Глава 2. Органи внутрішніх справ України

195

та інші нормативні акти¹. Як відомо, за часів існування СРСР подібні нормативні акти були виключною прерогативою цен­тральної адміністративно-командної системи.

Міліція громадської безпеки входить до складу органів внут­рішніх справ України. З точки зору чинної Конституції завдання та функції, що стоять перед нею, є надзвичайно важливими і ви­магають від особового складу постійного контакту з населенням та керівництвом відповідного регіону, оскільки стосуються за­хисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Основні завдання міліції громадської безпеки:

— забезпечення особистої безпеки, прав, свобод та законних інтересів громадян;

— запобігання правопорушенням та їх припинення;

— охорона і забезпечення громадського порядку та громад­ської безпеки;

— виявлення та розкриття злочинів, у справах яких прова­дження попереднього слідства не обов'язкове;

— забезпечення безпеки дорожнього руху;

— захист власності від злочинних посягань;

— надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних повноважень міліції.

Міліція громадської безпеки виконує адекватні цим завдан­ням профілактичні, адміністративно-проваджувальні та кримі­нально-процесуальні функції Так, профілактичні функції поля­гають у запобіганні найпоширенішим загальнокримінальним зло­чинам та адміністративним правопорушенням (таким, як хулі­ганство, крадіжка, злочини та правопорушення, що їх вчиняють на грунті повсякденних негараздів, тощо), а також у виявленні причин, умов вчинення злочинів і правопорушень та вжитті за­ходів щодо їх усунення.

¹ Наказ МВС України "Інструкція по роботі дільничного інспектора мілі­ції" від Ібсічня 1992року№22-%К.: МВС України, 1992; Наказ МВС України "Положення про Головне управління Державної автомобільної інспекції Мі­ністерства внутрішніх справ України" від ЗО травня 1992 року № 327. — К. МВС України, 1992; Наказ МВС України "Положення про Головне управлін­ня охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України" від 18 вересня 1992 року № 541. - К.: МВС України, 1992; Наказ МВС України " Положення про Управління паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Міністерства внутрішніх справ України" від 3 січня 1994 року № 8. — К.: МВС України, 1994; Наказ МВС України "Статут патрульно-постової служби мілі­ції" від 28 липня 1994 року № 404. — К.: МВС України, 1994; Наказ МВС України "Положення про службу міліції з охорони й конвоювання затриманих взятих під варту осіб" від 14 серпня 1995 року. — К.; МВС України, 1995.

196

Розділ III. Правоохоронні органи України

Адміністративно-проваджувальна функція полягає в органі­зації і практичному здійсненні охорони громадського порядку і громадської безпеки в межах повноважень, наданих цьому під­розділові міліції, та документуванні при цьому правопорушень.

Під кримінально-процесуальною функцією слід розуміти роз­гляд заяв та інформації про злочини, у справах яких проваджен­ня попереднього слідства не обов'язкове, та провадження дізнан­ня по них. Так, у ст. 425 КПК подано перелік нетяжких (а тому не особливо небезпечних) злочинів, за якими досудова підготов­ка матеріалів проводиться у протокольній формі. До таких зло­чинів віднесено, зокрема, некваліфіковані порушення правил про валютні операції (ч. 1 ст. 80 КК), крадіжка державного, колектив­ного або індивідуального майна (ч. 1 ст. 81 та ч. 1 ст. 140 КК), грабіж державного, колективного або індивідуального майна (ч. 1 ст. 82 та ч. 1 ст. 141 КК), шахрайство щодо державного, колек­тивного чи індивідуального майна (ч. 1 ст. 83 та ч. 1 ст. 143 КК), умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна (ч. 1 ст. 89 КК), ухилення від лікування венеричної хворо­би (ст. 108^і КК), ухилення від сплати аліментів на утримування дітей (ст. 114 КК) тощо.

Для правоохоронної діяльності міліції громадської безпеки характерні відповідні структурно-функціональні ознаки, які вка­зують на те, що, по-перше, така діяльність спрямована на охоро­ну прав і законних інтересів як народу України в цілому, так і окремих фізичних та юридичних осіб, а також держави від про­типравних посягань; по-друге, ця правоохоронна діяльність по­кликана забезпечити охорону громадського порядку і громад­ської безпеки у межах повноважень, наданих цьому підрозділові міліції, а також запобігти злочинам, припинити та розкрити їх, якщо провадження попереднього слідства у цих справах не обов'язкове.

Таким чином, міліція громадської безпеки — це структурний підрозділ міліції у системі органів внутрішніх справ України, діяльність якого спрямована на забезпечення особистої безпе­ки громадян, охорону громадського порядку та громадської безпеки, запобігання та припинення злочинів, та адміністра­тивних правопорушень, розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове, а також надання у межах компетенції міліції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям та громадським об'єднанням.