Основні шкали:

Шкала “Ак”: “активне - пасивне ставлення до життєвої ситуації”. Дана шкала дозволяє скласти уявлення про характеристику стану, яка у більшості випадків сильніше залежна від відповідної властивості особистості - активності, ніж від інших факторів. Слід врахувати, що активність лише відносно стійка, оскільки схильність до активного або пасивного ставлення, реагування залежить від безлічі поточних обставин соціального середовища, а також подій, попереднього життєвого періоду особистості. Для діагностики станів і настроїв особливо важливо враховувати фортецю віри в досягнення своїх цілей, виявляти активну або пасивну позицію у ставленні до життєвої ситуації, що склалася. Даний параметр стану особливо важливий при діагностиці стресових станів.

Високі оцінки (більше 60 Т-балів). Виражено активне, оптимістичне ставлення до життєвої ситуації, є готовність до подолання перешкод, віра в свої можливості. Відчуття сил для подолання перешкод і досягнення своїх цілей. Життєрадісність вища, ніж у більшості людей.

Низькі оцінки (менше 40 Т-балів). Пасивне ставлення до життєвої ситуації, в оцінці багатьох життєвих ситуацій переважає песимістична позиція, невіра в можливість успішного подолання перешкод.

Шкала “То”: “тонус: високий - низький”. У ситуації гострого стресу людина частіше відчуває підйом сил, але часто спостерігається і протилежна картина - відчуття слабкості. Схожа картина може спостерігатися і в затяжному стресі. Енергетичні характеристики для будь-якого психічного стану є найважливішим виміром. Особливо необхідні вони для прогнозу розвитку стану індивіда. У діагностиці стресових станів вони дають цінні дані про глибину стресу.

Високі оцінки. Характерна висока активність, стенічна реакція на труднощі, що виникають. Суб'єктивні відчуття внутрішньої зібраності, запасу сил, енергії. Готовність до роботи, зокрема тривалої.

Низькі оцінки. Характерна втома, незібраність, млявість, інертність, низька працездатність. Менше можливостей виявляти активність, витрачати енергію, зменшений ресурс сил, підвищена стомлюваність. Схильність проявляти астенічні реакції на труднощі, що виникають.

Шкала “Сп”: “спокій - тривога”. У психічному стані переживання тривоги має визначальне значення для ряду інших явищ. Саме тривога підсилює звучання емоціогенних подразників різної сили, у тому числі й незначних, збільшуючи інтенсивність негативних емоцій, посилюючи їх негативний вплив на свідомість, поведінку і діяльність. Шкала призначена для вимірювання рівня генералізованої тривоги. У літературі вона позначається також термінами “що вільно плаває”, “невмотивована” і ін. Серед видів тривоги для цього виду найбільшою мірою характерні тривалі емоційні переживання, які довго не затухаючі.

Високі оцінки. Більша впевненість у своїх силах і можливостях, ніж у більшості людей.

Низькі оцінки. Наявна схильність переживати неспокій в широкому колі життєвих ситуацій, бачити загрозу престижу, благополуччю, незалежно від того, наскільки реальні причини. Очікування подій з несприятливим результатом, передчуття майбутньої загрози (покарання, втрати поваги або самоповаги) без ясного усвідомлення її джерел.

Шкала “Ст”: “стійкість - нестійкість емоційного тону”.

Високі оцінки. Переважає рівний позитивний емоційний тон, спокійний перебіг емоційних процесів. Висока емоційна стійкість, у стані емоційного збудження зберігається адекватність і ефективність психічної саморегуляції, поведінки і діяльності. Дуже низькі оцінки можна інтерпретувати як емоційну ригідність.

Емоційна ригідність, яку О. Ф. Лазурський назвав стійкістю емоцій, визначалася їм таким чином: це той найбільший для даної людини проміжок часу, протягом якого емоція, раз збуджена, продовжує ще виявлятися, не дивлячись на те, що обставини вже змінилися і подразник перестав діяти.

Емоційно ригідні відрізняються “в'язкістю” емоцій, їх стабільністю. Емоційна в'язкість пов'язана з фіксацією уваги й афекту на яких-небудь значущих подіях, об'єктах, психотравмуючих обставинах, на невдачах і образах (злопам'ятність), темах, що хвилюють. Із цього приводу в народі говорять: “У кого що болить, той про те й говорить”.

Низькі оцінки. Знижена емоційна стійкість, легко виникає емоційне збудження, настрій мінливий, підвищена роздратованість, переважає негативний емоційний тон.

Шкала “За”: “задоволеність - незадоволеність життям у цілому (його перебігом, процесом самореалізації)”. Утруднення в процесі самореалізації приводять до переживань об'ємного емоційного дискомфорту. Дана характеристика має особливу діагностичну значущість в індивідуальній консультативній і психокорекційній роботі. Переживання повноти життя - один з основних важилів психологічної стійкості особистості. Відчуття спустошеності є фактором ризику виникнення невротичних і депресивних розладів, алкогольної залежності. Думки, що увійшли до даної шкали, відносяться до внутрішніх аспектів переживань, до почуття задоволеності своїм життям. Оскільки критерії успішності самореалізації суб'єктивні, то й для діагноста найбільш важлива суб'єктивна оцінка успішності самореалізації. Повна самореалізація людини - не тільки розвиток яких-небудь спеціальних здібностей, але також розвиток її потенційних можливостей як сильної і цілісної людської істоти, вільної від внутрішніх примусів, що її калічать.

Високі оцінки. Задоволеність життям в цілому, його перебігом, самореалізацією, тим, як йде життя. Людина відчуває здатність брати на себе відповідальність і можливість робити свій вибір, в якому є голос власного “Я”. Суб'єкт відчуває готовність подолати труднощі в реалізації своїх здібностей (якщо вищі потреби активізовані). Доволі висока оцінка особистісної успішності.

Низькі оцінки. Незадоволеність життям у цілому, його перебігом, процесом самореалізації і тим, як саме в даний час розгортаються основні життєві події. Низька оцінка особистісної успішності. В даний час людина не знайшла себе повністю, не розкрила, не відчула в собі надійних внутрішніх важелів, не відчуває здатності вимагати від самого себе правдивих відповідей. Часто характерний відхід в сумніви, який дозволяє ухилитися від необхідності робити життєвий вибір, прислухаючись перш за все до самого себе, беручи на себе відповідальність за те, що відбувається.