Самостійна робота № 36 - 37 Тема. Діяльність

І. Теми для власних досліджень:

1. У наведених далі прикладах визначіть, що належить до руху, а що — до дії:

а) щоб зупинити машину, водій зменшує газ, вимикає зчеплення і натискає на педаль гальма;

б) щоб зменшити швидкість, водій зменшує газ і натискає на педаль зчеплення.

2. У яких прикладах ідеться про вміння, навички, звички:

а) недосвідчений кранівник послідовно переміщує вантаж, працюючи по черзі кожним важелем. Вантаж рухається начебто стрибками і по ламаній лінії, зупиняючись і змінюючи напрямок руху;

б) грамотна людина швидко, не витрачаючи часу на визначення типу речення, безпомилково ставить розділові знаки;

в) при переході вулиці, де є світлофор, людина кидає оком на нього навіть тоді, коли рух транспорту відсутній.

3. Визначіть, який зв’язок психіки та діяльності виявляється в описаній далі ситуації.

Вивчення людей похилого віку та довгожителів показує, що активний зв’язок з оточуючим життям та посильна праця сприяють збереженню життєвого тонусу особистості впродовж багатьох років. Якщо ж людина з тих чи інших причин припиняє професійну громадську діяльність, звільняється від будь-яких обов’язків і виконання пов’язаних з ними функцій, то це призводить до занепаду сил, прискорює старіння і викликає глибокі зміни у структурі особистості.

4. Які об’єктивні та суб’єктивні чинники сприяють продуктивності формування навичок?

5. У чому виявляються і чим характеризуються втома та перевтома? Як їм можна запобігти чи зменшити їх?

ІІ. Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи можна стверджувати, що різні види діяльності — це продукти суспільного буття людей?

2. Чи можлива діяльність без чіткого уявлення про її мету?

3. Чи завжди людська діяльність опосередковується суспільним досвідом?

4. Чи відповідає наведена послідовність компонентів діяльності реальній логіці її розгортання: актуалізація потреби, усвідомлення мети, формування програми дій, визначення способу дій, реальне виконання дій, коригування дій, результат?

5. Чи правильно вказано послідовність формування навички: демонстрація дії та пояснення її елементів, спроби виконання дії, багаторазове повторення дії — вправляння, коригування, автоматизація?

6. Чи можна стверджувати, що фізіологічний механізм явищ перенесення та інтерференції пов’язаний зі стереотипізацією в діяльності?

7. Чи завжди соціальний досвід є необхідною умовою виконання діяльності?

8. Чи можна стверджувати, що принципова відмінність між видами діяльності полягає в характері її результатів?

ІІІ. Зробити конспект першоджерел:

1. Леонтьев А.Н. Загальне поняття про діяльність / Сисоєва С.О., Поясок Т.Б. Хрестоматія з психології та педагогіки: Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. - Кременчук: Вид. ПП Щербатих О.В., 2008. – 400 с.

2. Гиппенрейтер Ю.Б. Психологическая теория деятельности // Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 2002. – С. 159 - 189

ІV. Теми рефератів

1. Специфіка людської діяльності

2. Індивід як суб’єкт діяльності

3. Розвиток діяльності людини в філогенезі та онтогенезі

4. Розробка і розвиток теорії діяльності в працях вітчизняних учених

Література

1. Белоус В. В. Темперамент и деятельность: Учеб. пособие. — Пятигорск, 1990.

2. Брушлинский А. В. Деятельность, действие и психическое как процесс // Вопр. психологии. — 1984. — № 5.

3. Валлон А. Психическое развитие ребенка. — М., 1967.

4. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения. — М.: Педагогика, 1986.

5. Давьідов В. В., Маркова А. К. Концепция учебной деятельности школьников // Вопр. психологии. — 1981. — № 6.

6. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности. — М.: Наука, 1980.

7. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Политиздат, 1977.

8. Ломов Б. Ф., Сурков Е. Н. Антиципация в структуре деятельности. — М.: Наука, 1980.

9. Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

10. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

11. Подольский А. И. Формирование умственной деятельности в практике профессионального обучения // Вопр. психологии. — 1985. — № 5.

12. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.

13. Рубинштейн С Л. Основы общей психологии. — М.: Педагогика, 1989.

14. Станиславский К. Работа актера над собой // Собр. соч. — М.: Искусство, 1954. — Т. 2.

15. Толочек В. А. Индивидуальный стиль деятельности — устойчивость и изменчивость // Вопр. психологии. — 1987. — № 4.

Семінарське заняття № 38

Тема. Соціалізація особистості

Мета: визначити роль особистості у функціонуванні групи і суспільства, її соціально значущі якості та типові властивості, а також вплив соціального середовища на процес її становлення і розвитку.

План

1. Соціальні якості та властивості особистості

2. Соціальні статуси і ролі особистості

3. Особистість як повноцінний суб’єкт соціальних відносин

4. Соціалізація особистості

Основні поняття та терміни: особистість, суб’єкт, об’єкт, диспозиція, соціальний тип, ідентифікація, статус, престиж, соціалізація, атитюд, соціальна роль, девіантна поведінка, асоціальні дії.

Короткі теоретичні відомості

1. Дати визначення поняття особистість. Уточнити сутність соціологічного підходу до дослідження особистості, виділивши при цьому два напрями її вивчення: соціально-психологічний і соціально-діяльнісний. При розгляді особистості особливу увагу слід звернути на чинники, що впливають на її формування: біологічні (генетичні), географічні, кліматичні, культурні, соціальні. Основний акцент при їх викладенні зробити на соціальні та культурні чинники, як провідні у становленні й удосконаленні особистості. Визначити якості та властивості, які повинна мати особистість, при цьому показати, настільки необхідні їй контакти і взаємозв’язки з групою (колективом), де вона може реалізувати себе через виконання соціально значущої ролі, формувати і стверджувати свою позицію, відстоювати і захищати особистісні та колективні інтереси, займати певне становище згідно з визнаним статусом і престижем, що склався.

2. Відмітити роль особистості в розвитку групи, зазначити, що виконання своєї соціальної ролі визначається не лише бажанням і силою волі, але й тими рольовими очікуваннями і вимогами, які виходять з боку членів групи. Показати, що рольове виконання являє собою двосторонній процес: з одного боку, він виступає як виконання призначення (завдань) групи, з іншого – як самоствердження, саморозвиток і самореалізація особистості. Розглянути взаємодію особистості із суспільством, показати, настільки нерівноцінний ступінь впливу її на суспільство і суспільства на особистість, яка залежність від різних структур і елементів суспільства (груп, організацій, інститутів), настільки обмежена її свобода вибору поведінки і діяльності.

3. Характеризуючи особистість як суб’єкт соціальних стосунків, що повноцінно склався, слід зосередитись на виявленні її структури, виділивши такі складові, як пам’ять (інформація, знання), культура (соціальні норми, цінності) і діяльність (потреби та інтереси). Необхідно пояснити, як у результаті взаємодії цих структурних елементів формується система переконань, тобто світогляд особистості. При цьому слід зазначити, що система особистості складається з двох основних підсистем: 1) внутрішня підсистема (світ свідомості) і 2) зовнішня підсистема (світ діяльності). Говорячи про соціальну діяльність як прояв однієї з форм активності особистості, необхідно зазначити два параметри її виміру: позитивну соціальну активність і негативну соціальну активність. Особливу увагу приділити розгляду різних видів девіантної поведінки і асоціальної дії.

4. Розповісти про процес соціалізації особистості, який включає в себе виховання, освіту і «окультурення». При цьому необхідно виділити декілька етапів її становлення: західну трьохетапну класифікацію, пов’язану з віковими стадіями розвитку особистості, засвоєнням інформації, навичок, досвіду, і вітчизняну чотирьох етапну періодизацію, пов’язану зі зміною її поведінки і діяльності. А також показати, які фази соціалізації проходить особистість у своєму становленні: адаптацію, індивідуалізацію та інтеграцію.

Контрольні запитання

1. Які основні стадії процесу соціалізації?

2. Що таке соціалізація?

3. Охарактеризуйте поняття соціальної установки, її функції.

4. Проаналізуйте особистісні стосунки як основу соціалізації особистості.

5. Які існують психологічні механізми міжособистісних стосунків?

6. Які риси притаманні процесу соціалізації?

7. Що таке соціальне становлення, соціальна зрілість?

8. Які чинники впливають на формування особистості?

9. Які соціальні якості та властивості повинна мати особистість?

10. Чому рольове виконання має двосторонній процес?

11. У чому полягає взаємодія особистості із суспільством?

12. Що таке девіантна поведінка та асоціальні дії?