- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
При виявленні і оцінці радіаційної обстановки необхідне знання величини рівнів радіації на місцевості. При організації захисту населення і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій важливу роль відіграє знання ступеня зараженості об’єктів, будівель, машин і механізмів і так інше радіоактивними речовинами. Іонізуючі випромінювання радіоактивних речовин, які випадають на місцевості після аварії на радіаційно-небезпечних підприємствах або після ядерного вибуху, викликають ураження людей. З метою виключення ураження людини цим випромінюванням треба їх вміти визначати та вимірювати значення. Всі ці питання дозволяють вирішувати прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю.
4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
Радіоактивні ізотопи, які утворюються при ядерному вибуху або в ядерному реакторі, нестабільні . Вони стабілізуються шляхом виділення частки енергії у вигляді альфа, – бета - часток та гама - випромінювань.
Альфа -, і бета - частки мають велику іонізуючу здатність, але їх проникаюча здатність незначна. Вона дорівнює у повітрі від кількох см. (для альфа - часток) до кількох метрів (для бета-часток). Гама - випромінювання мають значну проникаючу здатність і малу іонізуючу. Тому при зовнішньому опроміненні (при перебуванні на радіоактивно - зараженій місцевості) на людину буде діяти лише гама - опромінення.
Внаслідок зовнішнього - опромінювання може виникнути променева хвороба. В залежності від отриманої дози радіації розрізняють чотири ступені променевої хвороби.
Променева хвороба першого (легкого) ступеня виникає при загальній поглинутій дозі 100-200 рад. Інкубаційний період триває два - три тижні, після чого відчувається загальна слабкість, періодичне підвищення температури, почуття важкості у голові, нудота. У крові зменшується кількість білих кров‘яних тілець.
Хвороба другого ступеня — при дозі 200-400 рад. Прихований період — близько тижня. Симптоми виражені яскравіше: важче нездужання, головний біль, висока температура тіла.
Третій ступень хвороби — при 400-600 рад. Інкубаційний період — декілька годин. Тяжкий загальний стан, непритомність, крововилив у шкіру і сльозові оболонки.
Променева хвороба четвертого ступеня виникає при дозі більше 600 рад. У людини дуже тяжкий стан. Якщо лікування не проводити протягом двох тижнів, то настає смерть.
При попаданні на відкриті ділянки тіла людини значної кількості - і - активних речовин виникають радіаційні опіки.
Радіоактивні речовини в організм людини потрапляють з зараженим повітрям, водою, продуктами харчування. При цьому найбільшу іонізуючу активність проявляють - і - активні речовини. Важкість ураження при внутрішньому опроміненні залежить від кількості радіоактивних речовин, які потрапили в організм, періоду їх напіврозпаду, ступеня всмоктування із слизових оболонок органів дихання і шлунково - кишкового тракту, типу і енергії випромінювання і швидкості виведення їх з організму. При вживанні продуктів харчування і води, заражених радіоактивними речовинами, до 90% їх виводиться з організму в перші дні, а ті, що залишились в організмі, знаходяться в крові. Радіоактивні речовини, які потрапили в організм людини, розподіляються по органах і тканинах. Частина з них (стронцій, уран, торій, плутоній і інші) накопичуються в кісткових тканинах; інша частина (лантан, церій, прометій і інші) накопичуються в нирках і печінці. Деякі радіоактивні речовини (цезій, рутеній, телур, плутоній і інші) розповсюджуються в організмі рівномірно, радіоактивний йод накопичується в щитовій залозі. Ураження від внутрішнього опромінювання, як і від зовнішнього, можуть бути чотирьох ступенів.
Відомо, що організм людини має можливість відновлювати клітини, які загинули при незначному опромінюванні. У випадках отримання великих доз радіації організм людини не встигає відновлювати клітини і виникає захворювання. Ступінь ураження людини залежить не тільки від величини дози, а й від часу, протягом якого вона отримана. Дози радіації, отримані за короткий проміжок часу, викликають більш сильні ураження, ніж ті, які мають ту саму величину, але отримані протягом тривалого часу. Щоб не допустити захворювання людини променевою хворобою, встановлені допустимі дози опромінення:
-
протягом 4-х діб на воєнний час встановлено 50 рентген (бер)
-
протягом місяця - 100 рентген (бер)
-
протягом 3-х місяців - 200 рентген (бер)
-
за рік - 300 рентген (бер)
На мирний час згідно з ” Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ – 97)” і законом України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань “ встановлено такі допустимі дози опромінення:
-
2 рентген (бер) або 20 мілізиверт - для персоналу АЕС в нормальних умовах за рік.
-
5 рентген (бер) - аварійне опромінення персоналу АЕС (разове).
-
Допустима доза опромінення населення в нормальних умовах за рік - 0,1 рентген (бер).
Радіоактивні речовини і їх випромінювання (альфа, бета, гама) не мають ні запаху, ні кольору і не можуть бути виявлені органами почуття людини. Для цих цілей використовують технічні засоби - дозиметричні прилади (Д.П.). З допомогою Д.П. можливо виявити радіоактивні випромінювання, визначити рівень радіації на місцевості і ступінь забрудненості предметів.