Lпер.

Населений

пункт

R

Рисунок 5.2 - Порядок визначення глибини зони забруднення при розташуванні ХНО за межами населеного пункту

Приклад 5.5 На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний. На відстані 2 км. від міста аварії на шляху розповсюдження хмари розташований лісовий масив глибиною 3км., на відстані 9 км. від міста аварії розташований населений пункт, який має довжину в напрямку розповсюдження хмари 5 км. Метеоумови: температура повітря + 25⁰ С, ізотермія, вітер 1 м/с.

Рішення:

1. Глибина розповсюдження без перешкод – Г таб. = 32.5 км.

2. Відстань від міста аварії до перешкоди R₁ = 2 км., залишок від глибини табличної Гост.таб. = Гтаб. – R = 32.5 – 2 = 30.5

3. Гост.таб >> Lпер. , то глибину з урахуванням перешкод визначаємо (Коефіцієнт зменшення глибини - Кзмен. для лісу 1.7):

Греал.з пер. = Гост.таб. - Lпер.*К_ЗМЕН. +Lпер.= 30.5 – 3 * 1.7 + 3 = 28.4

4. Оскільки на шляху розповсюдження знову зустрічається перешкода, то вчиняємо таким же чином, що і в першому випадку. Відстань до населеного пункту від лісового масиву R ₂ = 4 км, залишок від глибини - Гост.таб.2 = Гост.таб. – 4 = 28.4 – 4 =24.4

5. Гост.таб >> Lпер., то глибину з урахуванням населеного пункту визначаємо (Коефіцієнт зменшення глибини - Кзмен. для населеного пункту – 2.5)

Греал.з пер.2 = Гост.таб.2 - Lпер.*К_ЗМЕН. + Lпер = 24.4 - 4 * 2.5 + 4 = 18.4км.

6. Остаточну глибину отримаємо:

Греа. = R₁ + R₂ +Греал.з пер.2 = 2 + 4 + 18.4 = 24.4 км.

Завдання № 5.1.2 - Визначення площі зони зараження

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначається за формулою:

,

де S_В – площа зони можливого зараження СДОР, км²;

Г – глибина зони зараження, км;

g – кутові розміри зони можливого зараження, град.

Зона можливого зараження має такий вигляд:

при швидкості вітру v < 1 м/с – коло r

r = Г, g = 360

при швидкості вітру v = 1 м/с – півколо r

r = Г, g = 180

при швидкості вітру 1 < v < 2 м/с – сектор r

r = Г, g = 90

при швидкості вітру v > 2 м/с – сектор

r = Г, g = 45

Площа зони фактичного зараження S_Ф в км² розраховується за формулою:

,

де k₈ – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря: інверсія – 0,081; ізотермія – 0,113; конвекція – 0,235;

N – час, що минув від початку аварії.

Ширина зони зараження розраховують за формулою: Ш = 0.3 Г ^П, де n дорівнює 0.6 для інверсії, 0.75 для ізотермії і 0.95 для конвекції.

Завдання № 5.2 - Визначення тривалості дії СДОР

Тривалість вражаючої дії СДОР визначається часом її випаровування з підстильній поверхні (з площі розливу).

Час випаровування СДОР з площі розливу визначається за формулою:

.

Додаток до завдання 5.2: Час випаровування (термін дії джерела забруднення) для деяких НХР за “Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті “ визначають за таблицею 5.21.

Завдання № 5.3 - Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об'єкту

Час підходу зараженого повітря до об'єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком: ,

де Х – відстань від джерела зараження до заданого об'єкта, км;

V – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (визначається по таблиці 5.7).

Завдання № 5.4 – Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження

Можливі втрати робітників і службовців визначаються з використанням таблиці 5.18 у залежності від умов перебування (в будівлях або на відкритій місцевості) і забезпеченості засобами індивідуального захисту.

Завдання № 5.5 - Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту

Час перебування людей у засобах індивідуального захисту залежить від температури зовнішнього повітря і визначається за таблицею 5.14

Оцінка хімічної обстановки може бути використана для дострокового

(оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно – територіальних одиниць.