Тема 10. Економічний механізм біржової торгівлі

Спекулянтами називаються учасники ф’ючерсних операцій, які не мають зацікавленості у відповідному спотовому ринку, але ведуть торгівлю ф’ючерсами з надією отримати прибуток, внаслідок правильного передбачення цін.

Спекулянти приймають ризик хеджерів на себе. Спекулянти сприяють підвищенню ліквідності ринку, тобто створюють такий ринок, що дозволяє швидко продавати і швидко купувати. У той же час прихід спекулянтів, збільшуючи число учасників операцій, сприяє конкуренції, а в результаті і більш ефективному виявленню об’єктивної ціни. Діяльність спекулянтів сприяє відносній стабільності ринку і в цілому усуває різкі перепади цін. Купуючи ф’ючерсні контракти по низьким цінам спекулянти сприяють збільшенню попиту, що веде до збільшення ціни. Продаж спекулянтами ф’ючерсних контрактів по високих цінах знижує попит і, отже, ціни. Тому різкі коливання цін пом’якшуються спекулятивною діяльністю.

Спекулянти, що здійснюють продаж ф’ючерсних контрактів із метою їхнього наступного викупу по більш низькій ціні, називаються “ведмедями”.

Спекулянти, що здійснюють покупку ф’ючерсних контрактів із метою їхнього наступного продажу по більш високій ціні, називаються “биками”.

Операції по страхуванню цінового ризику за допомогою торгівлі ф’ючерсними контрактами називається хеджуванням.

Хеджування зароджувалося з торгівлі сільськогосподарською продукцією, але з часом, його стали застосовувати і при торгівлі фінансовими інструментами, такими як курси валют, цінні папери.

Хеджерами являються учасники ринку, котрі використовують ф’ючерси і опціони для зменшення ризику цінових коливань. Учасник ринку може вважатися хеджером лише тоді, коли його дії базуються на двох принципових моментах, а саме: присутність на ринку наявного товару, зацікавленість в зменшенні ризику.

Хеджування допомагає захистити наявну ціну, оскільки в майбутньому наявна ціна і ф’ючерсна ціна будуть зростати чи падати разом. Якщо на наявному ринку ціна падає, ф’ючерсна ціна також буде падати. Коли виробник реально продає зерно на наявному ринку за нижчою ціною і несе певні збитки, він відшкодовує їх в майбутньому таким же прибутком на операції з ф’ючерсними контрактами, що були раніше ним продані за більш високу ціну, а тепер купуються назад за нижчу ціну.

Існує два види хеджування – хеджування продажем і хеджування купівлею.

Хеджування забезпечує цілу низку позитивних елементів:

Відбувається суттєве зниження цінового ризику при торгівлі товарами або фінансовими інструментами. Хеджування підвищує фінансову стабільність бізнесу, мінімізує коливання прибутку, викликане змінами цін на сировину, відсоткові ставки або курси валют. Хеджування не пересікається із звичайними операціями і дозволяє забезпечити постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів ресурсів. Забезпечує велику передбачуваність в плануванні, тому що ф’ючерсні контракти існують для поставки в майбутньому на багато місяців вперед, що дає змогу чітко планувати діяльність на перед. Хеджування полегшує фінансування операцій. В бізнесі прийнято надавати в забезпечення позики запаси товарів і хеджування відіграє суттєву роль в визначенні обсягів такого кредитування. Хеджування забезпечує можливість утаємничувати присутність на ринку відомих компаній через анонімність біржових операцій.

До проблемних моментів можна віднести і лімітування цін на ф’ючерсних біржах, що може створювати складності хеджеру при відкритті або закритті позиції в певні дні із-за викривлення співвідношення цін реального ринку і ф’ючерсних котировок.

І накінець, якщо хеджер здійснює свої операції на декількох біржах, то йому необхідно дуже прискіпливо вивчати правила торгівлі кожної біржі, тому що не дивлячись на загальні принципи побудови біржової торгівлі, кожна біржа визначає особливості своїх правил і регламенту.

Біржовий кліринг – це залік взаємних вимог і зобов’язань між учасниками біржової торгівлі, заснований на встановленні того, хто, що, кому й у який термін винний.

У самому узагальненому виді можна виділити такі основні функції біржового клірингу і розрахунків:

• забезпечення процесу реєстрації укладених біржових угод (передача й одержання інформації про угоди, її перевірка і підтвердження, реєстрація і тд.);

• врахування зареєстрованих угод (по видах ринку, учасниках, термінах виконання і т.д.);

• залік взаємних зобов'язань і платежів учасників біржового ринку;

• гарантійне забезпечення біржових угод (у різноманітних формах);

• організація грошових розрахунків;

• забезпечення постачання біржового товару по укладеній біржовій угоді.

При торгівлі спотовими та форвардними контрактами, як правило, для гарантій виконання угод від покупця вимагається підтвердження наявності на рахунку вільних коштів для закупівлі товару чи гарантії оплати банком, та інше, що регламентується на кожній біржі правилами біржової торгівлі.

По спотових угодах переказ коштів на користь продавця здійснюється біржею на рахунок останнього після надання покупцям акта прийому-передачі товару, але не пізніше 10 робочих днів після підписання угоди. В разі відсутності на біржі зазначеного вище акта, кошти на рахунок продавця переказуються тільки за письмовою згодою на це покупця.

По форвардних угодах сума авансового платежу перераховується біржі на рахунок продавця протягом 2 робочих днів після зарахування відповідної суми на рахунок біржі. Решта суми форвардної угоди перераховується покупцем на рахунок біржі протягом 8 робочих днів після підписання акту прийому-передачі. Біржа протягом 2 робочих днів перераховує кошти, що надійшли, на рахунок продавця.

Існують дві головні особливості розрахунково-клірингового процесу на ринку ф'ючерсних угод:

• розрахункова палата стає стороною кожного укладеного і зареєстрованого на біржі ф'ючерсного контракту;

• розрахункова палата є гарантом виконання укладених угод - через механізм маржових зборів (застав).