- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
Lпер. пунктНаселений
Рисунок 5.1 - Порядок визначення глибини зони забруднення при розташуванні ХНО в населеному пункті
- Для находження глибини спочатку розраховують за формулами або по таблицях глибину без перешкод – Г таб.
- Вимірюють по карті(схемі) довжину населеного пункту (або іншої перешкоди) на шляху розповсюдження хмари Lпер.
- За таблицею 5.5 находять коефіцієнт КЗМЕН.
- Розраховують глибину реальну за формулою :
Греал. = Гтаб. - Lпер.*КЗМЕН. + Lпер.
Приклад 5.3 На хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.
Додаткові дані:
-
глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становіть 8 км.
-
метеоумови: температура повітря + 200 С, інверсія, швидкість вітру 1 м/с.
Рішення:
-
Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод становить 32.5 км.(таблиця 5.15)
-
Коефіцієнт зменшення глибини Кзмен. за таблицею 5.5 становить 3.5
-
Реальна глибина розповсюдження з урахуванням перешкод:
Греал. = Гтаб. - Lпер.*КЗМЕН. +Lпер.= 32.5 – 8 * 3.5 +8 = 12.5 км.
Випадок 2. Аварія трапилася у населеному пункті або в інших несприятливих для розповсюдження хмари умовах (наприклад, у лісі) і довжина населеного пункту (або іншої перешкоди) на шляху розповсюдження хмари Lпер. рівна або співпоставима з глибиною розповсюдження без перешкод.
-
Для визначення реальної глибини розраховують за формулами або по таблицям глибину без перешкод – Г таб.
-
Вимірюють по карті(схемі) довжину населеного пункту (або іншої перешкоди) на шляху розповсюдження хмари - Lпер.
-
Порівнюють глибину табличну з довжиною перешкоди в напрямку розповсюдження хмари, якщо вони близькі один одному або глибина таблична менша довжини перешкоди, тоді, з урахуванням перешкоди, хмара не вийде за межи перешкоди.
-
За таблицею 5.5 находять коефіцієнт КЗМЕН.
-
Формула для розрахунку глибини реальної :
Греал. = Гтаб. /КЗМЕН.
Приклад 5.4 На ХНО, який розташований в населеному пункті з міською забудовою, відбувся викид хлору в кількості 1 тонни. Розлив на підстильній поверхні – вільний. Глибина міста у напрямку розповсюдження хмари забрудненого повітря становіть 12 км. Температура повітря + 200 С, інверсія, вітер – 1 м/с.
Рішення:
-
Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря без перешкод становить 4.8км.(таблицею 5.15)
-
Порівнюємо глибину табличну з довжиною перешкоди в напрямку розповсюдження хмари. Глибина без перешкод менша, ніж довжина перешкоди в напрямку розповсюдження хмари, тоді, з урахуванням перешкоди, хмара не вийде за межи перешкоди.
-
Коефіцієнт зменшення глибини Кзмен. за табл, 5.5 становить 3.5
-
Реальна глибина становіть: Греал. = Гтаб. /КЗМЕН. = 4.8 / 3.5 = 1.37 км.
Випадок 3. Аварія трапилася за населеним пунктом і на шляху розповсюдження зустрічаються перешкоди – населені пункти(міська або сільська забудова), ліса і так інше.
Для находження глибини спочатку розраховують за формулами або по таблицям глибину без перешкод – Г таб.
Вимірюють по карті(схемі) відстань від міста аварії до перешкоди R і визначають залишок від глибини табличної Гост.таб. = Гтаб. - R
- Вимірюють по карті(схемі) довжину населеного пункту (або іншої перешкоди) на шляху розповсюдження хмари Lпер. і порівнюють її з глибиною залишковою:
– якщо Гост.таб >> Lпер.( Гост.таб > Lпер* Кз) , то глибину з урахуванням перешкод визначають по пункту 1: Греал.з пер. = Гост.таб. - Lпер.*КЗМЕН. +Lпер.
Загальна глибина реальна розраховується як сума :
Гзаг.реал. = R + Греал.з пер.
-
якщо Lпер. >>Гост.таб або рівна її, то глибину з урахуванням перешкод визначають по пункту 2: Греал.з пер. = Lпер./КЗМЕН
-
Загальна глибина реальна розраховується як сума:
Гзаг.реал. = R + Lпер./КЗМЕН
Напрямок
вітру Г
таб Місце аварії
ХНО