Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: метод, економіко-математичні методи, модель, моделювання, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, лінійне програмування, динамічне програмування, теорія ігор, теорія масового обслуговування, прогнозування, факторний аналіз, детермінована комплексна оцінка.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

• загальний огляд економіко-математичних методів економічного аналізу;

• послідовність та етапи економіко-математичного моделювання господарських операцій та процесів;

• детерміноване моделювання та аналіз факторних систем господарської діяльності;

• методи утворення факторних систем: подовження, розширення, формального розкладання та скорочення.

Практичні завдання

Завдання 1. Дайте правильну відповідь на тестові питання.

1. Моделі, які відображають зміну об’єкту дослідження у часі та застосовуються для перевірки гіпотез, визначення майбутніх параметрів системи (процесу чи явища), називають:

а) статистичними;

б) динамічними;

в) аналітичними;

г) алгоритмічними.

2. Моделі, в яких природа об’єкта, його фізична суть однакова як для моделі, так і для аналізованого оригіналу, називаються:

а) фізичні;

б) символічні;

в) схожості;

г) аналогові.

3. Метод, який дозволяє об’єднати в один клас (групу) елементи сукупності, які схожі між собою на основі певних ознак, називається методом:

а) теорії ігор;

б) кореляційно-регресійного аналізу;

в) кластерного аналізу;

г) моделювання.

4. Модель життєвого циклу об’єкта, яка описує процеси його існування від зародження до ліквідації, відноситься до моделей:

а) функціонування;

б) вартісних моделей;

в) структури.

5. Специфічна задача лінійного програмування, яка застосовується для визначення найекономічнішого плану перевезення однорідної продукції до споживачів, називається:

а) сітковим графіком;

б) деревом рішень;

в) транспортною задачею;

г) критичним шляхом.

Завдання 2. Використовуючи відповідний метод утворення факторних систем (подовження, розширення, формального розкладання або скорочення), перетворити факторну модель обсягу товарної продукції як добутку кількості робітників і середньорічної продуктивності праці до добутку кількості робітників і погодинної продуктивності праці.

Завдання 3. Використовуючи відповідний метод утворення факторних систем (подовження, розширення, формального розкладання або скорочення), перетворити факторну модель продуктивності праці одного працівника як частки від ділення обсягу виробленої продукції та чисельності працівників до добутку продуктивності праці одного робітника та частки робітників в загальній чисельності працівників.

Завдання 4. Використовуючи відповідний метод утворення факторних систем (подовження, розширення, формального розкладання або скорочення), перетворити факторну модель середньорічного виробітку одного робітника як частки від ділення обсягу виробленої продукції та чисельності робітників до добутку середньозмінного виробітку та кількості відпрацьованих змін одним робітником.

Завдання 5. Використовуючи відповідний метод утворення факторних систем (подовження, розширення, формального розкладання або скорочення), перетворити факторну модель рентабельності основних засобів як частки від ділення прибутку на середньорічну вартість основних засобів до моделі залежності від рентабельності реалізованої продукції та фондомісткості.

Завдання 6. Використовуючи відповідний метод утворення факторних систем (подовження, розширення, формального розкладання або скорочення), перетворити факторну модель рентабельності виробництва як добутку валового прибутку та суми середньорічної вартості основних фондів та середньорічної вартості оборотних коштів до моделі залежності від рентабельності продаж та фондомісткості і коефіцієнта оборотності оборотних коштів.

Завдання 7. Використовуючи відповідні методи утворення факторних систем (подовження, розширення, формального розкладання або скорочення), перетворити факторну модель рентабельності виробництва як добутку валового прибутку та суми середньорічної вартості основних фондів та середньорічної вартості оборотних коштів до моделі залежності від матеріаломісткості, зарплатомісткості, амортизаціомісткості продукції та фондомісткості і коефіцієнта оборотності оборотних коштів.