- •Вступна лекція
- •Тема 1: Предмет психології (6-8 годин) План
- •Мета психології – дати нам зовсім інше
- •Познайомтесь з історіями двох людей
- •Відмінності між життєвими та науковими психологічними знаннями
- •Етапи історичного розвитку психології
- •Криза психології на межі XX століття
- •Біхевіоризм
- •Фрейдизм
- •Гештальтпсихологія
- •Сучасний стан і найважливіші тенденції розвитку зарубіжної психології
- •Розвиток вітчизняної психології
- •Рефлекторна природа психічного Психіка в світлі теорії відображення
- •Розвиток психологічної науки в Україні
- •Мозок і психіка Психіка як продукт і фактор еволюційного процесу
- •Психіка і свідомість Структура свідомості і її основні психологічні характеристики Свідоме і несвідоме
- •Структура свідомості
- •Рівні свідомості
- •Основні принципи психології
- •Сприймання
- •Історичність сприймання
- •Фізіологічні основи сприймання
- •Роль моторних компонентів у сприйманні
- •Закони сприймання Процес розвитку сприймання
- •Види сприймань
- •Сприймання простору
- •Сприймання часу
- •Сприймання руху
- •Спостереження і спостережливість
- •Сприймання і спрямованість особистості
- •Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •Фізіологічні основи уяви
- •Уява і творчість
- •Види уяви
- •Процеси уяви
- •Індивідуальні особливості уяви
- •Функції уяви, її розвиток
- •Теорії і закони пам’яті
- •Вступ до спеціальності
- •Психологія емоцій Емоції і почуття
- •Фізіологічні основи емоцій
- •Теорії емоцій
- •Функції емоцій і почуттів
- •Види емоцій
- •Основні базові емоції за керролом еллісом ізардом емоція інтересу-збудження (хвилювання)
- •Емоція задоволення-радісті
- •Емоція подиву-здивування
- •Емоція суму (смуток)
- •Емоція гніву
- •Емоція огиди
- •Емоція зневаги
- •Емоція страху-тривоги
- •Тривога
- •Емоція збентеження
- •Емоція сорому
- •Переживання вини
- •Почуття
- •Вірно оцінювати значимість подій;
- •Прагнути достатньої різнопланової інформованості з певного питання, події;
- •Вжити конкретних заходів для усунення порушення (переживання) які складаються з : а) переоцінки подій; б)емоційної розрядки; в) релаксація – м’язеве розслаблення і т.П.
- •Кохання
- •Інтимні міжособистісні відносини дружба
- •Ворожість
- •Самотність
- •Вираження емоцій і почуттів
- •Емоції і особистість
Тривога
Люди, використовуючи термін тривога, навіть не задумуються над тим, що він означає. Коли просити описати, що люди в даний момент відчувають, то вони скажуть: недобре передчуття, хвилювання, неспокій, тремор і т.п. це свідчить про те, що в основі тривоги лежить переживання страху. Деякі люди згадують про переживання сорому і провини.
Важливо зрозуміти, що в стані тривоги ми, як правило, переживаємо не одну емоцію, а комбінацію різних емоцій, кожна з яких впливає на наші соціальні взаємовідносини, соматичний стан, сприймання, думку і наше сприймання, думки і поведінку.
Емоція збентеження
Немає жодної поведінкової реакції і жодної конфігурації міміки, які можна було б віднести до емоції збентеження. Коли людина ховає очі, відвертається чи опускає голову, його поведінку можна розцінити як прояв збентеження, але така ж поведінка спостерігається в момент емоції сорому. За деякими даними, ці дві емоції, відрізняє посмішка, що з’являється на обличчі при збентеженні, перш, ніж людина відвернеться. Зазвичай, збентежена людина, відвернувши чи опустивши голову, таємно поглядає на співбесідника.
Не дивлячись на те, що дана емоція супроводжується мінімальними змінами мімічно і експресивні характеристики треба відрізнити, кожна людина впевнено відрізнить цю емоцію від іншої. Коли дитина в міру наближення незнайомої людини відвертається, ховає обличчя, притискається до матері чи батька, ми визначаємо ці реакцію як збентеження.
Переживання збентеження
Збентеження тільки недавно стало мметою наукових досліджень (Jones, Cheek, Briggs, 1986). Автори, поки що не прийшли до єдиного висновку. Але ядром переживання збентеження вважають відчуття незахищеності в ситуації соціальної взаємодії. В даному випадку мова про специфічне почуття вразливості «Я» чи образу «Я», втягненого у взаємодію. Це відчуття примушує соромливого індивіда ухилятися від тривожних контактів, але до дійсної відлюдькуватості справа не доходить..
Соромлива людина здатна отримувати задоволення від спілкування з членами своєї сім’ї, близькими, друзями, з добре знайомими людьми. Збентеження стає реальною проблемою, коли людина вимушена контактувати з незнайомими людьми, які є загрозою для його її інтересів. В таких людях, на думку соромливої людини, існує потенційне джерело критики, отже дискомфорт.
Соромлива людина сприймає критику так, ніби постійно критикують його особистість..
Напевно збентеження – є суміш негативних і позитивних почуттів по відношенню до суспільної взаємодії. Соромливі люди одночасно тягнуться до людей і мучаться питанням яке враження вони на них справили. Все це поєднано з переживанням інтересу до людей, і страху перед соціальною взаємодією.
Хоча збентеження має, можливо, біологічну основу, вираженість його залежить від типу сімейних відносин, від методів соціалізації. Нереально високі очікування батьків по відношенню до дитини породжують у неї відчуття неспроможності, нездатності відповідати вимогам батьків.
Узагальнюючи можна сказати, що збентеження напряму пов’язане з почуттям невпевненості, яка виникає в ситуації соціальної взаємодії., туди входить почуття неадекватності, незграбності. В ситуації взаємодії людина напружена, ій здається що в будь-який момент вона може зробити чи сказати щось безглузде і опиниться в дурному становищі.
Коли така ситуація триває довгий час, вона викликає головну біль. Збентеження – хронічне почуття неможливості впевнено в комфортно взаємодіяти з людьми. Серед таких людей зустрічаються надзвичайно талановиті люди.
Функція збентеження
Кожна базова емоція виконує адаптивну функцію. Збентеження попереджує зближення і контакт з незнайомими людьми, бо під цим криється реальна небезпека.
Ситуації, які викликають збентеження:
-
я – вцентрі уваги;
-
велика група людей;
-
низький статус;
-
нові, незнайомі ситуації;
-
необхідність відстояти свою думку;
-
ситуація оцінки;
-
один на один з представником протилежної статі
-
при потребі підтримки
-
один на один з представниками своєї статі
Люди:
Незнайомі;
Група людей протилежної статі;
Людина, поважана за компетентність;
Людина, поважана за звання;
Група людей своєї статі
Родичі;
Старші;
Друзі;
Діти;
Батьки.
Збентеження як риса особистості
Збентеженість пов’язана з такою рисою особистості як інтравертність. Вважається, що ця риса детермінована біологічно – збудливість нервової системи. Соромливі люди відрізняються особливою чутливістю і високою збудливістю нервової системи.
Результати досліджень показали, що збентеження може бути детерміноване спадковістю, яка набуває ще більшої схильності через особливості виховання і соціалізації. Біологічна конституція і середовище також мають значення.
Легке чи помірне збентеження не сприймається індивідом чи довколишніми людьми як соціальна чи психологічна проблема. Збентеженість іноді розцінюється як позитивна риса, як свідчення наявності скромності.
Збентеження і проблеми соціальної адаптації
Інтенсивне збентеження негативно впливає на людину, на її психічний стан і може привести дол. Порушень психічного здоров’я. крайня ступінь збентеження унеможливлює адаптацію індивіда. Наслідки збентеження: по-перше – збентеження сприяє соціальній ізоляції, людина повністю чи частково відмовляється від спілкування. Така людина втрачає не лише розваги, але і соціальну підтримку, емоційну підтримку друзів, що може призвести до депресії. По-друге – відсутність дружньої підтримки і поради тягне за собою вразливість у стресовій ситуації. По-третє – збентежливі люди не мають досвіду щирого і відвертого спілкування, вони схильні думати про себе, як про ущербну людину.
Збентеження по-різному проявляється у людей. Тому існує поділ на 2 типи збентеження: соціальне і особистісне. Перший тип людей переживає як навколишні сприймуть їх поведінку. Другий – відчуття дискомфорту в людних місцях. Такі люди чутливі до критики і залежні від думки довколишніх. Часто під тиском ровесників, вони починають вживати спиртні напої і наркотики. Це зумовлено страхом «бути не таким, як всі», страхом соціальної ізоляції.
Ряд дослідників схиляється до думки, що в окремих випадках збентеження може стати причиною агресивної поведінки. Логіка наступна: збентежена людина в ситуаціях соціальної взаємодії переживає стрес, нездатна адекватно протистояти ставленню до себе. В такій ситуації емоція збентеження переростає в емоцію гніву. Коли гнів тривалий час накопичується і не знаходить виходу, людина виходить з-під контролю, виявляючи спалах люті, немотивовані акти жорстокості і насилля.
Крайні прояви збентеження тягнуть за собою сексуальні порушення. Схильність до постійного самоконтролю і самозвіту загострюється в ситуації сексуальної взаємодії. В інтимних стосунках, що несуть фізичне і психологічне розвантаження, перешкодою є думка про неспроможність будь-якого роду.