3. Проблема розуміння (декодування) повідомлення

Процес розуміння повідомлення не можна вважати простим процесом засвоєння значення слів, це завжди розшифровка загального змісту, що міститься за сприйманим повідомленням, перетворення розгорнутої системи повідомлення на приховану за ним думку. Цей процес непростий і може зупинитися на різних етапах: він може закінчитися сприйманням значення окремих слів, тоді зміст повідомлення залишиться зовсім незрозумілим; може дійти до декодування значення окремих фраз; може відбити загальну думку повідомлення й передати її в короткій формі, однак цього буває досить для розуміння наукового, "пояснювального" тексту, але навряд чи цим вичерпується справжнє розуміння художнього твору; нарешті, людина, що сприймає повідомлення (чи читає художній твір), може зрозуміти сенс, що міститься у "підтексті", мотиви, що лежать в основі вчинків діючих осіб, і ставлення автора до діючої особи, яке Й було його мотивом при написанні даного твору.

Процес розуміння може бути глибоко різним залежно від форми інформації, тих способів, за допомогою яких подасться повідомлення, і від змісту повідомлення, ступеня ознайомлення.

Розуміння усного висловлення мас іншу психологічну структуру, ніж розуміння письмового. У першому випадку розуміння базується не тільки на декодуванні логіко-граматичних структур мови, а й на урахуванні всіх позамовних засобів спілкування, у другому випадку потрібна особливо ретельна розшифровка граматичних структур.

Розуміння описового, оповідального, пояснювального й художнього текстів ставить перед сприймаючим зовсім різні завдання й вимагає різної глибини аналізу: для сприймання описового мовлення цілком достатньо розуміння наочного значення фраз; в оповідальному мовленні незрівнянно важливіше засвоєння загального контексту; у Пояснювальному (науковому) тексті розуміння загального контексту є тільки початковим етапом, що повинний перейти в зіставлення окремих компонентів, співвіднесення їх один з одним і декодування загальної думки або загального закону, аргументацією чи ілюстрацією якого є факти, що наводяться в повідомленні. Нарешті, розуміння художнього тексту припускає найбільш складний процес декодування з послідовним переходом від тексту до підтексту, від зовнішнього змісту й загальної думки до глибокого аналізу змісту й мотивів, що іноді повинні спиратися не лише на простий процес логічного декодування, а й на чинники емоційної розшифровки, інтуїтивне пізнання.

Список рекомендованої літератури

Боно 3. Шесть шляп мьішления. - С.Пб.: Питер, 1997. - 256 с.

Давьідов В.В. Види обобщения в обучении. - М.: Педагогика, 1972.- 424 с.

Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. - М: Наука, 1982. - 159 с.

Лурия А.Р. Речь и мьішление. - М: Изд-во МГУ, 1975. - 120 с. *

М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища шк.2000. - 480 с. І

Обухова Л.Ф. Концепция Ж.Пиа>ке: за и против - М.: Изд-во МГУ, 1981-191 с.

Петухов В.В. Психология мьішления. - М.: Изд-во МГУ,-1987. - 90 с.

Психологія/ За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 1999. - 560 с.

Психология/Под ред. А.А.Крьілова. - М.: Проспект, 1999. - 584 с.

Рубинштейн С.Л. Основьі общей психологии: В 2 т. - М.: Педагогика, 1989. -Т.1.~328с.

Солсо Р.Л. Когнитивная психология. - М.: Тривола, 1996. - 600 с.

Тихомиров О.К. Психология мьішления. - М.:Изд-во МГУ, 1984. - 272 с.

Ушакова Т.Н.Проблема внутренней речи//Вопр.психологии. - 1985. - №2.-С.39-51.

Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадокси исследования. - С.Пб.: Питер, 2002. - 272 с.

Хрестоматия по общей психологии: Психология мьішления / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В.Петухова. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - 400 с.