення вільного падіння і може бути у необхідних випадках визначена за формулою:
= 0 * е * * / R* T
Проте вплив вище згаданих факторів на густину незначний, і тому при проведенні розрахунків ступеню руйнувань значення густини можна вважати постійним і приймати рівним 1.293 (для висот над рівнем моря до 1500 метрів і температурі 00 С).
Емпірична залежність густини повітря від температури задається формулою: t = 353 / (273 + t)
Дія тиску швидкісного напору може привести до руйнування будинків і споруд із значною площею поперечного січення. При дії на не великі предмети і елементи обладнання тиск може викликати:
-
зміщення (зсовування) предмета або його відкидання ;
-
перекидання (перевертання) предмету;
-
ударне перевантаження, тобто миттєве інерційне руйнування елементів обладнання.
а) Зміщення не закріпленого предмету (обладнання, автомобіль і ін.) відбувається тоді, коли зміщуючи сила буде перевищувати силу тертя:
РЗМ. FTP
Зміщуючи сила залежить від тиску швидкісного напору, площі поперечного січення і коефіцієнта аеродинамічного опору(знаходять за таблицею 3.9):
РЗМ. СХ * РШВ.* S
Сила тертя – це добуток ваги предмета на коефіцієнт тертя(знаходять за таблицею 3.8) : FTP = G * f = m * g * f
Таким чином тиск швидкісного напору, при якому предмет зміститися з місця, дорівнює : РШВ = G * f / СХ * S = m * g * f / СХ * S
Маючи необхідні дані, можна розрахувати, при якій швидкості вітру буде зміщено предмет, а це може викликати його руйнування.
Приклад 3.4 Будинок навчального комп’ютерного центру розташований в місцевості, де можливі короткочасні посилення вітру до штормового і шквалистого. Розрахувати, при якій швидкості вітру може трапитися звалювання учбового обладнання з стільців і його руйнування. Довідкові дані: розмір процесора – 0.5 * 02 *0.4 м, його маса 25 кг.
Рішення: 1. РШВ = G * f / СХ * S = 0.65 * 25 *9.8/ 1.6 * (0.5 * 0.4) = 497.65 Па
2. Швидкість вітру можна розрахувати за формулою:
V B = (1.41/ψ)* = (1.41/0.5) * 22.31=62.91м/сек.. Тут: ψ – зменшення швидкості вітру при проходженні через прорізи в будинках (вікнах, дверях тощо), Δ РШВ. і - надмірний тиск і густина повітря відповідно.
Таким чином при швидкості вітру близько 63 м/с., навчальний центр може зазнати серйозних втрат при умовах, що вікна в приміщенні будуть відкритими.
Таблиця 3.8 - Коефіцієнти тертя різноманітних матеріалів
Найменування матеріалів, що труться |
Коефіцієнти тертя |
Коефіцієнти тертя сковзання |
|
Сталі по сталі |
0.16 |
металу по лінолеуму |
0.2 – 0.4 |
Металу по деревині |
0.2 – 0.5 |
Гуми по твердому ґрунту |
0.4 – 0.6 |
Гуми по деревині |
0
Продовження
таблиці 3.8 |
Деревини по деревині |
0.2 – 0.5 |
Коефіцієнти тертя котіння |
|
Сталевого колеса по : |
|
Рельсу |
0.05 |
Кахельний плитці |
0.1 |
Лінолеуму |
0.15 – 0.2 |
Деревині |
0.12 – 0.15 |
Таблиця 3.9 – Коефіцієнти аеродинамічного опору С Х для тіл
Форма тіла |
С Х |
Напрямок руху повітря |
Паралелепіпед, якій має квадратну грань і довжину, яка рівна потрійній стороні квадрату |
0.85 |
Перпендикулярно квадратній грані |
Куб |
1.6 |
Перпендикулярно грані |
Диск |
1.6 |
Перпендикулярно диску |
Квадратна пластина з товщиною, яка рівна 1/ 5 стороні |
1.45 |
Перпендикулярно пластині |
Циліндр, h / d = 1 |
0.4 |
Перпендикулярно осі циліндра h - висота d - діаметр |
h / d = 4 |
0.43 |
|
h / d = 9 |
0.46 |
|
Сфера |
0.25 |
|
полусфера |
0.3 |
Паралельно основі |
піраміда з квадратною основою |
1.1 |
- “ - |
б) перекидання предмету. Високі предмети (опори ЛЕП, крани з баштами і стрілами, мачти) можуть бути звалені або перекинути вітром. На елемент також діє сила зміщення, моменту сили зміщення протидіє момент сили ваги.
Центр тиску
РЗМ
Центр тяжкості
G
а
Умовою звалу для незакріплених елементів буде перевищення моменту сили зміщення над моментом сили ваги.
РЗМ * b G * a , або РЗМ G * a / b
де b – плече аеродинамічної сили зміщення (відстань від точки прикладання сили зміщення до основи), а – плече сили ваги (відстань від проекції центру ваги до краю предмету). За певними даними можна отримати тиск швидкісного напору і швидкість вітру, при яких предмет перекинеться.
Приклад 3.5 В автотранспортному підприємстві на відкритої площадці зберігаються вантажні автомобілі. При якій силі вітру можливе перекидання автомобілів і, як наслідок, їх руйнування? Маса автомобілів – 2000кг, розміри: довжина – 8 м, ширина – 4м, висота – 4м.
Рішення:
1. Перекидання предмету відбувається при РЗМ G * a / b = 2000 * 9.8* 2 / 2 = 19.6 кПа.
2. Швидкість вітру, яка може викликати такий тиск : V B = =
180.7 м/сек. – це можливе тільки при більше ніж ураганному посиленню вітру(або при смерчах).