- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
опромінення Тривалість
перебування людини у зоні забруднення Години
Доби МісяціЧас початку
ДЗОНИ
Рисунок 2.4 - Схема находження часу початку опромінення (перебування в зоні забруднення, часу початку виконання робіт)
-
Використовуючи далі таблицею 2.16 – 2.20, в залежності від зони, в якій знаходиться об’єкт, зверху таблиці знаходять число, яке дорівнює тривалості перебування людей в зоні і, перетинаючись по стовпцю таблиці зверху вниз знаходять число, яке рівне або близьке до ДЗОНИ
-
На проти ДЗОНИ отримують час початку опромінення.
Приклад 2.4 Особовий склад сил ЦО має виконати роботи на зовнішній межі зони В. Термін виконання робіт (Троб.) – 6 год., коефіцієнт послаблення (Кпосл) – 1, задана доза опромінення (Дзад) – 2 рад.
Рішення:
-
Визначаємо табличне значення дози опромінення зони:
Д ЗОНИ.= ДЗАД*К ПОСЛ.* К ЗОНИ = 2 * 1.* 3.2 = 6,4 рад.
де - К зони = 3.2 визначаємо за додатками 2 таблицею 2.16 - 2.20
2. За таблицею 2.19 для зони В у стовпці тривалості перебування 6 годин знаходимо значення дози, рівне або близьке розрахованому по пункту 1- це 6.47 і 5.29. Значенню Д ЗОНИ = 6.47 рад відповідає час початку опромінення – 10 діб, а значенню Д ЗОНИ = 5.29 рад – час початку 15 діб. Інтерполюванням знаходимо час початку опромінення – 14.7 діб.
Задача № 3 – Визначення тривалості перебування людей в зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима)
Треба визначить такій термін перебування людей в зонах зараження, щоб отримана при цій тривалості перебування доза не перебільшувала припустиму.
Вихідні дані: для виявлення обстановки дані теж самі, що і в прикладах 1та 2. Крім того треба знати:
-
Початок робіт людей на об’єкті
-
Відстань від об’єкта робіт (місця перебування) до АЕС
-
Задана доза опромінення – ДЗАД.
-
Умови перебування людей в зоні зараження
Порядок розв’язування задачі:
-
Виявляється радіаційна обстановка.
-
Визначається положення об’єкта відносно можливих зон зараження.
-
Визначають час початку опромінення людей.
-
Розраховують дозу опромінення, яку можуть отримати люди при знаходженні в зоні зараження при відкритому розташуванні за формулою:
ДЗОНИ = ДЗАД. * КПОС. * КЗОНИ або ДЗОНИ = ДЗАД. * КПОС. / КЗОНИ - при находженні об’єкту на внутрішньої межі.
-
Використовуючи таблицею 2.16 – 2.20, в залежності від зони, в якій знаходиться об’єкт, в першому стовпці таблиці знаходять число, яке рівне часу початку перебування людей в зоні і, перетинаючись по строки таблиці зліва направо знаходять число, яке рівно або близьке до ДЗОНИ
-
На проти ДЗОНИ отримують тривалість перебування в зоні радіоактивного зараження.
Приклад 2.5 На Х – ой АЕС в 14.00 виникла аварія на енергоблоці ВВЕР – 1000. Вихід активності із зруйнованого реактора 50%. Швидкість вітру 5 м/с., хмарність – 100%. Визначити тривалість роботи обслуговуючого персоналу об’єкта, якщо відстань об’єкту від АЕС - 10 км., прибуття зміни на об’єкт о 15.00, можлива доза за термін (час) роботи – 2 рада. Умови роботи на об’єкті – в виробничих одноповерхових будинках.
Рішення: Для виявлення розмірів зон зараження за таблицями визначаємо – ізотермія, швидкість переносу – 5м/с., час формування сліду – 0.5 години.
Розміри зон зараження:
-
Розміри зон
Зони зараження
М
А
Б
В
Г
довжина/ширина
379/25.3
100/5.24
16.6/0.62
-
-
виходячи з відстані об’єкту до місця аварії, визначаємо положення його відносно зон радіоактивного забруднення – об’єкт розташований всередині зони Б.
Розраховуємо можливу дозу в середині зони Б:
Д ЗОНИ = Д ЗАД. * КПОС. * КЗОНИ= 2* 7* 1 = 14 рад.
Час початку робіт – 1 година після аварії (15.00 – 14.00), час початку формування сліду – 0.5 години, тоді час початку опромінення – 1 година.
За таблицею 2.18 визначаємо тривалість перебування в зоні – 9годин.
Задача № 4 – Визначення дози опромінення при подоланні сліду радіоактивної хмари (зон радіоактивного зараження)
Вихідні дані: крім даних для виявлення обстановки потрібно знати:
-
Час початку подолання сліду радіоактивної хмари
-
Відстань від міста перетинання вісі сліду з маршрутом руху до АЕС
-
Швидкість руху в зоні забруднення
-
Умови перетинання людей зони зараження
Порядок розв’язування задачі:
Спочатку виявляють радіаційну обстановку – визначають розміри прогнозованих зон зараження і відображають на карті.
Визначають:
-
Час подолання сліду радіоактивної хмари по маршруту руху.
-
Коефіцієнт, який враховує кут маршруту руху відносно вісі сліду хмари (Кt)
-
коефіцієнт (Ки), що враховує швидкість руху під час подолання сліду.
-
коефіцієнт (Кw), що враховує потужність енергоблоку (w) та частку активності , що викинута під час аварії.
-
Визначаємо табличні значення доз випромінювання при подоланні сліду.
-
Визначаємо дозу опромінення при подоланні особовим складом сил ЦО сліду радіоактивної хмари:
Дпод. = Дпр.* Кt * Ки .* Кw *1/КПОсл.
Приклад 2.6 О 10 год.00 хв. 5.10 ц.р. виникла аварія на N-й АЕС.
Вихідні дані:
-
Тип ядерної енергетичної установки (реактору) –РБМК(РВПК)
-
Потужність реактору, W МВт - 1000
-
Кількість аварійних реакторів, од - 1
-
Координати АЕС, х, у -
-
Час аварії, ТАВ год, хв. - 10.00, 5.05 ц.р.
-
Вихід активності, h % - 30 %
-
Швидкість вітру, V м/сек.] - 4
-
Напрямок вітру, , град - 270
-
Стан хмарного покрову - середній
Особовий склад сил ЦО має подолати ЗМЗ на відстані 60 км від аварійного реактора при швидкості 40 км/год. Кут маршруту руху () у відношенні до вісі сліду – 600. Початок подолання – 14 год.00 хв.
Рішення:
-
Визначаємо час початку подолання вісі сліду ЗМЗ:
t под.= 14.00 – 10.00 = 4 год.
-
Визначаємо час формування сліду (tФ) ЗМЗ: TФ = 3 год.
-
Визначаємо коефіцієнт, який враховує кут маршруту руху відносно вісі сліду хмари (Кt): Кt = 0,79
4. Визначаємо коефіцієнт (Ки), що враховує швидкість руху під час подолання сліду: Ки = 20/40 = 0,5
5. Визначаємо коефіцієнт (Кw), що враховує потужність енергоблоку (w) та частку активності , що викинута під час аварії:
Кw = 10 –4.п. w . h = 10 –4.1.1000.30 = 3.
6. За таблицею___ визначаємо табличні значення доз випромінювання при подоланні сліду: Дпод. = 60,1 мрад
7. Визначаємо дозу опромінення при подоланні особовим складом сил ЦО сліду радіоактивної хмари:
Доп = Дпод. * Кt * Ки * Кw * 1/Кпос. = 60,1 .0,78 .0,5 .3 .1/2 = 36,16 мрад
де - Кпос. - коефіцієнт послаблення техніки (таблицею2.5)