- •Вступна лекція
- •Тема 1: Предмет психології (6-8 годин) План
- •Мета психології – дати нам зовсім інше
- •Познайомтесь з історіями двох людей
- •Відмінності між життєвими та науковими психологічними знаннями
- •Етапи історичного розвитку психології
- •Криза психології на межі XX століття
- •Біхевіоризм
- •Фрейдизм
- •Гештальтпсихологія
- •Сучасний стан і найважливіші тенденції розвитку зарубіжної психології
- •Розвиток вітчизняної психології
- •Рефлекторна природа психічного Психіка в світлі теорії відображення
- •Розвиток психологічної науки в Україні
- •Мозок і психіка Психіка як продукт і фактор еволюційного процесу
- •Психіка і свідомість Структура свідомості і її основні психологічні характеристики Свідоме і несвідоме
- •Структура свідомості
- •Рівні свідомості
- •Основні принципи психології
- •Сприймання
- •Історичність сприймання
- •Фізіологічні основи сприймання
- •Роль моторних компонентів у сприйманні
- •Закони сприймання Процес розвитку сприймання
- •Види сприймань
- •Сприймання простору
- •Сприймання часу
- •Сприймання руху
- •Спостереження і спостережливість
- •Сприймання і спрямованість особистості
- •Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •Фізіологічні основи уяви
- •Уява і творчість
- •Види уяви
- •Процеси уяви
- •Індивідуальні особливості уяви
- •Функції уяви, її розвиток
- •Теорії і закони пам’яті
- •Вступ до спеціальності
- •Психологія емоцій Емоції і почуття
- •Фізіологічні основи емоцій
- •Теорії емоцій
- •Функції емоцій і почуттів
- •Види емоцій
- •Основні базові емоції за керролом еллісом ізардом емоція інтересу-збудження (хвилювання)
- •Емоція задоволення-радісті
- •Емоція подиву-здивування
- •Емоція суму (смуток)
- •Емоція гніву
- •Емоція огиди
- •Емоція зневаги
- •Емоція страху-тривоги
- •Тривога
- •Емоція збентеження
- •Емоція сорому
- •Переживання вини
- •Почуття
- •Вірно оцінювати значимість подій;
- •Прагнути достатньої різнопланової інформованості з певного питання, події;
- •Вжити конкретних заходів для усунення порушення (переживання) які складаються з : а) переоцінки подій; б)емоційної розрядки; в) релаксація – м’язеве розслаблення і т.П.
- •Кохання
- •Інтимні міжособистісні відносини дружба
- •Ворожість
- •Самотність
- •Вираження емоцій і почуттів
- •Емоції і особистість
Структура свідомості
Відображення дійсності в мозку людини може відбуватися на різних рівнях. Вищий рівень психічного відображення, який властивий тільки людині називається свідомістю.
Свідомість є вищою, інтегральною формою психіки, результатом формування людини в процесі трудової діяльності за умови постійного спілкування з іншими людьми. Вона є властивістю особистості, що забезпечує цілеспрямований характер людської діяльності і регулює поведінку і дії людини.
У структурі свідомості виділяють чотири основних характеристики:
-
здатність акумулювати знання про навколишній світ за допомогою основних психічних процесів: відчуття, сприймання, пам’яті, мислення, уяви;
-
здатність поділяти світ на Я і не-Я, а також пізнавати Я. Людина єдина жива істота, яка здатна до самопізнання.
-
Формування цілей діяльності. При цьому оцінюються різні мотиви, приймається рішення, контролюється та коригується виконання дій.
-
Включення до складу свідомості ставлень, які виявляються в почуттях, що є індикаторами міжособистісних стосунків.
Формування і вияв цих характеристик неможливі без існування мови.
Рівні свідомості
Крім вищого рівня психічного відображення – свідомості, існує і несвідоме, яке багато вчених вважає нижчим рівнем психіки.
Несвідоме – сукупність психічних явищ, що виникають під впливом чинників, яких людина не відчуває і про які нічого не знає.
На цьому рівні психічного відображення у людини порушується словесна регуляція поведінки, втрачається повнота орієнтації щодо часу і місця дії, вона не може усвідомити наслідки своїх дій і вчинків. До сфери несвідомого належать сновидіння, реакції-відповіді на субсенсорні подразники (такі слабкі, що не збуджують рецептор), автоматизовані рухи і дії, спонукання до діяльності, в яких немає усвідомлення мети. До несвідомого відносять і деякі патологічні якища, що виникають у психіці хворої людини: марення, галюцинації.
Несвідоме не може бути протиставлене свідомості як щось негативне чи неповноцінне. Воно, як і свідомість, детерміноване суспільними умовами існування людини і іноді виступає як недостатньо адекватне відображення світу в корі головного мозку.
Представники психоаналітичного напряму поряд із терміном “несвідоме” використовували термін “підсвідоме”. За своїм обсягом термін “несвідоме” значно ширший, бо охоплює всі психічні явища, що не усвідомлюються людиною (інстинкти, автоматизми, гіпноз, інтуїцію). Поняття “підсвідоме” вживається тільки для позначення тих психічних явищ, які в певний момент перебувають поза фокусом свідомості, проте тісно з нею пов'’зані, впливають на її функціонування і за певних умов можуть бути усвідомлені. Отже “підсвідоме” – це різні психічні явища, які відбуваються “під порогом” свідомості.
До несвідомого належить і “надсвідоме”
“Надсвідоме – рівень психічної активності особистості при виконанні творчих завдань, який не піддається індивідуальному усвідомлено-вольовому контролю.
Психолог Павло Симонов (нар. 1926) інтерпретував “надсвідомість” як механізм творчої інтуїції, завдяки якому рекомбінуються попередні враження, відповідність дійсності яких встановлюється повторно.
Поняття “надсвідоме” дає змогу розмежувати дві форми неусвідомленої психічної активності: залежну від уже зафіксованої в мозку інформації і спрямовану на створення нового, якого ще ніколи не було ні в особистому, ні в колективному досвіді. Таке створення відбувається в процесі взаємодії особистості зі світом культурних цінностей, які вона не тільки опановує, а й творить відповідно до тенденцій об’єктивного розвитку дійсності.
Отже, появу людської психікиготував процес еволюції живих організмів. Аналіз розвитку психіки дає змогу зробити висновок про існування біологічних передумов виникнення свідомості. поява трудової діяльності, спрямованої на спільне виготовлення знарядь праці та їх використання, а також мови, змінили характер діяльності мозку людини і підвищили рівень відображення дійсності. Свідомість є продуктом суспільно-історичного розвитку людини.