Тема 3. Ідея єдності європи та національно-визвольний рух (перша половина хіх ст.). Причини та особливості революцій 1848 – 1849 рр. (2год.)

Ідея єдності на Віденському конгресі. Принцип легітимізму. Утворення Священного союзу трьох імператорів. Національно-демократичний рух у 20 – 40 рр. Націоналізм. Повстання в Греції. Бельгійське повстання 1830 р. “Молода Європа”. Дж. Мадзіні. Національно-визвольний рух в Італії. “Рісорджіменто”. Підйом революційного руху у Південній Італії. Початок австрійської інтервенції лютий 1821 р.). Відновлення абсолютної монархії в Неаполі. Революційний рух у П’ємонті. Вимога національної незалежності. Проголошення конституції. Характер революції в П’ємонті. Переслідування карбонаріїв. Повстання в Центральній Італії. Інтервенція австрійських військ та поразка революційного руху. Соціальна база національного руху.

Причини революцій 1848 – 1849 рр. Криза Віденської системи. Франція. Англія. Причини революції 1848 – 1849 рр. в Італії. Початок революції – повстання в Палермо. Хід повстання. Тимчасовий ліберальний уряд. Повстання на території Неаполітанського королівства. П’ємонт. Тоскана. Папська область. Конституційні реформи та прихід до влади ліберальних сил. Антиавстрійські виступи в Ломбардії та Венеціанської області. Повстання в Мелані. Дж. Гарібальді. Особливості революційних процесів в Німеччині 1848 – 1849 рр. Характер та результати революцій 1848 – 1849 рр.

Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:

а) аудиторна робота до 48 балів

• відповідь на семінарському занятті до 3 балів

• запитання на семінарському занятті до 1 бала

• рецензування відповіді на семінарському занятті до 1 балів

• доповнення на семінарському занятті до 1 балів

• реферат до 4 балів

б) самостійна робота до 12 балів

в) екзамен до 40 балів

Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:

3 бали – студент у повному обсязі опрацював програмний матеріал (основну та додаткову літературу, джерела), має глибокі та міцні знання, впевнено оперує набутими знаннями, виявляє розуміння історичних процесів, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження та переконливо їх аргументувати, може аналізувати інформацію.

2 бали – студент вільно володіє навчальним матеріалом, опрацював основну та деяку частину додаткової літератури та джерел, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з наукових досліджень та історичних джерел, може дати характеристику окремим історичним фактам, подіям, особам, простежувати причинно-наслідкові зв’язки.

1 бал – студент загалом самостійно відтворює програмний матеріал (на рівні підручника), може дати стислу характеристику питанням, правильно розуміє історичні терміни, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, виклад не самостійний (переказ підручника), є певні неточності як у матеріалі, так і у висновках, аргументація слабка.

Самостійна робота передбачає опрацювання проблем, винесених на самостійне опрацювання і перевіряється у формі колоквіуму. В залежності від якості виконання оцінюється від 1 до 12 балів.

Складання екзамену. Мінімальною кількістю балів, яка дозволяє студенту бути допущеним до складання іспиту є 35 балів. На іспиті студент може отримати не більше 40 балів.

Шкала оцінювання якості знань студентів:

90–100 балів - відмінно (А);

75–89 балів - добре (ВС);

60–74 балів - задовільно (DE);

35–59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

0–34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

А (Відмінно)	90 – 100	Видатна робота з мінімальними помилками
В (Добре)	83 – 89	Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками
С (Добре)	75 – 82	В цілому хороша робота, але з помітними помилками
D (Задовільно)	68 – 74	Пристойно, але із значними помилками
Е (Достатньо)	60 – 67	Задовольняє мінімальні вимоги
FX (Не прийнято)	35 – 59	Необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання (доопрацювати)
FF (Не прийнятно)	0 – 34	Необхідна значна подальша робота (переробити)