Глава 8. Конституційний Суд України

135

утворюються з числа суддів шляхом відкритого голосування. Конституційний Суд утворює такі постійні комісії:

• з питань регламенту та етики;

• з питань бюджету та кадрів;

• з питань наукового та інформаційного забезпечення;

• з міжнародних зв'язків.

У разі потреби може бути утворено інші постійні комісії, лік­відовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількіс­ний та персональний склад.

Діють вони на основі положення, затвердженого Конститу­ційним Судом на пленарному засіданні. Голови постійних комі­сій призначаються Головою Конституційного Суду на строк сво­їх повноважень.

За пропозицією суддів Конституційного Суду ухвалою Кон­ституційного Суду на його пленарному засіданні може бути утворено тимчасову комісію Конституційного Суду з числа фа­хівців відповідних галузей права для додаткового дослідження матеріалів справи. В ухвалі встановлюється строк для підготовки висновку тимчасовою комісією. Конституційний Суд передає тимчасовій комісії матеріали справи для ознайомлення та надає на її запит додаткові матеріали, необхідні для роботи.

При Конституційному Суді утворюється науково-консульта­тивна рада. Склад, повноваження і порядок діяльності науково-консультативної ради затверджує Конституційний Суд.

Матеріали діяльності Конституційного Суду України збері­гаються в архіві Конституційного Суду.

Матеріали справи, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються сто років.

Оригінали рішень та висновків Конституційного Суду збері­гаються в архіві безстрокове. Інші матеріали зберігаються на за­гальних підставах, визначених законодавством України.

Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-право­вими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утво­рюється бібліотека.

Друкованим органом Конституційного Суду є "Вісник Кон­ституційного Суду України".

В апараті Конституційного Суду є посада судового розпоряд­ника. На нього покладається забезпечення встановленого поряд­ку в залі засідань, він виконує розпорядження лише головуючо­го. Судовий розпорядник має право робити зауваження присут­нім у залі засідань особам, вимагати від них додержання встанов­леного порядку та вживати заходів щодо усунення порушень. Вимоги судового розпорядника щодо підтримання порядку є

136

Розділ II. Суд України

обов'язковими для всіх присутніх. Судовий розпорядник до по­чатку пленарного засідання та під час перерви інформує службу, що пропускає до залу засідань бажаючих бути присутніми на за­сіданні, про наявність вільних місць у залі.

Глава 9 Вища рада юстиції України

Питання для самоконтролю

1. Який статус Конституційного Суду України?

2. Які вимоги ставляться до судді Конституційного Суду України?

3. Назвіть повноваження Голови Конституційного Суду України та його заступників.

4. Як організовано роботу Конституційного Суду України та його апарату?

§ 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України

За правовим статусом (ст. 131 Конституції України і ст. 1 За­кону України "Про Вищу раду юстиції") Вища рада юстиції (далі — ВРЮ) є колегіальним, незалежним органом, відповідаль­ним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професійно, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законо­давства чинити правосуддя. Водночас цей орган держави у ме­жах своєї компетенції здійснює дисциплінарні функції, прий­маючи рішення стосовно порушень суддями і прокурорами ви­мог щодо несумісності¹. Фактично це дорадчий (узгоджуваль-ний) орган, який формується за принципом представництва.

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та ряді інших країн, існує аналогічний орган. Вища рада магістратури (так вона іменується у більшості західних країн) — це особливий орган державної влади, головні завдання якого — добір кандида­тур на посади суддів та прокурорів, а також здійснення дис­циплінарної функції щодо суддів. Як правило, у Вищій раді магістратури головує президент держави. Члени цієї ради при­значаються президентом республіки (Франція, Алжир), оби­раються палатами парламенту (Румунія) або визначаються іншим способом. Так, в Італії дві третини членів Ради обирають­ся самим суддівським корпусом, одна третина — парламентом, а

Несумісність розглядається в даному випадку як порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, заборо­неною Конституцією України та законами. Професійні судді та прокурори не можуть належати до політичних партій, профспілок чи рухів, мати представ­ницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

138

Розділ II. Суд України

перший голова і генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою¹.

До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про призначення на посади суддів та звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несу­місності. Останні мають право звернутися до Ради зі скаргою на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові осо­би можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та з підстав, передбачених Законом України "Про статус суддів". Процедура притягнення цих поса­дових осіб судової влади до дисциплінарної відповідальності може бути розпочата лише за поданням народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни або члена Вищої ради юстиції. Для забезпечення виконання своїх повноважень Вища рада юстиції наділяється відповідними

правами.

Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів.

Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, вона формується не тільки трьома гілками влади — законодав­чою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокатурою, на­вчальними і науковими юридичними колами. Верховна Рада України, Президент України, з'їзди суддів, адвокатів, пред­ставників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції (крім тих, хто входить до її складу за посадою) шість років.

Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня

1998 року.

Вища рада юстиції певною мірою є контрольно-наглядовим органом (на зразок прокуратури, державних інспекцій тощо), про що свідчить її статус, специфіка прав та обов'язків. Цей консти-

¹ Див.: Большой юридический словарь. — М., 1999. — С. 109.