- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
Складна обстановка утворюється також при повенях – особо коли відбувається руйнування потенційно техногенне небезпечних гідродинамічних об’єктів – природних гребель і споруд напірного фронту. При їх руйнуванні або прориві можливе катастрофічне затоплення місцевості. При цьому утворюється зона катастрофічного затоплення – територія, на якій внаслідок пошкодження або зруйнування гідродинамічних споруд, відбувається затоплення місцевості. Таке затоплення може призвести до загибелі людей, пошкодження і зруйнування будинків, устаткування, споруд і т. ін.
На ріках України споруджено понад 200 гребель. Лише на Дніпрі розташовано шість великих ГЕС і крупних водосховищ з загальною площею дзеркала 698.1 тис. га, загальним об’ємом 43.8 км 3 . При їх руйнуванні в зону катастрофічного затоплення можуть попасти декілька сот населених пунктів. Тільки в межах Києва зона катастрофічного затоплення може охопити територію площею 42 кв. км., де проживає біля 400 тис. чоловік.
Руйнування гребель і інших гідродинамічно небезпечних об’єктів може статися як від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви), так і від переливу води через гребінь гребли внаслідок великих повеней, або при втраті ними стійкості, конструктивних дефектах, порушенні правил техніки безпеки при експлуатації і т. ін. При прориві греблі в ній виникає проран від розмірів якого залежить об’єм і швидкість падіння води від верхнього б’єфу в нижній б’єф і параметри хвилі прориву – головного вражаючого фактору цього виду аварії.
Головними характеристиками хвилі прориву, які визначають її руйнівну дію, є глибина і швидкість потоку у даному створі. Максимальна глибина потоку (h) і максимальна його швидкість (V MAX)залежать від висоти греблі (H) і розмірів прорану (B), гідродинамічних і топографічних умов русла і заплавини ріки.
Значний вплив на обстановку і життєдіяльність населення матимуть і масштаби зон затоплення. Вони залежать від глибини і площі стояння небезпечних рівнів води, площі затоплення, пори року (весна, літо або зима) і інш.
Параметри водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС і зон можливого катастрофічного затоплення приведені в таблиці 3.14
Дія хвилі прориву на об’єкті подібна дії ударної хвилі повітряного ядерного вибуху (або вибуху звичайних вибухових речовин у повітрі), але відрізняється від них тим, що діючим тілом тут є не повітря, а вода. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель або тяжке поранення людей, приймається h 1.5 м. і V MAX 2.5 м/ сек..
3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
Вихідними даними при визначенні параметрів і масштабів є об’єм водосховища, ширина прорану, глибина води перед греблею (глибина прорану).
-
Спочатку визначають середню швидкість руху хвилі пропуску за таблицею 3.12.
-
Визначається час спорожнення водосховища:
Т = W / N* B *3600,
де W – об’єм водосховища;
N – максимальна витрата води на один метр ширини прорану, м 3/ с *м.
В - ширина прорану або дільниці переливу води через гребінь не зруйнованої греблі.
Таблиця 3.12 – Залежність максимальної швидкості руху хвилі пропуску і максимальній витрати води від глибини прорану
Н, м. |
5 |
10 |
25 |
50 |
V MAX , м/с. |
2 |
3 |
5 |
7 |
N, м 3/ с* м. |
10 |
30 |
125 |
350 |
Н – глибина прорану.
-
Далі визначається висота хвилі пропуску на різній відстані від греблі за таблицею 3.13
Таблиця 3.13 – Орієнтована висота хвилі пропуску і довготривалість її проходження при різних відстанях від греблі
Найменування параметра |
Відстань від греблі, км. |
||||||
1 |
25 |
50 |
100 |
150 |
200 |
250 |
|
Висота хвилі пропуску, м |
0.25 Н |
0.2Н |
0.15Н |
0.075Н |
0.05Н |
0.03Н |
0.02Н |
Довготривалість проходження хвилі пропуску, годин |
Т |
1.7Т |
2.6Т |
4Т |
5Т |
6Т |
7Т |
-
Визначається час приходу хвилі пропуску на різних відстанях від греблі:
t ПР = R / V
-
На карті або схемі позначають межі зон затоплення, для чого:
- знаходять на карті ізолінії – це лінії, які з’єднують точки місцевості з однаковим перевищенням їх висоти над рівнем моря, такі, що мають перевищення над рівнем моря рівним висоті хвилі пропуску в даної точці;
- по цим ізолініям наносять межі зон затоплення, з’єднуючи ці ізолінії плавною кривою.
-
В залежності від висоти і швидкості руху хвилі пропуску визначають ступень руйнування різних об’єктів за таблицею 3.15
Приклад 3.6 Оцінити обстановку на об’єкті, який розташований в зоні катастрофічного затоплення на відстані 15 км. від греблі. Рівень перевищення місцевості, де розташований об’єкт, над рівнем води в ріці 1 м. На об’єкті будинки переважно з легким металевим каркасом. Характеристика водосховища:
-
глибина можливого прорану 18м;
-
об’єм водосховища 13 км 3 ;
-
можлива ширина прорану 15м.
Рішення:
Максимальну швидкість руху хвилі прориву знаходимо інтерполюванням за таблицею 3.12: V MAX = 4.06 м/с. Це робиться наступним чином. Для висоти прорану 10м. швидкість складає 3м/с., при висоті 25 м. вона дорівнює 5м/с. Складаємо пропорцію:
V MAX 18м = 3+ [(5 – 3) / (25 – 10)] * 8 = 3 + 1.06 = 4.06 м/с
Також визначаємо і максимальні витрати води: N = 80.66 м 3 /с *м.
Час спорожнення водосховища Т = 13*10 6 м 3 / 80.66 * 15 * 3600 = 2984.64сек. = 0.83 години
Висота хвилі пропуску на відстані 15 км: h = 5.02м.
Час підходу хвилі пропуску t ПР = 1.1 година.
Можлива висота хвилі прориву на об’єкті дорівнює різниці між висотою хвилі пропуску на об’єкті і перевищенім місцевості над рівнем води в річці – це 4.02м.
При максимальній швидкості хвилі пропуску 4.06м/с. і висоті її на об’єкті 4.02 м. будинки отримують сильні і середні руйнування, люди, яки в цей час будуть знаходитися на відкритий місцевості, можуть загинути.
Таблиця 3.14 – Параметри водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС і зон можливого затоплення
№пп |
Найменування параметрів водосховищ і гребель ГЕС і зон можливого затоплення |
Київська ГЕС |
Канівська ГЕС |
Кременчук- ська ГЕС |
Дніпродзер-жінська ГЕС |
Дніпровська ГЕС |
Каховська ГЕС |
|
||||
А. Греблі і водосховища |
|
|||||||||||
1 |
Відстань між осями гребель, км. |
- |
123 |
149 |
114 |
129 |
230 |
|
||||
2 |
Об’єм водосховища, км 3 |
3.7 |
2.6 |
13.9 |
2.4 |
3.3 |
18.2 |
|
||||
3 |
Площа дзеркала, км 2 |
922 |
675 |
2250 |
567 |
410 |
2150 |
|
||||
4 |
Довжина водосховища, км. |
110 |
|
148 |
140 |
137 |
240 |
|
||||
5 |
Глибина максимальна, м. |
14.5 |
21 |
20 |
16 |
53 |
22 |
|
||||
6 |
Протяжність гребель, км. |
40.9 |
|
10.7 |
8.1 |
|
3.2 |
|
||||
7 |
Ширина гребня гребель, м. |
21 |
|
95 |
26 |
|
74 |
|
||||
8 |
Перевищення над НДГ, м. |
4.5 |
|
3.3 |
5.0 |
|
4.6 |
|
||||
9 |
Глибина спрацювання, м. |
3.0 |
1.0 |
3.1 |
1.2 |
1.9 |
2.2 |
|
||||
10 |
Інтенсивність спрацювання, тис.м 3/год. |
6.0 |
6.5 |
13.0 |
13.0 |
13.0 |
15.0 |
|
||||
11 |
Тривалість спрацювання, діб. |
6 |
7 |
10 |
11 |
12 |
19 |
|
||||
Б. Зони затоплення |
|
|||||||||||
12 |
Площа затоплення, км 2 |
150.0 |
335.0 |
2250.0 |
840 |
342.0 |
640.0 |
|
||||
13 |
Всього потрапляє в зону затоплення населених пунктів, в т.ч. міст, од. |
57 |
48 |
192 |
48 |
45 |
86 |
|
||||
14 |
Потрапляє в зону затоплення населення, тис. чол.. |
590.8 |
73.0 |
540.0 |
363.0 |
195.0 |
101.0 |
|
||||
15 |
Потрапляє в ЗМЗ ОНГ, які продовжують працювати, од. |
60 |
- |
132 |
34 |
148 |
24 |
|
||||
|
|
|
|
|||||||||
|
||||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
Найменування об’єктів |
Сильні руйнування
|
Середні руйнування |
Слабкі руйнування |
||||||
h, м
|
V, м/с |
Питоме хвильове навантаження, тс/м 2 |
h, м
|
V , м/с |
Питоме хвильове навантаження, тс/м 2 |
h, м
|
V , м/с |
Питоме хвильове навантаження, тс/м 2 |
|
Стіни на залізобетонних і металевих палях |
6.0 |
5.0 |
7.5 |
3.0 |
3.0 |
1.35 |
1.0 |
2.0 |
0.2 |
Те саме на дерев’яних палях |
4.0 |
5.0 |
5.0 |
2.0 |
3.0 |
0.9 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
Стіни, моли, водоломи із масивної кладки |
7.0 |
5.0 |
8.75 |
4.0 |
3.0 |
1.8 |
2.0 |
2.9 |
0.4 |
Кранове обладнання портів |
6-10 |
4-9 |
4.8-4.5 |
6.0 |
2-3 |
1.2-2.7 |
2.0 |
1.5-2 |
0.2-0.4 |
Дерев’яні 1 – 2 поверхові будинки |
3.5 |
2.0 |
0.7 |
2.5 |
1.5 |
0.28 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
Цегляні малоповерхові будинки |
4.0 |
2.5 |
1.25 |
3.0 |
2.0 |
0.6 |
2.0 |
1.0 |
1.0 |
Промислові будинки з легким металевим каркасом |
5.0 |
2.5 |
1.56 |
3.5 |
2.0 |
0.7 |
2.0 |
1.5 |
0.2 |
Пром. будови з важким металевим або залізобетон. каркасом |
7.5 |
4.0 |
6.0 |
6.0 |
3.0 |
2.7 |
3.0 |
1.5 |
0.34 |
Залізничні колії |
2.0 |
2.0 |
0.4 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
0.5 |
0.5 |
0.06 |
Шосейні дороги з твердим покриттям |
4.0 |
3.0 |
1.8 |
2.0 |
1.5 |
0.22 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
Залізничні мости (бетоні) |
2.0 |
3.0 |
0.9 |
1.0 |
2.0 |
0.20 |
- |
- |
- |
Металеві мости з прольот. 30 - 100 м. |
2.0 |
3.0 |
0.9 |
1.0 |
2.0 |
0.20 |
- |
- |
- |
Залізничній рухомий состав |
3.5 |
3.0 |
1.6 |
3.0 |
1.5 |
0.34 |
1.5 |
1.0 |
0.12 |
Автомобілі |
2.0 |
2.0 |
0.4 |
1.5 |
1.5 |
0.17 |
1.0 |
1.0 |
0.05 |
Таблиця 3.15 – Ступені руйнування різних об’єктів при дії хвилі прориву в залежності від висоти хвилі і її швидкості.